Кабінету Міністрів України. Вона передусім орієнтована на виконання стратегічних цілей та завдань, які визначені закон

Вид материала

Закон

Содержание 1.9. Система екологічного моніторингу 1.10 Аналіз виконання комплексної місцевої екологічної програми „Львів 2001. Порядок денний на XXI сторіччя” на 2001-2010 роки” Стан виконання заходів за розділами Програми. Розділ 7.4.Заходи щодо охорони повітряного басейну міста. Заходи щодо збереження зелених насаджень та інших компонентів живої природи. Розділ 7.6. Земельні ресурси та ґрунти Розділ 7.7. Екологічна освіта, інформаційна діяльність та співпраця з громадськими організаціями Розділ 8. Запровадження системи екологічного моніторингу

Подобный материал:

• Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року №653-р Про затвердження плану заходів, 49.57kb.
• Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року №653-р Про затвердження плану заходів, 443.08kb.
• Постановами Кабінету Міністрів України та Наказами Міністерства економіки та з питань, 143.25kb.
• Кабінету Міністрів України закон, 497.29kb.
• Кабінету Міністрів України від 27. 07. 1995 №554 розроблений з метою виконання Плану, 75.07kb.
• Указу Президента України від 05. 05. 2011 №547/2011 «Питання забезпечення органами, 33.16kb.
• На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06., 871.97kb.
• Кабінету Міністрів України, доручення Президента України, розпорядження Кабінету Міністрів, 1037.98kb.
• З метою забезпечення виконання доручення Президента України Ющенка В. А. від 01. 06., 1216.05kb.
• З метою забезпечення виконання доручення Президента України Ющенка В. А. від 01. 06., 1306.13kb.

1.9. Система екологічного моніторингу

Одним з основних напрямків реалізації завершеної в 2010 р. комплексної екологічної програми було визначено „створення системи екологічного моніторингу міста для прийняття екологічно обґрунтованих рішень”.

Обґрунтування нормативно-правового поля екологічного моніторингу міста, його структур і функцій в системі екологічного моніторингу Львівської області розпочалося в 2005 р. в рамках реалізації Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області „Програми моніторингу довкілля Львівщини”, затвердженої розпорядженням голови Львівської ОДА за № 1318 від 23.12.2005 р. «Про організацію системи моніторингу довкілля»

На території Львова й його околиць (міське сміттєзвалище) Програмою моніторингу було визначено суб’єкти моніторингу та постійні точки спостереження за станом атмосферного повітря, поверхневих, підземних і стічних вод, питної води, акустичного забруднення, забруднення ґрунтів. У м. Львові спостереження за станом атмосферного повітря за 6 параметрами (пил, СО, SO₂, NO₂, HF, формальдегід) 2-4 рази на добу здійснюється Львівським обласним центром з метеорології на 4 стаціонарних постах (вулиці ген. М.Юнаківа, Городоцька, Зелена, пл. Галицька). Державна екологічна інспекція в Львівській області два рази на рік проводить визначення вмісту пилу, СО та NO₂ на ТЕЦ-1 в рамках моніторингу джерел промислового забруднення атмосфери. Ця ж структура 1 раз на рік забезпечує моніторинг ґрунтів за вмістом важких металів в зоні впливу міського сміттєзвалища та двічі на рік проводить моніторинг скиду стічних вод з КОС-1 та КОС-2 до р.Полтви. Моніторинг підземних вод за показниками їхнього рівня та хімічного складу в 4 спостережних свердловинах на території міста тричі на місяць проводить ДП „Західукргеологія”. Львівська облСЕС щорічно в 8 точках проводить моніторинг акустичного забруднення території авіаційним, залізничним транспортом та трамваями, а також один раз на рік (травень) здійснює моніторинг питної води за вмістом важких металів у криницях сіл В.Грибовичі, М.Грибовичі та Збиранка (зона впливу сміттєзвалища). Волинським центром гідрометеорології один раз на квартал проводиться моніторинг поверхневих вод (р. Полтва) в двох створах поза межею міста.

В 2011 р. Львівською обласною організацією Всеукраїнської екологічної ліги на замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області було розроблено проект нової „Програми моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-2015 рр. і на перспективу до 2020 р.”, яка зараз знаходиться на стадії обговорення. В проекті „Програми моніторингу...” КП «Адміністративно-технічне управління» Департаменту містобудування Львівської міської ради вперше включено до переліку суб’єктів моніторингу за: показниками контролю викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами у м. Львові; показниками стану забруднення атмосферного повітря вулиць та перехрестів м. Львова; показниками якості поверхневих вод у м. Львові (вміст забруднюючих речовин); показниками скидів забруднюючих речовин підприємствами – забруднювачами м. Львова; показниками контролю нормативів скиду (по забруднюючих речовинах) стічних вод підприємствами м. Львова. Включення цього КП до переліку суб’єктів обласної системи моніторингу значною мірою зумовлене покращанням матеріально-технічного оснащення КП „АТУ”, зокрема, придбанням й налагодженням роботи пересувної екологічної лабораторії за кошти міського бюджету й наявністю сертифікованої хімічної лабораторії.

