Кабінету Міністрів України. Вона передусім орієнтована на виконання стратегічних цілей та завдань, які визначені закон
| Вид материала | Закон |
- Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року №653-р Про затвердження плану заходів, 49.57kb.
- Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року №653-р Про затвердження плану заходів, 443.08kb.
- Постановами Кабінету Міністрів України та Наказами Міністерства економіки та з питань, 143.25kb.
- Кабінету Міністрів України закон, 497.29kb.
- Кабінету Міністрів України від 27. 07. 1995 №554 розроблений з метою виконання Плану, 75.07kb.
- Указу Президента України від 05. 05. 2011 №547/2011 «Питання забезпечення органами, 33.16kb.
- На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06., 871.97kb.
- Кабінету Міністрів України, доручення Президента України, розпорядження Кабінету Міністрів, 1037.98kb.
- З метою забезпечення виконання доручення Президента України Ющенка В. А. від 01. 06., 1216.05kb.
- З метою забезпечення виконання доручення Президента України Ющенка В. А. від 01. 06., 1306.13kb.
1.3. Відходи
Тривалий період зменшення обсягів виробництва не спричинив сповільнення негативної тенденції щодо накопичення відходів. Протягом останніх 3 років у місті розпочалися роботи, пов’язані із сортуванням твердих побутових відходів та їхньою подальшим вторинним використанням й переробкою.
Побутові відходи
Поступання твердих побутових відходів (ТПВ) на сміттєзвалище міста Львова (с.Грибовичі Жовківського району Львівської області) протягом останніх 10 років зросло майже на 70% і становить 1680 млн.м3/рік. З огляду на таке значне зростання об’ємів ТПВ, з 01.01.2011 р. виконавчим комітетом ЛМР були затверджені нові норми утворення твердих побутових відходів: якщо до кінця 2010 р. середньорічний об’єм відходів на одного мешканця становив 1,15 м3, то з 2011 р. .для житлових будинків з наявністю всіх видів благоустрою середньорічна норма утворення була підвищена до 1,44 м3, для будинків без каналізації до 1,51м3.
На кінець 2010 р. загальна кількість контейнерних майданчиків для збору побутових відходів у Львові становила 904 (3001 контейнерів), з яких найбільша кількість припадала на Галицький район міста (32%). Важливою проблемою залишається благоустрій цих майданчиків: станом на 01.01.2009 р. 733 майданчики потребували проведення таких робіт. Значною залишається потреба в заміні контейнерів (майже 40%). Міські комунальні служби наголошують на необхідності додаткового облаштування 87 нових майданчиків з 283 контейнерами. Надалі залишається низьким рівень охоплення контейнерами населення, що проживає в приватних будинках (до 30%), хоча комунальні підприємства практично завершили укладення з ними угод про централізоване вивезення побутового сміття.
Прибирання вулиць міста забезпечують 5 районних шляхово-експлуатаційних дільниць, які також очищують відстійні колодязі дощової каналізації. Видалення ТПВ у Львові здійснюють спеціалізовані підприємства різної форми власності, серед яких найбільший відсоток (86%) забезпечують чотири ТзОВ „Еко-Львів сервіс”, „Ком-Еко-Львів”, „Спецавтотранс-Львів” та „Санком”. Два підприємства, що знаходяться в комунальній власності (ЛКП „Збиранка” та ЛКП ТФ „Львівспецкомунтранс”) вивозять 12% ТПВ. Для вивозу ТПВ використовується 62 сміттєвози і 17 одиниць іншої техніки, зношеність яких у середньому становить 65%.
У Львові в 2009 р. розпочалося виконання пілотного проекту щодо впровадження системи роздільного сортування сміття трьох фракцій: спеціальні окремі контейнери для пластику, скла та паперу. Станом на травень 2011 р. житлово-комунальні підприємства міста встановили смітники для пластику: в Галицькому районі – 78, Залізничному – 143, Личаківському – 86, Франківському – 70 та Сихівському – 140. В Шевченківському районі з 222 запланованих контейнерів було встановлено 55. З червня розпочалося встановлення контейнерів для скла та паперу в Галицькому районі (11), Шевченківському (10) та Сихівському (75). До кінця 2011 р. у місті мають встановити 2000 нових контейнерів. Загальна кількість контейнерів для збору пластику станом на березень 2011 р. становила 1137. За результатами соціологічного опитування, 57% респондентів задоволені місцями розташування контейнерних майданчиків, незадоволеними були лише 14%.
У місті є випадки утворення несанкціонованих звалищ ТПВ. Протягом 2010 р. КП «Адміністративно-технічне управління» ЛМР було виявлено та ліквідовано 179 стихійних сміттєзвалищ, Львівською міської СЕС - 123 одиниці сміттєзвалищ. Спостерігається тенденція щодо періодичної повторюваності місць локалізації несанкціонованих звалищ у місті (території ЛКП „Новий Львів”, „Дністер”. „Під Голоском”, „Тополя-406”, „Варшавське-407”, „Балатон-409”, ТзОВ „ЖЕК „Стимул_Сихів”, ЛКП № 500 та № 503). . Незважаючи на заборону спалювання опалого листя і побутового сміття, такі випадки мають місце, що викликає численні скарги від мешканців міста. Зокрема КП «Адмістративно-технічне управління» ЛМР було складено 14 протоколів про адміністративні правопорушення в осінній період, окрім того здійснювався посилений нагляд з чергування працівників у вечірні години для запобігання відповідних правопорушень згідно з Наказом директора Департаменту містобудування ЛМР.
Надалі залишається гострою проблема поводження з крупногабаритними побутовими відходами (холодильники, пральні машини тощо) та будівельним сміттям. За даним соцопитування, кожен третій львів’янин залишає будівельне сміття біля сміттєвих баків і лише кожен сьомий - готовий вивезти сміття за межі житлового масиву. Водночас, тільки половина львів’ян готова замовляти машину для вивезення будівельного сміття.
