Закон україни
| Вид материала | Закон |
- Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Кабінету Міністрів України проекту закон, 130.37kb.
- Закон України «Про бюджетну систему України», 13.72kb.
- Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
- Історія Конституції України. Поняття І призначення Конституції. Характеристика Конституції, 249.68kb.
- Методичні рекомендації, 165.4kb.
- Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Кабінетом Міністрів України, діє в межах Конституції України, цього закон, 189.69kb.
Стаття 280. Дозвіл на поміщення в режим тимчасового ввезення
Поміщення в режим тимчасового ввезення здійснюється з попереднього дозволу митного органу, крім випадків:
переміщення через митний кордон України товарів або транспортних засобів на підставі книжки АТА або книжки CPD;
тимчасового ввезення товарів, що належать громадянам, не з метою провадження підприємницької діяльності;
тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення, що використовуються виключно для перевезення товарів і пасажирів через митний кордон України.
Порядок видачі попереднього дозволу на тимчасове ввезення товарів та/або транспортних засобів на митну територію України визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
Дозвіл на тимчасове ввезення товарів та/або транспортних засобів не надається, якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також, за винятком випадків, установлених цим Кодексом, у разі відсутності гарантій їх повернення.
Митні органи можуть ідентифікувати товари, що тимчасово ввозяться на митну територію України, відповідно до статті 91 цього Кодексу, якщо інші способи ідентифікації цих товарів є недостатніми.
У дозволі на тимчасове ввезення товарів на митну територію України не може бути відмовлено тільки з огляду на країну їх походження, відправлення або призначення.
Як правило, декларування товарів у режим тимчасового ввезення може здійснюватися у будь-якому митному органі. З метою полегшення контролю за додержанням режиму тимчасового ввезення спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може визначати випадки, у яких декларування товарів у режим тимчасового ввезення повинне здійснюватися у конкретних митних органах.
Стаття 281. Операції з тимчасово ввезеними товарами або транспортними засобами
Товари, тимчасово ввезені на митну територію України, можуть піддаватися операціям, необхідним для їх збереження.
Транспортні засоби комерційного призначення чи приватного використання, тимчасово ввезені на митну територію України, можуть піддаватися операціям з регулярного технiчного обслуговування та ремонту, необхiднiсть в яких виникла протягом строку перебування у режимі тимчасового ввезення.
Стаття 282. Строки тимчасового ввезення
Загальний строк тимчасового ввезення товарів становить один рік з дати поміщення їх у режим тимчасового ввезення.
Строк тимчасового ввезення транспортних засобiв комерцiйного призначення установлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України вiдразу ж пiсля закiнчення транспортних операцiй, для яких вони були ввезенi.
Протягом кожного календарного року транспортні засоби приватного використання можуть перебувати на митній території України протягом шести місяців як з перервами, так і безперервно.
Строки тимчасового ввезення товарів установлюються митним органом у кожному конкретному випадку.
У тих випадках, коли товари або транспортні засоби, щодо яких надано дозвiл на поміщення у режим тимчасового ввезення, не можуть бути зворотно вивезенi внаслiдок накладення арешту на них, за винятком випадкiв накладення арешту за позовом приватних осiб, зобов'язання про зворотний вивiз призупиняється митним органом на строк арешту.
З урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин строки, зазначений у частинах першій – другій цієї статті, може бути продовжений відповідним митним органом.
Стаття 283. Передача права на тимчасове ввезення
За заявою особи, яка отримала дозвіл на тимчасове ввезення товарів, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо цих товарів будь-якій іншій особі за умови, що ця особа:
а) відповідає вимогам, встановленим законодавством; та
б) приймає на себе зобов'язання особи, яка користувалася правом тимчасового ввезення.
Стаття 284. Гарантування дотримання умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення
Митне оформлення товарів і транспортних засобів (крім зазначених у частині другій цієї статті) у режим тимчасового ввезення здійснюється митними органами за умови застосування у порядку, встановленому цим Кодексом, одного з таких заходів гарантування дотримання умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення
1) подання власником цих товарів або уповноваженою ним особою гарантії сплати ввізних мита та податків, які б підлягали сплаті якщо товари були б випущені для вільного обігу на митній території України;
2) тимчасового ввезення товарів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).
Заходи гарантування дотримання умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення не застосовуються щодо:
1) устаткування для підготовки радіо- чи телепередач i репортажів, та транспортних засобів, спеціально пристосованих для використання для цілей радiо- чи телепередач;
2) контейнерів, піддонів та упаковок;
3) наукового i педагогічного устаткування та матеріалів для забезпечення добробуту мореплавців, що використовуються на борту суден;
4) особистих речей;
5) товарів, ввезених для спортивних цілей;
6) товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу;
7) медичного, хірургічного i лабораторного устаткування, а також щодо будь-яких товарів, таких як автомобілі чи інші транспортні засоби, ковдри, намети, збірні будинки, інших товарів першої необхідності, відправлені як допомога потерпілим від стихійного лиха чи подібних катастроф;
8) транспортних засобів комерційного використання, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;
9) тяглових тварин, тварин, ввезених для перегону на нове пасовисько чи випасання на землях, розташованих у прикордонній зоні;
10) товарів, які тимчасово ввозяться на митну територію України з частковим звільненням від оподаткування.
