Закон україни

Вид материалаЗакон

Содержание


Митний кодекс україни
Розділ і. загальні положення
Стаття 2. Митна політика
Стаття 3. Митні інтереси та митна безпека
Стаття 4. Митна справа
Стаття 5. Принципи здійснення митної справи
Стаття 6. Митна територія України
Стаття 7. Митний кордон України
Стаття 8. Законодавство України з питань митної справи
Стаття 9. Особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи
Стаття 10. Особливості дії законодавства з питань митної справи у часі
Стаття 11. Здійснення митної справи
Стаття 12. Митна служба України
Стаття 13. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи
Стаття 14. Митниця
Стаття 15. Митний пост
Стаття 16. Спеціалізовані митні органи
Стаття 17. Митні організації та підприємства
Стаття 18. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України
Стаття 19. Науково-дослідна установа митної служби України
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


ПРОЕКТ


Реєстраційний № 2778-1 від ...........

(на заміну раніше розданого)


вноситься народними депутатами України

Терьохіним С.А.

Бондарєвим К.А.


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Митного кодексу України

та інших законодавчих актів України


Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: 


I. Внести зміни до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, ст. 288; 2003 р., № 4, ст. 32; № 6, ст. 51; 2004 р., № 17-18, ст. 250; № 19, ст. 276; 2005 р., № 1, ст. 9; № 3, ст. 77; № 7-8, ст. 162; № 17, ст. 267; № 18-19, ст. 267; № 26, ст. 348; 2006 р., № 8, ст. 93; № 9, ст. 96; № 10-11, ст. 96; № 15, ст. 130; № 22, ст. 195; 2007 р., № 3, ст. 28; № 7-8, ст. 66; №12, ст. 105; 2008 р., № 5-6, ст. 78), виклавши його в такій редакції:

МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.


РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Глава 1. Основи митної справи


Стаття 1. Визначення основних термінів і понять


У цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються у такому значенні:

1) анулювання митної декларації – процедура, в результаті проведення якої за письмовою заявою резидента – сторони зовнішньоекономічного договору чи особи, уповноваженої цим резидентом, або на підставі рішення митного органу митна декларація визнається недійсною, а митні процедури, проведені згідно з цією декларацією, визнаються такими, що втратили чинність;

2) аналіз ризиків – систематичне визначення митними органами в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи, ступеню імовірності порушення при переміщенні товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України вимог законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, контроль за додержанням яких покладено на митну службу України;

3) валютні цінності:

валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;

банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;

4) вантажне відправлення – товари, що надходить в Україну на адресу осіб або відправляється ними за межі України, крім товарів, що належать громадянам та переміщуються ними у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі;

5) ввезення товарів і транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України - сукупність дій, пов’язаних із пропуском товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, їх митним оформленням, а також використанням та розпорядженням ними під час перебування на митній території (за її межами) України;

6) відкликання митної декларації - процедура, в результаті проведення якої операції, пов’язані з прийняттям митної декларації для оформлення, визнаються недійсними, а факти, засвідчені цією декларацією, втрачають юридичне значення”;

7) випуск товарів – надання митним органом відповідній особі дозволу на користування та/або розпорядження товарами відповідно до заявленої мети;

8) гарант – визначена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи юридична особа, яка надає визнані митними органами України гарантії (забезпечення виконання зобов’язань перед цими органами);

9) гарантії – визнані (прийняті) спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи форми забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами України;

10) громадяни – фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства;

11) декларант – особа, яка здійснює декларування товарів самостійно або таке декларування проводиться від її імені;

12) декларація митної вартості – документ встановленої форми, який подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи відносно яких змінюється митний режим;

13) документ контролю доставки (ДКД) – документ, потрібний для здійснення контролю за переміщенням товарів між митними органами (попередня декларація, попереднє повідомлення, вантажна митна декларація тощо), який містить відомості про ці товари, відправника, одержувача та інше;

14) дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння – відповідає значенню, в якому ці терміни вживаються у Законі України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”;

15) звільнення від сплати мит та податків – випуск товарів без справляння мит та податків, що звичайно підлягають сплаті, у випадках, передбачених податковим законодавством та цим Кодексом, у разі якщо товари переміщуються через митний кордон України з дотриманням певних умов та з визначеною метою;

16) зона митного контролю - місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні формальності;

17) зона спрощеного митного контролю – частина зони митного контролю з належним технічним та інформаційним обладнанням для здійснення контролю у спрощеному порядку;

18) іноземні товари – товари, які не є українськими відповідно до пункту 69 цієї статті або товари, що втратили статус українських внаслідок:

- випуску для вільного обігу за межами митної території України;

- переробки за межами митної території України у разі виконання критерію достатньої переробки;

- визнання недійсною або анулювання декларації, на підставі якої ці товари були випущені для вільного обігу на митній території України;

19) комерційні умови – сукупність умов, за яких здійснюється комерційна операція (умови поставки товарів за правилами “Інкотермс”, переходу ризиків, здійснення оплати товару, вплив на вартість різних чинників, таких як кількість одиниць товару в партії товару, репутація на ринку, партнерство, сезонність тощо);

