Закон україни

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 18

ГЛАВА 54. Форми, умови та способи надання гарантій

Стаття 348. Форми надання гарантій

У випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов’язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання митним органам гарантій у формах, що передбачені для цієї митної процедури.

Форми надання гарантій:

1. Фінансова гарантія.

2. Перевезення на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул,1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.

3. Перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП 1975 року).

Стаття 349. Загальні умови надання фінансових гарантій (забезпечення сплати мит та податків)

Банки, незалежні фінансові посередники, інші фінансові установи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов’язань перед митними органами України щодо сплати мит та податків, визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Взаємовідносини між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи та гарантами регулюються на підставі укладених угод.

Фінансова гарантія (забезпечення сплати мит та податків) надається особою, відповідальною за їх сплату, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату мит та податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Надання фінансової гарантії митним органам України передбачає безумовне зобов’язання гаранта сплатити суму мит та податків, визначених відповідно до статті 350 цього Кодексу, у разі невиконання такого зобов’язання особою, відповідальною за їх сплату.

Фінансова гарантія (забезпечення сплати мит та податків) не надається, якщо сума мит та податків, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквіваленту 20 грн.

У випадках, визначених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи, фінансова гарантія (забезпечення сплати мит та податків) не надається, якщо митний орган має підстави вважати, що зобов’язання, узяті перед ним, будуть виконані.

Вивільнення фінансової гарантії здійснюється не пізніше трьох днів після того, як митний орган упевниться у виконанні забезпечених зобов’язань.

Стаття 350. Визначення суми забезпечення сплати мит та податків

Сума забезпечення сплати мит та податків визначається митним органом, виходячи із сум мит та податків, що підлягають сплаті при випуску товарів для вільного обігу або вивезенні товарів відповідно до митного режиму експорту та суми пені, що може бути нарахована у разі невиконання забезпечених зобов’язань, і не може перевищувати розмір зазначених сум.

Якщо при визначенні суми забезпечення сплати мит та податків неможливо точно визначити суму мит та податків, що підлягають сплаті, внаслідок ненадання митному органу точних відомостей про характер, найменування, кількість, країну походження, митну вартість та код таких товарів згідно з УКТЗЕД, розмір забезпечення визначається виходячи з найбільшої величини ставок мит та податків, вартості та/або кількості товарів, які можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

У випадку, передбаченому частиною третьою статті 383 цього Кодексу, розмір забезпечення сплати мит та податків визначається митним органом як сума мит та податків, яка може бути додатково нарахована.

Стаття 351. Способи надання фінансових гарантій (забезпечення сплати мит та податків)

Сплата мит та податків забезпечується такими способами:

1) фінансовою гарантією, виданою уповноваженою фінансовою установою (гарантом);

2) унесенням коштів на відповідний рахунок митного органу (грошова застава).

Фінансова гарантія (забезпечення сплати мит та податків) може бути одноразовою та багаторазовою.

У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митним органам може надаватися генеральна фінансова гарантія. Умови та порядок застосування генеральної гарантії визначається Кабінетом Міністрів України.

Забезпечення сплати мит та податків може здійснюватися кожним зі способів, що визначені у частині першій цієї статті, на вибір платника, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Законодавством України з питань оподаткування можуть бути передбачені й інші способи забезпечення сплати мит та податків.

Якщо надана гарантія виявляється недостатньою для забезпечення сплати відповідної суми мит та податків, митний орган вимагає від осіб, зазначених у частині третій статті 349 цього Кодексу, надання додаткової гарантії або, за їх вибором, заміни раніше наданої гарантії новою.

Стаття 352. Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа

Митні органи, як забезпечення сплати мит та податків, приймають фінансові гарантії, видані організаціями (гарантами) включеними до реєстру гарантів, який ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи (далі – реєстр), а саме:

банками;

для гарантування операцій з переміщення вантажів крім банків фінансові гарантії можуть також надаватися:

незалежним фінансовим посередником;

фінансовою установою у вигляді ваучера;

Включення до реєстру здійснюється безоплатно. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи зобов’язаний забезпечити регулярне опублікування у офіційних друкованих виданнях переліків фінансових установ, включених до реєстру.

