Г. М. Доброва Грига В. Ю. Теоретичні та практичні аспекти використання наукових результатів нан в економіці України Київ 2010 ббк 65. 9 (Укр)-5

Вид материала

Документы

Содержание Частина 3 Аналіз інноваційної діяльності академічної науки (на прикладі НАН України) Відділення НАН України Секція ФТМН Секція ХБН Разом по НАН

Подобный материал:

• Цдпін ім. Г. М. Доброва нан україни зав відділу, 86.45kb.
• Ects – інформаційний пакет фізичний факультет загальний опис факультету, 1358.93kb.
• План. Вступ Постановка проблеми. Результати. Основні положення нормативної бази щодо, 142.14kb.
• Пропозиції комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності нан україни, 83.7kb.
• Вимоги до оформлення матеріалів для друку у виданнях центру пам’яткознавства нан україни, 161.06kb.
• Методика обліку І аудиту фінансових результатів та використання прибутку підприємства, 1268.99kb.
• Відділ історії науки І техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії, 87.52kb.
• До постанови Президії нан україни від  22. 06. 2005, 53.41kb.
• Інститут мовознавства ім., 3882.67kb.
• Міжнародне право навколишнього середовища: стан та перспективи розвитку Матеріали Міжнародної, 2897.83kb.

Частина 3 Аналіз інноваційної діяльності академічної науки (на прикладі НАН України)

3.1 НАН України в дзеркалі статистики

Історичний розвиток НАН України та її структури завжди був обумовлений необхідністю практичного використання результатів фундаментальних досліджень та їх впровадження в господарську діяльність, що знайшло своє відображення у розвитку структури НАН України, про який вже відзначалося у параграфі 1.2. Незважаючи на це, слід наголосити на особливі риси розвитку НАН України. Так, з 60-х років минулого століття в Академії почала формуватися і протягом двох десятиліть була створена потужна дослідно-виробнича база, яка давала змогу доводити наукові розробки до високоякісних зразків нової техніки і технології. Саме в НАН України були організовані прогресивні на той час форми зв‘язків науки з виробництвом, як міжгалузеві науково-технічні комплекси, інженерні центри [⁷⁶], учбові науково-виробничі об’єднання тощо. Щодо останніх, то на жаль ця форма інтеграції виявилася нестабільною, що сильно залежить від доброї волі та ініціативи ентузіастів [22, 262].

Під час економічної кризи 90-х років відбулося різке падіння сприйнятливості вітчизняного виробництва до науково-технічних інновацій, що призвело до значного послаблення взаємодії НАН України з промисловістю та певного руйнування її дослідно-виробничої бази. Але навіть у таких умовах Академія вела і продовжує вести активний пошук нових напрямів і форм практичної реалізації результатів досліджень. Серед них, зокрема, створення при наукових установах малих і спільних підприємств, виконання розробок на замовлення зарубіжних фірм, створення технопарків тощо. Уже в 1999 році установи Академії виконували близько 300 таких замовлень на загальну суму понад 3 млн. дол. США, що у 2 рази перевищувало відповідні показники 1995 року [76].

На сучасному етапі розвитку, серед основних завдань НАН України, що закріплені в Статуті, та які, на наш погляд, є найбільш визначальними з точки зору економічного та технологічного розвитку, варто відзначити наступні:

• організація, проведення та координація наукових досліджень з фундаментальних і прикладних проблем природничих, технічних, соціогуманітарних наук;
  

• виконання на світовому рівні фундаментальних і прикладних досліджень за пріоритетними напрямами науки та посилення впливу їх результатів на інноваційний розвиток економіки, освіти і культури України;
  
• сприяння розвитку інтеграції науки, освіти й виробництва в Україні;
  
• сприяння інтеграції вітчизняного інтелектуального потенціалу у світовий науковий простір [⁷⁷].
  

