Geum.ru

Кабінету Міністрів України. Вона передусім орієнтована на виконання стратегічних цілей та завдань, які визначені закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Частина 1. СУЧАСНИЙ СТАН МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА: аналіз, оцінка тенденцій, основні загрози
1.1. Атмосферне повітря
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Частина 1. СУЧАСНИЙ СТАН МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА: аналіз, оцінка тенденцій, основні загрози

Сучасний стан міського середовища здійснений на підставі аналізу стану: компонентів довкілля – атмосферного повітря, водних ресурсів (водопостачання, водоспоживання, водовідведення. поверхневі водойми), зелених насаджень й тваринного світу, земельних ресурсів й ґрунтів, а також поводження з відходами, проявів небезпечних морфодинамічних процесів, акустичного забруднення, екологічної освіти й роботи з громадськістю, реалізації програми моніторингу. Оцінка тенденцій передбачала порівняння основних екологічних параметрів у розрізі останнього десятиріччя (2000-2010 рр.).

1.1. Атмосферне повітря


Сумарний викид забруднювальних речовин від стаціонарних і пересувних джерел міста у 2010 р. 46,7 тис.т (61,42 кг на 1 мешканця, в області – 99,6 кг), при цьому 96% від нього припадало на пересувні джерела забруднення (автомобільний, авіаційний та залізничний транспорт). Протягом останніх десяти років спостерігається тенденція щодо поступового зростання викидів в атмосферу міста, передовсім за рахунок пересувних джерел, що характерне для усіх міських агломерацій Серед стаціонарних джерел забруднення міста найвищий відсоток припадає на підприємства теплоенергетичного комплексу міста (близько 40%), що є загальнодержавною тенденцією. Викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення в розрахунку на 1 км2 у місті в 2010 р. становили 11,8 кг, що більш ніж вдвічі перевищувало обласний показник (5,2 кг). Від 2000 р. має місце зниження сумарної кількості викидів, проте відсоток забруднень від пересувних джерел, передовсім автотранспорту, зріс від 92% у 1997 до 96% та залишається на одному рівні протягом останніх 3 років. Станом на 01.01.2010 р. внесок Львова у сумарний викид забруднювальних речовин у Львівській області дорівнював близько 19%, при цьому викиди від стаціонарних і пересувних джерел становили відповідно 1,8 і 34% від обласних показників.

Стаціонарні джерела

У 2010 р. викиди від стаціонарних джерел забруднення на 90% були зумовлені діяльністю понад 600 різногалузевих промислових підприємств, які стояли на обліку в Державному управлінні екології і природних ресурсів Львівської області як основні платники збору за забруднювання довкілля. Основними джерелами забруднюючих речовин в повітрі міста Львова є: пил - автотранспорт, деревообробна промисловість і промисловість будматеріалів; діоксид сірки – промислові підприємства, оксид вуглецю – автотранспорт, підприємства теплоенергетики; діоксид азоту - підприємства теплоенергетики; формальдегід – автотранспорт, деревообробна промисловість

Ряд підприємств міста, для яких встановлено обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферу понад 100 т (ТЕЦ-1,ТЕЦ-2, ТОВ „Українська меблева компанія”, ВАТ „Іскра”. ЗАТ „Львівський ізоляторний завод”) викидали у атмосферу майже 60% від загальної суми викидів стаціонарними джерелами. До складу найбільших за обсягами викидів в атмосферу увійшли 4 підприємства Залізничного, 2 – Галицького, 1 - Шевченківського та 4 – Сихівського району міста. Серед газоподібних викидів цих підприємств на першому місці залишаються оксиди азоту, основними джерелами якого є підприємства теплоенергетики. Загалом, хімічний склад викидів від стаціонарних джерел забруднення є таким: переважає метан (48,1%) та сполуки сірки (28,6%), вміст сполук азоту та оксиду вуглецю відповідно становить 5,8 та 4,8%.

Підприємства енергетики є найбільшими стаціонарними джерелами забруднень атмосферного повітря у Львові. Це спеціалізовані комунальні теплопостачальні підприємства: ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, ДКП „Львівтеплокомуненерго, ВАТ „Іскра”, а також. ЛМКП “Львівтеплоенерго“ і ЛКП “Залізничнетеплоенерго“, які виробляють понад 90 відсотків всієї теплової енергії у місті. На балансі цих підприємств перебуває 129 котелень, ТЕЦ ЛМКП "Львівтеплоенерго", ТЦ “Північна“ та ТЦ “Південна“, 150 ЦТП і 563,15 км теплових мереж. У розрізі районів міста на балансі означених вище теплокомунальних підприємств найбільша кількість котелень локалізована в у Галицькому районі – 63, найменша – у Сихівському – 5 (вони обслуговують практично однакову кількість будинків – близько 500, але для останнього характерною є багатоповерхова забудова). Паливом для виробництва теплової енергії є природний газ, об’єми використання якого в 2010 р. становили 636,7 млн.м3 (населення – 38%, комунальні потреби – 50%). Використання зрідженого газу й надалі є незначним становить 566 т/рік.

Пересувні джерела

На сьогодні викиди від пересувних джерел є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в місті. За матеріалами статистичної звітності, вони в 2010 р. становили 44,7 тис. тонн (32% від обласного показника), що у 22 рази перевищувало обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення (станом на 2000 р. цей показник становив 12). Хімічний склад викидів від пересувних джерел забруднення характеризується перевагою вмісту оксиду вуглецю (до 74%), сполук азоту та вуглеводнів (відповідно 12 та 11%).