З огляду на рішення Львівської обласної ради № 360 від 2 листопада 2000 р. “Про сміттєзвалище для м.Львова”, місто повинно було вирішити проблему щодо вибору нової ділянки для захоронення твердих побутових відходів, а також до 2006 р. припинити експлуатацію діючого сміттєзвалища і ліквідувати прилеглі до нього території сховищ кислих гудронів. Проте до цього часу проблема невирішена, хоча на рівні міста й області постійно проводиться пошук виходу з цієї ситуації, а також реалізовано частину заходів щодо мінімізації впливу на довкілля цього об’єкту, який входить до переліку об’єктів кризового моніторингу довкілля в Львівській області. Згідно з останніми напрацюваннями Львівської обласної ради та ЛМР закриття сміттєзвалища планується на червень 2012 р. За висновками Державної екологічної інспекції у Львівській області, ситуація на міському сміттєзвалищі оцінюється як стабільна. Протягом останніх 7 років здійснюються заходи щодо зменшення його негативного впливу на довкілля, а саме: фірмою «Гафса» проводяться роботи з рекультивації території сміттєзвалища шляхом покриття сміття шаром глини та планування місцевості (роботи розпочаті з 2004 р.). Близько 18 га поверхні полігону (з 26,6 га) ізольовано глиною, що значно зменшило проникнення атмосферних опадів в тіло полігону, а відповідно - зменшився об’єм витоку інфільтрату. Проведена очистка водовідвідних канав – 2 км. Згідно з розрахунками, термін експлуатації полігону можливий до 2012 року, а при умові вивільнення гудронових озер від гудронів і заповнення їх відходами продовження експлуатації полігону ТПВ можливе до 2014 року. Станом на завершенні знаходиться будівництво станції очистки інфільтрату (замовник – департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради) з проектною потужністю очистки інфільтрату 15 м3 за добу. Спостерігається місцями витік інфільтрату з тіла сміттєзвалища. Інтенсивність його витоку в суху погоду не значна. У ставках-відстійниках знаходиться інфільтрату 3200 – 4500 м3. Щоденно асенізаційними автомобілями ЛКП «Збиранка» вивозиться на КОС Львова вивозиться 50-60 м3 інфільтрату. Завершується будівництво станції дегазації твердих побутових відходів. На території сміттєзвалища з 150 шт. запроектованих газозбірних свердловин облаштовано 142 шт., прокладено біля 10 км трубопроводів для збирання газу та змонтована дегазаційна установка.
В Львівській області розроблена й затверджена „Програма поводження з ТПВ на 2007-2015 роки”, проте. на думку фахівців, вона є декларативною, оскільки заходи цієї програми є узагальненими і охоплюють райони області та м. Львова без окремого виділення самого міста. До рекомендованого поділу території Львівської області щодо організації вивезення відходів та розміщення регіональних об'єктів ТПВ м. Львів не був включеним.
Промислові відходи
У місті й надалі залишається невирішеним питання щодо складування, переробки і вивезення промислових відходів, значна частина яких вивозиться на міське сміттєзвалише. Загальна кількість промислових відходів, що утворилася на підприємствах протягом 2010 р., дорівнювала 511 т. На своїх територіях збереження таких відходів за відповідними лімітами здійснюють ВАТ „Іскра”, ТОВ „Променергосервіс”. ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів”, ЗАТ „Завод комунального транспорту” та інші.Станом на 0.1.01.2010 р. об’єм складування відходів I-IV кл. небезпеки в організованих сховищах і на територіях підприємств міста становив 609217 т. З цієї кількості майже 99% - це сполімеризовані кислі гудрони, які розміщені на міському сміттєзвалищі (за межею міста) та 107 т – відходи I кл. небезпеки. Використання відходів I-III кл. небезпеки в 2009 р. становило 347 т, що складало майже 70%. Серед відходів виробництва, які розміщені на території міста, переважають промислові відходи III – IV класів шкідливості здійснюється на міському сміттєзвалищі.
Найбільшу небезпеку для довкілля мають відходи I-II класів токсичності, зокрема, відпрацьовані люмінесцентні лампи та свинцеві акумулятори. На Львівщині щороку утворюється біля 90 тис. люмінесцентних ламп, 1000 тонн відпрацьованих акумуляторів, 1000 тонн відпрацьованих технічних мастил, більше 1000 тонн нафтошламів. Більша частина цих небезпечних відходів припадає на Львів (до 60%).
Діюча Програма поводження з небезпечними відходами у Львівській області на 2009-2012 рр. побудована за типами відходів, а не за адміністративно-територіальним поділом. Вона розглядає відходи, власниками яких є Львівський дослідний нафтомаслозавод, ТзОВ «Львівський автобусний завод», ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури», ТзОВ «Електропобут-прилад», ВАТ «Львівавтозап-частина», ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод», ВАТ «Шкіряне підприємство «Світанок», проте не аналізує міста як адміністративно-територіальну одиницю. Нагляд за поводженням з небезпечними відходами, відповідно до діючого законодавства, проводять державні органи зокрема ДержЕкоінспекція у Львіській області.
Ще однією специфічною екологічною проблемою міста й області загалом залишаються кислі гудрони, які зараховуються до II кл. небезпеки. Поблизу Львівського сміттєзвалища в трьох накопичувачах їх зберігається близько 200,0 тис. т. Власником гудронів є ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод”. Частина кислих гудронів знаходяться в заставі у АКБ ”Форум”. Витік фільтрату з високим вмістом сірчаної кислоти із накопичувачів спостерігається з 2004 року до тепер. За розрахунками Державної екологічної інспекції в Львівській області, шкода, заподіяна державі внаслідок забруднення поверхневих вод відходами нафтопереробки, становить 71974, тис. гривень. Львівською обласною СЕС зафіксовано забруднення складниками гудронів вод приватних криниць, розміщених в межах вулиць Б. Хмельницького, Коцюбинського, Сагайдачного, по межі с. В. Грибовичі та смт Дубляни.
Для вилучення гудронів потрібно виготовити проектно-технічну документацію на проведення робіт щодо ліквідації та рекультивації гудрононакопичувачів ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” та отримати висновок екологічної експертизи по проекту.
Утилізація відходів
На кінець 2010 р. у місті було чотири підприємства, які здійснювали діяльність у сфері поводження з відходами. Збирання, зберігання, перевезення відпрацьованих нафтопродуктів, непридатних до використання за призначенням (включаючи відпрацьовані моторні й індустріальні масла та їх суміші) здійснюють ДП „АБВ-плюс” і спільне українсько-болгарське підприємство ТзОВ „Укра-АБВ”. Збирання, перевезення, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів проводить західно-українське ЗАТ „Вторкольормет”, науково-технічне ПП „Галекоресурс” проводить збирання, зберігання відпрацьованих механічно непошкоджених люмінесцентних та дугових ртутних ламп. З огляду на широке застосування енергоощадливих ламп, які також містять ртуть, вже потрібно готуватися до забезпечення їхнього збору й утилізації. Через найближчих 10 років у місті почнуться проблеми з утилізацією пластикових будівельних та оздоблювальних матеріалів.