Згідно з висновками Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України, реалізація статусу НАН України як вищої державної наукової організації повинна передбачати наступне [⁷⁸]:

• здійснення фундаментальних досліджень. Провідна роль НАН України в цій галузі забезпечується не лише зосередженням у академічних установах значної частини наукового потенціалу держави, збереженням відомих наукових шкіл, визнаними напрацюваннями попередніх років, але й завдяки унікальній можливості використовувати в НАН України системні та комплексні міждисциплінарні підходи для вирішення стратегічних наукових завдань;
  
• здійснення прикладних наукових досліджень на найважливіших напрямах науково-технічного та інноваційного розвитку, науково-аналітичного, інформаційного та консультативного забезпечення діяльності органів державної влади, потреб сфери освіти, культури, інформації на основі впровадження фундаментальних результатів високого рівня;
  
• всебічна реалізація науково-експертних функцій НАН України, що має полягати в істотному розширенні її повноважень щодо наукової оцінки проектів законодавчих і нормативних актів, концептуальних і програмних державних документів, важливих науково-технічних, інноваційних та інвестиційних проектів;
  
• посилення координуючої ролі НАН України у здійсненні в Україні фундаментальних досліджень науковими установами незалежно від їх підпорядкування та вищими навчальними закладами;
  
• активна участь НАН України у розвитку міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва, представництво української науки у міжнародних наукових і культурних організаціях;
  
• здійснення НАН України науково- та культурно-просвітницьких функцій у суспільстві, необхідних для підвищення і розвитку його інтелектуального і культурного рівня.
  

Таким чином, діяльність НАН України окрім проведення наукових досліджень передбачає безпосередню взаємодію її установ з усіма учасниками національної інноваційної системи, зокрема шляхом участі наукових установ НАН України у продукуванні нового знання, формуванні інноваційної інфраструктури, інноваційних підприємств, державної політики щодо наукової, науково-технологічної та інноваційної діяльності.

Статистичні дані про діяльність НАН України з року в рік свідчать про збільшення показників результативності, рівня фінансування (у поточних цінах) тощо. Проте якщо провести більш детальний аналіз, то ситуація не така оптимістична. Зокрема, нами було обраховано показники фінансування наукових та науково-технічних робіт за кошти замовників по НАН України та в цілому по Україні у відсотках до ВВП з 1997 по 2006 роки. На думку автора, саме рівень фінансування за рахунок цього є показником, який відображає зацікавленість підприємств як України, так і інших країн у вітчизняній науці. Причому у структурі показника частка вітчизняних замовників складає біля 60%. Отримані дані спростовують твердження про стабільне зростання рівня фінансування науково-технічної діяльності коштом замовників.

Співставлення цих показників з темпом зростання реального ВВП дають можливість висунути гіпотезу про достатньо тісний зв’язок між ними (дивись рисунок 3.1). Мова йде про гіпотезу, оскільки довжина побудованого часового ряду є досить короткою. Незважаючи на це, видно зв’язок між рівнями фінансування та темпами зростання ВВП з лагом в один рік, особливо якщо порівнювати показник фінансування науково-дослідних робіт коштом замовників по НАН України. Тобто зростання фінансування наукових та науково-технічних робіт в поточному році забезпечує більш високі темпи зростання реального ВВП України. Тут слід відзначити, що таке узагальнення зроблено на основі додаткового співставлення зростання загального рівня фінансування НДДКР з темпами зростання ВВП.

Також даний рисунок свідчить про тісний зв’язок між процесами фінансування науки та станом економіки, що в принципі є очевидним, адже в стабільній економіці фінансування науки також є стабільним і навпаки. Така ситуація відповідає положенням економічної теорії, які стверджують, що в умовах кризи, бізнес намагається зменшити свої витрати.



Рисунок 3.1 Співставлення темпів зростання ВВП України та фінансування наукових та науково-технічних робіт за кошти замовників.

Примітка: розраховано автором за даними Держкомстату [58-64; 73]

Таким чином, рисунок 3.1 слугує додатковим доказом важливості НАН України в економічному розвитку країни та обумовлює необхідність проведення дослідження практичних аспектів взаємодії інститутів НАН України з промисловістю.

Оцінка функціонування НАН та її інститутів не буде повною без розгляду даних, наданих самою академією, адже державна статистика не надає детальну інформацію щодо окремих аспектів діяльності. Для цього ми також розглянули дані річних звітів НАН України.

