Закон україни

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 18

ГЛАВА 5. Взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами підприємницької діяльності

Стаття 29. Взаємодія митних органів з іншими правоохоронними органами

Митні органи при виконанні завдань, покладених на митну службу країни, взаємодіють з іншими правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

У разі виявлення під час здійснення митного контролю та інших заходів, що здійснюються митними органами відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, ознак правопорушень, розслідування яких не належить до компетенції митних органів, митні органи повідомляють про це відповідні правоохоронні органи.

Інші правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду.

Інші правоохоронні органи повідомляють митні органи про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням законодавства України.

Стаття 30. Взаємодія митних органів з органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України

Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей та іншим передбаченим законодавством видам контролю. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України в порядку, встановленому законодавством України.

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України для кожного товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті.

Порядок здійснення контролю та засвідчення результатів встановлюється органом державної влади, уповноваженим на виконання цього виду контролю.

У пунктах пропуску через державний кордон України державний санітарн-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний контроль окремих товарів та контроль за переміщенням культурних цінностей, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється митними органами в формі попереднього документального контролю.

Переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі в формі попереднього документального контролю) у разі переміщенні через митний кордон України, а також порядок здійснення попереднього документального контролю затверджує Кабінет Міністрів України. Пропозиції щодо внесення змін до зазначених переліків подаються Кабінету Міністрів України органами державної влади, уповноваженими здійснювати відповідний контроль.

Стаття 31. Взаємодія митних органів з Національним банком України та фінансовими установами України

Митні органи взаємодіють з Національним банком України, Рахунковою палатою, Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацією України, Державним казначейством, Головним контрольно-ревізійним управлінням, а також їх органами та установами на місцях.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи подає Міністерству фінансів України звіт про надходження митних платежів до Державного бюджету України.

Митні органи інформують відповідні фінансові установи України про перерахування ними митних платежів до Державного бюджету України.

Стаття 32. Взаємодія митних органів з іншими органами виконавчої влади

Митні органи при виконанні завдань, покладених на митну службу України відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, взаємодіють зі спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у галузі економіки, статистики, юстиції, регуляторної політики та підприємництва, освіти і науки, охорони здоров’я, культури і туризму, транспорту та зв’язку тощо та їх органами на місцях.

Стаття 33. Взаємодія митних органів з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності митних органів та взаємодіють з ними в межах повноважень, установлених законом.

Стаття 34. Взаємодія митних органів з суб’єктами підприємницької діяльності

Митні органи встановлюють та підтримують офіційні відносини консультативного характеру з суб’єктами підприємницької діяльності. Ці відносини включають в себе укладення меморандумів про взаєморозуміння з метою розвитку співробітництва, забезпечення участі зазначених осіб в удосконаленні митного контролю та оптимізації методів роботи митної служби України. Порядок встановлення та підтримання таких відносин визначається Кабінетом Міністрів України.

ГЛАВА 6. Інформування та консультування з питань митної справи

Стаття 35. Інформування про правила переміщення товарів через митний кордон України

Митні органи зобов’язані інформувати заінтересованих осіб про правила та умови переміщення товарів через митний кордон України.

Для спрощення доступу заінтересованих осіб до такої інформації митні органи та організації застосовують інформаційні технології.

Стаття 36. Інформація щодо нормативно-правових актів з питань митної справи

За запитами заінтересованих осіб митні органи у визначений законом строк безоплатно надають їм інформацію про нормативно-правові акти з питань митної справи.

Стислі довідки щодо основних положень актів законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо пільг, які надаються при переміщенні товарів через митний кордон України, розміщуються для загального ознайомлення в місцях розташування митних органів. Довідки друкуються українською мовою, офіційними мовами відповідних суміжних країн, а також іншими іноземними мовами, які є поширеними у світі.

Стаття 37. Консультування з питань митної справи

Митні органи та організації зобов’язані надавати заінтересованим особам на їх запити консультації з питань митної справи. Якщо консультація не може бути надана безоплатно, розмір плати за її надання не повинен перевищувати вартості фактичних витрат митного органу, організації на вчинення відповідних дій.

Види консультацій, в тому числі платних, що можуть надаватися митними органами та організаціями, порядок їх надання, а також розміри плати за їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 38. Відповідальність за порушення порядку надання інформації

За умисне надання недостовірної інформації, а також за необґрунтовану відмову від надання відповідної інформації, несвоєчасне надання інформації та інші правопорушення у сфері інформаційних відносин посадові особи митної служби України несуть відповідальність, передбачену законом.

Стаття 39. Доступ до судових рішень з питань митної справи

Усім заінтересованим особам забезпечується можливість ознайомлення з текстами судових рішень з питань митної справи загального застосування. Порядок доступу до судових рішень загального застосування визначається законом.

