Програма Tacis Європейського Союзу, Проект
Вид материала | Документы |
- Програма Tacis Європейського Союзу, Проект, 947.47kb.
- Адаптація законодавства, 124.89kb.
- Постанови кабінету міністрів україни зміст, 5319.12kb.
- Інструмент Європейського сусідства І Партнерства, 640.25kb.
- Яка основна мета адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу?, 6.85kb.
- Усе про спільні політики європейського союзу, 9263.89kb.
- Указ президента україни про Програму інтеграції України до Європейського Союзу, 14.47kb.
- Польсько – Український Тренінго – Консалтинговий Центр для мсп, 266.38kb.
- Авна політика інтеграції України до Європейського Союзу та формування нової політики, 107.81kb.
- Фінансований єс проект, 573.9kb.
EMPLOYMENT COMMITTEE
Set up by the Treaty of Amsterdam, the advisory Employment Committee has replaced the Employment and Labour Market Committee set up in 1996 (Article 130 of the EC Treaty).
Made up of two representatives of each Member State and two representatives of the Commission, the Committee's task is to assist the Council with its responsibilities in these fields.
It monitors Member States' employment and labour market policies, promotes their coordination and delivers opinions. In performing its remit it consults the social partners (management and labour).
Комітет з питань зайнятості
Згідно з Амстердамським договором Комітет із зайнятості і ринку праці, створений у 1996 р. (стаття 130 Договору про заснування Європейського Співтовариства) було замінено дорадчим Комітетом із зайнятості.
Завдання Комітету, який складається з двох представників від кожної держави-члена і двох представників від Комісії, полягає у наданні допомоги Раді при виконанні її обов’язків у сфері зайнятості.
Він здійснює нагляд за політикою держав-члешв у цій сфері, сприяє її координації та висловлює свої зауваження. При цьому він консультується із соціальними партнерами (менеджментом та працівниками).
86
Комитет по вопросам занятости
Согласно Амстердамскому договору „Комитет по занятости и рынку труда", созданный в 1996 г. (статья 130 Договора о создании Европейского Сообщества), был заменен совещательным Комитетом по занятости.
Задачи Комитета, который состоит из двух представителей от каждого государства-члена и двух представителей от Комиссии, заключается в оказании помощи Совету при исполнении его обязанностей в сфере занятости.
Он осуществляет надзор за политикой государств-членов в этой сфере, способствует ее координации и высказывает свои замечания. При этом он консультируется с социальными партнерами (менеджментом и работниками).
ENTERPRISE POLICY
The objective of enterprise policy is to make it easier to create and develop enterprises or industries within the European Union.
The European Commission coordinates the initiatives of the Member States in this area while the Council, further to proposals from the Commission and after consultation with the European Parliament, decides unanimously on the measures designed to support the Member States' initiatives.
Enterprise policy aims to allow enterprises to adapt to structural changes and expand, particularly small and medium-sized enterprises.
It also aims to stimulate cooperation between enterprises and to encourage them to make full use of the benefits of research, technological developments and innovation.
ate
At the European Council in Lisbon on 23 and 24 March 2000, the Heads of State and Government declared that the European Union's objective was to become the most competitive and dynamic knowledge-based economy in the world by 2010. Enterprise policy is helping to achieve this objective by fostering entrepreneurial spirit and innovation through the best possible use of the benefits conveyed by the internal market, by coordinating policies in the Member States through standardisation or the exchange of best practices, and by developing electronic commerce.
Політика у сфері підприємництва
Метою політики у сфері підприємництва є полегшення створення і розвитку підприємств та галузей промисловості у Європейському Союзі.
87
Глосарій термінів
Європейська Комісія координує ініціативи держав-члешв в цій сфері, а Рада, на підставі пропозицій від Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом, одностайно приймає рішення щодо заходів, спрямованих на підтримку цих ініціатив.
Політика у сфері підприємництва спрямована на те, щоб дати змогу підприємствам пристосовуватися до структурних змін та розширюватися, особливо це стосується малих і середніх підприємств.
Вона також спрямована на стимулювання співпраці між підприємствами і на заохочення їх до повного використання переваг, які випливають з наукових досліджень, технологічних розробок та інновацій. На Європейській Раді, що відбулася з 23 по 24 березня 2000 р. у Лісабоні, глави держав і урядів проголосили, що мета Європейського Союзу полягає в тому, щоб до 2010 р. стати найбільш конкурентоспроможною і динамічною економічною силою світу, яка базується на знаннях. Політика у сфері підприємництва допомагає досягти цієї мети шляхом сприяння підприємництву та впровадженню інноваційних технологій завдяки найповнішому використанню переваг внутрішнього ринку, координації політики держав-члешв за допомогою стандартизації, обміну досвідом, а також розвитку електронної торгівлі.
Политика в сфере предпринимательства
Целью политики в сфере предпринимательства является облегчение создания и развития предприятий и отраслей промышленности в Европейском Союзе.
Европейская Комиссия координирует инициативы государств-членов в этой сфере, а Совет, на основании предложения Комиссии и после консультаций с Европейским Парламентом, единогласно принимает решение о мерах, направленных на поддержку этих инициатив. Политика в сфере предпринимательства направлена на то, чтобы дать возможность предприятиям приспособиться к структурным изменениям и расширяться, особенно это касается малых и средних предприятий.
