Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006
| Вид материала | Диплом |
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
- Программа по курсу "Уголовное право" / Сост проф. Б. С. Волков, проф. И. Д. Козочкин,, 638.15kb.
- Квалификационные тесты по дерматовенерологии Москва, 2267.11kb.
Передопераційна обробка рук у контексті профілактики нозокоміальної інфекції
Ґерич І.Д., Барвінська А.С., Кирик Т.П., Ващук Вс.В., Франчук О.К.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Проблема нозокоміальної інфекції має декілька провідних аспектів: зростання резистетності мікрорганізмів, бактеріоносійство лікарів і персоналу, загальногігієнчні заходи внутрішньолікарняного порядку, епідеміологічний режим роботи лікарні та ін. Передопераційна обробка рук безпосередньо стосується практично усіх наведених моментів. Тому вивчення мікробного пейзажу рук хірургів та з’ясування ефективності антисептичних середників щодо виявлених збудників є одним з дієвих способів профілактики нозокоміальної інфекції.
Як відомо, антисептичні засоби оцінюють за їх негайною промікробною дією, триваючим впродовж операції антисептичним ефектом та зменшенням кількості колонієутворюючих одиниць (КУО) під його впливом; важливим також є переносимість середника тими, хто його застосовує.
Мета. Вивчити можливості застосування антисептика “Hospisept” для передопераційної обробки рук.
Матеріали і методи. Шляхом відкритого порівняльного дослідження оцінено ефективність антисептичного препарату “Hospisept” щодо мікрофлори рук хірургів та операційних медичних сестер. За допомогою анонімног анкетування (для визначення переносимості та безпечності) з’ясовано суб’єктивне враження від використання досліджуваного антисептика. Оцінка ефективності препарату щодо збудників інфекції здійснювалася шляхом бактеріологічного дослідження для визначення негайної та триваючої антисептичної дії. “Hospisept” порівнювався з традиційним засобом для передопераційної обробки рук – розчином С4 (первомур). Бактеріологічне вивчення мікробного пейзажу рук (посів відпечатка великого пальця правої руки на чашку Петрі з середовищем кров`яний агар) складалося з трьох епапів: 1) І-й забір - після миття рук милом і висушування їх стерильними серветками; 2) ІІ-й забір для визначення негайного ефекту проводився після оборобки рук препаратом; 3) ІІІ-й забір для оцінки триваючого ефекту – посів з рукавичок, відпечаток великого пальця правої руки після закінчення операції в середньому через 3 год. До дослідної групи за усною згодою залучено 20 медичних працівників, які застосовували “Hospisept”; вони ж піддані анкетуванню для суб`єктивної характеристики препарата (липкість, шкірні відчуття, алергенність, запах, зручність застосування). Групу порівння склали 10 осіб, що обробляли руки традиційно. Дослідження проводилися на базі клініки загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Результати. Згідно вислідів першого посіву мікробний пейзаж рук до операції був наступним: Miccoccus – 5; Staphyloccocus aureus - 1; Staphyloccocus epidermidis (негемолітичний) – 8; Staphyloccocus epidermidis (гемолітичний) – 22; Staphyloccocus saprophyticus – 2; спорогенна паличка – 10. Серед них в монокультурі – 10 посівів, в асоціаціях - 18, не було росту у двох посівах. Другий етап показав практично однакову негайну антисептичну дію обох препаратів – після обробки “Hospisept” лише три позитивних посіви, після С4 – усі посіви стерильні. За даними третього етапу “Hospisept” значно переважає у триваючій антисептичній дії первомур: 10 % позитивних посівів після застосування “Hospisept” проти 60 % позитивних посівів після застосування С4.
За показником зменшення КУО “Hospisept” є значно ефективнішим від первомуру: під дією “Hospisept” відзначена наступна динаміка кількості КУО: 54 – 1 – 15; 10 – 8 – 9; 10 – 2 – 0; водночас під впливом С4 подібного ефекту не виявлено: 5 – 0 – 9; 7 – 0 – 10; 10 – 0 –3; 8 – 0 – 1; 8 – 0 – 2; 9 – 0 – 4. Практично усі анкетовані (95,5 %) констатували, що “Hospisept” є ліпший порівняно з конвенційними середниками і висловили бажання застосовувати його у майбутньому.
Безпечність і переносимість препарату “Hospisept” систематизовано та оцінено за пунктами: повна відсутність побічних ефектів (0 пунктів) – у 81,8 %; незначний дискомфорт, який суттєво не докучає медичному працівникові (1 пункт) – у 18,2 %; побічні ефекти, які призводять до небажання застосовувати препарат в майбутньому (2 пункти) – в 4 ,5 % опитуваних; побічних ефектів, які спричиняють екстрену медичну ситуацію, вимагають надання невідкладної медичної допомоги (3 пункти, незадовільна переносимість) не було.