ГЛАВА 7. Оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів та їх посадових осіб

Стаття 40. Сфера застосування цієї глави

Положення цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів та їх посадових осіб за винятком оскарження постанов по справах про порушення митних правил, а також випадків, коли законодавством України встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності.

У цій главі нижченаведені терміни застосовуються у такому значенні:

рішення – акти індивідуальної дії, якими митні органи застосовують норми законодавства України з питань митної справи до конкретних товарів та конкретних операцій з переміщення цих товарів через митний кордон України, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб чи відмовляють у їх задоволенні;

дії – вчинки посадових осіб митних органів, пов’язані з виконанням ними обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України;

бездіяльність – невиконання митними органами або їх посадовими особами обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх компетенції, протягом строку, визначеного законодавством.

Стаття 41. Право на оскарження

Кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів та їх посадових осіб, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права та інтереси.

Скарги, як правило, подаються особами, права та інтереси яких безпосередньо зачіпаються рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів та їх посадових осіб. Подавати скарги в інтересах інших осіб мають право:

1) батьки, опікуни та інші законні представники, якщо йдеться про інтереси неповнолітніх, недієздатних або обмежено дієздатних осіб;

2) довірені особи за наявності нотаріально засвідченої довіреності;

3) захисники в порядку, передбаченому законом;

4) народні депутати України та депутати місцевих рад;

5) правозахисні та інші громадські організації, якщо це передбачено їхніми статутними документами, в порядку, передбаченому законом;

6) дипломатичні та консульські представництва України в іноземних державах, якщо йдеться про інтереси громадян України, які постійно чи тимчасово проживають на території цих держав;

7) дипломатичні та консульські представництва іноземних держав в Україні, а також Консульське управління Міністерства закордонних справ України, якщо йдеться про інтереси громадян іноземних держав.

Стаття 42. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів та їх посадових осіб до органів (посадових осіб) вищого рівня

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність окремих посадових осіб митного органу (включаючи заступників керівника) подаються керівникові цього органу.

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність керівника митного органу (крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті) подається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи подається до Кабінету Міністрів України.

Стаття 43. Вимоги до форми та змісту скарги, строки її подання, порядок та строки її розгляду

Вимоги до форми та змісту скарги фізичної особи, строки її подання, порядок і строки її розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, вчинені у зв’язку з поданням скарги, визначаються Законом України “Про звернення громадян”.

Скарга підприємства викладається на бланку цього підприємства із зазначенням усіх необхідних реквізитів і підписується керівником підприємства або особою, яка його заміщує. Якщо інше не передбачено законодавством, скарги підприємств подаються і розглядаються у тому ж порядку і в ті ж строки, що й скарги громадян.

Скарга повинна містити конкретну інформацію про предмет оскарження і бути належним чином аргументованою. У разі, якщо особа при поданні скарги не може надати відповідних доказів, такі докази можуть бути представлені пізніше, але в межах строку, відведеного законом на розгляд скарги, та з урахуванням часу, необхідного для вивчення цих доказів.

Подання скарги не призупиняє виконання оскаржуваного рішення. Разом з тим, виконання такого рішення може бути призупинене повністю або в певній частині посадовою особою або органом, які розглядають скаргу, якщо вони мають достатні підстави вважати, що зазначене рішення не узгоджується з вимогами законодавства або його виконання може завдати істотної шкоди заінтересованій особі. Якщо виконання оскаржуваного рішення пов’язане зі сплатою мит та податків, призупинення виконання такого рішення можливе за умови унесення заінтересованою особою відповідних гарантій.

Стаття 44. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів та їх посадових осіб у судовому порядку

Незалежно від оскарження рішення, дій чи бездіяльності митного органу чи окремої посадової особи цього органу до органу (посадової особи) вищого рівня ці рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Якщо рішення, дії чи бездіяльність митного органу чи його посадової особи оскаржуються одночасно до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд приймає скаргу до розгляду, розгляд аналогічної скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

Стаття 45. Відшкодування збитків, завданих неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів та їх посадових осіб

Збитки, заподіяні неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів та їх посадових осіб під час виконання ними своїх службових обов’язків, відшкодовуються в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 46. Особливості задоволення скарг на рішення, дії чи бездіяльність митних органів та їх посадових осіб

Якщо задоволення скарги на рішення, дії чи бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов’язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідного митного органу в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 47. Перевірка законності та обґрунтованості рішень, дій або бездіяльності митних органів та їх посадових осіб у порядку контролю

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи має право в порядку контролю за діяльністю підпорядкованих митних органів та їх посадових осіб скасовувати або змінювати їх неправомірні рішення, а також вживати передбачених законодавством заходів за фактами неправомірних рішень, дій чи бездіяльності зазначених органів та осіб.

ГЛАВА 8. Міжнародне співробітництво з питань митної справи

Стаття 48. Участь України у міжнародному співробітництві з питань митної справи

Участь України у міжнародному співробітництві з питань митної справи є складовою частиною її зовнішньополітичної діяльності.