Фінансова гарантія, видана фінансовою установою, внесеною в Реєстр, є безвідкличним зобов’язанням такої установи, що видається у вигляді документа, виплатити на вимогу митного органу кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань.

Форми бланків фінансових гарантій встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.

У разі невиконання зобов’язань, що забезпечені фінансовою гарантією, митний орган направляє фінансовій установі, що видала таку гарантію, вимогу щодо сплати гарантованої суми. Фінансові установи зобов’язані у не пізніше дня, наступного за днем отримання вимоги, перерахувати гарантовану суму до Держбюджету. При порушенні строку перерахування коштів у рахунок сплати мит та податків відповідно до вимоги митного органу фінансові установи несуть відповідальність, (у тому числі й передбачену податковим законодавством), як особи, відповідальні за сплату забезпечених мит та податків. У разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями, суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта та стягуються у порядку, встановленому законодавством.

Умови та порядок включення фінансових установ до реєстру та виключення цих установ з реєстру, а також порядок взаємодії таких фінансових установ та митних органів визначається Кабінетом Міністрів України.

До правовідносин, пов’язаних з видачею фінансової гарантії, виконанням гарантом зобов’язань і припиненням фінансової гарантії, застосовуються також положення законодавства України про банки й банківську діяльність та цивільного законодавства України у частині, що не врегульована цим Кодексом.

Стаття 353. Унесення коштів на рахунок митного органа (грошова застава)

Унесення коштів у касу або на рахунок митного органу як забезпечення сплати мит та податків (грошова застава) провадиться у валюті України а в окремих випадках, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, - в іноземній валюті, курс якої встановлений Національним банком України.

Відсотки на суму грошової застави не нараховуються.

При невиконанні зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, суми митних платежів та пені, що підлягають сплаті, перераховуються у державний бюджет із сум грошової застави у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.

При виконанні зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сплачені кошти підлягають поверненню платникові або уповноваженій ним особі. Повернення грошової застави може здійснюватися у будь-якому митному органі, навіть якщо вона вносилася на рахунок іншого митного органу. За письмовою заявою платника кошти, унесені як грошова застава, можуть бути використані для сплати мит та податків або для забезпечення сплати мит та податків за іншим зобов’язанням перед митними органами. Кошти, унесені як грошова застава, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про їх використання протягом 1095 днів з дня їх унесення, підлягають перерахуванню до Державного бюджету.

Порядок унесення грошової застави та її повернення визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.

Стаття 354. Перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП 1975 року)

Перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП 1975 року) як захід гарантування доставки товарів, які перебувають під митним контролем, до митного органу призначення, застосовується за умови, що товари у процесі перевезення перетинають митний кордон України, а їх перевезення на всьому маршруті або на його частині здійснюється автомобільним транспортом.

Стаття 355. Перевезення на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.

При перевезенні товарів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул,1990 рік) застосовується книжка (карнет) А.Т.А. – уніфікований міжнародний митний документ, що використовується як митна декларація для митного оформлення товарів та є гарантійним документом про сплату мит та податків.

РОЗДІЛ XІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ

ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН

УКРАЇНИ ГРОМАДЯНАМИ

ГЛАВА 55. Загальні положення

Стаття 356. Сфера застосування цього розділу

Цим розділом регулюються умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

При переміщенні громадянами товарів, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, їх митне оформлення здійснюється в порядку, визначеному для підприємств. Положення цього розділу в такому випадку не застосовуються.

Стаття 357. Порядок переміщення громадянами товарів через митний кордон України

Громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну та вивезення з України.

Громадянам, які в’їжджають на територію України або виїжджають з неї засобами автомобільного та залізничного транспорту, а також транспортними засобами особистого користування, дозволяється здійснювати декларування товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, не залишаючи цих транспортних засобів.

