Закон україни

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18

ГЛАВА 61. Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України

Стаття 393. Декларування митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) з України

У разі вивезення (експорту) товарів, на які встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита, митна вартість декларується шляхом подання декларації митної вартості.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України визначається на основі ціни, яку фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари з урахуванням витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України, виплату комісійних та брокерських винагород, понесених на митній території України, якщо такі фактичні витрати не були до неї раніше включені.

У разі коли декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість таких товарів або коли виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган визначає митну вартість товарів, що декларуються, самостійно на підставі наявних у митного органу відомостей.

РОЗДІЛ ХІV. КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ

ГЛАВА 62. Країна походження товару та критерії достатньої переробки товару. Документи про походження товару.

Стаття 394. Мета визначення країни походження товару

Країна походження товару визначається з метою застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та обмежень, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Стаття 395. Визначення країни походження товару

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Стаття 396. Товари, повністю вироблені у цій країні

Товарами, повністю виробленими у цій країні, вважаються:

1) корисні копалини, добуті з надр цієї країни, в її територіальних водах або на її морському дні;

2) продукція рослинного походження, вирощена або зібрана в цій країні;

3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;

4) продукція, одержана від тварин, вирощених в цій країні;

5) продукція, одержана в результаті мисливського або рибальського промислу в цій країні;

6) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського промислу, одержана судном цієї країни;

7) продукція, одержана на борту переробного судна цієї країни виключно з продукції, зазначеної у пункті 6 цієї статті;

8) продукція, одержана з морського дна або з морських надр за межами територіальних вод цієї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;

9) брухт та відходи, одержані в результаті виробничих або інших операцій по переробці в цій країні, а також вироби, що були у вжитку, зібрані в цій країні та придатні лише для переробки на сировину;

10) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1 - 9 цієї статті.

Стаття 397. Критерій достатньої переробки товару

У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси або виготовлення товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

Критеріями достатньої переробки є:

1) правило, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) правило адвалерної частки, яке полягає у зміні вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару;

3) виконання виробничих і технологічних операцій, які можуть не вести в результаті переробки товару до зміни його коду або вартості згідно з правилом адвалерної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Такі критерії достатньої переробки, як правило адвалерної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, встановлюються та застосовуються для конкретних товарів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалерної частки та виконання виробничих і технологічних операцій не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

У разі застосування правила адвалерної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.

Незалежно від положень цієї статті, не відповідають критерію достатньої переробки:

1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;

4) змішування товарів, походженням з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції суттєво не відрізняють від характеристик товарів, що змішуються;

5) забій тварин;

6) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій.

Стаття 398. Визначення країни походження товарів, якщо товари поставляються партіями

Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.

Умовою застосування цього правила є:

1) попереднє повідомлення митного органу про роздрібнення партії розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такої поставки, докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії;

2) документальне підтвердження помилковості роздрібнення товару на кілька партій;

3) поставка всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;

4) ввезення всіх партій товарів через один і той же митний орган (митний пост);

5) поставка всіх партій товарів у строк, що не перевищує шести місяців від дати прийняття митної декларації чи закінчення строку її подання стосовно першої партії.

Стаття 399. Особливості визначення країни походження товару

Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки.

Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним атрибутам, запасним частинам і приладдям.

Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари режиму найбільшого сприяння (непреференційне походження) визначаються на підставі положень цього Кодексу.

Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

У випадках, коли існують установлені правила прямого транспортування товарів із країни їхнього походження, дозволяється відступати від них, якщо таке транспортування неможливе в силу географічного положення, а також у випадку, якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах.

Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Стаття 400. Особливості визначення країни походження упаковки

Країна походження упаковки, в якій товар ввозиться на митну територію України, вважається тією ж, що і країна самого товару, крім випадків, коли національне законодавство країни ввезення передбачає її окреме декларування для тарифних цілей. У цих випадках країна походження упаковки визначається окремо від країни походження товару.

Для цілей визначення країни походження товару, в тому числі при застосуванні правила адвалерної частки, у тих випадках, коли упаковка, в якій товар ввозиться на митну територію України, вважається походженням з тієї ж країни, що й сам товар, враховується лише та упаковка, в якій товар звичайно реалізується у роздрібній торгівлі.

Стаття 401. Документи, що підтверджують країну походження товару

Документами, що підтверджують країну походження товару є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару – документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Декларація про походження товару – це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Засвідчена декларація про походження товару – це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

У разі, коли у документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Стаття 402. Подання документів, що підтверджують країну походження товару

Для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання документів про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документи про походження товару, видані компетентним органом подаються обов'язково лише у випадках, коли це необхідно для застосування тарифних пільг та преференцій, заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх угод, або заходів, які здійснюються для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також якщо у митного органу країни ввезення товару є підстави для підозр у шахрайстві.

У тих випадках, коли представлення документів, які підтверджують походження товарів є обов'язковим, декларація про походження товару повинна прийматися у випадках, коли:

а) товари переміщуються через митний кордон України дрібними партіями у несупроводжуваному багажі на адресу приватних осіб або у ручній покладі фізичних осіб, за умови, що ці ввезені товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує 500 доларів США;

б) сукупна вартість партій товарів комерційного призначення не перевищує 300 доларів США.

У випадках відправлення кількох партій товарів, визначених у пунктах “а” чи “б” частини третьої цієї статті, в один і той же час, одним й тим способом, одним відправником одному одержувачу, їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.

Документи, які підтверджують країну походження товару, не повинні вимагатися у випадках, коли:

а) товари переміщуються через митний кордон України дрібними партіями на адресу приватних осіб або у ручній покладі фізичних осіб, за умови що ці ввезені товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує 100 доларів США;

б) сукупна вартість партій товарів комерційного призначення не перевищує 60 доларів США;

в) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення;

г) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;

д) товари супроводжуються сертифікатом про регіональне найменування, а також інші товарів, стосовно яких відповідно до міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, не вимагається представлення документа про походження.

Сертифікат про регіональне найменування товару - документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У випадках відправлення кількох партій товарів, визначених у пунктах “а” чи “б” частини п’ятої цієї статті, в один і той же час, одним й тим способом, одним відправником одному одержувачу, їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.

Стаття 403. Перевірка документів, що підтверджують країну походження товару

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей .

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також, у разі необхідності, інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Запит про проведення перевірки надсилається компетентному органу протягом одного року з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв’язку з провадженням у кримінальній справі.

Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений документ про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Стаття 404. Видача сертифікатів про походження товарів з України та їх верифікація.

У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України.

Органи, які видали сертифікат про походження товару, зобов’язані зберігати його копію та інші документи, на підставі яких засвідчено походження товару, не менше двох років з дня його видачі.

Верифікація сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами у випадках, передбачених міжнародними договорами України, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органи, уповноважені видавати сертифікати про походження товарів з України, зобов'язані за запитом митних органів надавати їм необхідну інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів і необхідну для здійснення верифікації сертифікатів про походження товарів з України.

З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товарів з України, митні органи можуть затребувати у підприємств – виробників товарів або підприємств, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження товарів з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом.

Порядок надання зразків товарів та документації, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 405. Підстави для відмови у випуску товару

Митний орган може відмовити у випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України лише за наявності достатніх підстав для висновку, що товар походить з країни, товари якої не підлягають випуску згідно з законодавством України.

Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками.

У разі відсутності сертифіката походження та неможливості достовірно визначити країну походження товару, на товари щодо яких застосовуються антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні мита, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України, за умови сплати особливих видів мита за максимальними ставками.

До товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.

Стаття 406. Попередні рішення про країну походження товару

На запит заявника (експортера, імпортера або будь-якої заінтересованої особи) митним органом приймається попереднє рішення про країну походження товару у якомога коротший термін, але не пізніше ніж через 150 днів з моменту надходження до митного органу такого запиту, за умови, що було повідомлено всі необхідні дані про товар.

Запити про прийняття попереднього рішення про країну походження товару приймаються митним органом до того, як розпочнеться торгівля таким товаром, або пізніше у будь-який момент часу.

Прийняте попереднє рішення про країну походження товару діє протягом трьох років з дня його прийняття, якщо факти та умови, у тому числі правила визначення походження, на основі яких було прийнято попереднє рішення про країну походження товару, залишатимуться порівнюваними.

Попереднє рішення про походження товару, прийняте для митних цілей, є обов’язковими для підприємств і громадян.

Митним органом може бути прийнято рішення про припинення дії або відкликання попереднього рішення про країну походження товару, якщо таке попереднє рішення прийнято на підставі поданих заявником підроблених документів або таких, що містять неправдиві дані, або у випадку встановлення міжнародними договорами, учасницею яких є Україна, або актами законодавства України інших вимог та умов визначення країни походження товару.