Стаття 49. Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи

Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

За дорученням Кабінету Міністрів України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи може в обсязі наданих відповідно до закону повноважень вести переговори та консультативну роботу, пов’язані з підготовкою міждержавних та міжурядових договорів з питань митної справи.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи з метою вдосконалення митного контролю підтримує зв’язки з митними органами іноземних держав, в установленому законом порядку укладає з ними відповідні міжвідомчі договори.

Стаття 50. Зв’язки спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи з міжнародними митними організаціями

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи представляє Україну у Всесвітній митній організації, інших міжнародних митних організаціях.

Міжнародне співробітництво в галузі митної справи здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням з Міністерством закордонних справ України.

Стаття 51. Міжнародне співробітництво в галузі митної справи

Відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, митними органами України спільно з митними органами суміжних держав може здійснюватися:

1) створення спільних пунктів пропуску через державний кордон України;

2) проведення спільного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України;

3) узгодження в установленому законом порядку часу здійснення митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон, процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документів, що використовуються митними органами для здійснення митних формальностей;

4) проведення спільних заходів, спрямованих на запобігання, виявлення і припинення контрабанди та порушень митних правил;

5) проведення в установленому законом порядку спільних заходів, спрямованих на запобігання, виявлення і припинення правопорушень у сфері службової діяльності працівників митних служб;

6) проведення інших спільних одноразових чи постійних заходів з питань, що відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України належать до компетенції митних органів.

Стаття 52. Підтримання оперативного зв’язку між митними органами України і митними органами суміжних іноземних держав

З метою вирішення невідкладних питань щодо пропуску товарів, виявлення та припинення контрабанди і порушення митних правил, забезпечення законності і правопорядку в пунктах пропуску через державний кордон України керівнику митниці та його заступникам надається право проведення робочих зустрічей з представниками митного органу суміжної іноземної держави.

Про час, умови і мету таких зустрічей керівник митниці або його заступник інформує керівника відповідного органу охорони державного кордону України.

Порядок проведення таких зустрічей визначається Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку.

Стаття 53. Взаємодія митних органів України з митними та іншими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями

Взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил здійснюється в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

ГЛАВА 9. Інформаційні технології в митній справі

Стаття 54. Застосування інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення

Проведення передбачених цим Кодексом митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, а також засобів їх забезпечення відповідно до цієї глави.

Впровадження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем здійснюється у відповідності з міжнародними стандартами та стандартами України.

У митній справі можуть застосовуватися інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення розроблені, виготовлені й придбані митними органами.

Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи, а також засоби їх забезпечення розроблені, виготовлені або придбані митними органами знаходяться у державній власності і закріплюються за відповідними митними органами.

Можливість використання для митних цілей інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення, а також порядок і умови застосування цієї продукції визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Стаття 55. Вимоги щодо відповідності інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення

Відповідність інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, а також засоби їх забезпечення повинна бути підтверджена у випадках і в порядку, передбачених законодавством України.

Стаття 56. Інформаційні ресурси митних органів

Інформаційні ресурси митних органів формуються на базі документів і відомостей, що надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, документів, необхідних для їх проведення, тощо.

Інформаційні ресурси митних органів – це сукупність формалізованої митної електронної інформації, що включає в себе електроні дані, створені, оброблені і накопичені в інформаційних системах митних органів.

У випадках, визначених спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, документи, надання яких передбачено цим Кодексом, у тому числі митна декларація, можуть надаватися за допомогою електронних способів передачі інформації при дотриманні вимог про їх документування, а також інших вимог, визначених законодавством України.

Порядок використання інформаційних ресурсів, що знаходяться у віданні митних органів, визначається цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 57. Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, що використовуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності

Спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи встановлює вимоги, яким повинні відповідати інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, що використовуються:

суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при застосуванні спеціальних спрощених процедур;

власниками складів тимчасового зберігання, власниками митних складів, митними брокерами, іншими суб’єктами підприємницької діяльності за їх бажанням для представлення документів і відомостей, передбачених цим Кодексом.

Використання для митних цілей зазначених систем допускається тільки після перевірки їх відповідності установленим вимогам. Перевірка здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Стаття 58. Захист митної електронної інформації в системах митних органів та суб’єктів, що беруть участь в інформаційних відносинах

Захист митної електронної інформації в інформаційних системах митних органів та суб’єктів, що беруть участь в інформаційних відносинах, здійснюється в порядку, визначеному законодавством України.

Контроль за здійсненням захисту митної електронної інформації в системах митних органів, а також за дотриманням правил користування засобами захисту інформації здійснюють спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи та інші уповноважені органи державної влади.

РОЗДІЛ ІІ. МИТНИЙ КОНТРОЛЬ

Blog

Закон україни

Содержание