В рамках подальшого функціонування системи екологічного моніторингу міста потрібно реалізувати заходи щодо включення до суб’єктів моніторингу довкілля міської СЕС (моніторинг забруднення ґрунтів), а також опрацювати підходи до моніторингу небезпечних морфодинамічних процесів (карст, суфозія, підтоплення, зсуви, ерозія) електромагнітного забруднення, зелених насаджень, синантропних видів тощо. Потрібно розпочати роботи щодо створення екологічних карт міста на основі ГІС-технологій.

1.10 Аналіз виконання комплексної місцевої екологічної програми „Львів 2001. Порядок денний на XXI сторіччя” на 2001-2010 роки”

Оцінка стану виконання комплексної екологічної програми „Львів 2001. Порядок денний на XXI сторіччя” на 2001-2010 роки” (Програма), базувалася на встановленні ступеня реалізації основних заходів впровадження Програми шляхом аналізу ухвал ЛМР „Про затвердження річного плану пріоритетного фінансування природоохоронних заходів з місцевого фонду охорони навколишнього середовища” за період 2001-2010 рр. (№ 972 від 15.03.2001, № 1482 від 28.02.2002 р., № 334 від10.04.2003 р., № 1242 від 29.04.2004 р., № 2252 від 28.04.2005 р., № 127 від 13.07.2006 р., № 887 від 24.07.2007 р., № 1910 від 12.06.2008 р., № 2696 від 18.06.2009 р., № 3794 від 08.07.2010 р.), а також інформації департаментів ЛМР та комунальних підприємств міста.


Основні заходи впровадження Програми передбачали протягом 2001-2010 рр. реалізацію 151 заходу, зокрема, за розділом 7.1 „Комплексні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки мешканців міста” – 23; 7.2 розділом „Заходи щодо охорони водного басейну міста та покращання якості питної води” 0 31; розділом 7.3 „Заходи щодо утилізації, переробки та знешкодження відходів” – 18; розділом 7.4 „Заходи щодо охорони повітряного басейну міста” – 22; розділом 7.5 „Заходи щодо збереження зелених насаджень та інших компонентів живої природи” – 27; розділом 7.6 „Земельні ресурси та ґрунти” – 7; розділом 7.7. „Екологічна освіта. Інформаційна діяльність та співпраця з громадськими організаціями” – 17 та розділом 7.8 „запровадження системи екологічного моніторингу” – 6.


Основним пріоритетом Програми було створення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення міста і збереження його унікального природно-історичного середовища.

Стан виконання заходів за розділами Програми.

Розділ 7.1 „Комплексні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки мешканців міста”. Заходи цього розділу були реалізованими не в повному обсязі, окремі з них реалізовані частково (7.1.1, 7.1.5, .7.1.6, 7.1.7. 7.1.11. 7.1.15), або не реалізовані з об’єктивних та суб’єктивних причин (7.1.4, 7.1.19, 7.1.20). Так, зокрема, в 2001 р. було створено Наглядову раду за ходом виконання Програми (7.1.1), але рада функціонувала протягом 2-х років. Чинне законодавство України не дозволило на муніципальному рівні розробити механізм заохочення суб’єктів господарювання, які за власні кошти реалізують екологічні програми (7.1.4), випуск міського екологічного бюлетеня „Екологія Львова в цифрах і фактах” загальним накладом 500 екз. був профінансований лише один раз в 2002 р. за кошти міського ФОНС; до цього часу не налагоджено державного контролю за вмістом радону в питній воді та повітрі (7.1.11). Не виконані заходи щодо будівництва крематорію для спалювання анатомічних решток та відходів обслуговування пацієнтів медичних закладів (7.1.19), проектування та будівництва нового цвинтаря (7.1.20).

Важливим здобутком в реалізації заходу розробки схеми централізованого інформування міських структур різного підпорядкування щодо вирішення природоохоронних питань (7.1.14) було створення окремого управління екології та благоустрою при департаменті містобудування; впровадження нових технологій щодо енергозбереження в комунальному господарстві (7.1.5. 7.1.9) не лише за кошти міського ФОНПС, але й реалізацію міжнародних грантів. Значні кошти міського ФОНС в 2004 та 2010 рр. були скеровані на паспортизацію з визначенням меж територій, які використовуються для масового відпочинку мешканців (7.1.3). Для забезпечення контролю за забрудненням повітря (7.1.2) в 2009 р. для ЛКП „АПУ” за кошти міського ФОНПС було придбано пересувну екологічну лабораторію, яка оперативно забезпечує заміри забруднення не лише в межах транспортної мережі міста. Загалом, стан виконання „Комплексних заходів...” можна оцінити на рівні 60-70%.