Она также направлена на стимулирование сотрудничества между предприятиями и на поощрение их в полной мере использовать преимущества, вытекающие из научных исследований, технологических разработок и инноваций. На Европейском Совете, состоявшемся с 23 по 24 марта 2000 г. в Лиссабоне, главы государств и правительств провозгласили, что цель Европейского Союза состоит в том, чтобы к 2010 г. стать наиболее конкурентоспособной и динамичной экономической силой мира, основанной на знаниях. Политика в сфере предпринимательства помогает достичь этой цели путем содействия предпринимательству и введению инновационных технологий благодаря наиболее полному использованию преимуществ внутреннего рынка, координации политики государств-членов с помощью стандартизации, обмена опытом, а также развития электронной торговли.
88
EQUAL TREATMENT FOR MEN AND WOMEN
As early as 1957, Article 141 (former Article 119) of the EC Treaty laid down the principle that men and women should receive equal pay for equal work. Since 1975 a series of directives have broadened the principle to cover access to employment, training and career progression, the aim being to eliminate all forms of discrimination at work.
The Treaty of Amsterdam seeks to supplement Article 141 (which is rather limited in scope, covering only equal pay) by including the promotion of equality between men and women as one of the tasks of the Community set out in Article 2 of the EC Treaty.
The Charter of Fundamental Rights of the European Union, adopted in December 2000, includes a chapter entitled "Equality" which sets out the principles of equality between men and women. It states that "Equality between men and women must be ensured in all areas, including employment, work and pay."
EUROPE AGREEMENT
A Europe agreement is a specific type of association agreement concluded between the European Union and certain Central and Eastern European states. Its aim is to prepare the associated state for accession to the European Union, and is based on respect of human rights, democracy, the rule of law and the market economy.
A Europe agreement is concluded for an indefinite period and is made up of a number of elements:
- a political aspect, providing for bilateral and multilateral consultations on any questions of common interest;
- a trade aspect, in order to set up a free trade area;
- economic, cultural and financial cooperation;
- alignment of legislation, particularly on intellectual property and competition rules.
EUROPEAN CENTRAL BANK (ECB)
9 it
The European Central Bank was inaugurated on 30 June 1998. On 1 January 1999 it took over responsibility for implementing European monetary policy as defined by the European System of Central Banks (ESCB). 2he ECB's decision-making bodies
89
Глосарій термінів
run the European System of Central Banks, whose tasks are to manage the volume of money in circulation, conduct foreign-exchange operations, hold and manage the Member States' official foreign-exchange reserves, and promote the smooth operation of payment systems.
EUROPEAN COMMISSION
The European Commission is a body with powers of initiative, implementation, management and control. It is the guardian of the Treaties and the embodiment of the interests of the Community. It is composed of twenty independent members, including a President and two Vice-Presidents. It is appointed for a five-year term by the Council, acting by qualified majority in agreement with the Member States. It is subject to a vote of appointment by the European Parliament, to which it is answerable. The Commissioners are assisted by an administration made up of directorates-general and specialised departments whose staff are divided mainly between Brussels and Luxembourg.
EUROPEAN CONFERENCE
The European Conference was set up to provide a framework for the enlargement process, bringing together the Member States of the European Union with the European countries that are hoping to join. It is a multilateral forum for political consultation on questions of general interest, particularly:
- the common foreign and security policy;
- justice and home affairs;
- economic affairs and regional cooperation.
EUROPEAN CONVENTION
At the Nice European Council in December 2000, a declaration on the future of the Union, the Nice Declaration, was adopted. The aim of this Declaration was to pursue institutional reform. It set out three steps for this reform: the launch of a debate on the future of the European Union, a Convention on institutional reform, the implementation of which was agreed by the Laeken European Council in December 2001, and finally the convening of an IGC in 2004.
2he aim of this Convention is to examine four key questions on the future of the Union: the division of powers, the simplification of the treaties, the role of the national parliaments and the status of the Charter of Fundamental Rights.
90
EUROPEAN CONVENTION ON HUMAN RIGHTS (ECHR)
A European Convention on Human Rights signed in Rome under the aegis of the Council of Europe on 4 November 1950 established an unprecedented system of international protection for human rights, offering individuals the possibility of applying to the international court for the enforcement of their rights. The Convention has been ratified by all the Member States of the Union.
EUROPEAN COUNCIL
The European Council is the term used to describe the regular meetings of the Heads of State or Government of the European Union Member States. It was set up by the communiqué issued at the close of the December 1974 Paris Summit and first met in 1975 (in Dublin, on 10 and 11 March). Its existence was given legal recognition by the Single European Act, while official status was conferred on it by the Treaty on European Union. It meets at least twice a year and the President of the European Commission attends as a full member. Its objectives are to give the European Union the impetus it needs in order to develop further and to define general policy guidelines.
EUROPEAN COURT OF AUDITORS
The European Court of Auditors, based in Luxembourg, is composed of fifteen members appointed for six years by unanimous decision of the Council after consulting the European Parliament. It checks European Union revenue and expenditure for legality and regularity and ensures that financial management is sound. It was set up in 1977 and raised to full institution status by the 1992 Treaty on European Union.
Однакове ставлення до чоловіків і жінок
Ще у 1957 р. стаття 14 (колишня стаття 119) Договору про заснування Європейського Співтовариства заклала принцип, згідно з яким чоловіки і жінки повинні одержувати однакову платню за однакову роботу. З 1975 р. серія директив, мета яких полягала у тому, щоб усунути всі форми дискримінації на роботі, розширила цей принцип на доступ до зайнятості, навчання і просування на роботі.