Стосовно транзитних пасажирів, які не залишають транзитної зони, митний контроль не проводиться, однак митні органи мають право вживати передбачених цим Кодексом заходів у випадку підозри щодо вчинення такими пасажирами порушення митних правил або контрабанди.

Стаття 358. Двоканальна система митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами

Двоканальна система – це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування шляхом вчинення дій, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору, (“зелений коридор”) призначений для громадян, що переміщують через митний кордон України товари, які не підлягають письмовому декларуванню, в тому числі ті, що не підпадають під заборони або обмеження стосовно ввезення або вивезення, і такі, що переміщуються в обсягах, що відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України не підлягають обкладенню митами та податками. Обрання “зеленого коридору” вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають декларуванню в письмовій формі, і свідчить про факти, що мають юридичне значення. Канал, позначений символами червоного кольору, (“червоний коридор”) призначений для всіх інших громадян.

Громадяни, які проходять (проїжджають) через “зелений коридор”, звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

Стаття 359. Умови переміщення громадянами товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

Громадяни мають право переміщувати товари у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у порядку, встановленому статтями 176 – 179 цього Кодексу, крім товарів, заборонених до такого переміщення.

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, митна вартість яких перевищує 200 євро для фізичних осіб та 100 євро для юридичних осіб, підлягають обкладенню митами та податками за ставками відповідно до законодавства.

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються у міжнародних поштових або експрес-відправленнях від однієї фізичної особи на адресу іншої фізичної особи, митна вартість яких не перевищує 200 євро, не підлягають обкладенню митами та податками.

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються у міжнародних поштових або експрес-відправленнях від однієї фізичної особи на адресу юридичної особи або від юридичної особи на адресу фізичної особи, митна вартість яких не перевищує 100 євро, не підлягають обкладенню митами та податками.

Міжнародні поштові та експрес-відправлення, в яких знаходяться товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню, видаються одержувачам лише після сплати відповідних митних платежів.

Перелік товарів, заборонених до переміщення у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 360. Визначення вартості товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування мит та податків

Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування мит та податків визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

Стаття 361. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян

Перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян, затверджується Кабінетом Міністрів України.

ГЛАВА 56. Пропуск та оподаткування товарів, що вивозяться громадянами за межі митної території України

Стаття 362. Умови вивезення громадянами товарів за межі митної території України

Вивезення громадянами товарів за межі митної території України здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено законодавством.

Дія частини першої цієї статті не поширюється на:

1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму 10 000 євро;

2) товари, які вивозяться у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;

3) товари, які входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;

4) товари, які тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення.

5) товари, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;

6) товари, одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами;

7) товари, у тому числі предмети початкового облаштування, придбані в Україні громадянами-нерезидентами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, що вивозяться цими громадянами у зв’язку з їх остаточним виїздом за межі України;

8) товари, придбані громадянами-нерезидентами на території України, загальна вартість яких не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами під час в’їзду в Україну, за умови подання відповідних документів;

9) особисті речі та домашніх тварин, що вивозяться громадянами;

10) товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, на суму доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, за умови подання відповідних документів.

Стаття 363. Особливості тимчасового вивезення громадянами-резидентами деяких товарів за межі митної території України

На прохання громадян-резидентів, які тимчасово вивозять товари за межі митної території України, митний орган вживає заходів до ідентифікації цих товарів з метою забезпечення їх зворотного ввезення без сплати мит та податків, установлених на імпорт.

Тимчасове вивезення громадянами-резидентами особистих речей та транспортних засобів особистого користування за межі митної території України здійснюється, як правило, без надання митному органу зобов’язання про зворотне ввезення. Таке зобов’язання може надаватися за бажанням громадянина або на вимогу митного органу.

Стаття 364. Обмеження щодо вивезення громадянами за межі митної території України окремих товарів

Не допускається вивезення громадянами за межі митної території України товарів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Вивезення дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження дозволяється у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок вивезення банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів визначається Національним банком України.

ГЛАВА 57. Пропуск та оподаткування товарів, які ввозяться громадянами на митну територію України

Стаття 365. Умови ввезення громадянами товарів на митну територію України

Товари, призначені для особистого користування, сумарна митна вартість яких не перевищує суму 200 євро, не підлягають обкладенню митами та податками при ввезенні громадянами на митну територію України.

Товари, сумарна митна вартість яких перевищує суму 200 євро, але не перевищує суму 1000 євро, при ввезенні громадянами на митну територію України підлягають обов’язковому письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та обкладенню ввізним митом за ставкою відповідно до Митного тарифу України, визначеною для громадян, податком на додану вартість та у встановлених законом випадках – акцизним збором.

Товари, сумарна митна вартість яких перевищує суму 1000 євро, при ввезенні громадянами на митну територію України підлягають обов’язковому письмовому декларуванню та митному оформленню у порядку, передбаченому для підприємств, із застосуванням до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та інших обмежень, встановлених статтею 125 цього Кодексу для підприємств у разі здійснення операцій з імпорту, та обкладенню ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість, в установлених законодавством випадках – акцизним збором.

При ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування:

1) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться в Україну громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання протягом одного року з дати отримання документів, що надають право на постійне місце проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дати отримання документів, що надають право на постійне місце проживання в Україні, громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше одного року.

2) один транспортний засіб особистого користування на кожного повнолітнього громадянина, що класифікується в одній із товарних позицій 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05, 87.11, 87.16 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що ввозиться (пересилається) громадянином у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом одного року з дати видачі документів, що надають право на постійне місце проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що:

до дати видачі документів, що надають право на постійне місце проживання в Україні громадянин був власником такого транспортного засобу не менше одного року;

до дати видачі документів, що надають право на постійне місце проживання в Україні такий транспортний засіб перебував на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року;

до дати видачі документів, що надають право на постійне місце проживання в Україні громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років;

3) товари, що належать громадянам-нерезидентам і переміщуються транзитом через митну територію України;

4) товари, що належать громадянам-резидентам і переміщуються транзитом у транзитних зонах міжнародних аеропортів;

5) товари, у тому числі транспортні засоби особистого користування, що ввозяться громадянами, які користуються митними пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку;

6) товари, у тому числі транспортні засоби особистого користування в кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, що ввозяться громадянами і входять до складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь резидента, у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;

7) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться громадянами-нерезидентами на митну територію України, а також пальне, що знаходиться у звичайних баках таких транспортних засобів, встановлених заводом-виробником;

8) товари (у тому числі не більше одного транспортного засобу особистого користування), одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на міжнародних змаганнях, конкурсах за межами митної території України, за умови документального підтвердження факту нагородження нотаріальними органами відповідної країни. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;

9) товари, що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення, і ввозяться назад на митну територію України, за наявності відповідної вивізної митної декларації із зазначенням таких товарів;

10) особисті речі та транспортні засоби особистого користування, які попередньо тимчасово вивозилися громадянами-резидентами за межі митної території України на умовах, встановлених частиною другою статті 363 цього Кодексу;

11) товари (у тому числі транспортні засоби особистого користування в кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності), що ввозяться (пересилаються) працівниками дипломатичної служби, які перебували у довгостроковому відрядженні або проходили дипломатичну службу за кордоном протягом не менше одного року і повертаються в Україну після завершення цього відрядження (служби), за умови, що:

працівник дипломатичної служби є власником цих транспортних засобів;

сукупна митна вартість товарів не перевищує 50 відсотків від суми, виплаченої працівникові дипломатичної служби у зв’язку з перебуванням у цьому довгостроковому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном, що підтверджується документами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

товари придбано працівником дипломатичної служби в межах строку цього довготермінового відрядження або проходження дипломатичної служби за кордоном, який підтверджується документально Міністерством закордонних справ України.

Транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обкладення митами та податками відповідно до частини четвертої цієї статті, можуть бути відчужені або передані у володіння, користування чи розпорядження іншим особам впродовж трьох років з моменту ввезення на митну територію України тільки після сплати особами, які ввезли їх, у повному обсязі всіх мит та податків за ставками, чинними на день подання митної декларації. Це правило не поширюється на випадки відчуження або передання у володіння, користування, чи розпорядження іншим особам транспортних засобів, ввезених особами, які користуються митними пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законодавством порядку.

Транспортні засоби, що були ввезені особами, які користуються митними пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, можуть бути відчужені або передані у володіння, користування чи розпорядження іншим особам, виходячи з принципу взаємності щодо кожної окремої держави, тільки після сплати останніми мит та податків за ставками чинними на день подання митної декларації.

Стаття 366. Ввезення на митну територію України громадянами особистих речей та домашніх тварин

Особисті речі, що ввозяться громадянами на митну територію України, декларуються усно або, за бажанням власника таких речей чи на вимогу посадової особи митного органу, письмово.

Домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають обов’язковому письмовому декларуванню.

Особисті речі та домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, звільняються від обкладення митами та податками, а також не підлягають застосуванню до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та інших обмежень, встановлених статтею 125 цього Кодексу для підприємств у разі здійснення операцій з імпорту.

Стаття 367. Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України без сплати мит та податків, установлених на імпорт та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у таких кількостях з розрахунку на одну особу:

а) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;

б) 2 літри вина, 1 літр міцних алкогольних напоїв.

Алкогольні напої та тютюнові вироби незалежно від їх кількості не звільняються від оподаткування, якщо особа, яка ввозить їх на митну територію України, була відсутня в Україні менш ніж 24 години.

Стаття 368. Митне оформлення транспортних засобів особистого користування та окремих номерних вузлів до них, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу

Транспортні засоби особистого користування та окремі номерні вузли до них, що ввозяться громадянами на митну територію України або надходять на митну територію України на адреси громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості підлягають обов’язковому письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи та обкладенню митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.

Транспортні засоби особистого користування, як нові, так і такі, що були у користуванні, які ввозяться громадянами на митну територію України або надходять на митну територію України на адреси громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, підлягають обов’язковій сертифікації у випадках, встановлених законодавством для підприємств. Документи, що засвідчують відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, подаються митним органам під час митного оформлення транспортних засобів з метою вільного обігу та уповноваженим в Україні органам під час реєстрації транспортних засобів, якщо вони підлягають реєстрації.

Такими, що були у користуванні, вважаються транспортні засоби, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі, або які виготовлено більше, ніж за 2 роки до моменту ввезення в Україну, або які внаслідок впливу стихійного лиха (пожежа, повінь, тощо) отримали пошкодження в цілому або в окремих вузлах і агрегатах.

Забороняється відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпоряджання транспортні засоби особистого користування, ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу, до здійснення їх реєстрації органами, уповноваженими на здійснення реєстрації транспортних засобів.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів здійснюється автоматизований обмін інформацією між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи та Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно їх митного оформлення та державної реєстрації.

Кузови (включаючи кабіни) для моторних транспортних засобів товарних позицій 8701 – 8705, що класифікуються в товарній позиції 8707, шасі з установленими двигунами для автомобілів товарних позицій 8701 – 8705, що класифікуються в товарній позиції 8706 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності підлягають сертифікації як зібрані транспортні засоби. Обкладення їх митами та податками здійснюється як зібраних транспортних засобів з урахуванням максимального об’єму циліндрів двигунів, що серійно встановлювалися на марках таких транспортних засобів відповідного року їх випуску за ставками відповідно до законодавства.

Транспортні засоби особистого користування, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах.

Стаття 369. Обмеження ввезення громадянами товарів на митну територію України

Пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються у першій – двадцять четвертій групах Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.

Це обмеження не поширюється на:

алкогольні та тютюнові вироби в обсягах, зазначених у частині першій статті 362 цього Кодексу;

харчові продукти в упаковці виробника, що надходять на адресу фізичних осіб у міжнародних поштових відправленнях або експрес-відправленнях вагою до 10 кг;

харчові продукти для власного споживання на суму до 50 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, які визначаються Кабінетом Міністрів України, якщо особа, яка ввозить їх на митну територію України, була відсутня в Україні не менш ніж 24 години;

домашніх тварин.

