К. В. Виноградов > М. П. Лимаренко > В. М. Соколов

Вид материалаДиплом

Содержание


Методичні вказівки
Загальна мета
Конкретні цілі
Завдання вихідного рівня
Система цільових навчальних завдань.
Еталони відповідей: Завдання
Подобный материал:
1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   46

Технологічна карта практичного заняття

Етапи

Час (хв.)

Навчальні посібники

Місце

проведення заняття

Засоби навчання

Устаткування

1

Участь у ранковій конференції

30

Хворі, історії хвороби

Слайдоскоп


Конференц. зал


2.

Визначення початкового рівня підготовки до заняття

20

Тести


Навчальні кімнати

3.

Самостійна робота інтернів:

- курація хворих


-рішення ситуаційних завдань

весь залишок часу

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, ситуаційні завдання.


Палати, навчальні кімнати




4

Аналіз і корекція самостійної роботи інтернів

45

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, таблиці, графи, схеми, алгоритми.

Слайдоскоп, діапроектор

Палати, навчальні кімнати


5

Підсумковий тестовий контроль

Обговорення й підведення підсумків заняття.

20

Тести


Навчальні кімнати




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичного заняття:

Захворювання щитовидної залози. Гіпотиреоз.

  1. Актуальність теми.Однієї із провідних проблем дитячої ендокринології є захворювання щитовидної залози. Частота даної патології за останні 10 років значно зросла. Це пов'язане з екологічними катастрофами, забрудненням навколишнього середовища промисловими підприємствами, впливом стресових факторів та ін. Серед захворювань щитовидної залози в дітей найбільше часто зустрічаються дифузний токсичний зоб, аутоімунний тиреоїдит, уроджений гіпотиреоз. Важливість своєчасної діагностики даних захворювань визначається серйозністю їхнього прогнозу, ризиком інвалідізації дітей. Це визначає актуальність досліджуваної теми.
  2. Загальна мета: уміти діагностувати й лікувати захворювання щитовидної залози в дітей.




Конкретні цілі




Цілі вихідного рівня

Уміти

1. На підставі скарг, анамнезу захворювання, даних об'єктивного обстеження виділити основні синдроми захворювань щитовидної залози в дітей.




1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез, проводити об'єктивне обстеження дітей і розпізнавати основні симптоми захворювань щитовидної залози в дітей – кафедри пропедевтичної, факультетської, госпітальної педіатрії.

2. Установити попередній діагноз.




2. Оцінювати дані лабораторних і інструментальних досліджень – кафедри факультетської, госпітальної педіатрії.

3. Провести диференціальну діагностику.




3. Обґрунтувати вибір груп препаратів, застосовуваних для фармакотерапії захворювань щитовидної залози – кафедри фармакології й фармакотерапії, госпітальної педіатрії.

4. Установити остаточний діагноз.







5. Призначити лікування.







6. Визначити прогноз, організувати диспансеризацію, профілактику.







Завдання вихідного рівня

Для визначення вихідного рівня з Вам необхідно вирішити наступні завдання.


Завдання 1.

Хлопчик К., 3-х мес., надійшов у клініку зі скаргами матері на запори, знижену активність. Народився від I вагітності, що протікала з токсикозом I-й половини. Малоактивний, не реагує на голод, мокрі пелюшки. При огляді: обличчя одутле, широке перенісся, макроглоссія. Шкірні покриви бліді, сухі, холодні. М'язова гіпотонія. Голову не втримує. ЧСС 78 у хвилину. Тони серця приглушені. Живіт випнутий, пупкова грижа. Припущений вроджений гіпотиреоз. Виділите основні клінічні симптоми захворювання в дитини?

А. Широке перенісся, макроглоссія.

В. М'язова гіпотонія, затримка нервово-психічного розвитку.

С. Брадикардія.

D. Пупочна грижа, запори.

Е. Все перераховане вище.


Завдання 2.

У дівчинки К., 2-х мес., запідозрений уроджений гіпотиреоз. У крові: вільний Т4 -0,2нг%, ТТГ–14,5мЕ/л. ЭКГ: брадикардія, зменшення амплітуди комплексів QRS. ЭЭГ: дифузне вповільнення ритму й зниження його амплітуди. Які зміни в додаткових методах дослідження дозволяють підтвердити діагноз у дитини?