20) контейнер – транспортне обладнання (клітка, зйомна цистерна або подібний засіб), що:

являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену поміщення у неї вантажів; 

має постійний характер і завдяки цьому достатньо міцне, щоб слугувати для багаторазового використання; 

спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів; 

сконструйоване таким чином, щоб було полегшено його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший; 

сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати; 

що має внутрішній об’єм не менше одного кубічного метра;

термін “контейнер” включає приналежності та обладнання контейнера, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що такі приналежності та обладнання перевозяться разом з контейнером. Зйомні кузови прирівнюються до контейнерів;

21) контрафактні товари – товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку;

22) культурні цінності – об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України;

23) мита – платежі, визначені законами України з питань митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що застосовуються щодо товарів, які ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї;

24) мита та податки – митні платежі за винятком будь-яких платежів, що сплачуються митним органам чи стягуються ними за дорученням інших державних органів, розмір яких обмежений приблизною вартістю наданих послуг;

25) митна декларація – документ установленої форми, в якій відповідною особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню стосовно тов.арів та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України аа щодо нарахування митних платежів, необхідні для застосування цієї процедури;

26) митна процедура – сукупність положень, що в залежності від митного статусу товарів визначають обсяг та порядок здійснення митних формальностей;

27) митне забезпечення – одноразові номерні запірно-пломбові пристрої, печатки, штампи, голографічні мітки та інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення;

28) митне оформлення – виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення;

29) митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку;

30) митний режим – митна процедура, що визначає сукупність умов перебування товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, на митній території України або за її межами, їх оподаткування та застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що визначаються відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, а також обсяг митних формальностей, які здійснюються;

31) митний статус товарів – належність товарів до українських або іноземних;

32) митні послуги – здійснення суб’єктом господарювання, якому відповідно до цього Кодексу надано дозвіл на провадження певного виду господарської діяльності, операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, на підставі договору з власником цих товарів або уповноваженою ним особою;

33) митні органи – спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи;

34) митні платежі – мита, податки, збори та інші платежі, що відповідно до законів України та цього Кодексу справляються при переміщенні або у зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на митні органи;

35) митні правила – встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами;

36) митні формальності - дії, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами та пов'язані із здійсненням митного контролю товарів і транспортних засобів комерційного призначення, їх митного оформлення, а також із справлянням митних платежів;

37) міжнародні поштові відправлення – упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв’язку листи, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою “М”, дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою “Консигнація”, відправлення міжнародної прискореної пошти “ЕМS”, які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв’язку;

38) міжнародні експрес-відправлення - належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк.

39) нарахування мит та податків – визначення сум мит та податків, що підлягають сплаті;

40) незалежний фінансовий посередник – уповноважена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи юридична особа, зареєстрована в Україні у формі повного або командитного товариства;


41) нерезиденти – громадяни, які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти господарської діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів господарської діяльності України; розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх філії, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;

42) несупроводжуваний багаж – товари, що належать громадянам, і переміщуються через митний кордон України окремо від цих громадян або уповноважених ними осіб з оформленням багажних або інших перевізних документів;

43) облік підприємств у митних органах – формування митними органами зведених відомостей про підприємства, які є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, на підставі наданих цими підприємствами документів, що підтверджують їх право на здійснення підприємницької діяльності;

44) особи - юридичні та фізичні особи;

45) особисті речі – товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;

46) перевізник – особа, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належних їй на праві власності або найманих нею транспортних засобів переміщує товари та/або пасажирів через митний кордон України або здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами на території України;

47) перевірка товарів – дії митних органів, спрямовані на встановлення відповідності характеру, походження, стану, кількості та вартості товарів даним, наведеним у митній декларації та декларації митної вартості на ці товари;

48) переміщення товарів через митний кордон України – ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивезення їх з цієї території;

49) підприємство – будь-яка юридична особа, а також громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

50) попереднє повідомлення (ПП) – завчасне повідомлення митного органу декларантом про намір увезти товари на митну територію України митному органу за місцезнаходженням суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, на адресу якого ввозитимуться товари;

51) посадові особи підприємств – керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку;

52) посадові особи представництв іноземних держав та міжнародних організацій – акредитовані в Україні: глави дипломатичних представництв та члени дипломатичного персоналу, посадові особи консульських установ, представники іноземних держав при міжнародних організаціях, посадові особи міжнародних організацій;

53) постійне місце проживання – місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов’язань за договором (контрактом). Громадянин, який має постійне місце проживання в Україні та іншій країні одночасно, для цілей цього Кодексу він вважається громадянином-резидентом України;

54) право інтелектуальної власності, суб’єкти права та об’єкти права інтелектуальної власності – розуміються у значенні, визначеному законами з питань інтелектуальної власності;

55) представництво іноземної фірми – акредитована в установленому законодавством порядку в Україні особа, яка на підставі відповідних належним чином оформлених повноважень представляє в Україні інтереси юридичної особи – нерезидента;

56) припаси:

а) товари, призначені для споживання пасажирами та членами екіпажів (бригад) на борту транспортних засобів, незалежно від того, продаються ці товари чи ні; та

товари, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування транспортних засобів на шляху прямування та у пунктах проміжних стоянок чи зупинок (у тому числі паливно-мастильні матеріали), за винятком запасних частин та устаткування,

які знаходяться у транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або які доставляються на них під час перебування на цій території;

б) товари, які призначаються для продажу на винос пасажирам та членам екіпажів (бригад) транспортних засобів і знаходяться у цих транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території;

57) пропуск товарів через митний кордон України – надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення;

58) режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю;

59) резиденти – громадяни, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території; дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств-резидентів за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності;

60) ремонт – операції, що здійснюються для усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або характеристик та не призводять до зміни коду цих товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності;

61) ручна поклажа – товари, що належать громадянам, і переміщуються через митний кордон України разом з цими громадянами або уповноваженими ними особами без оформлення багажних чи інших перевізних документів;

62) спеціально виготовлене сховище (тайник) – сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо;

63) супроводжуваний багаж – товари, що належать громадянам, і переміщуються через митний кордон України у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни, з оформленням багажних документів;

64) товари – будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, дорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби (у тому числі транспортні засоби особистого користування), за винятком транспортних засобів комерційного призначення;

65) товари у вільному обігу – товари, розпорядження якими може здійснюватися без обмежень з боку митних органів України;

66) транспортні засоби – транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування та стаціонарні транспортні засоби (трубопроводи та лінії електропередачі);

67) транспортні засоби комерційного призначення – будь-які засоби авіаційного, водного, залізничного, автомобільного транспорту, що використовуються виключно для перевезення пасажирів за плату та/або товарів, що належать підприємствам, за плату чи безоплатно через митний кордон України;

68) транспортні засоби особистого користування – товари у формі будь-якого судна (у тому числі ліхтери, баржі та шаланди, навіть якщо вони перевозяться на борту судна, і судна на підводних крилах), апаратів на повітряній подушці, літальних апаратів, наземних транспортних засобів (у тому числі велосипеди з двигунами, причепи, напівпричепи і поєднання транспортних засобів) разом із запасними частинами до них та їх звичайними компонентами та устаткуванням, які ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї громадянами виключно для особистого користування, без мети використання їх для здійснення підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам; 

69) українські товари – товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України;

70) умовне звільнення від сплати мит та податків – звільнення від сплати мит та податків, застосування якого передбачає дотримання певних умов та обмежень при використанні товарів і транспортних засобів комерційного призначення, розпорядженні ними після їх випуску;

71) уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.


Стаття 2. Митна політика


Митна політика – це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері митного регулювання, спрямованої на забезпечення її економічних інтересів та безпеки, а також на досягнення її цілей.


Стаття 3. Митні інтереси та митна безпека


Митні інтереси України – це національні інтереси, забезпечення та реалізація яких покладено на митну службу України.

Митна безпека – це стан захищеності митних інтересів України, який дає можливість незалежно від будь-яких зовнішніх і внутрішніх загроз забезпечити здійснення митної справи.


Стаття 4. Митна справа


Митна справа – це діяльність митної служби України щодо реалізації митної політики та забезпечення митної безпеки держави.

При здійсненні митної справи митна служба України додержується прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Засади митної справи, у тому числі, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, правові основи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Здійснення митної справи організовується та забезпечується Кабінетом Міністрів України, який спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.


Стаття 5. Принципи здійснення митної справи


Митна справа здійснюється на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

3) законності;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

5) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

6) заохочення доброчесності;

7) гласності та прозорості.


Стаття 6. Митна територія України


Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, штучні острови, установки і споруди, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

Території, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, виключно для цілей застосування положень глави 47 цього Кодексу.


Стаття 7. Митний кордон України


Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж штучних островів, установок і споруд, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.


Стаття 8. Законодавство України з питань митної справи


Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у частинах другій та третій статті 4 цього Кодексу, а також з виданих на їх основі актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів.

Відносини, пов’язані зі справлянням митних платежів, регулюються положеннями цього Кодексу в частині, що не охоплюється законодавством України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, то застосовуються правила міжнародного договору.


Стаття 9. Особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи


Строки набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи починаються з 0 годин дня, наступного за днем настання події, з якою пов’язано їх початок, і закінчуються о 24 годині останнього дня відповідного строку.

Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на день його офіційного опублікування, цей закон або акт вважається чинним з 24 години зазначеного дня.

Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на конкретну дату, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

Закони України з питань митної справи набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. Інші нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Офіційним опублікуванням закону України з питань митної справи або нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи чи іншим центральним органом виконавчої влади, вважається опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань, визначених законодавством України як офіційні. Днем офіційного опублікування закону України, нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України або центрального органу виконавчої влади вважається день виходу в світ відповідного номера того офіційного видання, в якому повний текст зазначеного закону або акта було надруковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях.

Нормативно-правові акти з питань митної справи, видані митницями, офіційно публікуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.


Стаття 10. Особливості дії законодавства з питань митної справи у часі


При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних формальностей без подання митної декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких формальностей.

Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.