Стаття 370. Умови тимчасового ввезення та ввезення з метою транзиту товарів на митну територію України громадянами

Громадяни мають право ввозити тимчасово або з метою транзиту особисті речі на митну територію України за умови усного, шляхом вчинення дій або, за бажанням власника таких речей чи на вимогу посадової особи митного органу, письмового декларування.

Пропуск через митний кордон України товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України тимчасово або з метою транзиту під зобов’язання про їх зворотне вивезення (транзит), сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро, дозволяється за умови письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення такими громадянами на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких товарів на митну територію України, грошової застави у сумі мит та податків, що підлягають сплаті при ввезенні таких товарів на митну територію України з метою вільного обігу, або із застосуванням інших заходів гарантування, передбачених цим Кодексом або Конвенцією про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).

Строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 371 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 282, а ввезення з метою транзиту – відповідно до статті 174 цього Кодексу.

У разі порушення строку зворотного вивезення за межі митної території України або транзиту товарів, зазначених у частині третій цієї статті, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 353 цього Кодексу.

У разі втрати чи повного зіпсування товарів, ввезених на митну територію України тимчасово або з метою транзиту внаслідок аварії або дії непереборної сили, строки, передбачені зобов’язанням про зворотне вивезення (транзит) цих товарів, зупиняються, а внесена грошова застава повертається власнику зазначених товарів, його спадкоємцю або уповноваженій ними особі.

Митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України тимчасово або з метою транзиту, сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро, проводиться в порядку, передбаченому для підприємств.

Стаття 371. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України

Тимчасове увезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, які перебувають на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, дозволяється на строк до одного року, без надання письмового зобов’язання про їх зворотне вивезення.

Тимчасове увезення громадянами-резидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється виключно громадянам - резидентам, які є власниками таких транспортних засобів, що підтверджується відповідним документом про право власності на цей транспортний засіб, на строк до 60 днів, починаючи з дня, наступного за днем увезення, протягом одного року, з наданням митному органу зобов’язання про зворотне вивезення цих транспортних засобів та за умови перебування їх на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав на ім'я цих громадян – резидентів, що повинно підтверджуватися відповідним документом;

Строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування, передбачений частиною першою цієї статті, може бути продовжено відповідним митним органом з урахуванням гуманітарної, наукової, господарської та інших видів діяльності громадян, які ввезли такі транспортні засоби.

Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені громадянами на митну територію України, не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, а також відчужені чи передані у володіння або розпорядження іншим особам.

Такі транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених митним органом, або можуть бути поміщені у митний режим імпорту після сплати відповідних мит та податків, передбачених законодавством України.

Крім цього, у разі пошкодження або знищення таких транспортних засобів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили дозволяється поміщення їх у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.

Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені громадянами-нерезидентами на митну територію України для власного користування на термін, що перевищує два місяці, підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України.

Дія цієї статті не поширюється на транспортні засоби особистого користування, що класифікуються у товарних позиціях 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що належать співробітникам дипломатичних представництв України та іноземних держав, міжнародних, міжурядових організацій і представництв іноземних держав при них, які не є резидентами України.

Стаття 372. Ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України

Громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави у сумі мит та податків, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Ці вимоги не поширюються на транспортні засоби, що:

ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами з метою транзиту за умови, що такі транспортні засоби постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав та належать цим громадянам, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб;

ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами з метою транзиту за умови, що такі транспортні засоби постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

У разі порушення зобов’язання про транзит через митну територію України транспортних засобів особистого користування, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 353 цього Кодексу.

У разі втрати чи повного зіпсування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, унаслідок аварії або дії непереборної сили, строки, передбачені зобов’язанням про транзит цих транспортних засобів, зупиняються, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженою ними особі.

РОЗДІЛ XІІ. СПРИЯННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ

ВЛАСНОСТІ ПІД ЧАС ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ

КОРДОН УКРАЇНИ

Blog

Закон україни

Содержание