Під час розробки комплексних заходів екологічної програми 2012-2016 рр. варто передбачити:

• розробку концепції енергетичної політики м. Львова та часткових операційних програм енергозбереження (7.1.5). Така концепція цілковито відповідає пріоритетам „Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Львова на 2011-2013 рр.” та „Стратегії підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року”;
  
• організацію системи спостережень за інженерно-геологічними процесами в межах міста з огляду на непоодинокі випадки сучасної житлової забудови на територіях, які характеризуються проявом небезпечних морфодинамічних процесів (механічна суфозія, сульфатний карст, зсуви, ерозія, антропогенне підтоплення);
  
• відновлення Інтернет-сторінки „Стан довкілля в м. Львові” на сайті ЛМР.
  

Розділ 7.2. „Заходи щодо охорони водного басейну міста та покращання якості питної води”.

Одним з головних напрямів реалізації основного пріоритету Програми було визначено „модернізацію системи водопостачання і водовідведення для покращання якості питної води” та „запобігання забрудненню поверхневих вод, зменшення та припинення скиду забруднених стічних вод у Полтву”.

Протягом 2003- 2010 р. завдяки виконанню проектів „Водопостачання та каналізації Львова”, „Програми покращання водозабезпечення споживачів м. Львова та переходу до системи цілодобового водопостачання”, програми „Реконструкція системи водопостачання” (кошти Світового Банку, грант шведського АМР, позика МБРР, кошти державного й міського бюджетів)було забезпечено виконання більшості із запланованих заходів Програми. Окрім означених вище джерел фінансування, з міського ФОНС практично кожен рік виділялися кошти на реалізацію заходів цього розділу, зокрема, на ремонт колекторів (7.2.31), поліпшення благоустрою водойм, забезпечення функціонування та технічного розвитку системи міської каналізації (7.2.1), контроль за якістю стічних вод, що надходять від вторинних водоспоживачів (7.2.11), розробку проектної документації та будівництво каналізації в районах індивідуальної забудови міста (7.2.15), модернізацію дезинфекції питної води із застосуванням методу електролізу з отриманням гіпохлориту натрію (7.2.25). Проте складна фінансова ситуація не сприяла виконанню заходів 7.2.1, 7.2.15 та 7.2.25 в повному обсязі. До цього часу значна частина територій індивідуальної забудови міста залишається не каналізованою (Рясне-1, Рудно, Винники, Брюховичі, Глинянський тракт тощо), що призводить до забруднення поверхневих й підземних вод; модернізація дезинфекції питної води з використанням нових технологій проведена лише для одного із водозаборів південної групи – „Малечковичі”; значного вкладення коштів потребує заміна замотризованих й фізично зношених каналізаційних мереж міста (7.2.31).

Нереалізованими залишилися заходи щодо введення в експлуатацію очисних споруд дощових стоків промислового вузла Рясне-2 (7.2.2), інвентаризації неканалізованої частини міста (7.2.12), утилізації мулу на КОС Львова (7.2.24), а також запровадження технології дезинфекції електролітичним методом (7.2.30). Загалом, стан виконання „Заходів щодо охорони водного басейну...” можна оцінити на рівні 75%. Найбільші проблеми, які потрібно вирішувати в розрізі чергової програми, пов’язані із реалізацією заходів щодо запобігання забрудненню поверхневих вод, зменшення та припинення скиду забруднених стічних вод у поверхневі водойми.

Під час розробки заходів щодо охорони водного басейну міста екологічної програми 2012-2016 рр. варто передбачити:

• продовження робіт щодо підвищення рівня забезпечення міста каналізаційною мережею;
  
• спорудження південно-східного каналізаційного колектору з огляду на проблему водовідведення в цій частині міста;
  
• покращання стану дощової каналізації міста (дощові стоки з більшості автостоянок, автопідприємств без очищення потрапляють у відкриті водойми);
  
• утилізація мулу КОС з огляду на перенаповнення мулових майданчиків;
  
• продовження робіт щодо модернізації системи дезинфекції питної води та стічних вод з використанням електролітичного методу
  
• паспортизацію водойм міста тощо.
  

Розділ 7.3. Заходи щодо утилізації, переробки та знешкодження відходів

Головними напрямами реалізації основного пріоритету Програми стосовно цього розділу було визначено „знешкодження, утилізація та захоронення побутових й промислових відходів”, а також „захист підземних вод від забруднення фільтратом з міського сміттєзвалища”.

Протягом 2001-2010 рр. за кошти міського природоохоронного бюджету проводилися роботи на міському сміттєзвалищі, зокрема, було здійснено обстеження ґрунтів за екологічними та санітарно-гігієнічними параметрами (7.3.1). проводився пошук земельної ділянки для будівництва/розміщення нового полігону ТПВ (7.3.5), в 2010 р. на сміттєзвалищі почала функціонувати станція з очищення інфільтрату. Здійснено значний обсяг робіт щодо забезпечення чистоти міста (7.1.13) – облаштування контейнерних майданчиків (7.3.9), виготовлення контейнерів, придбання спецтехніки, урн; укладання угод щодо вивезення побутових відходів з мешканцями одноповерхової забудови міста (7.3.7); впровадження заходів щодо утилізації полімерної тари, склотари, макулатури (7.3.11); переробки гальванічних шламів (7.3.6); забезпечення зберігання протермінованих пестицидів (7.3.12); організації системи збору відпрацьованих люмінесцентних ламп від юридичних осіб та бюджетних установ (7.3.17); моніторингу місць утворення, зберігання та видалення токсичних відходів (7.3.14); запровадження системи роздільного збирання побутових відходів (7.3.18).