Основною проблемою щодо поводження з відходами залишається закриття й рекультивація Львівського сміттєзвалища, яке входить до переліку екологічно-небезпечних об’єктів на території Львівщини. Це саме стосується й ліквідації трьох озер з кислими гудронами, які класифікуються як небезпечні, а також будівництво сміттєпереробного заводу й міського полігону захоронення ТПВ. Потрібно зазначити, що вирішення проблеми з Львівським сміттєзвалищем не є лишень проблемою м. Львова, але й Львівської області загалом, оскільки на ньому відбувається розміщення ТПВ окремих районів Львівщини. Потребує вдосконалення система збору й утилізації будівельного сміття, побутової техніки, різноманітних батарей, протермінованих ліків, ртутних термометрів тощо. В місті необхідно продовжувати започатковану практику селективного збирання ТПВ, закупити демеркуризаційну установку для вирішення проблеми з утилізацією люмінесцентних ламп та енергоощадливих ламп; а також надавати преференції для структур, які займаються сортуванням та переробкою ТПВ.
1.4. Зелені насадження і тваринний світ
Зелені насадження
Зелені насадження Львова завжди були неодмінною, обов’язковою складовою містобудівного каркасу міста. Вони відіграють унікальну буферну роль у міському середовищі і є важливими агентами елімінації з міського середовища та знешкодження (або депонування) шкідливих полютантів, пилу, оптимізації газового складу повітря і терморегуляції в міському середовищі. Загальна кількість видів вищих рослин у Львові становить 988, з яких лишень 17% - це аборигенні види. Незважаючи на значну трансформованість урбоекосистем, на території міста збереглися популяції 47 видів судинних рослин, що включені до Червоної Книги України. Це свідчить про високий рівень стійкості природних екосистем, залишки яких збереглися на території міста. Цей потенціал може бути використаний для покращення міського середовища через оптимізацію структури, функціонування та використання зелених насаджень.
До системи зелених насаджень міста належать міські ліси (власність державного лісового фонду України) та міські насадження загального користування. внутрішньоквартальні насадження житлових районів, насадження вулиць, парки (28), газони, квітники та інші насадження, включаючи об’єкти природно-заповідного фонду. Площа зелених насаджень Львова за різними категоріями становить 33286 га, у тому числі в межах міста 4419 га, або майже 26% від площі міста. З огляду на те, що до цього часу не проведено інвентаризацію зелених насаджень міста, а випадки непогодженого вирубування дерев з метою будівництва (вулиці Вітовського, Стуса, район Знесіння тощо) є достатньо поширеними, місто не володіє інформацією щодо того, яка площа зелених насаджень реально припадає на одного мешканця (в 2000 р. цей показник становив 54 м2/особу).
Зелені насадження Львова представлені шістьма типами:
1 - лісові та лісопаркові масиви зеленої зони. які знаходяться в підпорядкуванні ДП «Львівське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства;
2 - паркові насадження парків і скверів, що належать до природно-заповідного фонду (парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва), або парки, що мають визначену структуру, але не належать до об'єктів ПЗФ, ці об'єкти перебувають, переважно, у підпорядкуванні ЛПК „Зелений Львів”. До цієї ж категорії належить Регіональний ландшафтний парк «Знесіння»;
3 - лінійні та фрагментарні зелені насадження вулиць та міжбудинкових територій, ці насадження перебувають також у підпорядкуванні комунальних підприємств;
4 - зелені насадження приватних ділянок і прибудинкових територій установ різного статусу, які належать або приватним особам
5 - насадження організованих садово-городніх об'єднань, діючих цвинтарів
6 - фрагменти природної рослинності на землях сільських рад у межах зеленої зони міста.
На думку фахівців, у нещодавно затвердженому Генеральному планові розвитку міста питанням регулювання та оптимізації зелених насаджень приділено недостатньо уваги. Практично зовсім у ньому відсутні положення, що стосуються розвитку природно-заповідного фонду на території міста та в його зеленій зоні.
Лісопаркова частина зеленої зони міста займає 28867 га (8 лісництв – Борщівське, Брюховицьке, Завадівське, Винниківське, Красівське, Липниківське, Лапаївське і Товщівське). Площа лісів у межах міста (Винниківське, Завадівське і Брюховицьке лісництва) становить 3447 га. Це – ліси I-ї групи, в яких не проводяться рубки головного користування. Санітарний стан лісів оцінюється як задовільний, хоча протягом.2010 р. в лісах на площі 1230 га проводилися вибірково-санітарні, суцільно-санітарні та лісовідновні рубки, а також рубки догляду. Значною проблемою лісопаркової частини міста є її засмічення твердими побутовими відходами, зокрема, будівельним сміттям, заїзд автотранспорту у приміські ліси, його паркування і самовільне облаштування місць відпочинку мешканців (розпалювання вогнищ тощо).
Протягом 2001- 2010 рр. з міського ФОНС кожен рік виділялися кошти на реалізацію заходів щодо збереження зелених насаджень міста. Було проведено визначення меж парків, а також розпочалися роботи щодо опрацювання проектів організації їхніх територій постійно проводилося озеленення міста; фітопатологічні обстеження зелених насаджень й зняття аварійних й сухостійних дерев, механічне зняття омели та санітарне обрізання крон дерев, вакцинування каштанів проти мінуючої молі; збагачення видового сортименту горизонтальних й вертикальних зелених насаджень; забезпечення контролю за утриманням насаджень вулиць; вертикальне озеленення історичної забудови центральної частини міста; паспортизація та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду міста; розробку проектів утримання парків-пам”яток садово-паркового мистецтва. У парках міста встановлено інформаційні та охоронні знаки.
Протягом 5-7 років значною проблемою зелених насаджень міста є ураження каштанів мінуючою міллю: показник загальної ураженості парково-вуличних насаджень в окремих випадках сягає 80%. В останні роки спостерігається ослаблення фізіологічного стану лип тощо.
