Geum.ru

Кабінету Міністрів України. Вона передусім орієнтована на виконання стратегічних цілей та завдань, які визначені закон

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

1.2. Вода


Водопостачання

Основним джерелом постачання міста водою є підземні води 17 водозаборів зі 180 свердловин ЛМКП “Львівводоканал”, що розташовані на відстані від 20 до 110 км від міста. Проектна потужність 4 груп водозаборів (Північна, Південна, Східна та Західна) становить 462 тис.м3/добу, запаси води на водозаборах – 580,1 тис.м3/добу. У місто вода подається магістральними водогонами довжиною 654 км. Частина водогонів, збудованих понад 50 років тому, знаходиться в незадовільному технічному стані. Аварійними залишаються ділянки магістральних водогонів Зарудці-Львів (Північна група водозаборів) та Будзень-Львів (Західна група). У статистичній звітності відсутні дані щодо відомчих свердловин у межах м.Львова. Частка поверхневих вод, які забираються з Щирецького та Гамаліївського водосховищ ЛМКП „Львівтеплоенерго”, становить до 1% від спожитої і використовується для технічних потреб. Поверхневий водозабір зі ставків на території ВАТ „Провесінь” в 2010 р. не здійснювався. Й надалі існують проблеми з забезпеченням захисту водозаборів міста: якщо у першому поясі, який є зоною суворого санітарного контролю, ситуація контролюється на достатньому рівні, то для другого і третього поясів не в усіх випадках визначено територіальні межі зон, трапляються випадки руйнування огорож. Необхідна розробка системи заходів для забезпечення необхідної санітарної охорони водозабірних споруд.

Згідно зі схемою водопостачання м.Львова, вода з водогонів розподіляється між 12 зонами, які охоплюють цілу територію міста. В рамках виконання регіональної програми „Покращання водопостачання й водовідведення м. Львова” та „Програми покращання водозабезпечення споживачів м. Львова та переходу до системи цілодобового водопостачання” протягом 2003-2009 рр. було істотно оптимізовано існуючу систему водопостачання: якщо в 2000 р. лише 15% мешканців міста мали доступ до цілодобового постачання води, то в 2009 р. (з 2010 року) місто забезпечене цілодобовим холодним та гарячим водопостачанням. Охопленість населення послугою цілодобового водопостачання у 2010 р. становила 82,5%. Альтернативними джерелами водозабезпечення (локальні свердловини, криниці) користується 17,5% населення Львова.

Щодо якості питної води у місті, то протягом 2010 р., за даними Львівської міської санепідемстанції та МКП “Львівводоканал”, за санітарно-хімічними показниками у джерелах централізованого водопостачання та комунальному водопроводі в 16,5% проб було виявлено відхилення за санітарно-хімічними показниками (переважно перевищення ГДК по залізу), тоді як за бактеріологічними показниками відхилень не було. За матеріалами моніторингу джерел децентралізованого водопостачання (криниці, вода з яких використовується для дітей віком до 3-х років), яке здійснює Львівська міська СЕС, встановлено перевищення вмісту нітратів у 28% проб та перевищення бактеріальних показників у 70% проб. Щодо індивідуальних колодязів загалом, виявлено перевищення ГДК для нітратів (майже 30% проб) та бактеріальних показників – 64%. Враховуючи якість води з альтернативних джерел водопостачання й масштаби їх використання (майже 18% населення міста), ця проблема потребує вирішення шляхом підключення цих споживачів до системи централізованого водопостачання.

Не зважаючи на те, що Львів для водопостачання використовує на 99% підземні води, що характеризуються високим рівнем захищеності (порівняно з поверхневими), мешканці міста протягом останніх 5 років все активніше використовують воду з природних джерел та бутильовану воду. Так, за даними соціологічного опитування 2011 р., таку воду використовують 55% респондентів, 25% респондентів відбирають воду з природних джерел на території міста. Майже 60% респондентів не задоволені якістю води з централізованої системи водопостачання міста.