Не зважаючи на окремі роботи з дегазації тіла звалища, проведені ТзОВ „ГАФСА”, питання щодо закриття й рекультивації Львівського сміттєзвалища, яке входить до переліку екологічно-небезпечних об’єктів на території Львівщини, залишилося невирішеним (7.3.2). Це саме стосується й ліквідації трьох озер з кислими гудронами загальним об’ємом майже 200 тис. т, які до цього часу є власністю ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод” (7.3.3), а також будівництва Львівського міського полігону захоронення ТПВ (7.3.15). Потребує вдосконалення система збору й утилізації будівельного сміття, побутової техніки, різноманітних батарей тощо (7.3.11). Загалом, стан виконання „Заходів щодо утилізації...” можна оцінити на 40-50%, оскільки обласна й міська влада не виконала головного завдання – закриття експлуатації Львівського сміттєзвалища. Потрібно зазначити, що вирішення проблеми з Львівським сміттєзвалищем не є лишень проблемою м. Львова, але й Львівської області загалом, оскільки на ньому відбувається розміщення ТПВ окремих районів Львівщини.

Стосовно розробки заходів щодо поводження з ТПВ та промисловими (небезпечними) відходами, пріоритетними залишаються питання щодо припинення функціонування існуючого сміттєзвалища, гудронових „озер”, запровадження сучасних технологій поведінки з ТПВ, закупівлі демеркуризаційних установок для вирішення проблеми з утилізацією люмінесцентних ламп; залучення інвестора для закриття сміттєзвалища на основі Кіотського протоколу; надання преференцій для структур, які займаються роздільним збором ТПВ та небезпечних відходів, а також їхньою утилізацією/переробкою.


Розділ 7.4.Заходи щодо охорони повітряного басейну міста.

Головними напрямами реалізації основного пріоритету Програми стосовно цього розділу було визначено „захист повітряного басейну від прогресуючого хімічного та акустичного забруднення транспортом”.

Заходи цього розділу стосовно зменшення викидів стаціонарними джерелами забруднення реалізовувалися в площині виконання Програми реконструкції та модернізації теплоенергетичного господарства м. Львова та інших програм з енергозбереження (7.4.21), проведення постійних замірів хімічного та акустичного забруднення автомагістралей, залізничних колій ЛКП „АТУ”, обласної та міської СЕС (7.4.18), контролю за якістю пального на АЗС, ТЕС, котельнях (7.4.11, 7.4.15); реконструкції і ремонту дорожнього покриття (7.4.8), особливо протягом останніх двох років у рамках реалізації як державної, так і міської цільових програм підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу; забезпечення достатньої кількості інформаційно-вказівних дорожніх знаків „Обхід м.Львова” (7.4.1).

Не вдалося реалізувати перехід до третього рівня управління світлофорами з метою регулювання дорожнього руху (7.4.6), проте цей захід буде реалізовано в найближчому майбутньому в розрізі реалізації нової транспортної схеми міста, яка буде реалізовуватися з вересня 2011 р.

Загалом, частина заходів цього розділу була розроблена з розрахунку на очікувані й декларовані зміни чинного законодавства України, які не були запроваджені (7.4.2, 7.4.4, 7.4.5. 7.4.12 тощо), тому міська влада не відповідає за їхнє невиконання. Стан реалізації заходів за цим розділом можна оцінити на рівні 50-60%.

Стосовно розробки заходів майбутньої Програми, пріоритетними питаннями залишаються: зменшення навантаження автотранспорту на найбільш забруднену центральну частину міста через реалізацію нової транспортної стратегії; контроль за станом хімічного забруднення атмосфери не лишень в точках перетину магістральних вулиць, але й в межах селітебних територій, особливо дитячих майданчиків, садочків та шкіл; подальша модернізація теплоенергетичного господарства міста; акустичний захист територій поблизу залізничних колій та аеропорту; завершення розробки проекту „Реконструкція автоматизованої системи керування рухом”; бріо- та ліхеноіндикаційні дослідження стану забруднення атмосферного повітря в місті тощо. Враховуючи, що всі можливі резерви розвитку залізничного вузла в Львові вже вичерпані, слід передбачити його подальший розвиток за межами міста (транзитні вантажі, серед яких й переміщення небезпечних відходів). Проте, вирішення низки проблем може здійснюватися лише із залученням коштів державного бюджету.


Розділ 5. Заходи щодо збереження зелених насаджень та інших компонентів живої природи.

Головним напрямом реалізації основного пріоритету Програми стосовно цього розділу було визначено „створення єдиної системи управління комплексною зеленою зоною міста, збагачення її біотичного й ландшафтного різноманіття та регулювання чисельності синантропних видів”.

