Закон україни

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 18

ГЛАВА 48. Безмитна торгівля

Стаття 310. Поняття митного режиму безмитної торгівлі

Безмитна торгівля – митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного та морського сполучення та на повітряних та водних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, зі звільненням від сплати мит та податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Стаття 311. Умови реалізації товарів у режимі безмитної торгівлі

Строк перебування товарів у режимі безмитної торгівлі не може перевищувати трьох років з дня їх поміщення у цей режим. Після закінчення або впродовж зазначеного строку товари можуть бути заявлені митному органу:

1) для вільного обігу на митній території України;

2) для вільного обігу за межами митної території України;

3) для поміщення в режим митного складу;

4) для знищення під митним контролем.

ГЛАВА 49. Переробка на митній території України

Стаття 312. Поняття митного режиму переробки на митній території України

Переробка на митній території України – митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці з подальшим вивезенням цих товарів та/або продуктів їх переробки за межі митної території України, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Товари розміщуються в митний режим переробки на митній території України зі звільненням від сплати мит та податків у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 313. Гарантування дотримання умов перебування товарів у режимі переробки на митній території України

Митне оформлення окремих товарів, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи, у режим переробки на митній території України здійснюється митними органами за умови застосування фінансової гарантії (забезпечення сплати мит та податків) у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 314. Дозвіл на переробку товарів на митній території України

Переробка товарів на митній території України здійснюються з дозволу митного органу відповідно до положень цього Кодексу та інших законів України.

У наданні дозволу на переробку товарів на митній території України не може бути відмовлено тільки з огляду на країну походження, країну відправлення або країну призначення цих товарів.

У наданні дозволу на переробку товарів на митній території України не може бути відмовлено з огляду на наявність на цій території товарів, ідентичних за описом, якістю та технічними характеристиками товарам, що ввозяться для переробки.

У дозволі на переробку товарів на митній території України зазначається перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення.

Особам, які регулярно здійснюють операції з переробки товарів на митній території України, на їхнє прохання може надаватися дозвіл на здійснення визначеної кількості таких операцій або на визначений строк.

Вимоги до ідентифікації товарів, що ввозяться на митну територію України з метою переробки, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справ з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу.

Можливість встановлення наявності ввезених товарів у продуктах переробки не є обов’язковою для допуску товарів для переробки на митній території України у випадках, коли:

а) такі товари можуть бути ідентифіковані шляхом представлення докладних даних про витрачені ресурси та технології виробництва продуктів переробки чи шляхом здійснення митного контролю під час проведення операцій з переробки; або

б) режим завершується вивозом продуктів переробки, ідентичних за описом, якістю та технічними характеристиками товарам, допущеним для переробки на митній території України.

Дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути скасовано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або у разі коли підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України.

Стаття 315. Операції щодо переробки товарів

Кількість операцій щодо переробки товарів у митному режимі переробки на митній території України не обмежується.

Операції щодо переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів;

2) обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;

3) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;

4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

Обмеження на окремі операції щодо переробки товарів, порядок виконання операцій щодо переробки товарів, включаючи можливість та умови використання українських товарів у процесі переробки, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Окремі операції з переробки товарів за дорученням підприємства-резидента, якому видано дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу митного органу можуть здійснюватися іншим підприємством. При цьому відповідальність перед митними органами за дотримання визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій щодо переробки товарів на митній території України.

У разі якщо за умовами переробки товарів на митній території України передбачається виконання кількох операцій щодо їх переробки кількома підприємствами, кожне з підприємств, яке бере участь у процесі переробки, повинне одержати дозвіл митного органу на переробку товарів на митній території України. Переміщення товарів між підприємствами, що беруть участь у їх переробці, здійснюється з дозволу і під контролем митних органів.

Стаття 316. Строки переробки товарів на митній території України

Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку й обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що ввозяться для переробки.

Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки. За заявою відповідного підприємства, у тому числі у разі переходу права власності на товари, що піддаються переробці, та з інших причин, визнаних митним органом обґрунтованими, строк переробки товарів на митній території України може бути продовжений зазначеним органом, але, як правило, він не може перевищувати 365 днів.