Стаття 285. Асоціація-гарант, уповноважена видавати в Україні міжнародні митні документи відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік)
Статус асоціації-гаранта, уповноваженої видавати в Україні міжнародні митні документи відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), надається Кабінетом Міністрів України за умови прийняття цією асоціацією зобов’язань щодо сплати митним органам України суми ввізного мита, податків та будь-які інші суми, що вимагаються у випадку недотримання умов, визначених для тимчасового ввезення або митного транзиту товарів (у тому числі транспортних засобів), доставлених на таку територію на підставі документів на тимчасове ввезення, виданих іноземними асоціаціями, уповноваженими надавати гарантії та видавати документи на тимчасове ввезення відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).
Асоціація-гарант зобов’язана сплачувати суми, зазначені у абзаці першому цієї статті, на вимоги митних органів України та в строки, що встановлюються цими органами у відповідності до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).
За порушення положень Конвенції про тимчасове ввезення та цього Кодексу асоціація, що отримала статус асоціації-гаранта, може бути позбавлена цього статусу Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Асоціація-гарант зобов’язана надавати допомогу митним органам України у разі виявлення ними шахрайства, порушень чи зловживань особами, які використовують документи на тимчасове ввезення, видані відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).
Стаття 286. Митний статус товарів і транспортних засобів, поміщених у режим тимчасового ввезення
Іноземні товари або транспортні засоби, поміщені у режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів
Стаття 287. Призупинення та завершення режиму тимчасового ввезення
Режим тимчасового ввезення щодо товарів може бути призупинено шляхом поміщення цих товарів у режим митного складу або завершено шляхом зворотного вивезення (реекспорту) за межі митної території України згідно із зобов’язанням, наданим митному органу або без такого вивезення шляхом поміщення їх в інший митний режим, дозволений відповідно до вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України.
Зворотне вивезення тимчасово ввезених товарів, як правило, може здійснюватися через будь-який митний орган. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи з метою забезпечення належного контролю може визначати випадки, у яких зворотне вивезення товарів повинно здійснюватися через той же митний орган, через який здійснювалося їх тимчасове ввезення.
Зворотне вивезення тимчасово ввезених товарів може здійснюватися однією або кількома партіями.
У випадку приведення у непридатний стан або знищення тимчасово ввезених товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, їх зворотне вивезення не вимагається, а гарантії, надані відповідно до цього Кодексу, підлягають поверненню, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи .
Якщо заборони або обмеження щодо імпорту, що діяли на момент тимчасового ввезення товарів, скасовано протягом їх перебування у режимі тимчасового ввезення, дозволяється завершення режиму тимчасового ввезення щодо зазначених товарів шляхом їх митного оформлення для вільного обігу на митній території України.
ГЛАВА 45. Тимчасове вивезення
Стаття 288. Поняття митного режиму тимчасового вивезення
Тимчасове вивезення – митний режим, відповідно до якого українські товари можуть вивозитися за межі митної території України зі звільненням від сплати мит та податків та з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування та користування.
Режим тимчасового вивезення може застосовуватися не тільки до товарів, що безпосередньо вивозяться за межі митної території України, а й до товарів, що вже поміщені в інший митний режим.
Стаття 289. Умови переміщення товарів у режимі тимчасового вивезення
Переміщення товарів у режимі тимчасового вивезення передбачає:
1) подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового за межі митної території України;
2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів які тимчасово вивозяться, зобов’язання про їх зворотне ввезення у строки, що обумовлені метою тимчасового вивезення, але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;
3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів які тимчасово вивозяться, дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове вивезення цих товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.
Стаття 290. Дозвіл на тимчасове вивезення товарів
Тимчасове вивезення товарів за межі митної території України здійснюється з попереднього дозволу митної служби, крім випадків:
переміщення через митний кордон України товарів на підставі книжок (карнетів) А.Т.А.;
тимчасового вивезення товарів, що належать громадянам, не з метою провадження підприємницької діяльності;
тимчасового вивезення транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення товарів і пасажирів через митний кордон України.
Порядок видачі попереднього дозволу на тимчасове вивезення товарів за межі митної території України визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
Дозвіл на тимчасове вивезення товарів не надається, якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.
Митні органи можуть ідентифікувати товари, що тимчасово вивозяться за межі митної території України, відповідно до статті 91 цього Кодексу, якщо інші способи ідентифікації цих товарів є недостатніми.
