Програма Tacis Європейського Союзу, Проект

Вид материала

Документы

Содержание External responsibilities of the european community Genetically modified organisms (gmos) Globalisation of the economy Green paper Hard core restrictions Horizontal agreement Individual exemption Infringement proceeding Провадження щодо порушення Ioannina compromise Joint action

Подобный материал:

• Програма Tacis Європейського Союзу, Проект, 947.47kb.
• Адаптація законодавства, 124.89kb.
• Постанови кабінету міністрів україни зміст, 5319.12kb.
• Інструмент Європейського сусідства І Партнерства, 640.25kb.
• Яка основна мета адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу?, 6.85kb.
• Усе про спільні політики європейського союзу, 9263.89kb.
• Указ президента україни про Програму інтеграції України до Європейського Союзу, 14.47kb.
• Польсько – Український Тренінго – Консалтинговий Центр для мсп, 266.38kb.
• Авна політика інтеграції України до Європейського Союзу та формування нової політики, 107.81kb.
• Фінансований єс проект, 573.9kb.

EXTERNAL RESPONSIBILITIES OF THE EUROPEAN COMMUNITY

The European Community's external responsibilities are defined in accordance with whether they are conferred on the Community or on the Member States. They are described as "exclusive" where they are exercised entirely by the Community (e.g. the common agricultural policy) and "mixed" where they are shared with the Member States (e.g. the transport policy).


107

Глосарій термінів

The distinction has been defined in Court of Justice case law and is based on the principle of implicit responsibility, whereby external responsibility derives from the existence of internal responsibility. The Treaty confers explicit responsibility in only two cases: commercial policy (Article 133, formerly Article 113) and association agreements (Article 310, formerly Article 238).

It should be pointed out that the common foreign and security policy comes under the heading of the EU's external relations, which are governed by intergovernmental procedures (second pillar), rather than under the external responsibilities of the European Community.

Зовнішня компетенція Європейського Співтовариства

Зовнішня компетенція Європейського Співтовариства визначається відповідно до того, кому вона належить, - Співтовариству чи державам-членам. Компетенція вважається „виключною”, якщо вона повністю здійснюється Співтовариством (напр., спільна сільськогосподарська політика) і „змішаною”, якщо вона розділена між Співтовариством та державами-членами (напр., транспортна політика).

Відмінність між цими видами компетенції була сформульована у прецедентному праві Суду ЄС і базується на принципі паралельної компетенції, згідно з якою Співтовариство володіє зовнішньою компетенцією у певній сфері у випадку, якщо воно володіє внутрішньою компетенцією у цій сфері.

У Договорі явно встановлюється зовнішня компетенція Співтовариства лише у двох випадках: комерційна політика (стаття 133, колишня стаття 113) і угоди про асощацію (стаття 310, колишня стаття 238) .

Слід зазначити що спільна зовнішня політика та політика безпеки належить до сфери зовнішньої компетенції Європейського Союзу, яка регулюється міжурядовим методом (друга опора), а не до сфери зовнішньої компетенції Європейського Співтовариства.

Внешняя компетенция Европейского Сообщества

Внешняя компетенция Европейского Сообщества определяется исходя из того, кому она принадлежит, - Сообществу или государствам-членам. Компетенция считается исключительной”, если она полностью осуществляется Сообществом (напр., общая сельскохозяйственная политика) и „смешанной”, если она разделена между Сообществом и государствами-членами (напр., транспортная политика).

Отличие между этими видами компетенции было сформулировано в прецедентном праве Суда ЕС и основывается на принципе параллельной компетенции, согласно которой Сообщество владеет внешней компетенцией в определенной сфере в случае, если оно владеет внутренней компетенцией в этой сфере.

108

В Договоре явно устанавливается внешняя компетенция Сообщества лишь в двух случаях: коммерческая политика (статья 133, бывшая статья 113) и соглашения об ассоциации (статья 310, бывшая статья 238) .


^РЄ
Следует отметить что общая внешняя политика и политика безопасности принадлежит к сфере внешней компетенции Европейского Союза, котоД регулируется межправительственным методом (вторая опора), а не к сфере внешней компетенции Европейского Сообщества.


Глосарій термінів

Штраф

Фшансова санкція, яка накладається рішенням Комісії на підприємство за порушення конкурентних норм.

Штраф

Финансовая санкция, налагаемая решением Комиссии на предприятие за нарушение конкурентных норм.


FORECLOSURE

Strategic behaviour by a firm or group of firms to restrict market access possibilities of potential competitors. Foreclosure can take different forms, from absolute refusal to deal to more subtle forms of discrimination such as the degradation of the quality of access. A firm may, for example, pre-empt important sources of raw material supply and/or distribution channels through exclusivity contracts, thereby causing a foreclosure of competitors.

Обмеження ринкового доступу

Стратегічна поведшка фірми або групи фірм з метою обмеження можливості доступу на ринок потенційним конкурентам. Обмеження можуть набувати різних форм, від абсолютної відмови співпрацювати до прихованих форм дискримінації, таких як погіршення якості доступу. Фірма може, наприклад, заволодіти важливими джерелами постачання сировини і/або каналами дистрибуції шляхом укладання ексклюзивних контрактів і, таким чином, встановлюючи обмеження для конкурентів.

Ограничение рыночного доступа

Стратегическое поведение фирмы или группы фирм с целью ограничения возможности доступа на рынок потенциальным конкурентам. Ограничения могут приобретать разные формы, начиная с абсолютного отказа сотрудничать и заканчивая скрытыми формами дискриминации, например, ухудшение качества доступа. Так, фирма может завладеть важными источниками снабжения сырья и/или каналами дистрибуции путем подписания эксклюзивных контрактов и, таким образом, устанавливая ограничения для конкурентов.


110


GENETICALLY MODIFIED ORGANISMS (GMOS)

GMOs are organisms whose genetic material (DNA) has been altered not by reproduction and/or natural recombination but by the introduction of a modified gene or a gene from another variety or species.

Глосарій термінів

здоровья человека и защиту окружающей среды, придерживаясь при этом правил общего рынка. Законодательство ЕС касается использования, распространения, маркетинга и отслеживания ГМО. Сообщество также приняло меры для имплементации положений о трансграничном перемещении ГМО, которые содержатся в Картахенском Протоколе о биобезопасности.

Европейская Комиссия ставит под сомнение существующий де-факто мораторий относительно маркетинга и производства ГМО в пределах Союза, который был введен в 1999 г. государствами-членами. Она рассматривает возможность повторного введения разрешения на ГМО, принимая во внимание необходимые меры предосторожности с целью защиты европейской промышленности, сельского хозяйства и исследований.

GLOBALISATION OF THE ECONOMY

The phenomenon of economic globalisation was identified by the Turin European Council as one of the major challenges facing the European Union at the end of the 20th century. The term refers to a process of growing economic integration worldwide, and the main driving forces behind it are:

• the liberalisation of international trade and capital movements;
  
• accelerating technological progress and the advent of the information society;
  
• deregulation.
  

Глобалізація економіки

Явище економічної глобалізації було визначене туринською Європейською Радою як один із найбільших викликів, що постають перед Європейським Союзом наприкінці XX сторіччя. Під глобалізацією економіки розуміється зростання економічної інтеграції у світовому масштабі. До її головних рушійних сил належать:

• лібералізація міжнародної торгівлі і руху капіталу;
  
• прискорення технологічного прогресу і поява інформаційного суспільства;
  
• дерегулювання.
  

Глобализация экономики

Явление экономической глобализации было определено туринским Европейским Советом как один из наибольших вызовов, которые возникли перед Европейским Союзом в конце XX века. Глобализация экономики

112

предполагает рост экономической интеграции в мировом масштабе. Ее главными движущим силами являются:

• либерализация международной торговли и перемещения капитала;
  

• ускорение технологического прогресса и появление информационного общества;
  

• дерегулирование.
  

Глосарій термінів

І between competitors that fix prices, allocate markets or restrict the quantities of goods or services to be produced, bought or supplied. Examples of hardcore restrictions in vertical relationships (i.e. between undertakings operating at different levels of the production or distribution chain) are resale price maintenance and certain territorial restrictions. Provisions of an agreement which contain such restrictions are also referred to as black clauses and prevent the agreement from benefiting from a block exemption. Тверді обмеження Так називаються обмеження конкуренції угодами або діловою практикою, що у більшості країн вважаються особливо серйозними і зазвичай не врівноважуються жодними позитивними наслідками. Тому вони, як правило, порушують конкурентне право. У праві ЄС найчастішими прикладами твердих обмежень на горизонтальному рівні є угоди між конкурентами про встановлення цш, розподіл ринків або обмеження кількості товарів або послуг, що будуть виготовлятися, купуватися або надаватися. Прикладами твердих обмежень у вертикальних відносинах (тобто, між підприємствами, що діють на різних рівнях ланцюга виробництва або розподілу) є підтримання перепродажних цш і деякі територіальні обмеження. Положення угоди, що встановлюють такі обмеження, також називаються "чорними статтями" і виключають можливість розповсюдження на угоду блокового виключення. Твердые ограничения Так называются ограничения конкуренции соглашениями или деловой практикой, которые в большинстве стран считаются особенно серьезными и по обыкновению не уравновешиваются никакими положительными последствиями. Поэтому они, как правило, нарушают конкурентное право. В праве ЕС наиболее частыми примерами твердых ограничений на горизонтальном уровне являются соглашения между конкурентами об установлении цен, распределении рынков или ограничении количества товаров или услуг, которые будут изготовляться, покупаться или предоставляться. Примерами твердых ограничений в вертикальных отношениях (т.е., между предприятиями, действующими на разных уровнях цепи производства или распределения) являются поддержание перепродажных цен и некоторые территориальные ограничения. Положения соглашения, которые устанавливают такие ограничения, называются также "черными статьями" и исключают возможность распространения на соглашение блочного исключения.


114

HORIZONTAL AGREEMENT

Arrangement between actual or potential competitors, i.e. undertakings operating at the same level of the production or distribution chain, covering for example research and development, production, purchasing or commercialisation. Horizontal agreements may restrict competition in particular where they involve price fixing or market sharing. On the other hand, horizontal co-operation can be a means to share risk, save costs, and launch innovation faster.

Горизонтальна угода

Угода між існуючими або потенційними конкурентами, тобто підприємствами, що діють на одному рівні ланцюга виробництва і розподілу, яка охоплює, наприклад, дослідження і розробку, виготовлення, придбання або випуск на ринок. Горизонтальні угоди можуть обмежувати конкуренцію, зокрема у випадку, коли вони передбачають встановлення цін або розподіл ринків. З іншого боку, горизонтальна співпраця може бути засобом розподілу ризиків, економії коштів і найшвидшого впровадження інновацій.

Горизонтальное соглашение

Соглашение между существующими или потенциальными конкурентами, т.е. предприятиями, которые действуют на одном уровне цепи производства и распределения, которое охватывает, например, исследования и разработку, изготовление, приобретение или выпуск на рынок. Горизонтальные соглашения могут ограничивать конкуренцию, в частности в случае, если они предусматривают установление цен или распределение рынков. С другой стороны, горизонтальное сотрудничество может быть средством распределения рисков, экономии средств и быстрейшего внедрения инноваций.

INDIVIDUAL EXEMPTION

Decision of the Commission pursuant to Article 81(3) EC Treaty to exempt notified agreements between companies from the prohibition of Art. 81(1) EC Treaty on the basis of an individual assessment (Block exemption regulation). In broad terms, restrictive agreements qualify for exemption if their benefits to general welfare (product improvement, technical or economic progress, benefits to consumer) outweigh their restrictive effects on competition.

Індивідуальне виключення

Рішення Комісії відповідно до ч. 3 ст. 81 Договору про заснування Європейського Співтовариства щодо виключення повідомлених угод між

115

Глосарій термінів

І компаніями з-під дії заборони ч. 1 ст. 81 Договору на підставі індивідуальної оцінки (Регламент про блокові виключенння). У широкому розумінні, обмежувальним угодам надається виключення, якщо переваги, які вони надають для загального добробуту (удосконалення продукту, технічний і економічний прогрес, вигоди для споживачів) переважають над їх обмежувальними наслідками для конкуренції. Индивидуальное исключение Решение Комиссии в соответствии с ч. 3 ст. 81 Договора об учреждении Европейского Сообщества относительно исключения сообщенных соглашений между компаниями из-под действия запрета ч. 1 ст. 81 Договора на основании индивидуальной оценки (Регламент о блочных исключениях). В широком понимании, ограничительным соглашениям предоставляется исключение, если преимущества, которые они предоставляют для общего благосостояния (усовершенствование продукта, технический и экономический прогресс, выгоды для потребителей) преобладают над их ограничительными следствиями для конкуренции.

INFRINGEMENT PROCEEDING

An infringement proceeding is an action against a Member State, which fails to fulfil an obligation under the EC Treaty or under secondary EU legislation. The proceeding is led by the Commission on its own initiative or at the request of another Member State. Individuals do not have the possibility to force the Commission to start an infringement proceeding. If justified, the proceeding can result in a judgement of the European Court of Justice, stating that the Member State in question has indeed committed an infringement. In case of non-respect of such a judgement, the Court can impose a penalty payment on the failing Member State in a separate proceeding.

Провадження щодо порушення

Провадження щодо порушення є провадженням проти держави-члена, яка не виконує свої зобов'язання за Договором про заснування Європейського Співтовариства або за вторинним законодавством Європейського Союзу. Провадження здійснюється Комісією за власною ініціативою або на прохання іншої держави-члена. Особи не мають можливості змусити Комісію розпочати провадження. Якщо підозри підтвердяться, провадження може завершитись рішенням Суду ЄС із зазначенням, що держава-член дійсно здійснила порушення. У випадку, якщо держава-член не виконає рішення Суду, останній у окремому провадженні може накласти на неї пеню або штраф.

116

Процедура относительно нарушения

Процедура относительно нарушения является процедурой против государства-члена, которое не выполняет свои обязательства по Договору об учреждении Европейского Сообщества или по вторичному законодательству Европейского Союза. Процедура осуществляется Комиссией по собственной инициативе или по просьбе другого государства-члена. Лица не могут заставить Комиссию начать процедуру. Если подозрения подтвердятся, процедура может завершиться решением Суда ЕС с указанием, что государство-член действительно совершило нарушение. В случае, если государство-член не выполнит решение Суда, последний в отдельном процедуре может наложить на него пеню или штраф.

IOANNINA COMPROMISE

The Ioannina compromise takes its name from an informal meeting of foreign ministers in the Greek city of Ioannina on 29 March 1994. Among the decisions taken at the meeting was a Council decision concerning the specific question of qualified majority voting in an enlarged 16-member Community. The decision was later adjusted in the light of Norway's decision not to join. The resulting compromise lays down that if members of the Council representing between 23 votes (the old blocking minority threshold) and 26 votes (the new threshold) express their intention of opposing the taking of a decision by the Council by qualified majority, the Council will do all within its power, within a reasonable space of time, to reach a satisfactory solution that can be adopted by at least 65 votes out of 87.

Following the re-weighting of votes in the Council of Ministers, the Treaty of Nice puts an end to the Ioannina compromise.

Іоаннінський компроміс

Іоанншський компроміс отримав назву від неформальної зустрічі міністрів закордонних справ у грецькому місті Іоаннша 29 березня 1994 р. На цій зустрічі, зокрема, було прийняте рішення Ради, яке стосується особливого питання кваліфікованої більшості при розширенні Співтовариства до 16 членів. Рішення згодом було скориговане у світлі рішення Норвегії про неприєднання.

Прийнятий компроміс встановив, що якщо члени Ради, які представляють від 23 голосів (старий мінімальний поріг блокування) до 26 голосів (новий поріг), висловлюють свій намір виступити проти прийняття Радою рішення кваліфікованою більшістю, то Рада протягом розумного часу зробить все

117

Глосарій термінів

можливе для досягнення задовільного рішення, за яке може бути подано, принаймні, 65 голосів з 87.

Після перезважування голосів в Раді Міністрів, Ніцький Договір поклав край Іоанншському компромісу.

Иоаннинский компромисс

Иоаннинский компромисс получил свое название от неформальной встречи министров иностранных дел в греческом городе Иоаннина 29 марта 1994 г. На этой встрече, в частности, было принято решение Совета, которое касается особого вопроса квалифицированного большинства при расширении Сообщества до 16 членов. Решение со временем было скорректировано исходя из решения Норвегии о неприсоединении.

Принятый компромисс установил, что если члены Совета, которые представляют от 23 голосов (старый минимальный порог блокирования) до 26 голосов (новый порог), высказывают свое намерение выступить против принятия Советом решения квалифицированным большинством, то Совет на протяжении разумного времени сделает все возможное для достижения удовлетворительного решения, за которое могут быть представлены, по крайней мере, 65 голосов из 87.

После перевзвешивания голосов в Совете Министров, Ниццский Договор отменил Иоаннинский компромисс.

JOINT ACTION

This term, which refers to a legal instrument under Title V of the Treaty on European Union, means coordinated action by the Member States whereby resources of all kinds (human resources, know-how, financing, equipment and so on) are mobilised to attain specific objectives fixed by the Council on the base of general guidelines from the European Council.

Спільна дія

Цей термін, який є назвою юридичного акту у рамках Глави V Договору про Європейський Союз, означає скоординовану діяльність держав-члешв, при якій всі види ресурсів (людські ресурси, ноу-хау, фінансування, обладнання, тощо) мобілізуються для досягнення певних цілей, встановлених Радою на підставі загальних керівних актів Європейської Ради.

118

Общее действие

Этот термин, который является названием юридического акта в рамках ГлаИ V Договора об Европейском Союзе, означает скоординированную деятельность государств-членов, при который все виды ресурсов (человеческие ресурсы, ноу-хау, финансирование, оборудование, и т.п.) мобилизируются для достижения определенных целей, установленных Советом на основании общих руководящих актов Европейского Совета.