Стаття 317. Перевірка митними органами дотримання режиму переробки на митній території України

Митні органи можуть проводити перевірку товарів, ввезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції щодо переробки таких товарів.

Стаття 318. Обсяг виходу продуктів переробки

Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) на переробку товарів на митній території України.

Митні органи можуть установлювати обов’язкові норми виходу продуктів переробки у випадках, коли операції з переробки на митній території України здійснюються за типовими (однаковими) технічними умовами, а товари та продукти їх переробки мають постійні характеристики.

Стаття 319. Порядок митного оформлення продуктів переробки

У разі вивезення за межі митної території України товарів, ввезених для переробки на митній території України, чи продуктів їх переробки такі товари підлягають декларуванню митним органам з поданням окремого документа – митної декларації, в якій зазначаються кількість та вартість українських товарів, витрачених на здійснення операцій щодо переробки товарів, що ввозилися для переробки.

Митне оформлення українських товарів, використаних під час переробки товарів здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України для митного оформлення експорту товарів українського походження.

Продукти переробки можуть вивозитися за межі митної території України однією чи кількома партіями. Допускається вивезення продуктів переробки за межі митної території України не через той митний орган, через який товари увозилися на цю територію для переробки.

Стаття 320. Умови реалізації продуктів переробки на митній території України

Якщо умовами переробки товарів на митній території України передбачено проведення розрахунків частиною продуктів їх переробки, такі продукти мають бути оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту зі справлянням усіх належних мит та податків та застосуванням заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства.

Стаття 321. Переробка товарів для вільного обігу на митній території України

Якщо сума мит та податків, які підлягали б сплаті у разі імпорту товарів, призначених для переробки, перевищує суму мит та податків, які підлягали б сплаті при імпорті продуктів переробки цих товарів, допускається ввезення товарів для переробки на митній території України з метою подальшого митного оформлення продуктів переробки для вільного обігу на цій території.

Товари можуть бути допущені до переробки для вільного обігу на митній території України за умови, що:

- митний орган може впевнитися в тому, що продукти переробки були отримані саме з цих товарів; та

- товари після переробки не можуть бути економічно вигідно відновлені у вихідному стані.

Перелік товарів, які можуть бути допущені до переробки для вільного обігу на митній території України, визначається законодавством.

Переробка товарів для вільного обігу на митній території України завершується митним оформленням продуктів переробки у режим імпорту, крім випадків, передбачених статтею 322 цього Кодексу.

Стаття 322. Особливі випадки завершення режиму переробки на митній території України

Допускається завершення митного режиму переробки на митній території України шляхом:

а) зворотного вивезення товарів, що ввозилися для переробки, за межі митної території України у незмінному стані;

б) декларування товарів, що ввозилися для переробки, або продуктів їх переробки до іншого митного режиму.

Стаття 323. Відходи (залишки), що утворилися в результаті переробки товарів

Відходи (залишки), що утворилися в результаті переробки товарів на митній території України, повинні бути поміщені у відповідний митний режим як товари, що ввезені на митну територію України і перебувають під митним контролем.

ГЛАВА 50. Переробка за межами митної території України

Стаття 324. Поняття митного режиму переробки за межами митної території України

Переробка за межами митної території України – митний режим, відповідно до якого українські товари вивозяться за межі митної території України з метою їх переробки з подальшим поверненням цих товарів та/або продуктів їх переробки на митну територію України, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Товари розміщуються в митний режим переробки за межами митної території України зі звільненням від сплати мит та податків у порядку, установленому законодавством.

Стаття 325. Операції щодо переробки товарів за межами митної території України

Під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватися операції, зазначені у частині другій статті 315 цього Кодексу.

Законами України можуть бути встановлені обмеження щодо окремих операцій з переробки товарів за межами митної території України.

Стаття 326. Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної території України

Вивезення товарів для переробки за межами митної території України здійснюється з дозволу митного органу на основі положень цього Кодексу та інших законів України.

Особам, які регулярно здійснюють операції з переробки товарів за межами митної території України, на їхнє прохання може надаватися дозвіл на здійснення визначеної кількості таких операцій або на визначений строк.

У наданні дозволу на переробку товарів за межами митної території України не повинно бути відмовлено тільки на тій підставі, що переробка цих товарів здійснюватиметься у певній країні.

Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної території України може бути скасовано митним органом у разі, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або якщо підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших законів України.

Вимоги до ідентифікації товарів, що вивозяться для переробки за межі митної території України, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справ з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу.

Стаття 327. Строки переробки товарів за межами митної території України

Строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку й обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що ввозяться для переробки.

Строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки. За заявою відповідного підприємства, у тому числі у разі переходу права власності на товари, що піддаються переробці, та з інших причин, визнаних митним органом обґрунтованими, строк переробки товарів за межами митної території України може бути продовжений зазначеним органом, але, як правило, він не може перевищувати 365 днів.

Стаття 328. Обсяг виходу продуктів переробки

Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів за межами митної території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) на переробку продукції за межами митної території України.

Стаття 329. Порядок митного оформлення та оподаткування продуктів переробки

У разі ввезення на митну територію України товарів, вивезених за її межі для переробки, чи продуктів переробки вони підлягають декларуванню з поданням окремого документа – декларації на товари іноземного походження, які були витрачені в процесі переробки українських товарів.

Продукти переробки можуть ввозитися на митну територію України однією чи кількома партіями. Допускається ввезення продуктів переробки на митну територію України не через той митний орган, через який товари вивозилися для переробки.

Продукти переробки, що ввозяться на митну територію України, оподатковуються відповідно до закону.

Стаття 330. Особливі випадки завершення режиму переробки за межами митної території України

Допускається завершення митного режиму переробки за межами митної території України шляхом:

а) зворотного ввезення товарів, що вивозилися для переробки, на митну територію України у незмінному стані зі звільненням від мит та податків, установлених на імпорт товарів. Це звільнення не застосовується стосовно мит та податків, по яких було здійснено повернення або звільнення у зв’язку з вивезенням товарів для переробки за межами митної території України.

б) декларування товарів, що вивозилися для переробки, або продуктів їх переробки до іншого митного режиму.

ГЛАВА 51. Знищення або руйнування

Стаття 331. Поняття режиму знищення або руйнування

Знищення або руйнування – митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, зі звільненням від сплати мит та податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до товарів, що знищуються або руйнуються.

Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.

Стаття 332. Витрати на знищення товарів

Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника чи іншої заінтересованої особи.

Стаття 333. Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів

Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний митний режим як товари, що ввезені на митну територію України і перебувають під митним контролем.

ГЛАВА 52. Відмова на користь держави

Стаття 334. Поняття митного режиму відмови на користь держави

Відмова на користь держави – митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються мита та податки, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, що не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави.

РОЗДІЛ ІХ. МИТНІ ПЛАТЕЖІ

ГЛАВА 53. Справляння митних платежів

Стаття 335. Виникнення й припинення обов’язку по сплаті мит та податків. Випадки, коли мита та податки не сплачуються

Обов’язок по сплаті мит та податків виникає:

1) у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту перетину митного кордону України;

2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають у спеціальній митній зоні або у митному складі – з моменту такого переміщення товарів;

3) у разі вивезення товарів з митної території України:

а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту - з моменту прийняття митної декларації;

б) при вивезенні товарів без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів – з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;

в) при невиконанні умов, встановлених по відношенню до товарів, що обкладаються вивізним митом, які вивозилися зі звільненням від оподаткування – з моменту, коли товари досягли іншого місця призначення, ніж те, на яке було надано дозвіл, коли покинули митну територію України з повним або частковим звільненням від експортного мита.

Обов’язок по сплаті мит та податків припиняється:

а) при виконанні обов’язку по сплаті мит та податків;

б) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом;

в) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу;

г) якщо товари конфіскуються відповідно до законодавства.

Щодо товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, або вивезених з цієї території без сплати мит та податків, обов’язок по їх сплаті припиняється також у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань оподаткування.

Обов’язок по сплаті мит та податків уважається виконаним (мита та податки вважаються сплаченими) з моменту:

1) у разі здійснення платником розпорядження про використання коштів передоплати:

при оформленні митної процедури – з моменту закінчення митного оформлення;

якщо сплата не пов’язана з оформленням митної процедури – з моменту списання коштів з передоплатного рахунку при перерахуванні до Держбюджету.

