Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006
| Вид материала | Диплом |
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
- Программа по курсу "Уголовное право" / Сост проф. Б. С. Волков, проф. И. Д. Козочкин,, 638.15kb.
- Квалификационные тесты по дерматовенерологии Москва, 2267.11kb.
ВЛИЯНИЕ ГЕКОДЕЗА НА ЗАЖИВЛЕНИЕ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЙ РАНЫ У БОЛЬНЫХ С ГНОЙНО-НЕКРОТИЧЕСКИМИ ОСЛОЖНЕНИЯМИ СИНДРОМА ДИАБЕТИЧЕСКОЙ СТОПЫ
Голянищев М.А.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
В процессе лечения больные с гнойно-некротическими осложнениями синдрома диабетической стопы (СДС) зачастую подвергаются неоднократным оперативным вмешательствам. Одной из причин этого является нарушение процесса заживления послеоперационной раны (ПОР), на что, в большой степени, влияет поддержание стабильности системной гемодинамики, адекватности тканевой перфузии в области ПОР.
Логично предположить, что выбор компонентов инфузионно-трансфузионной терапии (ИТТ) у данной категории больных может оказывать влияние на регенеративные процессы в области ПОР.
Известно, что растворы гидроксиэтилкрахмала (ГЭК) со средней молекулярной массой 200 000 Da и степенью молярного замещения 0,5 (ГЭК200/0,5) уменьшают отёк интерстициального пространства, улучшают реологические свойства крови, системную гемодинамику, тканевую перфузию, системный транспорт кислорода, а значит, могут влиять на регенерацию раны.
В связи с этим, нами была поставлена цель - изучить влияние препарата Гекодез (ГЭК200/0,5) на качество и сроки регенерации ПОР у больных с гнойно-некротическими осложнениями СДС.
Был проведен сравнительный анализ результатов лечения в двух группах больных, подвергшихся оперативным вмешательствам с СДС. В первой группе в день операции и на протяжении 5-7 суток послеоперационного периода применялся Гекодез в дозе 3-5мл/кг 2 раза в сутки. Во второй группе больных применялся Реополиглюкин в дозе 3-5мл/кг, в эти же сроки.
В процессе проводимой терапии осуществлялся динамический контроль системной гемодинамики, транскутанного РО2 на удалении 3-5см по периметру от поперечного сечения раны, почасового диуреза, а также активности процессов заживления ПОР.
Установлено, что в первой группе больных, активные регенеративные процессы в ПОР наступали на 2-3 дня раньше, в сравнении со второй группой, при этом отмечался более высокий прирост транскутанного РО2 , раннее уменьшение отёка в периоперационной зоне на фоне стабильности гемодинамики и нормализации почасового диуреза. Кроме того, в первой группе больных, отмечено уменьшение на 31% присоединения вторичной раневой инфекции и снижение на 19% частоты повторных оперативных вмешательств.
Таким образом, полученные результаты убеждают в целесообразности использования препарата Гекодез в комплексной терапии у больных подвергшихся оперативным вмешательствам по поводу гнойно-некротических осложнений СДС.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЕМПІРИЧНОЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ У ДІТЕЙ З ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ
Горбатюк О.М.
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика
Наявність гнійно-запальних захворювань органів черевної порожнини у дітей є безперечним показанням для призначення антибактеріальної терапії вже в передопераційному періоді.
В теперішній час в практиці дитячої хірургії емпірична антибактеріальна терапія (вибір антибіотика, дозування, терміни призначення, визначення способу введення) має бути стандартизованою.
При виборі препарату для проведення емпіричної антибактеріальної терапії в практиці дитячої хірургії слід враховувати:
- наявний бактеріальний спектр, який може бути найімовірнішим при даній нозологічній формі, тобто потенціальний збудник хвороби;
- доказову клінічну ефективність кожного антибіотика, який призначається при даній нозології, та специфічність його дії;
- вік дитини та особливості вікової фармакокінетики та фармакодинаміки;
- можливі побічні ефекти препарату у дітей різного віку, особливо при сполученій та мікст-патології, а також у пацієнтів з неблагоприємним соматичним фоном;
- взаємодію призначених препаратів.
Призначається антибіотик за 30-40 хвилин до операції, під час премедикації. При необхідності проведення подальшої антибіотикотерапії, що вирішується під час оперативного втручання з урахуванням операційних знахідок, остання проводиться цим же препаратом в післяопераційному періоді. Оцінка клінічної ефективності вибраної схеми антибактеріальної терапії має проводитися 48-72 години з моменту призначення препарату.
Комбінованого призначення антибіотиків слід запобігати, за виключенням наступних випадків:
- наявність змішаної інфекції;
- наявність тяжкої, або генералізованої інфекції;
- необхідність підсилення дії призначеного препарату.
В звичайній дитячій хірургічній практиці тривалість раціональної антибактеріальної терапії у випадках неускладненого перебігу захворювання складає 5 днів. Для дітей віддається перевага антибактеріальним препаратам із щадливим режимом дозування – 1-2 рази на добу шляхом парентерального введення. Тривала внутрішньовенна антибіотико- терапія є необхідною при:
- необхідності екстреного лікування тяжких прогресуючих форм гнійно-запального захворювання органів черевної порожнини;
- наявності розладів всмоктування препарату у шлунково-кишковому тракті ( при блювоті, підвищеному блювотному рефлексі, діареї);
- післяопераційних ускладненнях.
Цільова антибактеріальна терапія призначається після ідентифікації збудника, відповідного за виникнення і розвиток хвороби.
На сьогоднішній день найбільш доцільною антибактеріальною схемою емпіричної терапії при гострій хірургічній патології органів живота у дітей є така, що включає: цефалоспорин Ш покоління + аміноглікозид+метронідазол.
З аміноглікозидів «працюючим» на сьогодні в дитячій хірургічній практиці є амікацин, проте у випадках утворення амікацинорезистентності показаним є призначення нетілміцину.
Цільова антибактеріальна терапія проводиться після ідентифікації збудника, відповідного за виникнення і розвиток хвороби.