А. Низький рівень Т4.

В. Підвищений рівень ТТГ.

С. Брадикардія.

D. Уповільнення ритму на ЭЭГ.

Е. Все перераховане вище.


Завдання 3.

У дівчинки С., 11 років, запідозрений дифузійний токсичний зоб. У крові: загальний Т4 – 22,0мкг%, вільний Т4 – 5,5нг%, загальний Т3 – 375 нг%, ТТГ – 0,2 мЄ/л, титр антитіл до тиреоглобуліну – 1:250. Холестерин - 2,0 ммоль/л. Які зміни в додаткових методах дослідження дозволяють підтвердити діагноз у дитини?

А. Підвищений рівень Т3, Т4.

В. Низький рівень ТТГ.

С. Підвищений титр антитиреоїдних антитіл.

D. Гіпохолестеринемія.

Е. Все перераховане вище.


Завдання 4.

Дівчинка И., 13 років, надійшла в клініку із приводу дифузного токсичного зоба. У призначенні яких препаратів бідує дитина в першу чергу?

А. Глюкокортикостероїди.

В. Тиреостатичні препарати.

С. Альфа - адреноблокатори.

D. Гіпотензивні препарати.

Е. Нестеродні протизапальні препарати.


Еталон відповіді: Завдання 1-А, Завдання 2-А.


Інформаційні джерела вихідного рівня

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань, можна знайти в наступних літературних джерелах.

.

1. Патологічна фізіологія/ За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. - К.: Вища школа, 1995. - С. 201-207.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - Київ, 1999. - С. 106-119.

3. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. - Вінниця-Київ, 2002. - С. 169-174.


Якщо Ви засвоїли інформацію вихідного рівня, то необхідно перейти до змісту навчання.


Зміст навчання.

Теоретичні питання.

1. Етиологія. Патогенез захворювань щитовидної залози в дітей (дифузійний токсичний зоб, аутоімунний тиреоїдит, гіпотиреоз).

2. Класифікація захворювань щитовидної залози в дітей. Сучасні методи оцінки стану щитовидної залози.

3. Клінічні прояви, діагностика захворювань щитовидної залози в дитячому віці. Ускладнення.

4. Диференціальна діагностика захворювань щитовидної залози в дітей.

5. Основні принципи лікування захворювань щитовидної залози в дитячому віці.

6. Прогноз. Диспансеризація. Міри профілактики захворювань щитовидної залози в дітей.


Інформаційні джерела.

Основні джерела.

1. Майданник В.Г. Педіатрія. - Харків: Фоліо, 2002. - С. 939-1009.

2. Шабалов Н.П. Дитячі хвороби. - Спб: Пітер, 2000. - С. 349-361.

4. Жуковський М.А. Дитяча ендокринологія. - М.: Медицина, 1996. - С. 165-174.

5. Ендокринологія/ Під ред. Н. Лавина. - М.: Практика, 1999. - С. 583-657.

Додаткові джерела.
  1. Лекції кафедри.
  2. Диференційно-діагностичний алгоритм.


Орієнтовна основа діяльності

Після засвоєння теоретичних питань ознайомтеся з диференційно-діагностичним алгоритмом «Гіперплазія щитовидної залози в дітей» (див. Додаток).


Для того щоб краще засвоїти зміст навчання пропонується вирішити завдання для самоконтролю.


Система цільових навчальних завдань.

Завдання 1.

Дівчинка Н., 14 років, надійшла в клініку зі скаргами на припухлість у передній частині шиї, дратівливість, схуднення. Хворіє протягом 2-х місяців. При огляді: шкірні покриви теплі, вологі. М'язова слабість. Щитовидна залоза збільшена, при пальпації безболісна. Очні щілини розширені, очні яблука трохи виступають із орбіт. Посилений блиск очей. Позитивні симптоми Дальримпля, Грефе, Штелльвага. Дрібний тремор пальців витягнутих рук. ЧСС 140 у хвилину. АТ 135/60 мм рт.ст. Верхівковий поштовх посилений. Тони серця голосні, на верхівці й в 5 точці вислуховується короткий систолічний шум. Припущено дифузний токсичний зоб. Виділите основний клінічний синдром захворювання в дитини?