2) у разі сплати коштів безпосередньо до Держбюджету у випадках, визначених законодавством з моменту:

списання коштів з рахунку платника в банку;

внесення готівкових коштів у касу банку.

3) у разі сплати банком, іншою організацією відповідно до наданої гарантії (забезпечення сплати мит та податків) коштів до Держбюджету в рахунок сплати мит та податків;

4) з моменту здійснення списання коштів, що перебували у грошовій заставі, з відповідного рахунку митниці при перерахуванні цих коштів до Держбюджету в рахунок сплати мит та податків;

5) заліку митним органом помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів, що підлягають поверненню з бюджету, в рахунок виконання обов’язку по сплаті мит та податків при оформленні наступних митних процедур;

6) настання інших обставин, визначених податковим законодавством.

Стаття 336. Випадки, коли мита та податки не сплачуються

Мита та податки не сплачуються у випадку, якщо відповідно до цього Кодексу або інших актів митного та податкового законодавства:

1) товари не обкладаються митами та податкам;

2) щодо товарів надано звільнення або умовне звільнення від сплати мит та податків – у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв’язку з якими його надано, у тому числі:

а) лікувальні препарати людського походження, реактиви для визначення груп крові та тканини, у тих випадках, коли вони призначені для організацій або лабораторій, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України;

б) зразки, що не мають комерційної вартості та як такі, що мають мізерно малу вартість та які підлягають використанню тільки з метою одержання замовлень на товари одного з ними виду. Умови застосування цього підпункту а також якісні та кількісні показники таких зразків визначаються Кабінетом Міністрів України;

в) матеріали для будівництва, догляду або оформлення військових цвинтарів; домовини, похоронні урни та похоронні приналежності для оформлення, ввезені організаціями, уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України;

г) документи, бланки, публікації, звіти та інші предмети, що не мають комерційної цінності, на умовах та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

д) предмети релігійного культу, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України;

е) продукти, ввезені для тестування, за умови, що ввезена кількість таких продуктів не перевищує кількість, однозначно необхідну для тестування, та за умови повного використання цих продуктів у ході тестування. Умови та порядок застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України;

3) загальна митна вартість товарів, що підлягають митному оформленню, не перевищує суму 100 гривень, крім підакцизних товарів;

4) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені під митну процедуру, яка відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату мит та податків – на період дії цієї процедури та при виконанні умов, що випливають з такої митної процедури.

Стаття 337. Особи, відповідальні за сплату митних платежів

Особою, відповідальною за сплату митних платежів, є декларант, з урахуванням випадків, вказаних у частині другій цієї статті. Якщо декларування товарів здійснюється митним брокером (представником), він є відповідальним за сплату митних платежів солідарно з декларантом відповідно до частини четвертої статті 116 цього Кодексу.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті особами, відповідальними за сплату митних платежів, є:

1) при незаконному ввезенні товарів на митну територію України, незаконному вивезенні за межі митної території України, або при незаконному переміщенні товарів, що перебувають у вільній зоні або у митному складі – особа, що незаконно ввезла (вивезла, перемістила) товари, а також особи, що брали участь у незаконному ввезенні (вивезенні, переміщенні) товарів, якщо вони знали або повинні були знати про незаконність такого ввезення (вивезення, переміщення), а при ввезенні - також особи, які придбали у власність або у володіння незаконно ввезені товари, якщо в момент придбання вони знали або повинні були знати про незаконність ввезення, що належним чином підтверджено в порядку, установленому законодавством України. Зазначені особи несуть відповідальність за сплату митних платежів, як би вони виступали в якості декларанта незаконно ввезених чи вивезених товарів;

2) при вилученні товарів, що перебувають під митним контролем, з порушенням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів – особа, що незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, що відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів;

3) при недотриманні положень цього Кодексу щодо користування й розпорядження товарами або щодо виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів і процедур, які передбачають повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, особами, відповідальними за сплату митних платежів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, є власник складу тимчасового зберігання, власник митного складу, власник магазину безмитної торгівлі, перевізник, особа, на яку покладений обов’язок по дотриманню митного режиму або виконання митної процедури;