Протягом 2001- 2010 рр. з міського ФОНС кожен рік виділялися кошти на реалізацію заходів цього розділу. Було проведено визначення меж парків, а також розпочалися роботи щодо опрацювання проектів організації їхніх територій (7.5.1; 7.5.27); постійно проводилося озеленення міста (7.5.4. 7.5.6); фітопатологічні обстеження зелених насаджень й зняття аварійних й сухостійних дерев, механічне зняття омели та санітарне обрізання крон дерев, вакцинування каштанів проти мінуючої молі (7.5.5. 7.5.9); збагачення видового сортименту горизонтальних й вертикальних зелених насаджень (7.5.6, 7.5.25); забезпечення контролю за утриманням насаджень вулиць (7.5.8); вертикальне озеленення історичної забудови центральної частини міста (7.5.13; 7.5.24); протиерозійні роботи на території РЛП „Знесіння” (7.5.16); паспортизація та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду міста. Розробка проектів утримання парків-пам”яток садово-паркового мистецтва (7.5.20). Завдяки співпраці ЛКП „Лев” з західноукраїнським товариством захисту тварин, було запроваджено нові методи стерилізації, відлову та евтаназії безпритульних тварин (7.5.23), надавалася допомога для притулку безпритульних тварин „Милосердя” (7.5.15).

Поряд з тим, нереалізованими залишилися заходи щодо створення громадського центру опіки над бездомними тваринами (7.5.2), розробки єдиної комп’ютеризованої системи комплексного управління зеленою зоною міста (7.5.3), не відновлено посади майстрів-озеленювачів й садівників при житлово-експлуатаційних конторах (7.5.19), не створено кладовище для домашніх тварин (7.5.21), не розроблено програму регуляції щільності популяцій синантропних видів рослин і тварин, які становлять загрозу біологічного забруднення міста (7.5.22). не в повному обсязі забезпечується дератизація території міста (7.5.12). Загалом, стан реалізації заходів за цим розділом можна оцінити на рівні 70-80%.

В наступній Програмі потрібно врахувати потребу реалізації означених вище заходів, зокрема, провести інвентаризацію зелених насаджень, розробити єдину комплексну систему управління зеленими насадженнями міста, яка б також включала лісові масиви в межах міста; створити муніципальний притулок для тварин. впроваджувати нові біологічні та хімічні методи боротьби з омелою, з метою захисту зелених насаджень від пошкодження токсичними солями. використовувати нові суміші в зимовий період тощо.


Розділ 7.6. Земельні ресурси та ґрунти

Головним напрямом реалізації основного пріоритету Програми стосовно цього розділу було визначено „захист і збереження земельних ресурсів міста та приміських територій від забруднення й нераціонального використання”.

Протягом терміну дії попередньої Програми частково були реалізовані заходи щодо ведення земельного кадастру, розробки проекту зон санітарної охорони водозаборів західної групи (7.6.2). затвердження меж зон з особливим режимом використання земель, передовсім природоохоронного значення (7.6.3), проводилося встановлення рівня забруднення ґрунтів міста важкими металами (7.6.6). Нереалізованим був захід щодо оцінки забруднення міських ґрунтів бенз-α-піреном (7.6.5). Значний обсяг робіт, спрямованих на захист ґрунтів від ерозії, був реалізований за кошти міського ФОНС на території РЛП „Знесіння”. Стан виконання заходів можна оцінити на рівні 60%.

В наступній Програмі потрібно продовжити роботи щодо винесення в натуру й затвердження водоохоронних зон водозаборів міста (з залученням коштів обласного ФОНС), завершення процедури затвердження меж зон земель природоохоронного значення, встановлення масштабів забруднення міських ґрунтів полютантами та розробки заходів щодо санації забруднених територій (дитячі майданчики).


Розділ 7.7. Екологічна освіта, інформаційна діяльність та співпраця з громадськими організаціями

Головними напрямами реалізації основного пріоритету програми стосовно цього розділу було визначено „формування міської системи екологічної освіти та просвіти” та „забезпечення інформування населення про стан довкілля і залучення громадськості до прийняття екологічних рішень”.

Реалізація заходів цього розділу здійснювалася кожного року за кошти міського й обласного ФОНС, а також виконання міжнародних грантів.

Активну участь у формуванні міської системи екологічної просвіти відіграють Львівський еколого-натуралістичний центр, студентська організація ЕкоКлуб «Зелена Хвиля», еко-гурток географічного факультету ЛНУ ім.І.Франка, РЛП „Знесіння” та інші організації різного підпорядкування. Школярі міста були залучені до різноманітних конкурсів природоохоронного спрямування як в рамках програм міського управління освіти, так і Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області. Так, за кошти міського ФОНС кожен рік проводилися дитячі екологічна акція (дитячий табір” „Чисті джерела – чисте море”, навчально-оздоровчі екологічні експедиції в рамках програми „Діти вулиці”, огляд-конкурс „Ми за чисте й зелене місто Лева”, „Зелені оази”, „Майбутнє у твоїх руках”, „За охорону природних ресурсів і тваринного світу”, міський конкурс „ЕкоКВК” тощо. Школярі міста також брали участь в конкурсах робіт за студентською програмою ECOBEE, в всеукраїнському екологічному проекті „Разом за чисте місто”, Дні Землі (за підтримки Фонду розвитку демократії посольства США в Україні), проекті „Чиста земля – чиста Україна” (за підтримки Асоціації міст України та Українського товариства охорони природи).

За кошти міського ФОНС кожен рік проводяться „Дні довкілля” (7.7.3), семінари, конкурси та інші культурно-масові заходи екологічного спрямування (7.7.4, 7.7.6, 7.7.10. 7.7.13), видання поліграфічної продукції та встановлення інформаційних аншлагів (7.7.5), створення й поповнення екологічної відеотеки „Екологія – XXI століття” (7.7.8), забезпечується функціонування екологічних літніх таборів, постійно діючої зоологічної виставки „Дитячий зоопарк” (7.7.9). Обласний ФОНС фінансує проведення конференцій та конкурсів для школярів та студентів (7.7.14). Залучення громадськості до проведення екологічної експертизи реалізується через друкування в ЗМІ „Заяв про наміри”, „Заяв про екологічні наслідки”, громадських обговорень проектів будівництва (7.7.16). Частина заходів щодо формування міської системи екологічної освіти та просвіти в м. Львові реалізується за кошти обласного ФОНС в рамках Регіональної програми екологічної освіти та виховання Львівщини на 2010-2014 рр.

Інформування населення про стан довкілля в м. Львові здійснювалося за кошти міського ФОНС шляхом видання міського екологічного бюлетеня, розміщення інформації природоохоронного спрямування сайті ЛМР. Значну роботу в цьому напрямку здійснює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, зокрема, відкритий при управлінні Орхуський інформаційний центр. Кожен рік управління публікує бюлетень „Екологія Львівщини”, в якому також міститься інформація про екологічну ситуацію у Львові. Стан виконання заходів за цим розділом можна оцінити на рівні 80%.

Існує потреба в продовження реалізації заходів, спрямованих на розвиток екологічної освіти й просвіти мешканців міста (створення „зелених класів”, гуртків екологічного спрямування формування фондів публічних та шкільних екологічних бібліотек і відеотек, забезпечення інформування населення про стан довкілля шляхом відновлення на сайті ЛМР веб-сторінки „Про стан довкілля в м. Львові”, створення постійного громадського органу „Екологічний форум” тощо.


Розділ 8. Запровадження системи екологічного моніторингу

Головним напрямом реалізації основного пріоритету програми стосовно цього розділу було визначено „створення системи екологічного моніторингу міста для прийняття екологічно обґрунтованих рішень”.


Обґрунтування нормативно-правового поля екологічного моніторингу міста, його структур і функцій в системі екологічного моніторингу Львівської області (7.8.1) розпочалося в 2005 р. в рамках реалізації Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області „Програми моніторингу довкілля Львівщини”, затвердженої розпорядженням голови Львівської ОДА «Про організацію системи моніторингу довкілля» за № 1318 від 23.12.2005 р.

На території Львова й його околиць (міське сміттєзвалище) Програмою моніторингу було визначено суб’єкти моніторингу та постійні точки спостереження за станом атмосферного повітря, поверхневих, підземних і стічних вод, питної води, акустичного забруднення, забруднення ґрунтів. У м. Львові спостереження за станом атмосферного повітря за 6 параметрами (пил, СО, SO₂, NO₂, HF, формальдегід) 2-4 рази на добу здійснюється Львівським обласним центром з метеорології на 4 стаціонарних постах (вулиці ген. М.Юнаківа, Городоцька, Зелена, пл. Галицька). Державна екологічна інспекція в Львівській області два рази на рік проводить визначення вмісту пилу, СО та NO₂ на ТЕЦ-1 в рамках моніторингу джерел промислового забруднення атмосфери. Ця ж структура 1 раз на рік забезпечує моніторинг ґрунтів за вмістом важких металів в зоні впливу міського сміттєзвалища та двічі на рік проводить моніторинг скиду стічних вод з КОС-1 та КОС-2 до р.Полтви. Моніторинг підземних вод за показниками їхнього рівня та хімічного складу в 4 спостережних свердловинах на території міста тричі на місяць проводить ДП „Західукргеологія”. Львівська облСЕС щорічно в 8 точках проводить моніторинг акустичного забруднення території авіаційним, залізничним транспортом та трамваями, а також один раз на рік (травень) здійснює моніторинг питної води за вмістом важких металів у криницях сіл В.Грибовичі, М.Грибовичі та Збиранка (зона впливу сміттєзвалища). Волинським центром гідрометеорології один раз на квартал проводиться моніторинг поверхневих вод (р. Полтва) в двох створах поза межею міста.

В 2011 р. Львівською обласною організацією Всеукраїнської екологічної ліги на замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області було розроблено проект нової „Програми моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-2015 рр. і на перспективу до 2020 р.”, яка зараз знаходиться на стадії обговорення. В проекті „Програми моніторингу...” КП «Адміністративно-технічне управління» Департаменту містобудування Львівської міської ради вперше включено до переліку суб’єктів моніторингу за: показниками контролю викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами у м. Львові; показниками стану забруднення атмосферного повітря вулиць та перехрестів м. Львова; показниками якості поверхневих вод у м. Львові (вміст забруднюючих речовин); показниками скидів забруднюючих речовин підприємствами – забруднювачами м. Львова; показниками контролю нормативів скиду (по забруднюючих речовинах) стічних вод підприємствами м. Львова. Включення цього КП до переліку суб’єктів обласної системи моніторингу значною мірою зумовлене покращанням матеріально-технічного оснащення КП „АТУ”, зокрема, придбанням й налагодженням роботи пересувної екологічної лабораторії за кошти міського бюджету (7.8.5).

Загалом, виконання заходів цього розділу Програми можна оцінити на рівні 60%. В рамках подальшого налагодження функціонування системи екологічного моніторингу міста потрібно реалізувати заходи щодо включення до суб’єктів моніторингу довкілля міської СЕС (моніторинг забруднення ґрунтів), а також опрацювати підходи до моніторингу електромагнітного забруднення, зелених насаджень, синантропних видів тощо. Потрібно розпочати роботи щодо створення екологічних карт міста на основі ГІС-технологій.


На підставі проведеного аналізу стану виконання комплексної місцевої екологічної програми „Львів 2001. Порядок денний на XXI сторіччя” на 2001-2010 роки” можна зробити висновок, що Програма загалом виконана на рівні 60-70%.


На нашу думку, основними причинами виконання не в повному обсязі комплексної місцевої екологічної програми „Львів 2001. Порядок денний на XXI сторіччя” на 2001-2010 роки” були такі:


1. Розробники Програми поставили перед собою завдання, вирішення яких було логічним в контексті реалізації основних напрямків екологічної політики в м. Львові, але окремих випадках ці завдання/заходи виходили за рамки можливостей фінансування природоохоронних заходів як в межах міського бюджету, так і міського ФОНПС. Потрібно було орієнтуватися виключно на перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, визначених Постановою КМ України від 17.09.1996 р. № 1147, чого не було зроблено.

Загальна вартість заходів Програми для міста на період 2001- 2010 рр. становила 541324 тис. й була орієнтованою на залучення коштів з різних джерел фінансування: міський бюджет – 22,4%, міський ФОНПС – 0,8%, кошти підприємств – 1,8%, залучені кошти – 73,5%, інші кошти – 1,5%). Найбільше коштів (400130 тис або 74% від загальної вартості Програми) було заплановано на забезпечення постійного й стабільного використання та відтворення водних ресурсів у м. Львові” через модернізацію системи водопостачання й водовідведення. відродження й підтримання сприятливого гідрологічного й санітарного стану водойм міста тощо. Порівняно з іншими напрямами реалізації Програми, цей розділ був гіпертрофованим у фінансовому вимірі, але реалізація заходів передбачала використання залучених коштів (позика Світового банку, грант Шведського уряду тощо). Заплановані за цим розділом заходи в окремих випадках не відповідали означеній вище Постанові КМ України. На другому місці за обсягом фінансування були заходи щодо охорони повітряного басейну міста (108920 тис. або 20,1% від загальної вартості Програми). Із цієї суми 95% (джерело фінансування – міський бюджет) передбачалося скерувати на роботи щодо реконструкції та ремонту дорожнього покриття, виконання яких регламентується програмами соціально-економічного розвитку міста й не повинно було включатися до заходів Програми. Така сама ситуація й з фінансуванням заходів щодо запровадження системи екологічного моніторингу, оскільки відповідальним виконавцем заходів цього розділу було визначено Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області (за його погодженням), але жодних коштів з обласного ФОНПС на реалізацію заходів у місті не було виділено.


2. Аналіз природоохоронних заходів, виконаних у місті протягом періоду дії Програми, свідчить, що лише протягом двох років (2001-2002 рр.) сесія ЛМР затверджувала не лише традиційний „План пріоритетного фінансування природоохоронних заходів із міського фонду охорони навколишнього природного середовища”, чітко орієнтований на кошти міського ФОНПС, але й „Короткотерміновий міський план природоохоронних дій” (ухвали сесій ЛМР № 972 від 15.03.2001 р. та № 1482 від 28.02.2002 р.). В „Короткотерміновому міському плані...” було передбачено залучення коштів з різних джерел фінансування. Так, зокрема, в 2002 р. (ухвала № 1482 від 28.02.2002 р.) сума коштів, запланованих на виконання „Короткотермінового міського плану...”становила 3598 тис. грн., з якої лише 275 тис. (8%) становили кошти міського ФОНПС. Очевидно, що контроль за виконанням цих заходів у розрізі короткотермінових планів був не цілком ефективним переважно з об’єктивних причин, тому з 2003 р. їх розробляти перестали. Потрібно було ще в 2002 р. провести корекцію Програми за заходами й джерелами фінансування й елімінувати заходи, виконання яких передбачалося в розрізі інших програм соціально-економічного розвитку.