Форма і порядок прийняття, припинення дії або відкликання попереднього рішення про країну походження товару визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

РОЗДІЛ ХV. МИТНІ ПІЛЬГИ

ГЛАВА 63. Митні пільги, що надаються представництвам іноземних держав, міжнародних організацій та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що знаходяться за кордоном

Стаття 407. Митні пільги для дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав

Дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав на території України за умови дотримання встановленого цим Кодексом порядку переміщення товарів через митний кордон України можуть ввозити на митну територію України та вивозити з її митної території товари, призначені для офіційного (службового) користування представництв (установ) із звільненням від митного огляду та сплати мит та податків.

Стаття 408. Митні пільги для глави дипломатичного представництва іноземної держави та членів дипломатичного персоналу представництва

Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та із звільненням від сплати мит та податків.

Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності названих у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника чи заступника керівника відповідного митного органу.

Стаття 409. Митні пільги для співробітників адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави

Співробітники адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, із звільненням від сплати мит та податків.

Стаття 410. Поширення митних пільг, що надаються членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на членів адміністративно-технічного персоналу

На основі спеціальної угоди з іноземною державою або з урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно.

Стаття 411. Митні пільги для консульських посадових осіб та консульських службовців

Консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членам їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для відповідного персоналу дипломатичного представництва.

На основі спеціальної угоди з іноземною державою або з урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави на консульських службовців, а також на членів їхніх сімей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави.

Стаття 412. Переміщення дипломатичної пошти та консульської валізи іноземних держав через митний кордон України

Дипломатична пошта та консульська валіза іноземних держав, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають ні розпечатуванню, ні затриманню. За наявності достатніх підстав вважати, що консульська валіза містить товари, не зазначені в частині третій цієї статті, митний орган може зажадати розпечатання валізи уповноваженими особами цієї іноземної держави у присутності посадових осіб митного органу. У разі відмови від розпечатання така валіза повертається до місця відправлення.

Всі місця, що становлять дипломатичну пошту та консульську валізу, повинні мати видимі зовнішні ознаки, що свідчать про їх характер.

Дипломатична пошта може містити виключно дипломатичні документи та товари, призначені для офіційного користування, а консульська валіза - тільки офіційну кореспонденцію та документи або товари, призначені виключно для офіційного користування.

Стаття 413. Митні пільги для іноземних дипломатичних і консульських кур’єрів

Іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати мит та податків.

Стаття 414. Митні пільги для представників та членів делегацій іноземних держав

Представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують.

Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу іноземних представництв.

Стаття 415. Митні пільги для міжнародних організацій, представництв іноземних держав при них, а також для їх персоналу

Митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються відповідними міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Стаття 416. Надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні

Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 408 – 411, 413 – 415 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов’язків.

Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті ж самі пільги, що й ці посадові особи.

Стаття 417. Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні

Після залишення посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг, передбачених статтями 408 – 411, 413 – 415 цього Кодексу, припиняється.

Стаття 418. Декларування товарів представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні

Товари, призначені для офіційного (службового) користування представництв іноземних держав та міжнародних організацій, підлягають декларуванню відповідно до заявленої мети, з урахуванням принципу взаємності щодо кожної окремої держави.

В режимі тимчасового ввезення товари пропускаються на весь строк акредитації представництва іноземної держави чи міжнародної організації в Україні.

Стаття 419. Декларування товарів, що належать посадовим особам представництв іноземних держав в Україні

Товари, призначені для особистого користування посадових осіб представництв іноземних держав в Україні декларуються митним органам за місцем акредитації чи перебування цих осіб відповідно до заявленої мети, з урахуванням принципу взаємності щодо кожної окремої держави.

В режимі тимчасового ввезення товари пропускаються на весь строк акредитації таких осіб в Україні.

Стаття 420. Порядок переміщення через митний кордон України товарів закордонних дипломатичних установ України та товарів, призначених для особистого користування працівників дипломатичної служби України, які направляються у довготермінові відрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон

Закордонні дипломатичні установи України, за умови дотримання ними встановленого порядку переміщення товарів через митний кордон України, можуть вивозити з України товари, призначені для службового користування та матеріально-технічного забезпечення функціонування установи, у тому числі представницьку продукцію, зі звільненням від сплати мит та податків.

Працівники дипломатичної служби України, які направляються у довготермінові відрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон, можуть вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та із звільненням від сплати мит та податків.

Стаття 421. Визначення умов взаємності

Інформація про надання митних пільг дипломатичним установам України за кордоном та їх персоналу для визначення умов взаємності відповідно до статей 410, 411, 413, 414 цього Кодексу щороку надається митним органам Міністерством закордонних справ України стосовно кожної окремої країни у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ XVІ. МИТНА СТАТИСТИКА

Blog

Закон україни

Содержание