4) при недотриманні обмежень щодо використання чи споживання товарів, які випливають з умов за яких надається умовне звільнення від оподаткування при випуску товарів для вільного обігу – особа, якій надано пільги;

5) при недотриманні обмежень щодо використання чи споживання товарів на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони – особа, яка незаконно використала такі товари, а також особи, що брали участь у такому використанні;

6) у разі реалізації автомобілів, що були ввезені із звільненням від оподаткування на підставі надання пільг відповідно до глави 63 цього Кодексу особою, відповідальною за сплату митних платежів є особа, що купує чи придбаває у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження автомобіль, що був ввезений на митну територію України із звільненням від оподаткування у разі, коли такі особи не мають права на звільнення в оподаткуванні;

7) у разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, обов’язку по сплаті митних платежів, якщо сплата митних платежів забезпечена відповідно до положень цього Кодексу гарантом, гарант є особою відповідальною за сплату митних платежів.

При несплаті митних платежів, у тому числі при неправильному їх нарахуванні та/або несвоєчасній сплаті, відповідальність несе особа, визначена відповідальною за сплату митних платежів. Якщо відповідно до норм цього Кодексу відповідальність за сплату митних платежів покладається на декількох осіб, то такі особи несуть солідарну відповідальність за сплату митних платежів.

Стаття 338. Об’єкт та база оподаткування митами та податками

Об’єкт оподаткування митами та податками, а також база оподаткування митами та податками визначаються відповідно до цього Кодексу та інших законів України з питань оподаткування.

Стаття 339. Нарахування митних платежів

Митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, відповідальними за сплату мит, податків, самостійно, за винятком випадків, коли обов’язок щодо нарахування мит та податків відповідно до цього Кодексу та податкового законодавства покладається на митні органи.

Нарахування сум митних платежів здійснюється у валюті України.

Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день прийняття митним органом митної декларації на товари, а у разі, якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації – на день його здійснення.

У випадках, коли для цілей обчислення митних платежів, у тому числі визначення митної вартості товарів, потрібно зробити перерахування іноземної валюти, застосовується курс іноземної валюти до валюти України, установлений Національним банком України на день застосування ставок митних платежів.

Стаття 340. Нарахування мит та податків при незаконному переміщенні товарів через митний кордон України та використанні товарів з порушенням встановлених обмежень

У відношенні до товарів, які ввезені на митну територію України з порушенням вимог і умов, встановлених цим Кодексом, і по відношенню до яких не сплачено мита та податки, які підлягають сплаті, мита та податки нараховуються за ставками, що діють на день перетину товарами митного кордону України, а якщо такий день встановити неможливо – на день виявлення митними органами таких товарів. У випадку втрати, недоставки чи видачі без дозволу митних органів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, мита та податки нараховуються за ставками, що діють відповідно на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання.

При незаконному вивезенні товарів з митної території України суми належних до сплати мит та податків нараховуються за ставками, які діють на день перетину митного кордону, а якщо такий день встановити неможливо – на 1 число місяця або на 1 число першого місяця року, на протязі якого товари були вивезені.

При ввезенні товарів на митну територію України базою оподаткування для цілей нарахування мит та податків є митна вартість цих товарів, їх кількість або інші показники, встановлені законодавством, що використовуються для визначення бази оподаткування, на день застосування ставок мит та податків, відповідно до частини першої цієї статті. Якщо визначити суму належних до сплати мит та податків неможливо внаслідок ненадання митному органу точних відомостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума мит та податків визначається, виходячи з найбільшої величини ставок мит та податків, кількості чи вартості товарів, які можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

При нецільовому використанні товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, розміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки мит та податків, які діють на день прийняття митним органом митної декларації. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, які використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок мит та податків.

Стаття 341. Строки сплати (виконання обов’язку по сплаті) мит та податків

При ввезенні товарів на митну територію України мита та податки повинні бути сплачені не пізніше 15 днів від дня пред’явлення товарів митному органу у місці їх прибуття на митну територію України або від дня завершення внутрішнього митного транзиту, коли декларування товарів здійснюється не в місці їх прибуття, але не пізніше їх випуску, за винятком випадків коли обов’язок по сплаті мит та податків припиняється або мита та податки не сплачуються.

