Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006
| Вид материала | Диплом |
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
- Программа по курсу "Уголовное право" / Сост проф. Б. С. Волков, проф. И. Д. Козочкин,, 638.15kb.
- Квалификационные тесты по дерматовенерологии Москва, 2267.11kb.
Иммуноморфологические особенности сепсиса у детей первого голда жизни
Кулдашев Д.Р., Эргашев Ж.Д., Бобоназаров С.С.
Ташкентский Педиавтрический Медицинский Институт
С целью исследования состояния иммунной системы у детей при сепсисе изучили секционный материал 80 умерших детей от сепсиса детей. Изучению подвергались тимус, селезенка и лимфа узлы. Проводили количественное определение Т и В лимфоцитов методом резеткообразования и бласттрансформации.
Выявлены следующие стадии сепсиса: септицемия - у 30 умерших детей (из них у 27 недоношенных); септикопиемия, совершившая септицемию, - у 50 детей.
Наиболее часто наблюдалось смешенная форма (стафилококк, синегнойная палочка, энтеробактер, протей)- в 37,5%, синегнойная палочка – в 24,5, стафилококк – в 18, протей в 5, стрептококк – в 2%случаев.
По входным воротам сепсис распределялся на пупочный – в 25% наблюдений, криптогенный –в22,5%, легочной – в 20%, кожный – в 15%, внутриутробный – в 10%, прочие – в 7,5%.
При сепсисе полимикробный этиологии выявлены метастатические очаги в легких сердце, печени. Прии сепсисе, вызванном синегнойной палочкой наиболее частыми морфоло7гическими проявлениями были обсцедируюшая пневмония, реже - абсцессы головного мозга.
При стафилококковым сепсисе характерно развитие кожных поражений на фоне рецидивирующего течений пневмоний, менингита, остеомиелита.
Самым частым появлением сепсиса у детей, вызванного клебсиеллой, был язвенно- некротический энтероколит с пневматозом тонкого и толстого кишечника.
При сепсисе протейной этиологии на первый план выступал язвенно-геморрагический энтерит и апостематозный нефрит.
У 20 недоношенных новорожденных выявлена акцидентальная инволюция тимуса морфологически незрелого типа, которая часто сочеталась с морфологической незрелостью селезенки и лимфаузлов.
У 22 доношенных отмечалось наличие реактивных центров в фолликулах селезенки и лимфаузлах, разрежение лимфатической ткани, умеренно выраженная плазматизация красной пульпы селезенки.
У детей грудного возраста наблюдалась резкая делимфатизация ткани вилочковой железы.
При окраски по Гольдману в строме долек тимуса выявлялись оксидазоположительные элементы. В белой пульпы селезенкиб, в лимфатических узлах отмечено исчезновение лимфоцитов, особенно малых миелоидная метоплазия с плазматизацией мякотных шнуров.
При морфометрическом анализе установлена уменьшение количество лимфоцитов, особенно малых, в вилочковой железе на 65% (Р> 0,05), лимфаузлах на 60% (Р> 0,05), селезенки а 50% (Р> 0,05).
Определение Т- и В- лимфоцитов методом бласттрансформации и резеткообазования позволило установить, что у недоношенных и доношенных новорожденных при сепсисе имеется дефицит В – лимфоцитов (6 + 0,1%) по сравнению с показателями контрольной группы (12+ 0,9%) и относительно выраженный дефицит Т-лимфоцитов (24,7+ 3,1 при норме 35,8 + 1,2%).
У детей грудного возраста более выражен дефицит Т- лимфоцитов (22,7 + 3,1 при норме 36,8 + 1,2%).
Таким образом заболеваемость сепсисом доношенных и недоношенных новорожденных непосредственно связанно с незрелостью иммунной системы.
При сепсисе у детей найдено резкое уменьшение количество лимфоцитов в органах иммуногенеза, что указывает о иммунодефицитных состояниях.