Тваринний світ
Основними представниками міської фауни є птахи, ссавці і земноводні. Місцями найбільшого скупчення птахів є лісопарки Погулянка і Знесіння, Личаківський і Янівський цвинтарі, парки міста - Стрийський, Високий Замок, Залізна Вода, ім.Б.Хмельницького, ім.І.Франка, Горіховий Гай, а також райони особняків. На сьогодні гніздова орнітофауна міста Львова в адміністративних межах налічує 86 видів. Найчисленнішими з них є хатній горобець і напівдикий сизий голуб. Їхні популяції, станом на кінець 2010 року, налічують 7-8 тисяч гніздових пар. Хоча ще 15 років тому картина була зовсім іншою – чисельність горобця становила 16-18 тисяч пар, а голуба 4-5 тисяч. Ситуація з обома видами викликає занепокоєння не лише у фахівців-орнітологів, а й у пересічних громадян, настільки очевидними є зміни, що відбулися з ними за останнє десятиліття. Причинами різкого зниження чисельності популяції хатнього горобця (він цілковито зник з центральної частини міста) вчені називають скорочення площі приватної забудови на фоні зростання сучасної багатоповерхової, зменшення кількості відкритих сміттєвих баків у центральній частині міста та використання пластикових пакетів для сміття; засклення відкритих балконів, що позбавляє птахів можливості будувати там гнізда (кількість таких лоджій у Львові за останнє десятиліття зросла на 60-70%); шумовий стрес від петард (протягом двох вечірніх годин, у святкові дні, кількість вибухів може сягати 120). Повернути горобців до центру міста можливо протягом 10 років за допомогою біотехнічних заходів (розвішування штучних гніздівель а встановлення спеціальних годівничок та ін.), а також на підставі розроблення спеціальної програми і фінансового її забезпечення.
Цілком протилежною є ситуація з популяцією сизого голуба. .Це осiлий вид, численний у гнiздовий перiод (7-8 тис.пар) i дуже численний у зимовий (15-16 тис.ос.). Чисельність суттєво зростає, особливо в центральній частині міста, що зумовлено архітектурними особливостями будинків з великою кількістю відкритих слухових віконець на дахах, що дозволяє птахам проникати на горища, де багато зручних для гнiздування місць. Значно нижчою є чисельність виду в інших районах міста. Взимку зграї птахiв налiчують по 500 і більше особин, особливо в мiсцях багатих кормом (залiзничнi станцiї, млини, хлiбокомбiнати). Чисельність виду підлягає флуктуаціям, через періодичну перенаселеність міської популяції та виникнення епізоотій, які різко знижують чисельність виду, проте створюють загрозу зараження городян, особливо дітей, які часто беруть до рук ослаблених хворих птахів. За даними фахівців, голуби можуть бути носіями збудників інфекційних хвороб, що є небезпечними для людини, серед яких: орнітоз, хвороба Ньюкасла, енцефаліт, грип, сальмонельоз, туберкульоз, псевдотуберкульоз, лістеріоз, туляремія, токсоплазмоз, кокцидіоз.
Отже зростання чисельності сизого голуба у Львові є явищем небажаним і повинно контролюватися відповідними службами в межах чинного законодавства й регулюватися за допомогою низки заходів, вже апробованих в інших міста Європи.
Парки міста сьогодні є основним осередком різноманіття птахів, проте ведення паркового господарства без консультацій професійного орнітолога приводить до того, що замуровуються дупла та зрізуються під корінь пні старих сухих дерев, які є місцем гніздування понад двох десятків видів птахів та зимування кажанів. Саме через це чисельність голуба синяка Columba oenas, що гніздиться в дуплах, єдиного виду з Червоної книги України у фауні птахів міста, за останнє десятиліття впала на 1/3. Знижується чисельність сірої сови Strix aluco (на 36%), дятлів малого Dendrocopos minor (60%) та середнього D. medius (80%). Періодично вирубуються чагарники, які є єдиним місцем гніздування близько трьох десятків видів птахів, серед яких різко знизилася чисельність сірої кропив’янки Sylvia communis (25%), коноплянки Acanthis cannabina (50%), щиглика Carduelis carduelis (59%) та ін. Це саме ті види, які милують око своїм барвистим виглядом, а слух – мелодійними співами.
Засмічення струмків та потоків у місті, а особливо на його окраїнах за останні десятиліття привело до скорочення чисельності соловейка східного Luscinia luscinia (15%), дрозда чикотня Turdus pilaris (26%) та очеретянок Acrocephalus.
З різних причин локального характеру у Львові за останні десятиліття знизилася чисельність раніше численних видів: міської ластівки Delichon urbica (на 32%), садової горлиці Streptopelia decaocto (на 45%), галки Corvus monedula (на 45%), грака C. frugilegus (на 53%). Якщо зменшення чисельності нечисленних видів можна пояснити популяційними тенденціями та тимчасовими коливаннями, то зменшення вдвічі популяцій воронових та садової горлиці – це тривожний сигнал, який свідчить про несприятливу ситуацію для птахів у Львові.
Серед хребетних тварин міста найбільшою чисельністю характеризуються сірий щур і хатня миша. Чисельність щурів, за даними профдезвідділу Львівської обласної санепідстанції, становить біля 200-300 тис.особин, що створює санітарно-епідеміологічні проблеми з поширенням таких небезпечних захворювань як лептоспіроз і туляремія. Станом на 01.01.2010 р., з огляду на брак коштів, підприємства і установи міста забезпечують проведення лишень половини від необхідних дератизаційних заходів.
Особливе місце у міській фауні займають домашні тварини – собаки і коти. Щодо перших, то їх чисельність у місті фахівцями оцінюється приблизно на рівні 50-55 тис.особин (7% від чисельності мешканців міста). Кількість покинутих тварин протягом останніх 10 років залишається приблизно та тому самому рівні: 7 тис. Нагальною проблемою, яка потребує вирішення, мешканці міста називають: ідентифікацію усіх без винятку собак в місті; стерилізацію безпритульних тварин з одночасною вакцинацією від сказу та лептоспірозу; спорудження комунального притулку для тварин (48% респондентів назвали цей захід як пріоритетний для фінансування міським ФОНС, а також виділення місця під цвинтар для тварин, з чим цілковито погоджуються санітарно - епідеміологічні служби міста (несанкціоноване кладовище тварин облаштоване в 2006 р. у лісосмузі поблизу Сихівського кладовища). Незважаючи на затвердження “Правил утримання собак у місті Львові” та виділення 87 територій для вигулу собак, продовжується їх вигул без намордників у недозволених місцях; мають місце напади собак на людей; вулиці і сквери міста забруднені фекаліями; не вирішуються питання щодо облаштування майданчиків для вигулу, зокрема, їх відгородження, окультурення і прибирання тощо.