При розміщенні товарів на тимчасове зберігання, мита та податки повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. У випадку, якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються під митну процедуру, яка передбачає сплату мит та податків, мита та податки мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цієї процедури.

При вивезенні товарів з митної території України мита повинні бути сплачені не пізніше дня прийняття митної декларації, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При зміні митного режиму мита та податки повинні бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі, але не пізніше дня, установленого цим Кодексом для завершення дії попереднього митного режиму.

Для цілей обчислення пені строком сплати мит та податків вважається:

1) при використанні умовно випущених товарів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано умовне звільнення від оподаткування, – перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядженні товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати мит та податків уважається день прийняття митним органом митної декларації на такі товари;

2) при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до цього Кодексу тягне обов’язок сплатити мита та податки - день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати мит, податків уважається день початку дії відповідної митної процедури.

3) в інших випадках – день виникнення обов’язку по сплаті мит та податків.

Строки сплати мит та податків відносно товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистого користування, а також товарів, що переміщуються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, трубопровідним транспортом і лініями електропередачі, тимчасово увезених товарів із частковим звільненням від сплати мит та податків, незаконно увезених товарів, виявлених на території України, визначаються цим Кодексом та податковим законодавством.

Стаття 342. Порядок і форми сплати митних платежів

Митні платежі сплачуються через рахунки митного органу, відкриті для цих цілей відповідно до законодавства, в готівковій формі через касу митниці або фінансової установи, або у безготівковій формі через фінансову установу, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та податковим законодавством.

Перерахування сум митних платежів до Державного бюджету України з зазначених рахунків митного органу здійснюється цим митним органом.

Митні платежі сплачуються у національній валюті України. В окремих випадках, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, митні платежі можуть бути сплачені в іноземній валюті, курс якої встановлений Національним банком України.

Перерахування валюти України в іноземну валюту для цілей сплати мит та податків, обчислених у валюті України, здійснюється за курсом, встановленим Національним банком України, що діє на день прийняття митної декларації, а у випадках, коли обов’язок сплати мит та податків не пов’язаний з поданням митної декларації, - на день фактичної сплати.

Митні платежі можуть бути сплачені в будь-якій іншій формі, передбаченій законодавством України.

Порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

На вимогу платника митні органи зобов’язані видати підтвердження сплати митних платежів у письмовій формі

Стаття 343. Передоплата

Сплата митних платежів здійснюється із застосуванням передоплати, за винятком випадків, установлених цим Кодексом та податковим законодавством.

Передоплатою є перерахування коштів на визначені відповідно до законодавства рахунки митних органів в рахунок майбутніх митних платежів. При цьому такі кошти ще не ідентифіковані платником в якості конкретних видів та сум митних платежів по відношенню до конкретних товарів.

Передоплата здійснюється у національній валюті України.

Кошти передоплати не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла передоплату, не зробить розпорядження про це митному органу шляхом подання митної декларації або здійснення інших дій, що свідчать про намір використати зазначені кошти як митні платежі, а митний орган не оформить митну процедуру, або, якщо митна процедура не оформлюється, вчинить інші дії спрямовані на виконання розпорядження цієї особи. З моменту такого розпорядження кошти передоплати у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі.

Відповідно до розпорядження особи, яка внесла передоплату, суми митних платежів перераховуються митним органом до Державного бюджету України.

Повернення коштів передоплати здійснюється в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок митного органу. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як передоплата, не нараховуються.

Кошти передоплати, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

За вимогою платника митний орган зобов’язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, унесених як передоплата, не пізніше ніж 30 днів з дня отримання такої вимоги. У випадку незгоди платника з результатами інформації митного органу здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої звірки оформляються актом за формою, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Один екземпляр акту після його підписання надається платникові.

Стаття 344. Звільнення (умовне звільнення) від сплати мит та податків

Звільнення (умовне звільнення) від сплати мит та податків надається за умови дотримання вимог, передбачених національним законодавством для надання такого звільнення.

Умови надання звільнення (умовного звільнення) від сплати мит та податків визначаються цим Кодексом, іншими актами податкового та митного законодавства та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від сплати мит та податків при митному оформленні товарів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.