ОСОБЛИВОСТІ АНТИБІОТИКОПРОФІЛАКТИКИ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРИХ
Куновський В.В., Барвінська А.С., Кирик Т.П.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Розвиток резистентності патогенних збудників до антибіотиків, необхідність призначення антибактеріальної терапії до отримання результатів бактеріологічного дослідження створює значні труднощі у клінічній практиці хірурга.
Мета. З’ясувати ефективність антибіотикопрофілактики препаратом „Кімацеф” (цефуроксим).
Клінічний матеріал і методи дослідження. Застосування „Кімацефу” базувалось на даних літературного пошуку, а також на аналізі власних (ретроспективних) двохрічних бактеріологічних досліджень спектру патогенної бактеріальної флори, отриманої при посівах з зон гнійно-септичних уражень м’яких тканин,та її антибіотикорезистентності. Методом „сліпого коонверта” пацієнтів розділено на дві групи: основна (12 осіб), де антибіотикопрофілактика проводилась препаратом „Кімацеф” у поєднанні з пробіотиком „Ентерол” (250 або 500 мг двічі на день); контрольна (14 осіб), де застосовували цефалоспоринові антибіотики ІІ-ІІІ генерації. Вік хворих коливався від 21 до 76 років; жінок було - 11, чоловіків - 15. Тривалість лікування визначалась індивідуально для кожного окремого випадку. Показанням до проведення антибіотикопрофілактики був ризик виникнення інфекційних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді (підтікання жовчі у черевну порожнину, перивезикальні абсцеси, випіт або мутний ексудат у черевній порожнині, запально-деструктивні зміни стінки жовчного міхура та червоподібного паростка), або особливості анатомічної будови, що призводили до тривалих маніпуляцій у зоні оперативного втручання. Хворі обох дослідних груп були співставимі за характером та важкістю ураження.
Розподіл пацієнтів основної групи за нозологічними формами захворювання відображено у таблиці.
| Нозологічна форма | К-сть хворих | Дозування цефуроксиму | Тривалість лікування |
| Варикозна хвороба, ускладнена тромбофлебітом | 2 | 500 мг х 2 р | 5 днів |
| Грижа | 5 | 500 мг х 2 р | 4 дні |
| Гострий панкреатит | 1 | 500 мг х 2 р | 6 днів |
| Ліпома сідниці | 1 | 500 мг х 2 р | 6 днів |
| Гострий апендицит | 1 | 500 мг х 2 р | 4 дні |
| Гострий калькульозний холецистит | 2 | 250 мг х 3 р | 6 дні |
Ефективність лікування оцінювалась за наступними критеріями: даними загально-клінічних обстежень (нормалізація температури тіла, купування больового синдрому), лабораторних методів обстеження (зниження лейкоцитозу, рівнів цукру, сечовини та креатиніну), даних бактеріологічного дослідження.
Результати. Сумарний позитивний ефект антибіотикопрофілактики „Кімацефом” констатовано у 98 % спостережень основної групи - додатня динаміка клінічних показників, а саме: купуванням больового приступу, відновленням перистальтики, нормалізація лабораторних показників - зниження лейкоцитозу від 12,0±2,8х109/л до 5,6±1,4х109/л (p<0,05), зниження температури тіла до нормальної або субфебрильної впродовж перших двох діб у 96,2 % хворих.
Констатовано також покращення процесів репарації уражених ділянок. У цілому клінічний результат для хворих основної групи можна кваліфікувати як задовільний (у 26,9 % випадків) та добрий (у 73,1 %випадків).
За результатами контрольних мікробіологічних досліджень констатовано відсутність продуктивного росту патогенних та умовно-патогенних мікробів, визначене число колонієутворюючих одиниць не сягало діагностично значущих величин.
Висновки.
Клінічна оцінка застосування препарату „Кімацеф” у поєднанні з пробіотиком „Ентерол” засвідчила високу ефективність в якості антибіотикопрофілактики післяопераційних ускладнень.