Водоспоживання

Загалом протягом останніх років у межах держави має місце тенденція до зменшення об’ємів забору та використання води. За даними міського комунального підприємства (МКП) “Львівводоканал”, забір води водозаборами Львова, частина якої використовується для інших населених пунктів, протягом останніх десяти років зменшився на 15% і становив у 2010 р. 110,7 млн.м3. Використання свіжої води за 10 років зменшилося на 32 відсотки (від 91,07 млн.м3 у 2000 р. до 61,5 у 2010 р.). Обсяги використання оборотної та послідовно використаної води також істотно зменшилися: 48,2 млн.м3 в 2010 р. проти 139,8 в 2000 р. Основна причина зменшення об’єму забору та використання води – спад виробничої діяльності в місті, введення плати за спеціальне використання питної води, запровадження лічильників. Так, зокрема, якщо на виробничі потреби в 2000 р. використовувалося 25,7 млн.м3 то в 2010 р. цей показник був майже в чотири рази нижчим. Протяжність вуличної водопровідної мережі у Львові становить 808 км, внутріквартальної та внутрішньодворової – 251 км. За даними ЛМКП “Львівводоканал”, протягом року у місті фіксується до 5000 аварійних витоків з водопровідної системи. Стан сантехніки у квартирах мешканців і на підприємствах міста порівняно з 2000 р. оцінюється фахівцями як кращий, але проблеми залишаються.

Налагодження системи обліку води у житловому фонді, який зараз є головним споживачем питної води, призвів до зниження ЛМКП “Львівводоканал” норм споживання води на 1 мешканця міста – від 374 л/добу станом на 2000 р. до 300 л/добу станом на 2010 (в Україні – 325, у великих містах Європи – 150-180 л/добу). За статистичними матеріалами, середньодобове споживання води з розрахунку на одного міського мешканця в 2010 р. у Львові становило 138,9 л (середнє значення для Львівської області - 113,1 л). Кількість споживачів води у місті становить 257816 одиниць, з яких обладнано лічильниками майже 75% (у 2000р. цей показник був нижчим в шість разів).

Витрати свіжої води у Львові на одиницю виробленої продукції, так само, як й у державі загалом, й надалі майже втричі перевищують ці показники у розвинутих країнах Європи.

В рамках реалізації програми „Питна вода України у Львівській області на 2006-2020 рр.” розпочато роботи щодо заміни хлорування води на її більш безпечне для здоров’я знезараження гіпохлоритом натрію (така установка встановлена на насосній станції „Плугів- II” та розроблена проектно-кошторисна документації для насосної станції „Сокільники”).

Водовідведення

Сумарне скидання води у каналізаційну систему міста, довжина якої становить майже 1000 км, через системи загальностічної і дощової каналізації (остання приймає частину поверхневого стоку з південно-західного, південного та південно-східного районів міста), протягом останніх десяти років залишається практично на тому самому рівні (179,7 в 2000 р. – 179.5 млн.м3 в 2010 р.). Система водовідведення міста включає 605 км каналізаційних мереж, 11 насосних станцій і 2 каналізаційні очисні споруди (КОС) – ЛМКП „Львівводоканал” та КОС духовної семінарії в смт Рудно. Проектна потужність першої КОС становить 490 тис.м3/добу, другої – 2000 м3/добу. За розрахунками фахівців проектного інституту „Львівдіпрокомунбуд” потреба стоків в очистці на КОС міста становить 600 тис.м3/добу, тому проблема щодо реконструкції й розширення КОС потребує термінового вирішення. Станом на 01.01.2010 р. об’єми скидів вод після очисних споруд становив 159,68 млн.м3 в рік, з яких 28% не відповідають нормативам.

За даними МКП “Львівводоканал”, ступінь очищення стічних вод на КОС міста відповідає нормативам, тоді як в смт Рудно робота оцінюється як неефективна. Оскільки якість очищення стоків у м.Львові безпосередньо впливає на екологічний стан Балтійського моря (скиди здійснюються в р.Полтву), систему очищення стоків було внесено міжнародною організацією HELCOM до списку об’єктів, що потребують особливих вимог до якості очищення вод. (потребують уваги очисні споруди семінарії та профілакторію залізниці).

Середньомісячна кількість аварійних ситуацій на об’єктах каналізаційної мережі міста становить 15-18/місяць. Понад 5 млн.грн. міського бюджету використовується щорічно на ліквідацію проривів у системі водовідведення, оскільки 33% каналізаційних мереж замортизовані. Рівень забезпечення промислових підприємств міста очисними спорудами для попереднього очищення стоків перед їх скидом до загальностічної каналізаційної системи залишається недостатнім (стоки „Ензиму” скидаються до тимчасового колектора на вул. Богданівській). В аварійному стані знаходяться ділянки каналізаційної мережі в Скнилівському парку тощо. Забезпечення території міста каналізаційною мережею становить 81,1%. До тепер неканалізованими залишаються території приватної забудови в районах Знесіння, Підзамче, Рясне-1, смт Винники, Брюховичі, Рудно, нижньої частини вул.Личаківської тощо. Зокрема, загальна кількість неканалізованих територій включає 114 вулиць, 3183 будинки, у яких проживає 13864 мешканців.