Станом на 2011 р. у м.Львові функціонують два притулки - «Милосердя» у смт. Брюховичі, де утримується 268 собак (з можливістю утримання лише 120 тварин) та при ЛКП «Лев», де утримується 36 собак. Зважаючи на обліковану кількість безпритульних тварин у м. Львові (близько 7 тис.) є потреба у створенні муніципального притулку з можливість тимчасового утримання 500 тварин.
Природно-заповідний фонд і збереження біорізноманіття
На території міста знаходяться 3 об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення загальною площею 98,2 га (ботанічні сади Українського державного лісотехнічного університету і Львівського національного університету ім.Ів.Франка, пам’ятка садово-паркового мистецтва “Стрийський парк”) та 16 об’єктів природно – заповідного фонду місцевого значення загальною площею 2394,6 га, серед яких особливе місце посідає РЛП „Знесіння”. У разі створення в 2012-2013 рр. РЛП «Львівський» та 2-х ландшафтних заказників «Білогорська долина», «Долина р.Полтва» загальною площею 3400 га, територія ПЗФ зеленої зони м.Львова збільшиться на 58%.
До природно-заповідного фонду комплексної зеленої зони за межами міста також включено лісовий заказник місцевого значення “Липниківський” загальною площею 2194 га, який підпорядкований ДП Львівське лісове господарство. Протягом останніх 5-ти років ЛМР затвердила межі парку „Стрийський”, а також межі парків Залізна вода, ім. Ів.Франка, Личаківський, Високий замок, геологічних пам’яток природи місцевого значення „Кортумова Гора” та „Медова печера”. Проте, існує розбіжність між площами, визначеними відповідними рішеннями під час створення природоохоронних об’єктів та реальним станом речей, що ускладнює процедуру укладення охоронних зобов’язань. З метою збільшення площі природно-заповідного фонду управлінням екології та благоустрою ЛМР проведено роботи щодо створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення ім. Бенедикта Дибовського на вул.. Кубанській, 12а (площа 0,644 га) на території Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру. Проводяться роботи щодо оголошення комплексної пам’ятки природи місцевого значення на території 7-ї місткої кардіологічної лікарні в смт Брюховичі.
Територія міста Львова, завдяки особливостям його географічного положення, має важливе значення в системі елементів Галицько-Слобожанського екологічного коридору Національної екологічної мережі, базова структура якої визначена законом України «Про екологічну мережу України». Разом з тим, цей факт перебуває в суперечності з екологічним статусом міської території та середовища і, фактично, потребує обґрунтування оптимальних заходів щодо нівелювання негативного впливу міста на цілісність названого екологічного коридору, який забезпечує зв'язок національної екологічної мережі України із Загальноєвропейською екомережею. Відповідно, у цьому аспекті особливо важливого значення набуває збереження приміських лісових масивів зеленої зони, забезпечення збереження залишків природних екосистем на території міста та в його околицях шляхом розширення території природно-заповідних об'єктів та поєднання їх в єдину локальну екомережу міста із залученням лінійних насаджень і зелених насаджень ділянок приватної забудови як сполучних елементів. В аспекті стабалізації екологічного середовища міста та збереження біорізноманіття урбоекосистем важливу роль відіграють великоплощинні парки в центральній частині міста та РЛП «Знесіння».
На замовлення ЛМР з метою покращання структури зеленого середовища Львова до нового Генплану міста фахівцями було розроблено рекомендації щодо створення в межах Львова і його зеленої зони нових природоохоронних об’єктів, зокрема: РЛП «Винниківський”, «Брюховицький», „Білогорська долина”, „Карстова височина”, „Кам’янопіль”, розширення площі РЛП „Знесіння” тощо. Проте ці пропозиції не були врахованими.
Програмою формування регіональної екологічної мережі Львівської області на 2007-2017 роки та Регіональною цільовою екологічною програмою розвитку заповідної справи у Львівській області на період 2009-2020 років передбачена низка заходів, що торкаються оптимізації міського зеленого середовища та покращення збереження залишків природних екосистем у місті. Одним з найважливіших завдань у цьому аспекті є формування інтеграційних природоохоронних об’єктів комплексного поліфункціонального призначення, наприклад, таких, як регіональні ландшафтні парки, зокрема, РЛП „Львівський”.
Пріоритетними питаннями залишаються: розробка єдиної комп’ютеризованої системи комплексного управління зеленою зоною міста; інвентаризація зелених насаджень, яка б також включала лісові масиви в межах міста; розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду, впровадження нових біологічних та хімічних методів боротьби з омелою; використання сучасних сумішей в зимовий період з метою захисту зелених насаджень від пошкодження токсичними солями; створення комунального притулку для бездомних тварин, їхня стерилізація, вакцинація та ідентифікація; виділення земельної ділянки під кладовище для домашніх тварин; розроблено програму регуляції щільності популяцій синантропних видів тварин, які становлять загрозу біологічного забруднення міста (передовсім голубів); забезпечення дератизації на усій території міста.
1.5. Акустичний фон
Одним з вагомих факторів збереження здоров’я мешканців міста є попередження і зменшення дії шуму. Основним чинником впливу акустичного забруднення на мешканців міста є автомобільний, залізничний та авіаційний види транспорту.
Результати досліджень автотранспортного шуму, які були проведені на 150 перехрестях міста в рамках українсько-німецького проекту з розроблення стратегії розвитку пасажирко-транспортної системи м. Львова (Мазур, Мельник. 2009), свідчать, що на відстані 10 м від дороги майже у 70% всіх обстежених перехресть рівень шуму перевищував 70дБА за допустимого еквіваленту шуму, який становить 55дБА. Власне такі відстані до будинків характерні для центральної частини міста. Загалом, найчастіше перевищення допустимого шумового навантаження у Львові припадає на Галицький, Личаківський, Франківський і Залізничний райони з виразною тенденцією щодо зростання з 2000 до 2009 рр. з 12-19% (заміри, що не відповідають нормі) до 79-82% відповідно.
