Geum.ru

Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006

Вид материалаДиплом

Содержание


Вивчення віруліцидної активності деяких дезінфектантів у відношенні до збудників гепатитів в та с
Подобный материал:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   119

ВИВЧЕННЯ ВІРУЛІЦИДНОЇ АКТИВНОСТІ ДЕЯКИХ ДЕЗІНФЕКТАНТІВ У ВІДНОШЕННІ ДО ЗБУДНИКІВ ГЕПАТИТІВ В ТА С

Дубинська Г.М.1, Шаповал В.Ф.2, Гречаний Л.А.1, Кузь Т.В.1, Литвиненко К.Л.1, Маційчук П.В.3

Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава,1 Обласна санітарно-епідеміологічна станція, м. Полтава,2 Міська дезінфекційна станція, м. Полтава3


Серед внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) проблема гепатиту В (ГВ) та С (ГС) займає особливе місце у зв’язку з їх поширеністю та множинністю шляхів передачі збудника. Недостатнє забезпечення лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) інструментарієм одноразового використання, розширення обсягів і частоти лікувально-діагностичних втручань із застосуванням складної апаратури, що важко піддається традиційним методам знезараження, обумовлюють значимість медичних втручань як можливих факторів у реалізації внутрішньолікарняного інфікування вірусами ГВ (HBV) і ГС (HCV). Оцінка віруліцидної дії дезінфікуючих засобів – завдання досить складне. На сьогодні як основний метод визначення віруліцидної активності дезінфектантів застосовується тестування на культурі вірусу поліомієліту. Однак відомо, що in vivo окремі віруси можуть з’єднуватися з білками, що різко зменшує на них вплив дезінфектанту і, відповідно, підвищує їх стійкість до дії дезінфікуючого засобу. Тому наголошується на необхідності удосконалення та індивідуалізації підходу до оцінки віруліцидної активності засобів, що застосовуються для знезараження інфікованого матеріалу, особливо виробів медичного призначення . Постає необхідність проведення досліджень по визначенню віруліцидної дії дезінфектантів на конкретні віруси, зокрема HBV і HCV, незважаючи на відсутність адекватної лабораторної моделі і високий ризик роботи з даними вірусами.

Мета дослідження – оцінити віруліцидну активність дезінфікуючих засобів по відношенню до вірусів ГВ і ГС. Для реалізації поставленої мети ми проаналізували застосування дезінфікуючих засобів в ЛПЗ Полтавської області. Так проведений аналіз показав, що протягом 2005 року для обробки медичного інструментарію використовувалися 17 найменувань дезінфектантів. Серед них найчастіше застосовувалися хлоровмісні та альдегідовмісні препарати. Майже половина ЛПЗ використовувала для обробки медичного інструментарію традиційні хлоровмісні дезінфікуючі засоби, а саме Дезактин (30%) та Хлорантоїн (16%) і дещо менша кількість - сучасні альдегідовмісні: Септодор-Форте (22%), Корзолекс Базік (14%), Лізоформін (11%). В поодиноких випадках в ЛПЗ застосовувалися і інші розчини, такі як Дезефект (2,1%), Дескотон Форте (1,5%), Дисмозон Пур (1,3%), Деконекс (1,1%), Сайдезим (0,7%), Сайдекс ОПА (0,6%), Жавель Клейд (0,4%), Мікробак 0,3%. Аналіз, проведений залежно від форми власності ЛПЗ, показав, що традиційні дезінфікуючі засоби застосовувалися переважно лікувальними установами державної форми власності: 58% з них використовували хлоровмісні дезінфектанти (Дезактин – 38%, і Хлорантоїн – 20%), інші – альдегідовмісні (Септодор-Форте – 14%, Лізоформін 3000 – 11%, Корзолекс Базік – 6%). На відміну від державних, 75% приватних лікувальних установ використовували сучасні альдегідовмісні дезінфікуючі засоби (Септодор-Форте - 32%, Лізоформін 3000 - 19%, Корзолекс Базік - 19%) і лише 26% застосовували хлоровмісні препарати (Дезактин – 19%, Хлорантоїн – 7%).

Враховуючи дані проведеного аналізу, була визначена група дезінфікуючих засобів, які найчастіше застосовувалися в ЛПЗ різних форм власності. Саме ці дезінфектанти в подальшому підлягали тестуванню на віруліциду активність в модельних дослідах.

Проведені дослідження показали, що за віруліцидною активністю дезінфікуючи засоби, які відносяться до різних хімічних груп, різняться між собою. Дана закономірність зберігалася як по відношенню до HBV та і до HCV (табл.).


Таблиця. Результати дослідження віруліцидної дії дезінфікуючих засобів по відношенню до HВV- і HСV-

Дезінфікуючий

Засіб
Концент-рація,

%
HBsAg
ДНК HBV
РНК HСV

Експозиція, хв.

60
70
80
60
70
80
60
70
80

Дезактин
0,2
+
+
+
+
+
+
+
+
+

Лизоформін 3000
1
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Септодор-Форте
0,2
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Корзолекс Базік
2
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Контроль
-
+
+
+
+
+
+
+
+
+


Так з’ясувалося, що після знезараження інфікованої HBV сироватки 0,2% розчином дезактину з експозицією 60 хвилин (режим дезінфекції регламентований методичними вказівками) в дослідних зразках визначалися HВsAg та ДНК HBV. Збільшення експозиції на 10 і 20 хвилин не призвело до інактивації HBV і зазначені тести залишалися позитивними. Дослідженням альдегідовмісних дезінфікуючих засобів (1% Лізоформіну 3000, 0,2% Септодору-Форте і 2% Корзолексу Базік) встановлено, що при їх застосуванні згідно регламентованих режимів, відбувалося руйнування HBV, що підтверджувалося негативними результатами ІХА та ПЛР.

Аналогічні дані отримані нами при дослідженні віруліцидної активності дезінфікуючих засобів по відношенню до HСV. Так проведені дослідження показали, що 0,2% розчин Дезактину не призводив до знезараження інфікованої HСV сироватки протягом 60, 70 і 80 хвилин. Визначенням віруліцидної активності щодо HСV альдегідовмісних дезінфікуючих засобів (1% Лізоформін 3000, 0,2% Септодор-Форте і 2% Корзолекс Базік) доведена їхня ефективність - після обробки інфікованої сироватки зазначеними дезінфектантами РНК HСV в зразках не виявлялася.

Таким чином проведені дослідження показали, що за віруліцидною активністю щодо HBV і HCV дезінфікуючі засоби, які застосовуються в ЛПЗ Полтавської області, різняться між собою. Так хлоровмісні дезінфектанти, а саме Дезактин, в регламентованому режимі методичними вказівками не забезпечував віруліцидний вплив на HBV і HCV, а альдегідовмісні за даними ознаками виявились ефективнішими. У зв’язку із складною епідеміологічною ситуацією щодо вірусних гепатитів з парентеральним шляхом передачі, враховуючи отримані дані, постає питання про перегляд вимог до оцінки віруліцидної активності дезінфікуючих засобів по відношенню до HBV і HCV, а також про вибір адекватної лабораторної моделі тестування дезінфікуючих засобів.