У дозволі на тимчасове вивезення товарів за межі митної території України не може бути відмовлено тільки з огляду на країну їх призначення.
Як правило, товари можуть тимчасово вивозитися за межі митної території України через будь-який митний орган. З метою полегшення контролю за додержанням режиму тимчасового вивезення спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може визначати конкретні митні органи, через які повинно здійснюватися таке вивезення.
Стаття 291. Операції з тимчасово вивезеними товарами
Товари, тимчасово вивезені за межі митної території України, можуть піддаватися операціям, необхідним для їх збереження.
Стаття 292. Строки тимчасового вивезення товарів
Загальний строк тимчасового вивезення товарів становить один рік з дня вивезення за межі митної території України.
З урахуванням мети вивезення товарів та інших обставин строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути продовжений відповідним митним органом.
Стаття 293. Передача права на тимчасове вивезення
За заявою особи, яка отримала дозвіл на тимчасове вивезення товарів, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового вивезення щодо цих товарів будь-якій іншій особі за умови, що ця особа:
а) відповідає вимогам, встановленим законодавством; та
б) приймає на себе зобов'язання особи, яка користувалася правом тимчасового вивезення.
Стаття 294. Звільнення від сплати мит та податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового вивезення
Звільнення від сплати мит та податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового вивезення регулюється виключно податковими законами України.
Стаття 295. Завершення режиму тимчасового вивезення
Режим тимчасового вивезення щодо товарів може бути завершено шляхом поміщення цих товарів в інший митний режим відповідно до вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України зі зворотним ввезенням на митну територію України згідно із зобов’язанням, наданим митному органу, або без такого ввезення.
Зворотне ввезення тимчасово вивезених товарів, як правило, може здійснюватися через будь-який митний орган. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи з метою забезпечення належного контролю може визначати випадки, у яких зворотне ввезення товарів повинно здійснюватися через той же митний орган, через який здійснювалося їх тимчасове вивезення.
Зворотне ввезення тимчасово вивезених товарів може здійснюватися одною або кількома партіями.
У випадку приведення у непридатний стан або знищення тимчасово вивезених товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, їх зворотне ввезення не вимагається, а гарантії, надані відповідно до цього Кодексу, підлягають поверненню.
Якщо заборони або обмеження щодо експорту, що діяли на момент тимчасового вивезення товарів, скасовано протягом їх перебування у режимі тимчасового вивезення, дозволяється завершення режиму тимчасового вивезення щодо зазначених товарів шляхом їх митного оформлення в режим експорту.
ГЛАВА 46. Митний склад
Стаття 296. Поняття режиму митного складу
Митний склад – митний режим, відповідно до якого товари, ввезені з-за меж митної території України, та товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем зі звільненням від сплати мит та податків та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Товари, поміщені у режим тимчасового ввезення, можуть бути поміщені в режим митного складу з призупиненням або завершенням режиму тимчасового ввезення з метою їх подальшого вивезення за межі митної території України або іншого дозволеного розпорядження ними.
Товари, які підлягають обкладенню внутрішніми податками, можуть бути поміщені в режим митного складу з метою звільнення від сплати цих податків, а якщо такі податки вже було сплачено – з метою одержання права на їх повернення за умови подальшого вивезення зазначених товарів за межі митної території України.
Стаття 297. Строк зберігання товарів у режимі митного складу
Строк зберігання в режимі митного складу товарів, увезених із-за меж митної території України, не може перевищувати трьох років з дати поміщення цих товарів у зазначений режим. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може встановлювати для товарів окремих категорій менші строки зберігання.
Строк зберігання в режимі митного складу підакцизних товарів, ввезених із-за меж митної території України, не може перевищувати одного року з дати поміщення їх у цей режим.
Товари, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, установлених частинами першою та другою цієї статті, повинні бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до іншого митного режиму. Якщо товари, увезені з-за меж митної території України, під час зберігання в режимі митного складу були зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, такі товари за умови підтвердження зазначених фактів відповідними документами дозволяється декларувати для вільного обігу на митній території України так, ніби вони були увезені в зіпсованому (ушкодженому) стані.
Товари, що вивозяться за межі митної території України, у тому числі підакцизні, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом одного року з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення зазначеного строку такі товари повинні бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою для вивезення за межі митної території України.
Стаття 298. Гарантування дотримання умов перебування товарів у режимі митного складу
Митне оформлення окремих товарів, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи, у режим митного складу здійснюється митними органами за умови застосування гарантій у формах та порядку, встановлених цим Кодексом.
ГЛАВА 47. Спеціальна митна зона
Стаття 299. Поняття митного режиму спеціальної митної зони
Спеціальна митна зона – це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться з-за меж митної території України на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон та вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України зі звільненням від сплати мит та податків та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо інше не передбачено законом.
