Закон україни

Вид материалаЗакон

Содержание


Стаття 11. Здійснення митної справи
Стаття 12. Митна служба України
Стаття 13. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи
Стаття 14. Митниця
Стаття 15. Митний пост
Стаття 16. Спеціалізовані митні органи
Стаття 17. Митні організації та підприємства
Стаття 18. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України
Стаття 19. Науково-дослідна установа митної служби України
Стаття 20. Митна варта
Стаття 21. Підрозділи внутрішньої безпеки
ГЛАВА 3. Атрибутика митної служби України
Стаття 23. Формений одяг працівників митної служби України
Стаття 24. Службові посвідчення працівників митної служби України
Стаття 25. Заохочувальні відзнаки митної служби України
ГЛАВА 4. Майно, фінансування та матеріально-технічне забезпечення митної служби України
Стаття 28. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури митної служби України
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
ГЛАВА 2. Структура та організація діяльності митної служби України


Стаття 11. Здійснення митної справи


Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, захищають її митні інтереси та виконують такі основні завдання:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України, підвищення рівня її митної безпеки;

3) забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

4) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;

5) застосування передбачених законодавством заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України;

6) забезпечення справляння митних платежів у межах компетенції, визначеної податковим законодавством України та цим Кодексом;

7) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

8) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

9) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

10) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзитові, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

11) здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають митні послуги або здійснюють операції з товарами, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем;

12) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

13) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

14) ведення митної статистики;

15) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

16) видача сертифікатів про походження та верифікація сертифікатів про походження товарів з України, якщо це передбачено міжнародними договорами;

17) розвиток та впровадження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем в митній справі;

18) запобігання та протидія появам корупції, хабарництва та інших службових зловживань у митній службі України;

19) здійснення судово-експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби України;

20) підготовка фахівців з митної справи.


Стаття 12. Митна служба України


Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів та організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, митниці, митні пости, а також спеціалізовані митні органи.


Стаття 13. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи


Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, організацій та підприємств щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи здійснює свої повноваження на всій митній території України. Йому підпорядковані митні органи та митні організації.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Створення, реорганізація та ліквідація спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи здійснюються Кабінетом Міністрів України.

Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України в порядку, встановленому Конституцією України.


Стаття 14. Митниця


Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.

Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця підпорядковується спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України. Митниці, які здійснюють свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України, мають статус регіональних.

У населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності митниці, в міру необхідності створюються її відокремлені структурні підрозділи (митні пости, відділи митного оформлення).

Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах в митних органах України не менше 5 років.


Стаття 15. Митний пост


Митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.

Положення про митні пости затверджуються керівниками відповідних митниць на підставі Типового положення про митний пост, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням відповідної митниці.

Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах в митних органах України не менше 5 років.


Стаття 16. Спеціалізовані митні органи


Для виконання окремих функцій, пов’язаних з виконанням основних завдань, покладених на митні органи, в митній службі України створюються відповідні спеціалізовані митні органи.

Спеціалізований митний орган з питань експертного забезпечення проводить лабораторні дослідження (аналізи, експертизи) проб і зразків товарів, що відбираються митницями, митними постами в процесі здійснення митного контролю та провадження по справах про контрабанду та порушення митних правил, експертизи товарів з метою подальшого визначення митницями їх кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також інші дослідження (аналізи, експертизи) в митних цілях. Забезпечує ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснює класифікаційну роботу. В місцях розташування митниць, митних постів у міру необхідності створюються відокремлені підрозділи спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення. Спеціалізованому митному органу з питань експертного забезпечення та його відокремленим підрозділам надається право на здійснення судово-експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби України.

Спеціалізований митний орган з питань аналітичного забезпечення розробляє та удосконалює методики аналізу ризиків з метою спрощення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також здійснює контроль за дотриманням законодавства України з питань митної справи шляхом проведення комплексних контрольних заходів на підприємствах та у митних органах.

Спеціалізовані митні органи виконують свої функції на всій митній території України.

Спеціалізовані митні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положень, які затверджуються наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних органів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.

Керівники спеціалізованих митних органів призначаються на посади та звільняються з посад наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.


Стаття 17. Митні організації та підприємства

З метою забезпечення діяльності митних органів, а також надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності та громадянам послуг у галузі митної справи в митній службі можуть створюватися господарські, будівельні, експлуатаційні, постачальні, транспортні, кінологічні, консалтингові митні організації, митні підприємства з обслуговування експортно-імпортних вантажів, спеціалізований вищий навчальний заклад, спеціалізовані навчальні заклади післядипломної освіти, науково-дослідна установа тощо.

Митні організації та підприємства є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також, якщо цим Кодексом не передбачено інше, на підставі Положень, які затверджуються наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.

Керівники митних підприємств, а також, якщо цим Кодексом не передбачено інше, керівники митних організацій призначаються на посади й звільняються з посад наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація митних підприємств здійснюються Кабінетом Міністрів України, митних організацій – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – Кабінетом Міністрів України.


Стаття 18. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України


Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України є митними організаціями.

Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників митних органів та організацій, навчання фахівців підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Система спеціалізованих навчальних закладів митної служби України складається з вищого навчального закладу та закладів післядипломної освіти.

Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі статутів, затверджених в установленому порядку.

Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованого вищого навчального закладу митної служби України здійснюються Кабінетом Міністрів України. Спеціалізований вищий навчальний заклад митної служби України очолює ректор, який обирається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України “Про вищу освіту”.

Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих закладів післядипломної освіти митної служби України здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Керівники закладів післядипломної освіти митної служби України призначаються на посади й звільняються з посад наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.


Стаття 19. Науково-дослідна установа митної служби України


Науково-дослідна установа митної служби України є митною організацією.

Основними завданнями науково-дослідної установи митної служби України є проведення фундаментальних та прикладних досліджень у сфері митної політики та митної справи, формування наукового підходу до забезпечення митної безпеки, розробка та вдосконалення методології оцінки ефективності діяльності митної служби України, вироблення рекомендацій щодо шляхів її подальшого підвищення.

Науково-дослідна установа митної служби України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі статуту, затвердженого в установленому порядку.

Створення, реорганізація та ліквідація науково-дослідної установи митної служби України здійснюються Кабінетом Міністрів України. Науково-дослідну установу митної служби України очолює директор, який обирається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України “Про науково-технічну діяльність”.


Стаття 20. Митна варта


Митна варта – це складова частина підрозділів митних органів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, призначена для виконання особливих завдань, пов’язаних зі здійсненням митної справи та забезпеченням діяльності митних органів.

Завданнями митної варти є:

1) здійснення заходів, спрямованих на виявлення, розкриття та припинення порушень митних правил, а також на запобігання таким порушенням;

2) захист від протиправних посягань будинків, споруд, приміщень митних органів та організацій, інших об’єктів митної інфраструктури, зон митного контролю, товарів, які перебувають під митним контролем, а також фізичний захист співробітників митних органів та інших осіб;

3) участь разом з іншими уповноваженими органами у локалізації конфліктних ситуацій, ліквідації наслідків катастроф, аварій, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій в зонах діяльності митних органів.

Митна варта при виконанні покладених на неї завдань має право:

1) пересуватися будь-якими ділянками території України, крім прикордонної смуги, де будь-які пересування та виконання завдань здійснюються за погодженням з начальником відповідного органу охорони державного кордону, створювати на них зони митного контролю;

2) проводити в установленому цим Кодексом порядку огляд та переогляд товарів;

3) зупиняти транспортні засоби, проводити в установленому цим Кодексом порядку їх огляд та переогляд, а також огляд та переогляд товарів, що ними переміщуються;

4) зупиняти громадян, проводити в установленому цим Кодексом порядку огляд та переогляд їх ручної поклажі та багажу;

5) для з’ясування обставин вчинення порушень митних правил затримувати в установленому статтею 499 цього Кодексу порядку та доставляти до митних органів осіб, що вчинили ці порушення, а також запрошувати до митних органів інших осіб. У невідкладних випадках проводити з’ясування обставин вчинення порушень митних правил та їх первинне документування в інших придатних для цього місцях.

Митна варта забезпечується зброєю, спеціальними засобами, засобами зв’язку, транспортом, а також іншим необхідним спорядженням.

Митна варта розміщується, як правило, в місцях розташування відповідних митних органів та діє в межах зон діяльності цих органів. За рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митна варта може тимчасово розміщуватися та діяти в зонах діяльності інших митних органів.


Стаття 21. Підрозділи внутрішньої безпеки


Підрозділи внутрішньої безпеки митних органів призначені для здійснення заходів щодо запобігання та протидії проявам корупції, хабарництва та інших службових зловживань у митній службі України, а також для забезпечення необхідних умов для більш ефективного і якісного виконання митною службою України завдань із захисту економічних інтересів України, спрямованих на реалізацію митної політики України.

Основними завданнями підрозділів внутрішньої безпеки є:

1) участь у викритті та документуванні у межах повноважень, визначених законодавством, злочинів у сфері службової діяльності, фактів корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, інших правопорушень, пов’язаних зі здійсненням працівниками митної служби України службової діяльності, а також запобігання таким правопорушенням;

2) участь разом з іншими правоохоронними органами та митною вартою у розробці та реалізації заходів щодо захисту життя, здоров’я, честі, гідності, майна працівників митної служби України та членів їх сімей від злочинних посягань, інших протиправних дій, у заходах зі створення безпечних умов функціонування об’єктів митної інфраструктури;

3) участь у заходах із захисту інформації, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційної інформації;

4) участь у заходах з вивчення громадської думки щодо стану законності у митній службі України.


ГЛАВА 3. Атрибутика митної служби України


Стаття 22. Емблеми та прапори митної служби України


Митна служба України має емблему та прапор, опис та порядок використання яких встановлюються Президентом України.

Митні органи та організації, навчальні заклади та науково-дослідна установа митної служби України можуть мати свої емблеми та прапори, описи та порядок використання яких затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.


Стаття 23. Формений одяг працівників митної служби України


Працівники митної служби України мають формений одяг з відповідними знаками розрізнення, який видається безплатно. Зразки форменого одягу, норми забезпечення ним та строки його експлуатації затверджуються Кабінетом Міністрів України, а правила носіння – наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.


Стаття 24. Службові посвідчення працівників митної служби України


Працівникам митної служби України видаються службові посвідчення. Положення про службове посвідчення працівника митної служби України та його зразок затверджуються наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.


Стаття 25. Заохочувальні відзнаки митної служби України


Для заохочування працівників митної служби України за значні досягнення у службовій діяльності, активність та ініціативність, виявлені під час виконання ними своїх службових обов’язків, а також заохочування інших осіб за активне сприяння митним органам у виконанні ними завдань, покладених на митну службу України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи встановлюються заохочувальні відзнаки митної служби України у вигляді медалей, нагрудних знаків, значків, грамот.

Положення про заохочувальні відзнаки митної служби України затверджуються наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.


ГЛАВА 4. Майно, фінансування та матеріально-технічне забезпечення митної служби України


Стаття 26. Майно митної служби України


Майно митних органів, організацій, навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України є державною власністю. Управління цим майном здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.


Стаття 27. Земельні ділянки, службові та побутові приміщення, обладнання та засоби зв'язку митних органів, організацій, навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України


Надання митним органам, організаціям, навчальним закладам та науково-дослідній установі митної служби України у користування земельних ділянок для службових потреб, відшкодування власникам зазначених ділянок та землекористувачам вартості цих ділянок та збитків, завданих їх вилученням, здійснюється відповідно до Земельного кодексу України.

У разі якщо митне оформлення товарів здійснюється митними органами безпосередньо на територіях або в приміщеннях підприємств, зазначені підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування, зобов’язані надавати митним органам у тимчасове користування відповідні службові та побутові приміщення, а також обладнання, засоби та канали зв’язку на договірних засадах.

У межах пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення митні органи як балансоутримувачі земельних ділянок, нерухомого майна та службових приміщень, можуть надавати у тимчасове користування відповідні приміщення та земельні ділянки для службових потреб підприємствам, діяльність яких пов’язана з забезпеченням функціонування пунктів пропуску та підприємствам сфери обслуговування.


Стаття 28. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури митної служби України


Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури митної служби України здійснюються за рахунок Державного бюджету України, а також з інших джерел, не заборонених законом.