3. Для реалізації заходів Програми, особливо у тій частині, яка має стосунок до утилізації, переробки та знешкодження відходів, запровадження системи моніторингу тощо практично не використовувалися кошти обласного ФОНПС у Львівській області, хоча проблема закриття Грибовицького сміттєзвалища та сховища кислих гудронів Львівського дослідного нафтозаводу має не лише міський, але й обласний вимір. Місто також за власні кошти фінансує проведення значного об’єму робіт із забезпечення функціонування системи моніторингу природного довкілля Львівської області в частині оцінки стану забруднення атмосферного повітря та поверхневих вод у Львові, хоча з обласного ФОНПС повинні виділятися відповідні кошти на проведення інструментальних досліджень. Так, у 2007 р. обласним ФОНПС не було профінансовано погоджені Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області (ухвала сесії ЛМР від 24.05.2007 р., № 887) роботи щодо будівництва споруд й придбання технічних засобів знешкодження та складування побутових відходів у Грибовичах (150, тис. грн.), розробки проектно-кошторисної документації на будівництво каналізаційних споруд у селищі Рудно (70,0 тис. грн.), а також будівництва каналізаційних мереж, зливної каналізації та системи водовідведення у селищі Брюховичі (100,0 тис.грн.).


3. Врахування пріоритетів й конкретних заходів комплексної місцевої екологічної програми за розділами під час розробки „Планів пріоритетного фінансування...” здійснювалося лише протягом 2002-2005 рр. (в планах є графа з посиланням на пункти Програми). З 2006 р. в преамбулах ухвал сесій щодо затвердження „Планів пріоритетного фінансування...” Програма не згадується (ухвали . Можливо, причиною такого стану стало те, що ці плани стали складовими щорічної „Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Львова”. У зв’язку з цим, з 2006 р. формальний зв’язок Програми з „Планам пріоритетного фінансування...” був втрачений, хоча це не призвело до зміни визначених розробниками Програми пріоритетів екологічної політики в місті, але ускладнило аналіз стану виконання заходів.


4 Як показує аналіз заходів у „Планах пріоритетного фінансування...” протягом 2001-2010 рр., з міського ФОНПС в найбільшому об’ємі фінансувалися заходи: щодо збереження зелених насаджень (102), екологічної освіти та інформаційної діяльності (53), охорони водного басейну міста (29), утилізації побутових відходів (15), охорони повітряного басейну міста. На нашу думку, недостатньо виділялося коштів на фінансування заходів щодо поводження з безпритульними тваринами й іншими синантропними видами тварин й рослин, інформування населення про стан довкілля.

З міського фонду охорони навколишнього природного середовища в 2001-2010 рр. на реалізацію природоохоронних заходів було заплановано виділення 15851,1 тис. грн. (за Програмою – 4315 тис. грн.). Місто фактично перевиконало взяті на себе фінансові зобов’язання майже в чотири рази, однак реалізація заходів, екологічних проблем потребують свого вирішення не лише коштом міського бюджету.


5 Громадський контроль за виконанням Програми, передбачений Програмою через функціонування створеної в 2001 р. Надзірної ради, практично не здійснювався.


6. Протягом терміну дії Програми, в місті були розроблені й реалізуються міські галузеві програми (Програма поводження з побутовими відходами, Програма регулювання чисельності безпритульних тварин, Програма утримання парків м. Львова та інші), спрямовані на вирішення важливих екологічних проблем, які були визначені як пріоритетні в 2001 р.. Тобто, має місце перекривання однієї Програми іншими, що потребує додаткового аналізу доцільності реалізації такого підходу.


7. Загалом, основними причинами існуючого стану виконання попередньої комплексної екологічної Програми для м. Львова, дія якої завершилася в 2010 р., є включення до неї заходів, не передбачених переліком видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів (Постанова КМ України від 17.09.1996 р. № 1147); недостатній рівень щорічного моніторування Програми та громадського контролю за її виконанням, що дало б підстави для її поточного коригування; а також домінування принципу фінансування оперативних негайних цілей з огляду на недостатній рівень фінансування природоохоронних програм загалом.


З огляду на проведений аналіз, можна констатувати, що для Львова є характерними як неспецифічні, тобто загальні для усіх урбанізованих систем, так і специфічні екологічні проблеми. До останніх ми зараховуємо розв’язання питань, пов’язаних з гарантуванням належного рівня водовідведення (завершення каналізування території міста), захистом поверхневих водойм міста від забруднення, а також мінімізацією прояву небезпечних морфодинамічних процесів. Неспецифічними екологічними проблемами міста залишаються низький рівень суспільної екологічної свідомості, недостатнє інформування мешканців про стан довкілля в місті, критичний стан міського сміттєзвалища, ступінь утилізації відходів, значний рівень забруднення атмосферного повітря автотранспортом, зменшення площі зелених насаджень, низький відсоток природоохоронних територій, висока чисельність видів-синантропів та безпритульних тварин, недостатнє охоплення програмами моніторингу окремих компонентів довкілля.