Для цілей оподаткування товари, ввезені на території, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України.
Стаття 300. Право митних органів установлювати вимоги до облаштування та організації роботи спеціальних митних зон
Митний орган, у зоні діяльності якого знаходиться територія, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, з метою належної організації митного контролю може вимагати від органів управління відповідної спеціальної (вільної) економічної зони вжиття таких заходів:
1) спорудження огорожі по периметру зазначеної території;
2) встановлення обмежень щодо порядку доступу на зазначену територію у певні години роботи;
3) застосування інших заходів, що не перешкоджають застосуванню режиму спеціальної митної зони на цій території.
Будівництво нових господарських об’єктів на території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, здійснюється на підставі дозволу, виданого органом управління відповідної спеціальної (вільної) митної зони і погодженого з відповідним митним органом.
Стаття 301. Права митних органів щодо забезпечення митного контролю на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони
З метою забезпечення належного митного контролю на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, митні органи мають право:
1) здійснювати постійний нагляд за межами зазначених територій, а також за доступом на ці території;
2) вимагати від осіб, які переміщують товари через межі території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, ведення обліку руху таких товарів з метою їх контролю;
3) проводити перевірку товарів, що переміщуються через межі території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, з метою забезпечення здійснення передбачених цим Кодексом операцій та недопущення переміщення заборонених товарів;
4) здійснювати перевірки товарів, що знаходяться на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони;
5) здійснювати інші передбачені законом заходи, спрямовані на забезпечення надійності митного контролю.
Стаття 302. Допуск товарів на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони
Товари на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, можуть ввозитися як з митної території України, так і з-за меж митної території України.
На територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, можуть ввозитися будь-які товари, крім тих, що підпадають під заборони та обмеження, встановлені з міркувань:
захисту суспільної моралі, порядку та безпеки;
захисту прав інтелектуальної власності;
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
охорони навколишнього природного середовища,
а також інших товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, допускаються на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, тільки за наявності на ній відповідних умов для зберігання таких товарів.
Для допуску товарів на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, гарантії, передбачені цим Кодексом, не вимагаються.
Стаття 303. Операції, що можуть здійснюватися з товарами на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони
З товарами, допущеними на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, дозволяється здійснювати такі операції:
1) операції, необхідні для забезпечення схоронності цих товарів;
2) підготовка товарів до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.
Крім зазначеного у частині першій цієї статті, на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, допускається здійснення виробничих та інших комерційних операцій з товарами за умови додержання положень цього Кодексу. Перелік видів товарів та операцій, що з ними здійснюються, визначається у законі про конкретну спеціальну (вільну) економічну зону.
Стаття 304. Товари, які споживаються в межах території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони
Товари (крім підакцизних), що увозяться на території на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, суб’єктами відповідних спеціальних (вільних) економічних зон для власних виробничих потреб, можуть бути допущені на зазначені території без сплати передбачених законодавством мит та податків. Переліки та обсяги увезення таких товарів є невід’ємною частиною інвестиційних проектів, які реалізуються у відповідних спеціальних (вільних) економічних зонах. Умови звільнення цих товарів від оподаткування визначаються законами про кожну конкретну спеціальну (вільну) економічну зону.
Стаття 305. Строки перебування товарів на території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони
Товари можуть перебувати на території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, протягом усього часу функціонування відповідної спеціальної (вільної) економічної зони.
Стаття 306. Передача права власності на товари, допущені на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони
Допускається передача права власності на товари, допущені на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони.
Дія частини першої цієї статті не поширюється на товари, увезені на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, суб’єктами відповідної спеціальної (вільної) економічної зони для власних виробничих потреб.
Стаття 307. Облік товарів, що знаходяться на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони
Особи, які здійснюють операції з товарами на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, ведуть облік товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються та реалізуються, і подають митним органам звітність про такі операції у порядку, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах територій, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, мають відображатися в облікових документах.
Стаття 308. Вивезення товарів з території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони
Товари, допущені на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, зону або вироблені на цій території, можуть бути вивезені повністю або частково на іншу територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, або задекларовані до іншого митного режиму.
Стаття 309. Розпорядження товарами, що знаходяться на території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, у разі скасування цього режиму
У разі скасування режиму спеціальної митної зони товари, що перебувають на території, на якій запроваджувався цей режим, повинні бути у строк, що не перевищує 90 днів з моменту скасування режиму спеціальної митної зони, переміщені власником або уповноваженою ним особою на іншу на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, або задекларовані до іншого митного режиму.
За клопотанням власників товарів, що перебувають на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, Кабінет Міністрів України може встановлювати більш тривалий строк розпорядження такими товарами.
За порушення строків розпорядження товарами, що перебувають на території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони, власник цих товарів або уповноважена ним особа несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом.