Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни, 3656.43kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
ЧАСТОТА ВИЯВЛЕННЯ ПАТОГЕННОГО СТАФІЛОКОКУ
СЕРЕД СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МЕДИЧНОГО ІНСТИТУТУ
Басова Т.В., асистент, Помошник С.О., Ліфиренко Я.В., студ. 2-го курсу
Наукові керівники – д-р .мед.наук, проф. Каплін М.М.
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб,
курс мікробіології, вірусології, імунології
В останні роки у всьому світі спостерігають ріст кількості захворювань, що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами. Одними з найбільш значимих представників умовно-патогенних збудників є стафілококи. Мета нашого дослідження – виявлення носіїв патогенного стафілококу серед студентів 2-го курсу медичного інституту СумДУ, вивчення популяційного складу ізолятів, вивчення патогенних властивостей стафілококу. При обстеженні 160 студентів, за допомогою бактеріологічного методу дослідження, нами було виявлено 28,92% носіїв патогенного стафілококу. Слід зауважити, що носіями найбільш патогенного представника роду – S. aureus, були студенти, які часто хворіють на респіраторні захворювання. Поряд з S. aureus виявлена асоціативна мікрофлора, у видовому складі якої переважали S.epidermidis, S. saprophyticus, S.pyogenes, з найбільш вираженими патогенними властивостями (гемолітична активність).
На наш погляд однією з сучаних особливостей перебігу носійства патогенного стафілококу є розвиток асоціативної умовно-патогенної мікрофлори, бо при тривалому перебігу носійства таких бактерій в умовах тривалого впливу умовно-патогенних мікроорганізмів, що максимально проявляють свої патогенні властивості, можуть розвиватися ускладнення.
Результами нашого дослідження встановлено, що 83,6% штамів патогенного стафілококу, виділених від студентів продукували ά-гемолізин, 16,4% - β-гемолізин. Слід зауважити, що гемолітичною активністю володіли не тільки S. aureus, але зустрічалися гемолізуючі штами S.epidermidis (26,7%). При чому 53,7% таких штамів продували β-гемолізин, який переважно зустрічається у S. aureus.
Визначаючи пзамокоагулятивні властивості штамів S. aureus, виділених від носіїв втановлено, що 45,8% штамів S. aureus згортували плазму через 40 хвилин, при чому більшість таких штамів ά-гемолітичні; 23,1% штамів – коагулювали плазму через 3 години, 31.1% - через 5-7 годин. Серед S. aureus, що коагулювали плазму на піздніх строках переважили β-гемолітичні штами.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРИБІВ РОДУ СANDIDA
Басова Т.В., асистент курсу мікробіології
Науковий керівник – д-р .мед.наук, проф. Каплін М.М.
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб
з курсом мікробіології
Відомо, що як і багатьом патогенним грибам, умовно-патогенним грибам роду Candida притаманні фактори патогенності. Саме такі влативості зумовлюють збільшення етіологічної ролі грибів роду Candida в розповсюдженні кандидозу. Патогенність грибів роду Candida значною мірою пов´язана з адгезивними властивостями. Метою нашої роботи стало вивчення адгезивних властивостей різних видів грибів роду Candida. Вивчення властивостей проведено на 23 штамах грибів роду Candida, що виділені від хворих, та 20 штамах – від кандидоносіїв. Виділення та ідентифікацію культур проводили за загальноприйнятими методиками. Адгезивні властивості грибів роду Candida, вилучених від людей різних груп, вивчали з використанням формалінізованих еритроцитів людини 0(І) Rh(+) групи крові за розгорненим методом В.І. Бріліс і співавт.
Результати нашого дослідження вказують на те, що серед штамів C.albicans високоадгезивні властивості мали штами переважно виділені від клінічних хворих в асоціації з S.aureus – 53,2 ± 4,0%. Вилучені асоціативні ізоляти C.albicans та C.tropicalis від кандидоносіїв високоадгезивними були в 15,3±6,0% та 13,3±4,7% відповідно. Серед грибів роду Candida, що виділені в монокультурі високою адгезивною активністю володіли C.albicans в 12,6±2,4%, середньою – C.krusei в 11,8±3,2%, C.tropicalis в 9,8±2,4%, найменшою – С.pseudotropicalis 6,9±3,7%.
За підсумками нашого дослідження найбільшою адгезивною активністю володіли гриби роду Candida, які виділені в асоціації з S.aureus, при чому більшість даних штамів S.aureus мали резистентність до аміноглікозидів (56,6% штамів) і поліміксинів (47,8% штамів) та проявляли виражену патогенність. Крім того, в ході дослідження нами встановлено, що найбільшою чутливістю до ністатину та леворину характеризувалися штами С.pseudotropicalis (43,2%), у яких проявлялася найменша адгезивна властивість, найменшу чутливістю до цих антимікотиків проявляли високоадгезивні штами C.albicans (15,3%), C.tropicalis (11,6%).
При вивченні популяційного рівня ізолятів, які були виділені від кандидоносіїв встановлено, що штами C.albicans, C.tropicalis, C.krusei, котрі мали популяційний рівень від 10² - 10³ КОУ/мл характеризувалися високоадгезивними властивостями.
ВПЛИВ ГІРУДОТЕРАПІЇ НА СТАТО-ДИНАМІЧНУ ФУНКЦІЮ ХРЕБТА ТА СТАН ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ОСТЕОХОНДРОЗ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДІЛУ ХРЕБТА
Купина М.В., студ. 1-го курсу
Наукові керівники: д-р.мед.наук, професор Каплін М.М.,
асистент Обухова О.А.
СумДУ, медичний інститут, кафедри інфекційних хвороб з курсом
мікробіології, фізіології та патофізіології з курсом медичної біології
Вивчено вплив гірудотерапії на стато-динамічну функцію поперекового відділу хребта та стан гуморального імунітету у 127 хворих працездатного віку з остеохондрозом хребта, які проходили курс лікування в клініці «Вертебролог» з вересня 2006р. по лютий 2007р.
Проаналізувавши дані наших спостережень щодо впливу гірудотерапії на процес відновлення статодинамічної функції хребта та стан гуморального імунітету у хворих з остеохондрозом поперекового відділу хребта можна стверджувати, що IgM та IgG змінюються в залежності від стадії захворювання і визначають стан гуморального імунітету. Гірудин, що виділяється під час гірудотерапії приводить стан імунітету до норми, а це в свою чергу значно прискорює відновлення статодинамічної функції хребта і дає можливість значно скоротити тривалість реабілітації та максимально прискорити повернення інвалідів до повноцінного, адекватного життя.
Аналіз результатів досліджень в ході експерименту за діяльністю хребта та опорно-рухового апарату в цілому дозволив визначити оптимальне використання різноманітних засобів фізичної реабілітації у хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта. Найбільш оптимальні позитивні результати фізичної реабілітації дає комплексне застосування наступних засобів у визначеній послідовності: гірудотерапія, лікувальний масаж, мануальна терапія, ЛФК. Підтверджено думку про те, що застосування окремих засобів фізичної реабілітації дає менш виражений ефект. Враховуючи результати експерименту, найбільш ефективними засобами фізичної реабілітації виявилися гірудотерапія і мануальна терапія.
Виходячи з результатів наших спостережень доведено, що стан гуморального імунітету прямо залежить від стадії загострення захворювання і довготривалості перебігу, так як в процесі дослідження показники гуморального імунітету змінювалися (збільшувалися в стадії загострення і зменшувалися в стадії виздоровлення) в залежності від стадії захворювання.
Згідно результатів наших спостережень в ході експерименту доведено, що в пацієнтів молодшої вікової групи, при застосуванні гірудотерапії процеси відновлення статичної та динамічної функції хребта відбуваються швидше тому, що паралельно відновлюються показники стану гуморального імунітету.
САНІТАРНО-БАКТЕРІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ (ЙОГУРТІВ)
Обухова О.А., Басова Т.В., асистенти
СумДУ, медичний інститут, кафедри нормальної та патологічної
фізіології з курсом медичної біології та інфекційних хвороб,
з курсом мікробіології та імунології
В наш час препарати та продукти, що виробляються з використанням молочнокислих бактерій та біфідобактерій, розглядаються в якості основи функціонального харчування людини і сприяють профілактиці ряду захворювань. Оздоровчий ефект в значному ступені зумовлений біологічно-цінними властивостями спеціально підібраних для цих цілей культур молочнокислих бактерій та біфідобактерій.
Необхідно відмітити, що результати наукових досліджень, кількісного та видового складу молочнокислих бактерій та біфідобактерій різних ферментованих кисломолочних продуктів, свідотствуют про часту невідповідність видів корисних мікроорганізмів, які входять до складу продукту, що вказані на етикетці та передбачені документацією. Віддаючи дань моді, деякі автори пробіотичних заквасок недостатньо обосновано приводять показання до їх застосування, а в рекламних документах часто присутні невірні дані.
Нами були проведені порівняльні мікробіологічні дослідження 7 торгових марок йогуртів, які наряду з оцінкою упаковки, маркірування, включали й мікробіологічні показники: це біойогурт "Біфілайф", йогурт молочно-кислий класичний "Данон", йогурт елітний з лактулозою, йогурт President, біо-йогурт "Білоцвіт", йогурт "столичний" ("Фанни" Павлоград), термінований йогурт "Ведмедик". Кожна марка йогурту досліджувалася 10 разів.
За результатами нашого дослідження відмінну оцінку отримали йогурти: біойогурт "Біфілайф", йогурт молочно-кислий класичний "Данон”, йогурт елітний з лактулозою, йогурт President, йогурт "столичний” ( „Фанни” Павлоград), термінований йогурт "Ведмедик". Дані йогурти містили культури біфідобактерій та лактобацил від 105 до 107 КУО/мл. Крім того показники колі-титру даних йогуртів бу ли >3.
Один йогур з 10 досліджувальних марки біо-йогурт „Білоцвіт” отримав задовільну оцінку, бо в ньому виявлені S.aureus - 102КУО/мл. Даний штам S.aureus проявляв патогенні властивості (продукував ά-гемолізін, плазмокоагулазу). При вивченні видового складу ізолятів, які були виділені з даного йогурту встановлено, що популяційний рівень молочно-кислих бактерій не перевищував 102 -103 КОУ/мл.
СТАН ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАДІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ У ХВОРИХ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП
З ДЕФОРМУЮЧИМ СПОНДИЛОАРТРОЗОМ
ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА
Купина М.В., студ. 1-го курсу
Наукові керівники: д-р .мед.наук, професор, Каплін М.М.,
д-р .мед.наук Купина В.В.
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб
з курсом мікробіології. Клініка «Вертебролог»
Вивчено стан гуморального імунітету в процесі лікування у 43 хворих з деформуючим спондилоартрозом поперекового відділу хребта, які проходили курс лікування у клініці «Вертебролог» протягом 2006 року.
Аналіз результатів досліджень показав, що Ig M і Ig G у хворих на деформуючий спондилоартроз хребта змінюються залежно від стадії захворювання і визначають стан імунної системи організму.
Стан гуморального імунітету прямо залежить від стадії загострення захворювання і довготривалості перебігу.
Відновлення імунітету найбільш швидко відбувається у людей молодшої вікової групи.
Чим вище показники імунітету, тим швидше відбуваються процеси відновлення функції хребта.
Результати лабораторних досліджень дозволяють стверджувати, що чим вищі показники імунітету, тим легше і швидше проходить відновлення рухових функцій; і чим довше протікає захворювання , тим нижчі показники імунітету, тобто підтверджується імуноалергічна теорія розвитку захворювання і необхідність проводити імунокорекцію і імунореабілітацію поряд з класичною реабілітацією.
Загальна картина динаміки статичної та динамічної функцій хребта говорить про те, що хворі на деформуючий спонділоартроз молодшого віку (18-45 років) показали вищу динаміку покращення контрольних показників, ніж особи старшої групи (46-60 років). Це вказує на високі відновлювальні можливості людей молодого віку.
Підтверджується думка про пряму залежність результатів впливу від терміну початку реабілітаційних заходів, а також від патогенетичної стадії розвитку захворювання, рівня та ступеню ураження.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ХОНДРОПРОТЕКТОРІВ У КОМПЛЕКСНІЙ ПРОГРАМІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ОСТЕОХОНДРОЗ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА
З НЕВРОЛОГІЧНИМИ ПРОЯВАМИ
Каплін М.М., д-р .мед.наук, професор; Купина В.В., д-р .мед.наук,
Лянной Ю.О., канд.пед.наук, доцент
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб
з курсом мікробіології. Клініка «Вертебролог».
СДПУ, кафедра фізичної реабілітації
Вивчено ефективність застосування хондропротекторів у 723 хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта ускладненого ішіорадикулоневритом, які проходили курс лікування в клініці «Вертебролог» протягом 2004-2006рр.
Аналіз діяльності хребта та опорно-рухового апарату в цілому дозволив визначити оптимальне використання різноманітних засобів реабілітації у хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта з неврологічними проявами. Найбільш оптимальні позитивні результати реабілітації дає комплекс застосування наступних засобів у визначеній послідовності: Міл – терапія, лікувальний масаж з використанням мазі «Живокост», мануальна терапія, яка включає мобілізацію, маніпуляцію, та ПІР; фізіотерапія (ультрафонофорез з маззю «Хондроксид»), ЛФК.
Підтверджено думку про те, що застосування окремих засобів реабілітації дає менш виражений ефект. Враховуючи результати експерименту, найбільш ефективними засобами реабілітації виявилися лікувальний масаж із маззю «Живокост» , мануальна терапія та ультрафонофорез з маззю «Хондроксид».
Аналіз віддалених результатів реабілітації (3 роки) дозволяє стверджувати про перевагу даної програми реабілітації, яка значно зменшує кількість ускладнень і рецидивів захворювань в порівняння з класичними методами лікування. Про це свідчать результати дослідження та спостереження за змінами м’язового тонусу спини, збільшення амплітуди рухів в хребті, зменшенням больового синдрому, крепітації та контрактур в ньому. Це дозволило значно покращити статичну та динамічну функцію поперекового відділу хребта у хворих з остеохондрозом хребта.
Загальна картина динаміки статичної та динамічної функції говорить про те, що хворі з менш вираженими контракурами та задовільним об’ємом рухів показали кращу динаміку поліпшення контрольних показників. Цим підтверджується думка про пряму залежність результатів впливу від строку початку реабілітаційних заходів, а також від патогенетичної стадії розвитку захворювання, ступеня ураження.
Вважаємо, що дана експериментальна комплексна програма реабілітації для покращення статичної та динамічної функції є досить ефективною, і може бути впроваджена у спеціальні реабілітаційні заходи лікувально-профілактичних закладів.
ДИНАМІКА ІНФІКОВАНОСТІ ДОНОРСЬКОЇ КРОВІ
ВІРУСОМ ГЕПАТИТУ С
Панасюк А.М., дійсний член МАН
Науковий керівник – д-р .мед.наук, професор Каплін М.М.
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб
з курсом мікробіології
Гепатит С є небезпечною, широко розповсюдженою хворобою. Відомо, що одним із головних профілактичних заходів попередження поширеності ВГС є систематичне і пильне обстеження донорів. Рівень виявлення специфічних вірусних маркерів у первинних донорів може бути індикатором інфікованості населення вірусом. Саме такими маркерами поширеності ГС є антитіла до нього – анти-ВГС.
Метою нашої роботи було визначення динаміки виявлення вмісту антитіл до вірусу гепатиту С серед донорів крові та порівняння цих даних з динамікою захворюваності на гепатит С серед населення Сумської області. Наша робота дає змогу оцінити широту розповсюдження анти-ВГС серед донорів крові на території Сумської області як базового показника у вирішенні питання профілактики ГС у нашому регіоні та подальших досліджень розповсюдженості ВГ серед різних груп населення.
За досліджуваний період з 1998 по 2005 рр., при обстеженні 154908 зразків донорської крові на анти-ВГС відзначена достовірність до збільшення відсотка ІФА-позитивних донорів у період з 1998-2001рр. у порівнянні з 2001-2005 рр. Найвищий відсоток донорів з анти-ВГС у крові у Конотопському районі області. Високі показники по Шосткінському, Ямпільському, Лебединському і Роменському районах. У м. Суми та Сумському районі у період 1998-2001 рр. та у 2005 р. кількість щорічно виявлених позитивних на анти-ВГС осіб збільшувалась. А 2002-2004 рр. характеризувались меншою питомою вагою позитивних донорів. Найбільше виявлень носіїв анти-ВГС серед донорів відмічено у весняні місяці (1,253%), хоча кількість донорів в цей час набуває середнього значення – 28495.
Частота виявлення анти-ВГС є найбільшою у віковій категорії 20-29 років і поступово знижується у старших вікових групах. Вікова категорія 50 років і вище з’явилась лише у 2002 році, і саме серед осіб цього віку найменше виявлень анти-ВГС. Частота виявлення анти-ВГС серед чоловіків більша ніж серед жінок. Найбільше ця різниця помітна у віковій категорії 30-39 і 40-49 років.
Частота виявлення анти ВГС серед оплачуваних донорів є нижчою у порівнянні з безоплатними донорами, що пояснюється багаторазовим обстеженням платних донорів та їх поступовим відсіюванням від загальної маси донорів. Найвища захворюваність на вірусний гепатит С у період 2001-2005 рр. спостерігається у найбільш густонаселених районах області. Рівні захворюваності на ВГС і виявлення антитіл до ВГС серед донорів крові у цих районах не співпадають. Найбільший рівень захворюваності на території Сумського району фіксувався у 2004 році.
Люди, які мають анти-ВГС, повинні бути визнані як потенційні джерела інфекції, тому їх кров не може бути використана для трансфузії.
ДИНАМІКА ВИЯВЛЕННЯ АНТИТІЛ ДО ВІЛ СЕРЕД ГРУП
РИЗИКУ ТА В КРОВІ ДОНОРІВ
Козинець А.І., студ. 5-го курсу, Лобанов О.О., студ. 3-го курсу
Науковий керівник – проф. Каплін М. М.
СумДУ, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб
з курсом мікробіології, вірусології, імунології
Метою нашої роботи був ретельний аналіз поширення ВІЛ-інфекції серед груп ризику та контингенту донорів крові за період з 1 січня 2001р, по 2006р. включно.
При обстеженні 101334 донорів на антитіла до ВІЛ зафіксована тенденція до підвищення рівня інфікованості серед них з 0,37% у 2001р. до 0,89% у 2005р., 2006 рік – рівень залишився відносно високим 0,43% .
Найбільша кількість ВІЛ - інфікованих виявлена серед донорів м.Сум та Сумського району, а також Шосткінського, Охтирського, Конотопського та Глухівського районів.
Зросла кількість ВІЛ-інфікованих донорів з 0,018% в 2001р. до 0,022% в 2006р., що збігається із загальноукраїнською динамікою. Всього було виявлено 17 ВІЛ – інфікованих.
Доведено, що кров від постійних платних донорів підлягає вірусній контамінації меншою мірою, ніж кров від добровільних донорів, які, як правило, в більшості випадків здають кров одноразово або декілька разів у житті.