Стаття 345. Повернення надмірно сплачених сум митних платежів

Надміру сплаченою сумою митних платежів є фактично сплачена до Державного бюджету України сума митних платежів, яка перевищує суму, що підлягає сплаті відповідно до законодавства.

Надміру сплачені суми митних платежів повертаються з Державного бюджету України органами державного казначейства України за поданням митних органів на підставі заяви платника. Зазначена заява подається до митного органу, що здійснював митне оформлення товарів, при якому відбулася надмірна сплата мит та податків, не пізніше 1095 дня, наступного за днем їх сплати.

При виявленні факту надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця від дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника про суми надмірно сплачених митних платежів.

Надмірно зараховані до бюджету митні платежі повертаються з Державного бюджету України у порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом у галузі митної справи та Державним казначейством України.

Якщо надмірна сплата мит та податків сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум здійснюється у першочерговому порядку.

Повернення мит та податків здійснюється також у випадках, якщо:

законодавством України передбачено повернення мит та податків при реімпорті або реекспорті товарів а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

при зміні з дозволу митного органу раніше заявленого митного режиму, якщо суми мит та податків, належних до сплати при розміщенні товарів у новий митний режим, менші за суми мит та податків, сплачених при попередньому митному режимі;

відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

подана митному органу митна декларація вважається неподаною відповідно до цього Кодексу;

митну декларацію відкликано або анульовано;

у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти, або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (за винятком операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності), і повертаються протягом розумного строку.

Повернення мит та податків у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, здійснюється у тому ж порядку, що і повернення надмірно сплачених мит та податків за заявою платника за умови, що вона подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених мит та податків.

Повернення мит та податків здійснюється на рахунок, зазначений у заяві. За бажанням платника повернення може бути здійснено у формі зарахування відповідних сум у рахунок сплати митних платежів при майбутніх митних оформленнях..

Повернення надмірно сплачених мит та податків здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення мит та податків здійснювалась у іноземній валюті, повернення надмірно сплачених або надмірно стягнених податків та зборів здійснюється за курсом Національного банку України, що діє на день, коли відбулася їх сплата.

Повернення не здійснюється:

за наявності у платника заборгованості зі сплати мит та податків;

якщо сума мит та податків, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;

у випадку подачі заяви про повернення мит та податків після закінчення встановлених строків.

При поверненні мит та податків підлягає поверненню також і пеня, що була сплачена з суми надмірно сплачених платежів, за винятком випадків, передбачених частинами шостою та сьомою цієї статті.

Якщо уповноважений орган помилково прийняв рішення про повернення платежів або про звільнення від оплати, первинний митний борг поновлюється. При цьому коштів термін позовної давності вважається призупиненим від дати повернення коштів.

Стаття 346. Пеня

При несплаті мит та податків у встановлений термін (простроченні) підлягає сплаті пеня у розмірі, визначеному податковим законодавством.

Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати мит та податків, починаючи з дня, наступного за днем закінчення строків їх сплати, по день виконання обов’язку по сплаті мит та податків, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Порядок нарахування пені залежно від особливостей переміщення товарів через митний кордон України та випадки, коли пеня не нараховується, або її нарахування зупиняється, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пеня сплачується незалежно від застосування інших заходів відповідальності за порушення митного та податкового законодавства України.

Пеня нараховується платником самостійно та сплачується одночасно зі сплатою мит та податків.

Сплата, стягнення та повернення пені здійснюються за правилами, що встановлені законодавством для сплати, стягнення та повернення мит та податків.

Стаття 347. Стягнення митних платежів

У випадку несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений термін такі платежі стягуються в порядку та в строки, визначені податковим законодавством.

Стягнення мит та податків провадиться з осіб, відповідальних за сплату мит та податків.

Стягнення митних платежів не здійснюється та платнику не направляється податкове повідомлення, якщо розмір несплачених сум мит, податків відносно товарів, зазначених в одній митній декларації, або товарів, відправлених протягом дня одним відправником на адресу одного одержувача, становить менш ніж 20 гривень та в інших випадках, встановлених податковим законодавством.

РОЗДІЛ Х. ГАРАНТІЇ

Blog

Закон україни

Содержание