За матеріалами державної статистики, протягом останніх десяти років кількість автомобільних засобів у місті зросла практично на 30% (відповідно 95356 та 133099 в 2000 та 2010 рр.). Станом на 01.01.2010 р. у Львові зареєстровано 116887 легкових автомобілів, 8143 – вантажних, 3103 – автобусів та 4666 одиниць спеціального автотранспорту. Перевезення мешканців забезпечується в рамках 74 маршрутів, для обслуговування яких використовується близько 800 автобусів середньої та 35 автобусів великої вмістимості, а також 9 трамвайних та 10 тролейбусних маршрутів (близько 110 одиниць електротранспорту). Понад половина автобусних маршрутів (31) проходить через центральну частину міста, проїзд якою може тривати до 30 хвилин. Середня експлуатаційна швидкість електротранспорту близько 10 км/год., автобусів – близько 15 км/год. в центральній та 40 км/год. – в периферійній частинах міста. До цього часу значний вклад на стан забруднення атмосферного повітря в місті спричиняє транзитний автотранспорт, викиди якого не враховуються.

Згідно з Програмою моніторингу природного довкілля в Львівській області на 2010 рік, екологічний моніторинг стану атмосферного повітря у м. Львові здійснює Львівський обласний центр з гідрометеорології (4 пости спостережень, локалізованих на вул. Юнаківа, Городоцькій, Соборній та Зеленій), а також КП „Адміністративно-технічне управління” (АТУ), сфера контролю якого поширюється на 23 вуличні перехрестя. Окрім цього, цією структурою проводиться контроль на інших магістральних вулицях, дитячих та спортивних майданчиках тощо.

За матеріалами Львівського обласного центру з гідрометеорології протягом 2010 р. спостерігалося перевищення максимально-разових ГДК за оксидом вуглецю на усіх постах спостереження. Основним джерелом оксиду вуглецю є пересувні джерела забруднення. Порівняно з 2009 р. спостерігалася тенденція щодо незначного зниження середньомісячних концентрацій усіх досліджуваних компонентів, що пов’язане з погодними умовами (в 2010 р. із 365 днів 220 були з опадами). Індекси забруднення атмосфери міста в 2010 р. становили: по формальдегіду – 1,45; пилу – 1,20; діоксиду азоту – 1,0; оксиду вуглецю – 0,69 і діоксиду сірки – 0,60. Аналіз змін середнього рівня забруднення атмосферного повітря протягом 2006-2019 рр. свідчить про зростання вмісту бенз-α-пірену, що також зумовлено викидами автотранспорту.

За матеріалами Львівської міської СЕС., яка проводить лабораторні дослідження стану атмосферного повітря за 21 інгредієнтом в санітарно-захисних зонах 151 підприємства та магістралях міста, в 2010 р. перевищення ГДК було зафіксовано в 23% відібраних проб.

Пересувною екологічною лабораторією КП „АТУ” протягом 2010 р. обстежено стан атмосферного повітря на 549 дитячих майданчиках в усіх районах міста. Тільки в межах 7 майданчиків, розташованих в Галицькому, Личаківському та Сихівському районах міста було виявлено слабко небезпечний ступінь забруднення повітря, зумовлений переважно проведенням ремонту дорожнього покриття й переключенням транспортних потоків.

Вимірювання забруднення атмосферного повітря в межах малого транспортного кільця Львова, проведене протягом січня-лютого 2010 р., виявило перевищення ГДК за оксидом вуглецю та діоксиду азоту. Й надалі перевищення ГДК фіксується на перехрестях вулиць, які виходять на пр. Свободи, вул.. Бандери, Зелену, Шота Руставелі, Ів.Франка та інші.

Одним із основних факторів, який впливає на рівень забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами, є якість пального. Основним видом палива протягом останніх 5 років й надалі залишається етильований бензин, який використовує біля 70% усіх транспортних засобів, на другому місці - дизельне паливо (25,4%). Має місце специфіка використання палива різними транспортними засобами. Так, зокрема, серед автобусів міста майже 90% використовують дизельне паливо, тоді як бензин - лише 7%. Стиснений газ, який вважається найприйнятнішим з екологічної точки зору видом палива, використовує 3% транспортних засобів. У Львові є 3 автогазозаправних станцій, тоді як автозаправних –у 25 разів більше (75).

Законом України „Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р.” передбачено зменшення викидів пересувними джерелами шляхом встановлення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах до 2015 р. відповідно до стандартів Євро-4. Досягнення цієї мети на місцевому рівні передбачає якомога повне врахування транспортної складової при формуванні та реалізації містобудівної політики..

Пріоритетними питаннями залишаються: зменшення навантаження автотранспорту на найбільш забруднену центральну частину міста через реалізацію нової транспортної стратегії; контроль за станом хімічного забруднення атмосфери не лишень в точках перетину магістральних вулиць, але й в межах селітебних територій, особливо дитячих майданчиків, садочків та шкіл; подальша модернізація теплоенергетичного господарства міста; завершення розробки проекту „Реконструкція автоматизованої системи керування рухом”; бріо- та ліхеноіндикаційні дослідження стану забруднення атмосферного повітря в місті тощо. Враховуючи, що всі можливі резерви розвитку залізничного вузла в Львові вже вичерпані, слід передбачити його подальший розвиток за межами міста (транзитні вантажі, серед яких й переміщення небезпечних відходів). Проте, вирішення низки проблем може здійснюватися лише із залученням коштів державного бюджету.