Зафіксована тенденція до зростання ВІЛ – інфікованих серед наступних груп ризику: ін’єкційних наркоманів і осіб, що перебували в місцях позбавлення волі. Серед інших груп ризику (а саме, особи що мали численні незахищені сексуальні контакти, та особи, що мали венеричні захворювання ) дана тенденція не прослідковується.
Серед ВІЛ – інфікованих всіх досліджуваних домінувала вікова група 18 -29 років (донори – 64,7%, наркомани – 63,56%, особи, які мали не захищені статеві контакти – 65,3%, особи, що мали хвороби, які передаються статевим шляхом – 67,85%) Треба зазначити, що в групі ін‘єкційних наркоманів за роки дослідження було виявлено 6 осіб(7,75%) віком до 18 років, чого не спостерігається в будь – якій з інших досліджуваних груп.
За статтю серед ВІЛ – інфікованих донорів переважають чоловіки(76,47%). Така ж ситуація спостерігається і серед ін‘єкційних наркоманів (90,4%), та осіб, що були позбавлені волі (95,6%). Серед інших груп ризику інфікованість не залежить від статі.(код 104 – 50%/50%
Корекція порушень місцевого імунітету
у хворих на вірусний гепатит А
Копійченко Я. І.
Науковий керівник – проф. Козько В.М.
Харківський державний медичний університет,
кафедра інфекційних хвороб
У результаті порушень функціональної здатності печінки у хворих на вірусний гепатит А (ВГА) створюються сприятливі умови для розвитку дисбіозу кишок. Однією із найважливіших функцій кишкової мікрофлори є системна стимуляція імунітету, перш за все місцевого. Основою копроантитіл являється секреторний Ig A, тому вивчення його рівня та стану місцевого імунітету має важливе значення при виборі лікувальної тактики хворих на ВГА.
Мета: вивчення динаміки вмісту секреторного імуноглобуліну A у копрофільтраті хворих на ВГА на тлі лікування альтаном та лактулозою.
Під нашим наглядом знаходилося 48 хворих на ВГА віком від 17 до 54 років. Діагноз установлювався за результатами клініко-епідеміологічних, біохімічних, бактеріологічних (дослідження калу на дисбактеріоз) та імунологічних даних. Вміст секреторного імуноглобуліну A у копрофільтраті вивчали методом імуноферментного аналізу з використанням тест-системи «Вектор – Бест». Забір матеріалу проводили двічі – у 1 та 20-22 добу перебування у стаціонарі. У 33 хворих (68,7%) був зареєстрований легкий перебіг захворювання, у 15 (31,3%) – середньотяжкий. Дисбіоз І ступеню був виявлений у 25 хворих (52,1%), ІІ – у 16 хворих (33,3%), ІІІ – у 2 хворих (4,2%). У 5 хворих (10,4%) дисбіоз кишок виявлений не був. В першу групу нагляду ввійшло 23 хворих, які отримували базисну терапію ВГА, в другу – 25 хворих, у яких крім того застосовувалися пребіотик лактулоза та протизапальний антимікробний засіб альтан. Контрольну групу склали 20 чоловік.Аналіз результатів вмісту секреторного імуноглобуліну A у копрофільтраті виявив в період розпалу хвороби статистично достовірне зниження його у порівнянні з контрольною групою. При повторному дослідженні у хворих другої групи на тлі лікування альтаном та лактулозою відмічалося підвищення вмісту секреторного імуноглобуліну A майже до рівня здорової групи. У пацієнтів першої групи рівень секреторного імуноглобуліну A змінився несуттєво у 17 хворих (73,9%), а у 6 (26,1%) зареєстровано зниження його рівня у порівнянні з вихідною величиною.Препарати добре переносилися хворими, реакцій та побічних дій не зареєстровано.Висновки: застосування лактулози та альтану у хворих на ВГА призводить до збільшення рівня секреторного імуноглобуліну А, що свідчить про підвищення місцевого неспецифічного імунітету.