Джерелами акустичного забруднення міста також є окремі промислові підприємства з огляду на їхню недостатню відстань від житлової забудови: встановлено окремі ділянки з перевищенням допустимого еквіваленту, що знаходяться поблизу ВАТ „Львівський меблевий комбінат” та ВАТ „Львівський хімічний завод” (63-72 дБА). На території контрольних районів міста техногенний шум майже постійно становить 55 дБА вдень і 45 дБА вночі, тоді як на магістральних цей показник сягає небезпечних для здоров’я людини 80дБА (Йонда,2010).
Значні проблеми створює залізничний транспорт, який перетинає територію практично усіх районів міста – Галицького (вул. Персенківка), Шевченківського (вулиці Огіркова, Замарстинівська, Долинського, Стрімка, Караїмська, Під Дубом), Залізничного (вул. Кузневича) і Личаківського (вулиці Молочна, Польова. Силікатна. Заставна). За матеріалами Львівської обласної СЕС, яка проводить моніторингові спостереження за рівнем акустичного забруднення міста залізничним транспортомна 5 територіях (вулиці Замарстинівська, Долинського, Стрімка, Караїмська та Огіркова), в 2009 -2010 рр. рівень шуму становив від 62 до 83 дБА. У зв’язку зі зростанням об’єму перевезень авіаційним транспортом, протягом останніх років істотно зріс рівень шумового забруднення району, який прилягає до міського аеровокзалу (вул.Любінська). Цей показник буде зростати з огляду на спорудження нового терміналу й продовження злітно-посадкової смуги міжнародного аеропорту „Львів”.
Основним завданням із зменшення рівнів шуму в місті є акустичний захист територій поблизу залізничних колій та аеропорту шляхом спорудження антишумових екранів, обмеження руху автотранспорту в центральній частині міста, а також подальша заміна трамвайної колії на безшумну.
1.6. Геологічне середовище
Серед багатьох чинників, що дестабілізують екологічну ситуацію у Львові чільне місце належить небезпечним морфодинамічним процесам. Їх прояви безпосередньо чи опосередковано впливають практично на всі складові урбоекосистеми у т.ч. і на людину.
Важливим чинником формування техногенно-екологічної безпеки на території міста є геологічне середовище. Зміни складу, стану та властивостей окремих його складових, активізація небезпечних геологічних процесів суттєво погіршує екологічну ситуацію.
Геологічне середовище міста у багатьох районах характеризується високою чутливістю, підвищеною уразливістю, низькою стійкістю до антропогенного навантаження. Значні за площею ділянки складені ґрунтами з яскраво вираженими сенсорними властивостями (леси, торфи, техногенні), які істотно змінюються під впливом техногенезу і негативно впливають на стійкість будівель, особливо пам’яток архітектури.
Особливу екологічну роль відіграють сучасні небезпечні та несприятливі геологічні процеси : карст, суфозія, зсуви, площинна і яркова ерозія , підтоплення.
Сумарна площа територій, вражених сульфатним карстом у Львові досягає 50 км 2 (майже 30% від загальної площі міста). На карстонебезпечних ділянках розташовано житлові масиви багатоповерхової забудови південного планувального району, промислові підприємства, школи лікарні, розташовані у південно-західній частині міста, львівське летовище, новий термінал і стадіон та інші господарські об’єкти.
Активний розвиток процесів механічної суфозії спостерігається у північному планувальному районі та центральній частині міста. Тут під впливом статичного і потужного вібродинамічного транспортного навантаження відбуваються значні осідання земної поверхні, які супроводжуються деформаціями і руйнуванням будівель, пошкодженням водоносних мереж. Не останню роль в активізації цих процесів відіграє використання великих автобусів („гармошок”) вантажопідйомністю до 28 т. З огляду на це, під час реалізації нової транспортної стратегії, для центральної частини міста варто обмежитися автобусами з пасажиро-місткістю не більше як 50 осіб.
Крутосхилові ділянки з нахилом поверхні понад 10 0 і наявністю у геологічному розрізі глин вражені зсувами. Тут також розвиваються процеси площинного змиву і яркової ерозії. Площа таких ділянок в місті становить понад 14 км2. Найбільша враженість ярковою ерозією спостерігається у басейнах р. Пасіки, Маруньки, а також численних потоків-допливів р. Полтви: Вулецького, Софіївського, Збойського, Клепарівського, Клекучківського, Майорівського та багатьох інших. Головні вогнища лінійної та площинної ерозії розташовані у межах трьох геоморфологічних районів міста: Львівського плато, Розточчя та Пасмового Побужжя.
Великої екологічної шкоди міському середовищу завдають процеси техногенного підтоплення, які розвиваються практично у всіх районах міста. Найбільші за площею ареали техногенного підтоплення приурочені до центральної, західної та північно−західної частини Львівського плато, які мають найбільш сприятливі природні умови для його розвитку та потужне антропогенне навантаження на геологічне середовище.
Розвиток процесів підтоплення супроводжується забрудненням підземних вод, активізацією сучасних морфодинамічних процесів (зсувів, карсту, суфозії тощо), зволоженням і затопленням заглиблених приміщень, зниженням несучої здатності порід, змінами видового складу, структури та продуктивності рослинного покриву, підвищенням сейсмічності територій.
Проблемними питаннями залишаються: організація системи спостережень за інженерно-геологічними процесами в межах міста. особливо в зонах активізації карстових процесів (район аеропорту, Львів-Арени), створення великомасштабної комп’ютерної моделі геологічного середовища м. Львова, проведення інвентаризації існуючих водозабірних свердловин і цілковита заборона буріння нових у районах розвитку сульфатного карсту
1.7. Земельні ресурси та ґрунти
Станом на 01.01.2010 р. загальна площа Львова, яка включає смт.Винники, Брюховичі і Рудно, становила 17101 га. Під житловою забудовою знаходиться 3364 га (20% території міста). Площа сільськогосподарських угідь у межах міста дорівнює 400 га, або 2,4% загальної площі. Окрім них, значні території займають заклади, установи, організації (2884 га), промислові підприємства (1792 га), підприємства та організації транспорту (895 га), вулиці і площі (1158 га), території Міністерства оборони України (918 га), ліси та інші вкриті деревною рослинністю площі (3366 га). Землі запасу у місті становлять 3349 га. Найщільніше забудованою є центральна частина міста (Галицький район).