Протягом останніх 3 років у місті почастішали випадки забруднення міської атмосфери внаслідок функціонування каналізаційної мережі, що викликає цілком обґрунтоване незадоволення як мешканців міста, так і численних його гостей. Так, за даними соціологічного опитування, майже 40% респондентів не задоволені системою водовідведення стоків. Основними причинами виникнення неприємного запаху в місті фахівці вважають: недотримання низкою підприємств вимог щодо гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скидах каналізаційних стоків через відсутність локальних очисних споруд або їх незадовільний стан (ВАТ Ензим, ЗАТ Львівська пивоварня тощо); незначну кількість опадів та зменшення споживання води споживачами, що призводить до більшої концентрації стоків; відсутність у місті сучасної гідродинамічної машини для очищення каналізаційних колекторів; забруднення відкритих водойм побутово-комунальними стоками в неканалізованих районах;

Окремою проблемою, яка потребує вирішення, є стан дощової каналізаційної мережі. На сьогодні 8 виходів дощової каналізації з ділянок промислових підприємств і житлової забудови виведені у водойми басейну Чорного моря (потоки Білогорський, Скнилівок, р.Зубра). За винятком незначної кількості очисних споруд на виходах з ділянок автостоянок, автопідприємтсв та окремих підприємств, дощові стоки без очищення потрапляють у відкриті водойми.

Серйозною проблемою, пов’язаною з неефективністю комунальних очисних споруд, які витримують основне навантаження з очищення промислових і міських стоків, є накопичення великої кількості осадів і мулу (щорічне утворення в Україні становить близько 40 млн. тонн, у Львові – близько 700 тис. т), що також створює реальне джерело вторинного забруднення довкілля. В рамках реалізації гранту шведського уряду протягом 2002 -2007 рр. проводилися роботи щодо реконструкції КОС міста, спрямовані як на покращання якості очищення стоків, так і часткове вирішення проблеми утилізації мулу, загальний вихід якого протягом 1 дня становить 3 тис.м3. Станом на 2010 р. загальна площа мулових майданчиків, які експлуатуються з 60-х рр.. минулого століття, становить 22 га (нагромаджено понад 1,5 млн. т мулу). Загальна потужність комплексних очисних споруд Львова становить 178850 тис.м3. Загалом, вона покриває потребу міста, але у випадку інтенсивних опадів КОС не витримує додаткового навантаження і стічні води можуть потрапляти у підвали й на вулиці міста через люки. Під час інтенсивних опадів головний колектор переповнюється на відстані близько 3 км і спричиняє підтоплення будинків в районі житлових масивів пр. Чорновола – вул. Вербова – вул.. Торф’яна. Невирішено питання з очищенням дощових стоків від підприємств промвузла Рясне, оскільки незадіяні колишні очисні споруди ВО «Львіхімсільгоспмаш».

Поверхневі водойми

Важливою екологічною проблемою міста є забруднення поверхневих вод. Перш за все це стосується р. Полтви, котра вважається найбільш забрудненим водним об’єктом басейну Західного Бугу, що, крім локальних, створює й міжнародні ускладнення. За даними Волинського центру з гідрометеорології, який здійснює контроль якості поверхневих вод басейну р.Західний Буг, у 2009 р. у воді Полтви біля Львова на відстані 1,5 км від очисних споруд 20% проб не відповідало нормативам. Зоопланктон річки й надалі знаходиться у стані екологічного та метаболічного регресу. У той же час за даними МКП “Львівводоканал”, стічні води міста, взяті для аналізу на відстані 0,5 км від очисних споруд, відповідають нормативам. Причиною забруднення Полтви фахівці вважають поступання фільтрату з мулових майданчиків КОС та забруднення річки стічними водами населених пунктів, які розташовані вище створу, де здійснює аналіз води Волинський центр по гідрометеорології.

У місті та приміській зоні знаходиться понад 40 водних об’єктів, з них 3 річки (Марунка, Зубра та Стара), 13 потоків та 21 озеро, ставок й водойма. Переважна більшість штучних водних об’єктів була створена на початку XX століття, деякі з них зникли (потічок Софіївський, озера в лісопарку „Зубра“, на вул. Хуторівка). Спостерігається забруднення відкритих природних водяних потоків та водойм несанкціонованими скидами стоків господарсько-побутової каналізації (р. Зубра в Сихівському районі (поблизу ринку «Шувар»), р. Марунька у Личаківському районі (парк «Знесіння»), потічок Білогорський у житловому районі «Левандівка», потічок у парку «Скнилівський»). Результати хімічних досліджень 40 водних об’єктів, проведених у 2010 р. хімічною лабораторією КП „АТУ”, свідчать про значний рівень їх забруднення залізом, фосфатами, аміаком, поверхнево-активними речовинами й завислими речовинами. Жодних перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин не виявлено лише у воді одного об’єкта - озера в лісопарку «Горіховий гай». Останнім часом активізувалася індивідуальна забудова у районі Білогорщі, що вплинуло не лише на формування витоку потоку Білогорський, але й на якість води (в 2010 р. було встановлено перевищення ГДК за вмістом аміаку, заліза й завислих речовин). Порівняно із аналогічними дослідженнями, проведеними в 2009 р. можна констатувати покращення якості води усіх обстежених озер, а також двох ставків «Зелене око». Це покращення полягає у зменшенні кількості показників з перевищенням гранично допустимих концентрацій. Таке покращення ситуації спричинене тим, що згідно з планом пріоритетного фінансування природоохоронних заходів в 2009 р. було поліпшено благоустрій 8-ми водойм Львова. За результатами соціологічного дослідження, 44% респондентів незадоволені станом поверхневих водойм міста.

У межах Львова виявлено понад 70 джерел, які використовуються мешканцями для відбору питної води. Від 1975 р. заборонено забір води населенням з артезіанських свердловин, однак вони можуть бути альтернативними джерелами питного водопостачання в період надзвичайних ситуацій. Найбільші з них - це два джерела в лісопарку „Погулянка“, джерело в парку „Залізні Води“; джерело в парку „Високий Замок“ і джерело в смт.Брюховичі. Однак, на сьогодні, згідно з висновком Львівської міської санепідемстанції, через зростання негативного впливу міського середовища на якість підземних вод, лише вищезгадані джерела можуть бути рекомендовані для використання населенням. Варто зазначити, що за даними хімічної лабораторії КП „АТУ”, яка проводила в 2010 р. обстеження 9 джерел на території міста, практично для кожного встановлено перевищення ГДК за показником загальної твердості. В джерелах, що локалізовані на території парку „Залізні води” виявлено перевищення ГДК за показником вмісту заліза.

Й надалі викликає занепокоєння самовільне облаштування артезіанських свердловин населенням у міській та приміській зонах, що є порушенням діючого законодавства і вимагає паспортизації відповідними державними службами на предмет придатності використання води для пиття, а також впровадження плати за використання підземних вод, які є власністю держави. На даний час не розроблені заходи щодо охорони та раціонального використання термальних вод смт.Брюховичі та парку “Залізні Води”.

Потоки, які знаходяться на території міста і мають загальну довжину 34,7 км, потребують покращання санітарного стану берегової лінії, ліквідації поступання каналізаційних витоків із територій забудови, оскільки вони є джерелами забруднення басейнів Дністра та Західного Бугу з огляду на локалізацію Львова на вододілі; тому їхня паспортизація, яка розпочалася в 2011 р., повинна оптимізувати існуючу ситуацію.

Пріоритетними питаннями залишаються: завершення робіт щодо підвищення рівня забезпечення міста каналізаційною мережею та мінімізації забруднення поверхневих водойм міста комунальними стоками; усунення неприємного запаху в місті. який пов’язують з функціонуванням системи водовідведення; реалізація заходів щодо спорудження південно-східного каналізаційного колектору з огляду на проблему водовідведення в цій частині міста; покращання стану дощової каналізації міста (дощові стоки з більшості автостоянок, автопідприємств без очищення потрапляють у відкриті водойми); утилізація мулу КОС з огляду на перенаповнення мулових майданчиків; продовження робіт щодо модернізації системи дезинфекції питної води та стічних вод з використанням гіпохлориту натрію; інвентаризація стану очисних систем підприємств, завершення паспортизації водойм міста.