Висновки. Вивчення мікробного пейзажу рук хірургів та операційних медичних сестер в контексті оцінки ефективності застосування новітніх антисептиків, до яких ще не розвинулася резистетність мікроорганізмів, є важливим елементом профілактики нозокоміальної інфекції. Препарат “Hospisept” є засобом для передопераційної обробки рук, що відповідає усім сучасним вимогам антисептики: задовільними показниками негайного та триваючого антисептичного ефекту, зручним і приємним у застосуванні, що дозволяє рекомендувати його до широкого вживання у відділеннях хірургічного профілю.
Алгоритмы лихорадок неясной (неустановленной) этиологии
Гигаури М., Алавидзе М., Бареладзе Т., Мамулашвили М., Канашвили М., Ткешелашвили М.
Национальный Противосепсисный центр им. Академика В. Бочоришвили
Еще в свое время Гипократ писал: Устранением причины, ты устраняешь болезнь;. Но иногда болезнь протекает атипично. Вследствии неправильного самолечения меняется клиническое течение болезни и становится невозможным обнаружeние возбудителя. Необъяснимая лихорадка, продолжающаяся безпричинно более 7-8 дней, иногда с временной нормализацией температуры считается лихорадкой неясной этиологии. Лихорадкой неясной (неустановленной ) этиологии считается необъяснимая лихорадка, которая продолжается более 5 дней ( 1 месяц, 6 месяцев ; год ); - ( В. Бочоришвили ). В. Белобородов отмечает, что А.Н.Э. ; это клинический диагноз, который указывает на патологическое состояние организма проявлением которого, в основном, является лихорадка. Международный конгресс инфекционистов предоставил полный перечень исследований для установления этиологии неясных лихорадок. По последним данным инфекционные болезни составляют больше половины случаев, колангеноза 17%, абдоминальные инфекции; 5%, неоплазма ; 8%, оставшиеся инфекционные заболевания : вирусные инфекции 2-18%, инф. верхних дыхательных путей 2-10%, нижних дыхательных путей 4-8%,мочевых путей 3-4%,гастроэнтериты 2%; остеомиелиты2%, инфекции Ц.Н.С. 3-4%, туберкулез ; 3%, бактериомия 2%, бактериологический эндокардит (БЭ) ; 2%,бруцелез 1%, малярия -1%. Из колагеноваскулярных заболеваний: ревматологический артрит; 10%, системный люпусэритематозный; 3%; васкулит 1%. На основании материала нашего стационара по данной схеме нами проведено клинико-лабораторные инструментальные исследования и полученные сопоставили с международными. Всего обследовано 186 больных за 2000-2003 годы. По полученным данным 68% лихорадок неясной этиологии ; инфекционные. Из них: амебиаз ; 11%, пневмония ; 8%, плеврит ; 9%, бруцеллез ; 5%, трихинелез ; 2.8-3%, инфекционный мононуклеоз ; 7%, лейшманиоз ; 4%, персиниоз ; 7%, аутоим.тириотоксикоз 4%, хр. тонзилит -5%,генерализ. гр(-) инф. -11%, уросепсис -4%, острый сепсис -2%, хр. сепсис -4%, септический эндокардит -4%, вирусные инфекции -4%, инф. мочевых путей -7%, спастич. колит -2%, острый холецистопанкреатит ; 2%. Остальные лихорадки: туберкулез -21%, болезни крови и лимфоидной системы -11%, онкопатология- 10%, колагено-васкулярные болезни ; 6%, остались неясными ; 5%. Заключение: по материалам нашего центра и международным данным основная причина генеза лихорадок неясной этиологии ; инфекционная ( 68%- наши данные, 50% -международные). Радикально отличаются наши данные от международных в случаях паразитарных и некоторых инфекционных заболеваниях, которые там не упомянуты. В нашей стране, как в эндемическом очаге высок удельный вес амебиаза, бруцеллеза, трихинеллеза, лейшманиоза, персиниоза. Также высок процент генерализ. гр (-) инфекции ( 11%-2%), туберкулеза ( 21%-3). Удельный вес вирусных инфекций у нас ниже ( 4%-36%). Что касается бактериального эндокардита, он идентичен с международными данными, а уровень случаев сепсиса у нас высок ( 10%-4%). Что касается малярии, у нас не зафиксировано ни одного случая. Процент онкопатологии сравнительно высок, а колагено-васкулярных заболеваний ниже( 6%-14%). Как выявилось ( выяснилось, под маской лихорадки неясной этиологии может протекать любое лихорадочное заболевание и от своевременного установления этиологии зависит прогноз, выздоровление, а иногда и спасение больного.
Литература:
1. В.Г. Бочоришвили ;Сепсисология с основами инфекционной патологии;. Кн.1988г. г. Тбилиси. ;Мецниеребa;.
2. В.Б. Белобородов. ; Лихорадка неясной этиологии;. Эл. почта.
3. Пациенты с беспричинной продолжительной лихорадкой. Эл. почта. Общая
терапия.