У зв’язку із тим, що востаннє інвентаризацію земель в м. Львові проводили ще у 1998 році (рішення міськвиконкому Львівської міської ради від 06.02.1998 №51), а також в цей же період проведено нормативно-грошову оцінку земель різного функціонального призначення (ухвала Львівської міської ради від 29.04.1999 №210), впродовж останніх років було прийнято ряд нормативно-правових актів місцевого рівня, які дозволили розпочати роботи з розмежування земель державної та комунальної власності (складовою яких є інвентаризація усіх землекористувачів на території міста) /ухвала Львівської міської ради від 24.06.2010 №3650, розпорядження Голови Львівської ОДА від 21.12.2010 №1566/0/5-10, а також провести роботи з виготовлення нової нормативно-грошової оцінки територій міста (ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009 №2712).
За результатами цієї роботи було розроблено схему розмежування території міста на оціночні райони та економіко-планувальні зони, визначена базова вартість землі, показниками містобудівної якості території та нормативно-грошова оцінка землі в розрізі економіко-планувальних зон, створення бази даних та програми для врахування комп’ютерних розрахунків нормативної грошової оцінки земельних ділянок з врахуванням впливу локальних факторів та функціонального використання ділянок.
Всього на території міста визначено 77 економіко-планувальних зон та 359 оціночних районів. Середня плата одного оціночного району в межах міста складає 39,51 га, максимальна – 295,89 мінімальна – 3,62. Площа районів збільшується від центру до його околиць. Базова вартість 1 кв.м. земель м.Львова становить 470,29 грн. В розрізі районів найдорожчою є земля в Галицькому (центральному) та Франківському районах. В цифровому еквіваленті діапазон цін 1 кв.м. земель становить з 272,77 до 1015,83 га..
Одним з найбільш важливих факторів, що визначають цінність окремих ділянок території міста є їх екологічний стан. Його оцінка здійснюється на основі визначення концепції того чи іншого забруднювача навколишнього середовища та відображає екологічну ємність території оціночних районів.
Виходячи з умов міста Львова, довкілля оцінювалось за рівнем атмосферного та акустичного забруднення й електромагнітного випромінювання. Крім того на ціну земель на території міста Львова впливають локальні фактори що визначають місцеположення земельної ділянки по відношенню до природно-ландшафтних факторів: в межах територій природоохоронного призначення (національних, зоологічних, дендрологічних парків, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи); в межах територій рекреаційного призначення (земель туризму, відпочинку, парків та зелених зон); до санітарно-гігієнічних факторів; в зоні обмеженої забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря; у санітарно-захисній зоні; у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля; у зоні перевищення припустимого рівня шуму (від залізниці та аеродрому). Таким чином, наведені вище фактори, а також інші не менш значимі локальні коефіцієнти мають суттєвий вплив на ціноутворення земель на території міста.
Окремим фактором, що вимагає детального опрацювання є геоморфологічний стан ґрунтів на території міста, а також його фізико-географічне розташування. Слід зазначити, що у виконавчими органами Львівської міської ради при плануванні та забудові території міста та прилеглих територій враховуються .наведені вище фактори, що формують структуру земельних відносин місцевих земель, склад та групи ґрунтів, екологічні, природно-ландшафтні, оздоровчі-рекреаційні, санітарно-гігієнічні локальні особливості. Проте, потребує з’ясування сучасна ситуація щодо забруднення ґрунтового покриву міста важкими металами (особливо свинцем) та залишками бенз-α-пірену. За даними міської СЕС трапляються випадки бактеріального й хімічного забруднення грунтів на дитячих майданчиках та у окремих паркових зонах, які прилягають до магістралей.
Впродовж останніх 10 років залишається не вирішеною проблемою для Львова влаштування нового цвинтаря для поховань, адже із наявних 13 цвинтарів, що знаходяться на території міста загальною площею 185,8 га. Лише на Голосківському, Янівському, Сихівському та Личаківському здійснюється поховання. На цвинтарях, що розташовані в районі масиву Білогорща, Тракт Глинянського, Рясного здійснюється періодичні підпоховання, оскільки за своїми санітарними та фізичними нормами ці цвинтарі уже довго вважаються закритими для поховань. Інші старі кладовища, що колись розташовувались в місцях старих поселень, а зараз в районі вулиць Повітряної, Мідній, Варшавській, Майданної – Зеленої, є остаточно закриті та локалізовані навколишньою забудовою. Поховання на цих цвинтарях заборонено.
Неврегульованість питання з розміщення нового цвинтаря визначається складними санітарно-гігієнічними, геологічними, містобудівними вимогами, хоча в даний час розглядається питання використання частини військових земель площею 40 – 100 га під розміщення майбутнього цвинтаря.
Додатково опрацьовується питання розташування Сихівського цвинтаря за рахунок прилеглих до нього земель, що відносяться до території Пасіки-Зубрицької сільської ради, проте на даній земельній ділянці проблемою залишається наявність високого рівня ґрунтових вод.
Проблемними питаннями залишаються: проведення інвентаризації земель; врахування прояву небезпечних морфодинамічних процесів під час проведення базової вартості земель міста; винесення в натуру й затвердження водоохоронних зон водозаборів міста (з залученням коштів обласного ФОНС) та прибережних захисних смуг водойм, завершення процедури затвердження меж зон земель природоохоронного значення, встановлення масштабів забруднення міських ґрунтів полютантами та розробки заходів щодо санації забруднених територій (дитячі майданчики, шкільні подвір’я. парки і сквери); вибір ділянки для облаштування нового міського цвинтаря.
1.8. Екологічна освіта і робота з громадськістю
У подоланні сучасної глобальної екологічної кризи визначальним є формування екологічної свідомості, культури і нового екологічного світогляду. Тому підвищення рівня суспільної екологічної свідомості визначено головним пріоритетом екологічної політики України на період до 2020 року. На рівні області в 2010 р. була затверджена „Регіональна програма екологічної освіти та виховання Львівщини на 2010-2014 рр.”, основною метою якої визначено „створення умов для отримання екологічних знань, розвитку екологічного мислення, свідомості і навичок, формування екологічної культури окремих осіб і суспільства загалом”.