Амстердамський Договір доповнив статтю 141 (яка є досить обмеженою за обсягом, оскільки стосується лише рівної платні), визначаючи сприяння рівності між чоловіками і жінками як одне з головних завдань Співтовариства, передбачених у статті 2 Договору.
да
“Хартія основних прав Європейського Союзу”, яка була прийнята у гру« 2000 р., містить главу “Рівність”, яка встановлює принципи рівності |
91
Глосарій термінів
чоловіками і жінками. Вона встановлює, що: “Рівність між чоловіками і жінками повинна забезпечуватися у всіх сферах, включаючи зайнятість, роботу і оплату”.
Європейська угода
Європейська угода є особливим типом угод про асоціацію, які були укладені між Європейським Союзом і деякими країнами Центральної і Східної Європи. її мета полягає у підготовці асоційованої держави до вступу до Європейського Союзу і грунтується на повазі до прав людини, демократії, верховенстві права і ринковій економіці.
Європейська угода укладається на невизначений період і складається з ряду елементів:
- політичний аспект, який передбачає двосторонні і багатосторонні консультації з будь-яких питань, що становлять спільний інтерес;
- торговельний аспект - з метою встановлення зони вільної торгівлі;
- економічне, культурне і фінансове співробітництво;
- наближення законодавства, зокрема щодо інтелектуальної власності і правил конкуренції.
Європейський центральний банк
Європейський центральний банк було створено 30 червня 1998 р. 1 січня 1999 р. він взяв на себе запровадження Європейської валютної політики, як це визначено Європейською системою центральних банків. Розпорядчі органи ЄЦБ керують Європейською системою центральних банків, завдання якої полягають в управлінні обсягом грошей в обігу, виконанні валютних обмінних операцій, утриманні та управлінні офіційними резервами іноземної валюти держав- членів і забезпеченні дієздатності платіжних систем.
Європейська Комісія
Європейська Комісія є інституцією, яка має повноваження законодавчої ініціативи, а також виконавчі, управлінські та контрольні повноваження. Вона стоїть на варті Договорів та інтересів Співтовариства. Комісія складається з двадцяти незалежних членів, включно із Президентом та двома віце-президентами. Вона призначається на п’ятирічний строк Радою, яка діє кваліфікованою більшістю за згодою держав-членів. Для призначення вона підлягає затвердженню Європейським Парламентом, якому вона підзвітна. Комісіонерам допомагають адміністрації, що складаються з генеральних директоратів і спеціалізованих департаментів, штат яких в основному розподілено між Брюсселем і Люксембургом.
92
Європейська конференція
Європейська конференція була запроваджена з метою забезпечення основи для процесу розширення. На ній зустрічаються представники держав-члешв Європейського Союзу та тих європейських країн, що сподіваються до нього приєднатися. Вона є багатостороннім форумом для політичних консультацій з питань, що становлять загальний інтерес, зокрема:
- спільна зовнішня політика та політика безпеки;
- правосуддя і внутрішні справи;
- економічні питання та регіональна співпраця.
Європейська конвенція
На Ніццькій Європейській Раді у грудні 2000 р. була прийнята декларація про майбутнє Союзу -Ніцька декларація. її мета полягає у розширенні шститущйної реформи. Декларація визначила три етапи цієї реформи: початок дебатів про майбутнє Європейського Союзу, Конвенція з шститущйної реформи, проведення якої було передбачено лаекенською Європейською Радою у грудні 2001 р. і, нарешті, скликання міжурядової конференції у 2004 Р.
Метою цієї Конвенції є розгляд чотирьох ключових питань про майбутнє Союзу: розподіл влади, спрощення договорів, роль національних парламентів і статус “Хартії основних прав”.
Європейська конвенція з прав пюдини
Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод, яка була підписана у Римі під егідою Ради Європи 4 листопада 1950 р., встановила безпрецедентну систему міжнародного захисту прав людини, надаючи особам можливість звернення до міжнародного суду за захистом своїх прав. Конвенція була ратифікована всіма державами-членами Союзу.
Європейська Рада
Європейська Рада - це поняття, яке використовується для опису регулярних
зустрічей глав держав або урядів країн-члешв Європейського Союзу. Вона
була заснована на підставі комюніке, оголошеного на закритті паризької
зустрічі у верхах у грудні 1974 р. і провела свою першу зустріч у 1975 р. (у
Дубліні 10 і 11 березня). її існування було визнане Єдиним Європейським
Актом, в той час як офіційний статус вона отримала на підставі Договору про
Європейський Союз. Вона зустрічається щонайменше двічі на рік, а Президент
Європейської Комісії бере у ній участь в якості повноправного члена. ¥
І
93
Глосарій термінів
її завдання полягають у наданні Європейському Союзу стимулу, якого він потребує з метою свого подальшого розвитку, та у визначенні загальнополітичних настанов.
Європейська рахункова палата
Європейська рахункова палата, що знаходиться у Люксембурзі, складається з п’ятнадцяти членів, які призначаються на 6 років одностайним рішенням Ради ЄС після консультацій з Європейським Парламентом. Вона перевіряє надходження і витрати Європейського Союзу з точки зору законності і регулярності та забезпечує належний фінансовий менеджмент. Вона була заснована у 1997 р. і отримала статус повної інституції згідно з Договором про Європейський Союз 1992 р.