А. Астеноневротичний.

В. Тиреотоксикоз.

С. Інтоксикаційний.

D. Гіпотиреоз.

Е. Еутиреоз.


Завдання 2.

Дівчинка С., 12 років, надійшла в клініку із припущенням про дифузний токсичний зоб. Які додаткові дослідження крові необхідно провести дитині для підтвердження діагнозу?

А. Загальний і вільний Т4.

В. Загальний і вільний Т3.

С. Основний обмін.

D. Титр антитиреоїдних антитіл.

Е. Все перераховане вище.


Завдання 3.

Хлопчик Н., 2-х мес., надійшов у відділення зі скаргами матері на запори, сонливість, млявість, недостатнє збільшення маси тіла. Дитина народилася від І вагітності масою 4100 р. Об'єктивно: одутлість обличчя, плоске перенісся, гипертелоризм, макроглоссія. Низький тембр голосу. Шкіра суха, холодна, мармурова. Відстає в розвитку. М'язова гіпотонія. У легенях твердий подих. ЧСС 85 у хвилину. Тони серця помірно приглушені. Пупкова грижа. У крові: вільний Т4 - 0,4нг%, ТТГ – 16,7мЕ/л. Холестерин – 9,2 ммоль/л. Ваш діагноз?

А. Уроджений гіпотиреоз.

В. Рахіт.

С. Синдром Дауна.

D. Ензімопатія.

Е. Перинатальна енцефалопатія.


Завдання 4.

У дівчинки Г., 10 років, при профілактичному огляді випадково виявлене збільшення щитовидної залози. Об'єктивно: фізичний розвиток відповідає віку. Шкірні покриви звичайної вологості. Щитовидна залоза при пальпації симетрично збільшена, щільноеластичної консистенції, безболісна. ЧСС 82 у хвилину. АТ 110/70 мм рт. ст. Тони серця ясні, ритмічні. Живіт м'який, безболісний. У крові: загальний Т4 - 8,1 мкг%, ТТГ – 1,9 мЄ/л, титр антитіл до тиреоглобуліну 1:1600. УЗД: збільшення щитовидної залози II ст., у паренхімі - чергування гіпер- та гіпоехогенних зон, розростання сполучної тканини. Ваш діагноз?

А. Уроджений гіпотиреоз.

В. Дифузний токсичний зоб.

С. Фізіологічна гіперплазія щитовидної залози.

D. Аутоімунний тиреоїдит.

Е. Рак щитовидної залози.


Завдання 5.

Дівчинка Л., 2-х міс., надійшла в клініку із приводу вродженого гіпотиреоза. Який препарат необхідно призначити дитині в першу чергу?

А. Мерказоліл.

В. Глютамінова кислота.

С. L-тироксин.

D. Вітамін Д3.

Е. Актиферин.


Еталони відповідей: Завдання 1-В, Завдання 2-Е.


Короткі методичні вказівки до практичного заняття.

Заняття починається з участі учнів у лікарській п'ятихвилинці. Потім викладачем проводиться перевірка й корекція вихідного рівня за допомогою тестового контролю. Далі лікарі-інтерни самостійно курирують хворих із захворюваннями щитовидної залози під контролем викладача. При цьому вони ретельно збирають анамнез, акцентуючи увагу на плин вагітності й пологів, наявність захворювань щитовидної залози в родині, особливості фізичного й нервово-психічного розвитку дитини й ін. При об'єктивному обстеженні хворого звертається увага на стан шкірних покривів, розміри щитовидної залози, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, перкусію, аускультацію легенів і серця, пальпацію живота, розміри печінки, селезінки й ін. Потім викладачем проводиться розбір 2-3 тематичних хворих. Оцінюються дані додаткових методів дослідження: аналізів крові, УЗД й ін. Формулюється діагноз, намічається план лікування й наступного спостереження.

У процесі розбору хворих викладач коректує відповіді що навчаються, звертає увагу на те, як проводиться огляд хворого, указує й виправляє помилки у виконанні останнього.

Наприкінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Одночасно лікарі-інтерни здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення завдань із еталонами відповідей до них. Далі викладач підводить підсумки заняття й дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.