У Львові є середній спеціальний заклад, який готує фахівців екологічного профілю – Львівський екологічний політехнікум. Підготовку спеціалістів-екологів здійснює ряд вищих навчальних закладів міста – Львівський національний університет ім.Ів.Франка (біологічний, географічний, геологічний факультети); Національний лісотехнічний університет України, Національний університет “Львівська політехніка”, Львівський національний аграрний університет. Можна констатувати, що вищі навчальні заклади міста готують увесь спектр фахівців-екологів, які потрібні для вирішення проблем охорони довкілля міста.
Формальна екологічна освіта, яка охоплює вихованців дошкільних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл усіх типів, закладів професійно-технічної освіти, студентів середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, а також слухачів курсів підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів здійснюється за відповідними програмами. ЇЇ основним недоліком є те, що вона орієнтована переважно на передачу спеціальних знань, головним чином у галузі теоретичних основ екології, а не на формування здатності до аналізу й використання цих знанб в практичній діяльності. У зв’язку з цим надзвичайно важливою складовою цієї освіти є організація позашкільної й поза вузівської діяльності екологічного спрямування через проведення олімпіад, конкурсів, природоохоронних акцій тощо.
У Львові позашкільне екологічне навчання проводиться в Палаці дітей та юнацтва. Львівському обласному еколого-натуралістичному центрі, Львівському міському еколого-натуралістичному центрі, РЛП „Знесіння”, окремих школах міста. Так, зокрема, в березні 2010 р. в рамках студентської програми “ECOBEE” в школах міста був проведений конкурс учнівських проектів щодо покращення екологічного стану міських шкіл, а також природоохоронна акція „Зроби своє місто чистим. Ти це можеш”.
Львівським міським еколого-натуралістичним центром, який є безперечним лідером еколого-просвітницької роботи в регіоні. Було забезпечено долучення Львова до всеукраїнського екологічного проекту „Разом за чисте місто”. Студентська організація ЕкоКлуб „Зелена хвиля” та екологічний гурток географічного факультету ЛНУ ім. Ів. Франка в травні 2010 р. з метою підвищення зацікавлення молоді та молодих сімей питаннями охорони довкілля, залучення їх до вирішення проблемних питань в парках, де вони проводять своє дозвілля, було проведено „День Землі 2010”. Важливим елементом підвищення екологічної культури мешканців є доручення Львова як першого міста в Україні до реалізації заходів в рамках Європейського тижня мобільності, основною метою якого є популяризація користування громадським транспортом, велосипедами та піших прогулянок замість використання автомобіля. Львівські школярі брали участь в реалізації українсько-голандського екологічного проекту в галузі освіти сталого розвитку (ОСР) „Перші проліски”.
Значний об’єм позашкільної екологічної освіти забезпечує дирекція РЛП „Знесіння” як в рамках традиційних Днів довкілля, так і спеціальних природоохоронних акцій „Чиста Україна – чиста Земля” (за підтримки Асоціації міст України та Українського товариства охорони природи), щорічної осінньої акції „Зупини вогонь! Збережи природу!”. „Ми і Знесіння” та інших.
Школярі міста залучаються до різноманітних конкурсів природоохоронного спрямування як в рамках програм міського управління освіти, так і Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області. Так, за кошти міського ФОНС кожен рік проводилися дитячі екологічна акція (дитячий табір” „Чисті джерела – чисте море”, навчально-оздоровчі екологічні експедиції в рамках програми „Діти вулиці”, огляд-конкурс „Ми за чисте й зелене місто Лева”, „Зелені оази”, „Майбутнє у твоїх руках”, „За охорону природних ресурсів і тваринного світу”, міський конкурс „ЕкоКВК” тощо.
За кошти міського ФОНС кожен рік проводяться „Дні довкілля”, семінари, конкурси та інші культурно-масові заходи екологічного спрямування, видання поліграфічної продукції та встановлення інформаційних аншлагів, створення й поповнення екологічної відеотеки „Екологія – XXI століття”, забезпечується функціонування екологічних літніх таборів, постійно діючої зоологічної виставки „Дитячий зоопарк”. Обласний ФОНС фінансує проведення конференцій та конкурсів для школярів та студентів.
Існує потреба в продовження реалізації заходів, спрямованих на розвиток екологічної освіти й просвіти мешканців міста (створення „зелених класів”, гуртків екологічного спрямування формування фондів публічних та шкільних екологічних бібліотек і відеотек, забезпечення інформування населення про стан довкілля шляхом відновлення на сайті ЛМР веб-сторінки „Про стан довкілля в м. Львові”, створення постійного громадського органу „Екологічний форум” тощо.
Все більше значення у формуванні екологічної культури і світогляду, екологічного інформування населення починають відігравати громадські організації екологічного спрямування і ряд благодійних громадських фондів, загальна кількість яких у Львові сягає 60. Найактивнішою є діяльність таких недержавних громадських організацій як: міжнародна благодійна організація „Екологія-Право-Людина”, західний центр Українського відділення Всесвітньої лабораторії, .регіональне агентство стійкого розвитку, регіональний фонд „Знесення”, благодійний громадський еколого-географічний фонд, асоціація дитячих екологічних осередків „Довкілля”, західноукраїнське орнітологічне товариство, громадська організація „Чисті джерела”, „Форум Карпатський трамвай, західноукраїнське товариство захисту тварин, благодійний фонд “Діти Землі” Служба охорони природи.
Інформування населення про стан довкілля в м. Львові здійснювалося за кошти міського ФОНС шляхом видання міського екологічного бюлетеня, розміщення інформації природоохоронного спрямування сайті ЛМР. Значну роботу в цьому напрямку здійснює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, зокрема, відкритий при управлінні Орхуський інформаційний центр. Кожен рік управління публікує бюлетень „Екологія Львівщини”, в якому також міститься інформація про екологічну ситуацію у Львові.
Існує потреба в продовження реалізації заходів, спрямованих на розвиток екологічної освіти й просвіти мешканців міста (створення „зелених класів”, гуртків екологічного спрямування формування фондів публічних та шкільних екологічних бібліотек і відеотек), забезпечення постійного інформування населення про стан довкілля шляхом відновлення на сайті ЛМР веб-сторінки „Про стан довкілля в м. Львові”, створення постійного громадського органу „Екологічний форум”