Одинаковое отношение к мужчинам и женщинам
Еще в 1957 г. статья 14 (бывшая статья 119) Договора об учреждении Европейского Сообщества заложила принцип, согласно которому мужчины и женщины должны получать одинаковую оплату за одинаковую работу. С 1975 г. серия директив, цель которых состояла в том, чтобы устранить все формы дискриминации на работе, расширила этот принцип на доступ к занятости, обучение и продвижение на работе.
Амстердамский Договор дополнил статью 141 (которая является довольно ограниченной по объему, поскольку касается лишь одинаковой оплаты), определяя содействие равенству между мужчинами и женщинами как одну из главных задач Сообщества, предусмотренных в статье 2 Договора.
“Хартия основных прав Европейского Союза”, которая была принята в декабре 2000 г., содержит главу “Равенство”, которая устанавливает принципы “авенства между мужчинами и женщинами. Она предусматривает, что: "Равенство между мужчинами и женщинами должно обеспечиваться во всех сферах, включая занятость, работу и оплату”.
Европейское соглашение
Европейское соглашение является особым типом соглашений об ассоциации, которые были заключены между Европейским Союзом и некоторыми странами Центральной и Восточной Европы. Ее цель состоит в подготовке ассоциированного государства к вступлению в Европейский Союз и основывается на уважении к правам человека, демократии, верховенстве права и рыночной экономике.
Европейськое соглашение заключается на неопределенный период и состоит из ряда элементов:
- политический аспект, который предусматривает двусторонние и многосторонние консультации по любым вопросам, которые представляют общий интерес;
94
- торговый аспект - с целью создания зоны свободной торговли;
- экономическое, культурное и финансовое сотрудничество;
- приближение законодательства , в частности относительно интеллектуальной собственности и правил конкуренции.
Европейский центральный банк
Европейский центральный банк был создан 30 июня 1998 г. 1 января 1999 г. он взял на себя внедрение Европейской валютной политики, как это определено Европейской системой центральных банков. Распорядительные органы ЕЦБ руководят Европейской системой центральных банков, функции которой состоят в управлении объемом денег в обороте, выполнении валютных обменных операций, содержании и управлении официальными резервами иностранной валюты государств- членов и обеспечении дееспособности платежных систем.
Европейская Комиссия
Европейская Комиссия является институцией, которая имеет полномочия законодательной инициативы, а также исполнительные, управленческие и контрольные полномочия. Она стоит на страже Договоров и интересов Сообщества. Комиссия состоит из двадцати независимых членов, включая Президента и двух вице-президентов. Она назначается на пятилетний срок Советом, которая действует квалифицированным большинством по согласию государств-членов. Для назначения она подлежит утверждению Европейским Парламентом, которому она подотчетна. Комиссионерам помогают администрации, которые состоят из генеральных директоратов и специализированных департаментов, штат которых в основном распределен между Брюсселем и Люксембургом.
Европейская конференция
Европейская конференция была внедрена с целью обеспечения основы для процесса расширения. На ней встречаются представители государств-членов Европейского Союза и тех европейских стран, которые желают к нему присоединиться. Она является многосторонним форумом для политических консультаций по вопросам, которые представляют общий интерес, в частности:
- общая внешняя политика и политика безопасности;
- правосудие и внутренние дела;
- экономические вопросы и региональное сотрудничество.
95
Глосарій термінів
■Европейская конвенция
На Ниццском Европейском Совете в декабре 2000 г. была принята декларация о будущем Союза - Ниццская декларация. Ее цель состоит в расширении институционной реформы. Декларация определила три этапа этой реформы: начало дебатов о будущем Европейского Союза, Конвенция по институционной реформе, проведение которой было предусмотрено лаекенским Европейским Советом в декабре 2001 г. и, в конце концов, созыв межправительственной конференции в 2004 г.
Цель этой Конвенции состоит в рассмотрении четырех ключевых вопросов о будущем Союза: распределение власти, упрощение договоров, роль национальных парламентов и статус “Хартии основных прав”.
Европейская конвенция по правам человека
Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод, которая была подписана в Риме под эгидой Совета Европы 4 ноября 1950 г., установила беспрецедентную систему международной защиты прав человека, предоставляя лицам возможность обращения в международный суд за защитой своих прав. Конвенция была ратифицирована всеми государствами-членами Союза.
Европейский Совет
Европейский Совет - это понятие, которое используется для описания регулярных встреч глав государств или правительств государств-членов Европейского Союза. Он был создан на основании коммюнике, объявленного на закрытии парижской встречи в верхах в декабре 1974 г. и провела свою первую встречу в 1975 г. (в Дублине 10 и 11 марта). Ее существование было признано Единым Европейским Актом, в то время как официальный статус она получила на основании Договора о Европейском Союзе. Европейский Совет встречается как минимум дважды на год, а Президент Европейской Комиссии принимает в нем участие в качестве полноправного члена.
Его задачи состоят в предоставлении Европейскому Союзу стимула, в котором он нуждается с целью своего дальнейшего развития, и в определении общеполитических установок.
Европейская счетная палата
Европейская счетная палата, которая находится в Люксембурге, состоит из пятнадцати членов, которые назначаются на 6 лет единодушным решением Совета ЕС после консультаций с Европейским Парламентом. Она проверяет поступления и затраты Европейского Союза с точки зрения законности и регулярности и обеспечивает надлежащий финансовый менеджмент. Она была основана в 1997 г. и получила статус полной институции в соответствии с Договором о Европейском Союзе 1992 г.
96
EUROPEAN ARREST WARRANT
The European arrest warrant is a judicial decision issued by a Member State with a view to the arrest and surrender by another Member State of a person being sought
ght
for a criminal prosecution or a custodial sentence.
It is a tool designed to strengthen cooperation between the judicial authorities of the Member States by eliminating the use of extradition. It is based on the principle of mutual recognition of decisions in criminal matters.
The European arrest warrant is based on a Framework Decision adopted by the Council on 13 June 2002. This decision must be applied from 1 January 2004 but a number of States have decided to bring forward the date of entry into force to 2003.
Європейський ордер на арешт
Європейський ордер на арешт - це судове рішення, видане однією державоИ членом з метою арешту і приводу до суду іншою державою-членом особи, яка розшукується за підозрою у вчиненні злочину або за вироком, що передбачає ув’язнення.
Цей інструмент покликаний посилити співпрацю між судовими властями держав-члешв шляхом відмови від використання інституту видачі. Він базується на принципі взаємного визнання рішень у кримінальних справах. 1
Європейський ордер на арешт було введено Рамковим рішенням Ради від 13 червня 2002 р. Це Рішення повинно застосовуватися з 1 січня 2004 p., але ряд держав вирішили ввести його в дію у 2003 р.
Европейский ордер на арест
Европейский ордер на арест - это судебное решение, выданное одним государством-членом с целью ареста и привода в суд другим государством-членом лица, которое разыскивается по подозрению в совершении преступления или по приговору, предполагающему тюремное заключение.
Этот инструмент предназначен для укрепления сотрудничества между судебными властями государств-членов путём отказа от использования института выдачи. Он основывается на принципе взаимного признания решений в уголовных делах.
Европейский ордер на арест был введен Рамочным решением Совета от 13 июня 2002 г. Это Решение должно применяться с 1 января 2004 г., но ряд государств решили ввести его в силу в 2003 г.
97
Глосарій термінів
EUROPEAN ECONOMIC AND SOCIAL COMMITTEE (EESC)
The European Economic and Social Committee was set up by the Treaty establishing the European Economic Community in 1957 to represent the interests of the various economic and social groups. It consists of 222 members falling into three categories: employers, workers and representatives of particular types of activity (such as farmers, craftsmen, small businesses and industry, the professions, consumer representatives, scientists and teachers, cooperatives, families, environmental movements). Members are appointed by unanimous Council decision for four years and this term may be renewed.
The EESC is consulted before a great many instruments concerning the internal market, education, consumer protection, environment, regional development and social affairs are adopted. It may also issue opinions on its own initiative. Since the entry into force of the Treaty of Amsterdam (May 1999), the EESC has to be consulted on an even wider range of issues (the new employment policy, the new social affairs legislation, public health and equal opportunities) and it may also be consulted by the European Parliament.
Європейський економічний і соціальний комітет
Європейський економічний і соціальний комітет було створено відповідно до Договору про заснування Європейського Економічного Співтовариства у 1957 р. для представництва інтересів різних економічних і соціальних груп. Він складається з 222 членів, що поділяються на три категорії: роботодавці, працівники і представники окремих видів діяльності (фермери, ремісники, представники малого бізнесу і промисловості, професій, представники споживачів, науковців і вчителів кооператорів, сімей, рухів захисників довкілля). Члени призначаються одностайним рішенням Ради на 4 роки і можуть призначатися повторно.
З Комітетом проводяться консультації перед прийняттям актів, що стосуються внутрішнього ринку, освіти, захисту прав споживачів, довкілля, регіонального розвитку і соціальних питань. Він також має право видавати висновки за своєю ініціативою. З набранням чинності Амстердамським договором (травень 1999 р.) консультації з Комітетом передбачені щодо ширшого кола питань (нова політика зайнятості, нове законодавство з соціальних справ, публічна охорона здоров’я і рівні можливості). З Комітетом може також консультуватися Європейський Парламент.
98
Европейский экономический и социальный комитет
Европейский экономический и социальный комитет был создан в соответствии с Договором об учреждении Европейского Экономического СообществаИ 1957 г. с целью представительства интересов разных экономических и социальных групп. Он состоит из 222 членов, которые разделены на три категории: работодатели, работники и представители отдельных видов деятельности (фермеры, ремесленники, представители малого бизнеса и промышленности, профессий, представители потребителей, научных работников и учителей кооператоров, семей, движений защитников окружающей среды). Члены назначаются единогласным решением Совета на 4 года и могут назначаться повторно.
С Комитетом проводятся консультации перед принятием актов, которые касаются внутреннего рынка, образования, защиты прав потребителей, окружающей среды, регионального развития и социальных вопросов. Он также имеет право принимать выводы по своей инициативе. Со вступлением в силу Амстердамским договором (май 1999 г.) консультации с Комитетом предусматриваются относительно более широкого круга вопросов (новая политика занятости, новое социальное законодательство, публичное здравоохранение и равные возможности). С Комитетом также может консультироваться Европейский Парламент.
EUROPEAN EMPLOYMENT STRATEGY (EES)
The Treaty of Amsterdam introduced the concept of a European strategy for employment, following on from the integrated strategy for employment launched at the Essen European Council in December 1994.
At Essen, the European Council had asked the Member States to draw up multiannual programmes for employment (MAPs) and to provide the Commission with reports on their implementation.
The European Employment Strategy is built around the four pillars of employability, entrepreneurship, adaptability and equal opportunities. Each year, the Member States draw up National Action Plans on Employment (NAPS). The NAPS are analysed by the Commission and the Council, and the results, presented in a Joint Employment Report, serve as a basis for reprioritising and making recommendations to Member States in respect of their employment policies.
99
Глосарій термінів
Європейська стратегія зайнятості
Амстердамський договір запровадив концепцію Європейської стратегії зайнятості, яка є продовженням інтегрованої стратегії зайнятості, започаткованої ессенською Європейською Радою у грудні 1994 р.
У Ессені Європейська Рада звернулася до держав-члешв із проханням складати багаторічні програми зайнятості і надсилати Комісії звіти про їх виконання.
Європейська стратегія зайнятості базується на чотирьох опорах: спроможність зайнятості, підприємництво, здатність до пристосування і рівні можливості. Кожного року держава-член складає Національний план дій у сфері зайнятості. Плани дій аналізуються Комісією і Радою, а результати, які представляються у Спільній доповіді щодо сфери зайнятості, слугують основою для зміни пріоритетів і опрацювання рекомендацій для держав-члешв щодо їх політики зайнятості.
Европейская стратегия занятости
Амстердамский договор ввел концепцию Европейской стратегии занятости, которая является продолжением интегрированной стратегии занятости, инициированной эссенским Европейским Советом в декабре 1994 г.
В Эссене Европейский Совет обратился к государствам-членам с просьбой составлять многолетние программы занятости и направлять Комиссии отчеты об их выполнении.
Европейская стратегия занятости основывается на четырех опорах: способность к занятости, предпринимательство, способность к приспособлению и равные возможности. Каждый год государство-член составляет Национальный план действий в сфере занятости. Планы действий анализируются Комиссией и Советом, а результаты, которые представляются в Общем докладе о сфере занятости, служат основой для изменения приоритетов и подготовки рекомендаций для государств-членов относительно их политики занятости.
EUROPEAN INVESTMENT BANK (EIB)
Set up by the Treaty of Rome, the European Investment Bank is the Community's financial institution. Its task is to contribute to the balanced development of the Community by way of economic integration and social cohesion.
The EIB's shareholders are the Member States of the European Union. The bank is administered by the Board of Governors, which comprises the fifteen finance
100
ministers. It has legal personality and is financially independent. It provides long-term financing for practical projects the economic, technical, environmental and financial viability of which is guaranteed.
In March 2000 the conclusions of the Lisbon European Council called for a strengthening of support for small and medium-sized enterprises (SMEs).
EUROPEAN JUDICIAL NETWORK IN CRIMINAL MATTERS (EJN)
The purpose of the European Judicial Network (EJN) in criminal matters is to facilitate mutual legal assistance in the fight against transnational crime. It originates in a joint action adopted by the Council on 29 June 1998.
The judicial network is made up of contact points designed to enable local judicial authorities and judicial authorities in the other Member States to establish direct contacts between themselves. These contact points also provide the legal or practical information necessary to help the authorities concerned to prepare an effective request for judicial cooperation.
There is also a European Judicial Network in civil and commercial matters, established by Council Decision of 28 May 2001 and based on the network in criminal matters.
Європейський Інвестиційний Банк
Утворений на підставі Римського Договору, Європейський Інвестиційний Банк є фінансовою інституцією Співтовариства. Його завдання полягає у сприянні збалансованому розвитку Співтовариства шляхом економічної інтеграції і соціальної єдності.
Акціонерами ЄІБ є держави- члени Європейського Союзу.
Банк адмініструється Радою управляючих, яка складається з 15 міністрів фінансів. Він має статус юридичної особи і є фінансово незалежним. Банк надає довгострокове фінансування практичним проектам, які гарантують економічну, технічну, екологічну та фінансову ефективність.
Лісабонська Європейська Рада, яка відбулася в березні 2000 р., у своїх висновках закликала Банк посилити підтримку малих і середніх підприємств.
Європейська судова мережа з кримінальних справ
Метою Європейської судової мережі з кримінальних справ є сприяння взаємній правовій допомозі у боротьбі з транснаціональною злочинністю. Вона була заснована на підставі спільної дії, прийнятої Радою 29 червня 1998 р.
101
Глосарій термінів
Судова мережа складається з контактних пунктів, які надають можливість місцевим судам різних держав-члешв встановлювати прямі контакти між собою. Ці контактні пункти також надають правову або практичну інформацію, необхідну для задіяних органів при підготовці ефективних запитів на судову співпрацю.
Існує також Європейська судова мережа з цивільних і комерційних справ, яка була створена на підставі рішення Ради від 28 травня 2001 р. і базується на мережі з кримінальних справ.
Европейский инвестиционный банк
Созданный на основании Римского Договора, Европейский Инвестиционный Банк является финансовым учреждением Сообщества. Его задача состоит в содействии сбалансированному развитию Сообщества через экономическую интеграцию и социальное единство.
Акционерами ЕИБ являются государства-члены Европейского Союза.
Банк администрируете« Советом управляющих, который состоит из 15 министров финансов. Он имеет статус юридического лица и является финансово независимым. Банк предоставляет долгосрочное финансирование практическим проектам, которые гарантируют экономическую, техническую, экологическую и финансовую эффективность.
Лиссабонский Европейский Совет, который состоялся в марте 2000 г., в своих выводах призвал Банк усилить поддержку малых и средних предприятий.
|вропейская судебная сеть по уголовным делам
Целью Европейской судебной сети по уголовным делам является содействие взаимной правовой помощи в борьбе с транснациональной преступностью. Она была создана на основании общего действия, принятого Советом 29 июня 1998 г.
Судебная сеть состоит из контактных пунктов, которые предоставляют возможность местным судам разных государств-членов устанавливать прямые контакты между собой. Эти контактные пункты также предоставляют правовую или практическую информацию, необходимую для задействованных органов при подготовке эффективных запросов на судебное сотрудничество.
Существует также Европейская судебная сеть по гражданским и коммерческим делам, которая была создана на основании решения Совета от 28 мая 2001 г. и основывается на сети поуголовным делам.
102
EUROPEAN PARLIAMENT
The European Parliament is the assembly of the representatives of the 370 million Union citizens. Since 1979 they have been elected by direct universal suffrage and today total 626, distributed between Member States by reference to their population. The European Parliament's main functions are as follows:
- it considers the Commission's proposals and is associated with the Council in the legislative process, in some cases as co-legislator, by means of various procedures (codecision procedure, cooperation procedure, assent, advisory opinion etc.);
- it has the power of control over the Union's activities through its confirmation of the appointment of the Commission (and the right to censure it) and through the written and oral questions it can put to the Commission and the Council;
-
et,
it shares budgetary powers with the Council in voting on the annual budget, rendering it enforceable through the President of Parliament's signature, and overseeing its implementation.
Європейський Парламент
Європейський Парламент є асамблеєю представників 370 млн. громадИ Європейського Союзу. З 1979 р. вони обираються прямим загальним голосуванням і нині налічують 626 представників, розподілених ■ державами-членами відповідно до кількості їх населення. Головними функціями Європейського Парламенту є наступні:
- він розглядає пропозиції Комісії і разом з Радою бере участь у законотворчому процесі за допомогою різних процедур (процедури спільного прийняття рішень, процедури співпраці, надання згоди, консультативного висновку, тощо);
- він має контрольні повноваження щодо діяльності Союзу через затвердження призначення Комісії
- (і права перевіряти її), а також письмові та усні запити, які він направляє Комісії і Раді;
- він розділяє з Радою бюджетні повноваження, затверджуючи річний бюджет та лептимізуючи його підписом Президента Парламенту, а також здійснюючи нагляд за його виконанням.
Европейский Парламент
Европейский Парламент является ассамблеей представителей 370 іВ граждан Европейского Союза. С 1979 г. они избираются прямым общим голосованием и сейчас насчитывают 626 представителей, распределеннИ между государствами-членами в соответствии с количеством их населения. Главными функциями Европейского Парламента являются следующие:
103
Глосарій термінів
- он рассматривает предложения Комиссии и вместе с Советом принимает участие в законотворческом процессе с помощью различных процедур (процедуры общего принятия решений, процедуры сотрудничества, предоставление согласия, консультативного заключения, и т.п.);
- он имеет контрольные полномочия относительно деятельности Союза через утверждение назначения Комиссии
- (и права проверять ее), а также письменные и устные запросы, которые он направляет Комиссии и Совету;
- он разделяет с Советом бюджетные полномочия, утверждая годовой бюджет и легитимизируя его подписью Президента Парламента, а также осуществляя надзор за его выполнением.
EUROPEAN SECURITY AND DEFENCE POLICY (ESDP)
I The European Union's European Security and Defence Policy (ESDP) includes the eventual framing of a common defence policy which might in time lead to a common defence. Established in 1999 at the Cologne European Council, the ESDP aims to allow the Union to develop its civilian and military capacities for crisis management and conflict prevention at international level thus helping to maintain peace and international security, in accordance with the United Nations Charter. The ESDP, which does not involve the creation of a European army, is developing in a manner that is compatible and coordinated with NATO. Європейська політика безпеки і оборони Європейська політика безпеки і оборони Європейського Союзу передбачає поступове формування спільної оборонної політики, яка з часом може привести до спільної оборони. Заснована у 1999 р. на колонській Європейській Раді, вона має на меті надати можливість Союзу розвивати свою цивільну і військову міць для кризового менеджменту і запобігання конфліктам на міжнародному рівні, таким чином допомагаючи підтримувати мир і міжнародну безпеку відповідно до Статуту ООН. Вона не передбачає створення європейської армії і розвивається у спосіб, який є сумісним і скоординованим з НАТО. Европейская политика безопасности и обороны Европейская политика безопасности и обороны Европейского Союза предусматривает постепенное формирование общей оборонительной политики, которая со временем может привести к общей обороне. Основанная
104
в 1999 г. на кожшском Европейском Совете, она направлена на предоставление Союзу возможности развивать свою гражданскую и военную мощь для кризисного менеджмента и предотвращения конфликтов на международном уровне, помогая, таким образом, поддерживать мир и международную безопасность в соответствии с Уставом ООН. Она не предусматривает создания европейской армии и развивается совместным и скоординированным с НАТО образом.
EUROPOL
Europol is referred to in Article 29 of the Treaty of Amsterdam, as a means of providing citizens with a high level of safety within an area of freedom, security and justice.
The idea of a European Police Office was first raised at the Luxembourg European Council on 28 and 29 June 1991. Provision for the Office was made in the Treaty of Maastricht, and it began its activities on 3 January 1994 as the Europol Drugs Unit (EDU). This initially confined its efforts to the fight against drugs, but its terms of reference were gradually extended to other serious crimes.
The Convention establishing Europol was signed in July 1995 and entered into force on 1 October 1998, but only became fully operational on 1 July 1999. Europol took over the activities of the EDU, for example in the areas of drug trafficking, clandestine immigration networks, trafficking in stolen vehicles, trafficking in human beings (including child pornography), counterfeiting currency and falsification of other means of payment, trafficking in radioactive and nuclear substances, terrorism and money-laundering.
all
Europol's role was enhanced in December 2001 when its remit was extended to all forms of international crime as defined in the annex to the Europol Convention.
Європол
Європол згадується у ст. 29 Амстердамського Договору у якості засобу забезпечення високого рівня безпеки громадян у межах зони свободи, безпеки і справедливості.
Ідея про Європол вперше виникла на люксембурзькій Європейській Раді, яка відбувалася 28 - 29 червня 1991 р. Положення про поліцейське відомство були включені у Маастрихтський договір, і воно розпочало свою діяльність 3 січня 1994 р. в якості „підрозділу Європолу з наркотиків”. Спочатку підрозділ зосереджував свої зусилля на боротьбі з наркотиками, але його функції були поступово розширені на інші серйозні злочини.
105
Глосарій термінів
Конвенція про заснування Європолу була підписана у липні 1995 р. і набрала чинності 1 жовтня 1998 р., але повністю почала застосовуватися лише з 1 липня 1999 р. Європол перебрав на себе функції підрозділу, наприклад, у таких сферах як розповсюдження наркотиків, підпільні імміграційні мережі, торгівля викраденими автомобілями, торгівля людьми (включно з дитячою порнографією) фальшивомонетництво, торгівля радіоактивними і ядерними речовинами, тероризм і відмивання грошей.
Роль Європолу була посилена у грудні 2001 p., коли його повноваження були розширені на всі форми міжнародної злочинності, як це сформульовано у додатку до конвенції про Європол.
Европол
Европол упоминается в ст. 29 Амстердамского Договора в качестве средства обеспечения высокого уровня безопасности граждан в границах зоны свободы, безопасности и справедливости.
Идея о Европоле впервые возникла на люксембургском Европейском Совете, который проходил 28 - 29 июня 1991 г. Положения о полицейском ведомстве были включены в Маахстрихтский договор и ведомство начало свою деятельность 3 января 1994 г. в качестве „подразделения Европола по наркотикам”. Сначала подразделение сосредотачивало свои усилия на борьбе с наркотиками, но его функции были постепенно расширены на другие серьезные преступления.
Конвенция об учреждении Європола была подписана в июле 1995 г. и вступила в силу 1 октября 1998 г., но полностью начала применяться лишь с 1 июля 1999 г. Європол принял на себя функции подразделения, например, в таких сферах как распространения наркотиков, подпольные иммиграционные сети, торговля похищенными автомобилями, торговля людьми (включительно с детской порнографией) фальшивомонетничество, торговля радиоактивными и ядерными веществами, терроризм и отмывания денег.
Роль Європола была усилена в декабре 2001 г., когда его полномочия были расширены на все формы международной преступности, как это сформулировано в приложении к конвенции о Європоле.
EXHAUSTION
Intellectual property rights (IPRs) such as patents and trademarks give the developer certain exclusive rights over the exploitation of his work, such as in production and commerce. However, within the EU, the exclusive right cannot be used to artificially split up the common market along national borders. Therefore, the holder of an IPR
106
in a Member State cannot oppose the import of a product protected by the IPR into that Member State, where that product was already put on the market in another Member State by the holder or with his consent. To this extent the holder's IPR is considered to be exhausted. The principle of exhaustion does not apply with regard to products put on the market in third countries.
Вичерпання
Права інтелектуальної власності (ГПВ), такі як патенти і товарні знаки, надають розробнику певні виключні права на використання його роботи, наприклад, у виробництві і комерційній діяльності. Однак, у межах Європейського Союзу, виключне право не може використовуватися для штучного розколу спільного ринку за національними кордонами. Отже, власник ГПВ у державі-члеш не може перешкоджати імпорту продукту, охоронюваного ГПВ, у цю державу-член, якщо цей товар уже було випущено на ринок в іншій державі-члеш цим власником або за його згодою. У цьому відношенні ГПВ власника вважається вичерпаним. Принцип вичерпання не застосовується щодо товарів, випущених на ринки третіх країн.
Исчерпание
ые
Права интеллектуальной собственности (ПИС), такие как патенты и товарнИ знаки, предоставляют разработчику определенные исключительные права на использование его работы, например, в производстве и в коммерческой деятельности. Однако, в пределах Европейского Союза, исключительное право не может использоваться для искусственного раскола общего рынка по национальным границам. Так, владелец ПИС в государстве-члене не может препятствовать импорту продукта, охраняемого ПИС, в это государство-член, если этот товар уже был выпущен на рынок в другом государстве-члене этим владельцем или при его согласии. В этом отношении ПИС владельца считается исчерпанным. Принцип исчерпания не применяется относительно товаров, выпущенных на рынки третьих стран.