Аналіз динаміки кількості госпдоговорів свідчить про те, що за останні 15 років відбулося незначне зростання їх кількості як в цілому по НАН Україні, так і в усіх секціях (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Кількість госпдоговорів та контрактів, що виконувались в НАН України

Відділення НАН України	1993	1997	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Математики	51	23	22	20	26	31	22	41	31	19	12	24
Інформатики	209	290	85	346	272	480	643	724	763	756	718	905
Механіки	293	161	121	154	186	209	286	305	247	252	187	176
Фізики і астрономії	292	181	176	174	99	259	297	233	223	172	208	171
Наук про Землю	153	168	161	282	218	170	252	228	251	305	316	275
Фізико-технічних проблем матеріалознавства	1323	1382	1007	980	1029	1100	1285	1349	1466	1442	1311	1104
Фізико-технічних проблем енергетики	518	272	288	260	382	409	410	391	310	301	319	335
Ядерної фізики та енергетики*)	-	-	-	-	-	-	-	194	228	238	213	210
Секція ФТМН	2839	2477	1860	2216	2212	2658	3195	3465	3519	3485	3284	3200
Хімії	383	161	171	192	215	217	199	222	213	232	215	240
Молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології	155	97	108	95	126	125	178	156	185	167	189	167
Загальної біології	147	114	85	55	133	163	183	209	259	360	403	472
Секція ХБН	685	372	364	342	474	505	560	587	657	759	807	879
Економіки	213	152	133	154	126	91	116	99	107	140	174	211
Історії, філософії та права	11	9	46	5	38	26	66	284	468	855	1140	842
Літератури, мови та мистецтво-знавства	-	0	5	2	3	1	1	1	8	1	2	7
Секція СН	224	161	184	161	167	118	183	384	583	996	1316	1060
Інші установи	-	-	-	-	80	160	91	76	97	167	131	108
Разом по НАН	3748	2912	2408	2719	2933	3441	4029	4512	4856	5407	5538	5247

*) відділення створено у 2004 році з установ відділень фізико-технічних проблем енергетики та фізики і астрономії

Джерело: складено автором за річними звітами НАН України [78-90] [⁷⁹,

Однак тенденція до зростання з’явилася лише у 1999-2000 роках, а до цього часу кількість госпдоговорів лише зменшувалася. Загалом у 2008 в установах НАН України виконувалося 5247 робіт за господарчої тематикою, з них понад 20% у відділенні фізико-технічних проблем матеріалознавства. Цікава склалася ситуація у секції СН. Тут спостерігалося суттєве зростання у відділенні історії, філософії та права, що вплинуло на зростання кількості госпдоговорів у цілій секції. Слід зауважити, що збільшення кількості договорів у відділенні історії, філософії та права є досить несподіваним (з 5 у 2000 році до 1140 (!) у 2007 році). Ймовірно це пов’язано із зростанням державних потреб в дослідженні суспільно-гуманітарних проблем, що були архіактуальними для тодішньої влади. Проте на нашу думку, така ситуація є аномальною і потребує спеціального дослідження тематики досліджень з історії, філософії та права, оскільки існують підстави розглядати подібне зростання кількості госпдоговорів лише як політичне замовлення державних структур. Слід відзначити, що найбільше зростання спостерігалося у відділеннях інформатики, фізико-технічних проблем матеріалознавства, механіки. Менш значним було зростання у відділеннях загальної біології, фізико-технічних проблем енергетики, фізики і астрономії тощо.

На жаль, результати господарчої діяльності у 2008 році стали відображенням кризових явищ в економіці Україні. Так, в згаданому році зменшилася кількість господоговорів майже на 300 од., навіть незважаючи на їх зростання в секції ХБН. Фактично зменшилися обсяги надходжень за госпдоговорами з українськими замовниками. Якщо у 2007 році таких надходжень було на суму 153 176,1 тис. грн., то у 2008 році – лише 142 661,5 тис грн. в поточних цінах. Разом з тим у два рази зросли надходження за договорами з іноземними замовниками, однак левову частку такого зростання забезпечила девальвація гривні восени 2008 року.

⁸⁰, ⁸¹, ⁸², ⁸³,⁸⁴, ⁸⁵,⁸⁶,⁸⁷, ⁸⁸, ⁸⁹]⁹⁰⁹¹

Загалом зростання кількості госпдоговорів та контрактів є позитивним моментом, особливо якщо ці договори укладаються з представниками системи використання знання. Частина договорів укладається з державними органами влади, що є для виконавців додатковим джерелом коштів. З боку ж влади – відбувається розподіл бюджетних коштів, ефективність використання яких є дуже сумнівним питанням. На жаль, сучасна річна звітність НАН України не наводить даних щодо кількості договорів, укладених з підприємствами, хоча у 1997 році лише 15% від загальної кількості укладених госпдоговорів були укладені з комерційними структурами, малими або спільними підприємствами [81, с.97].

В той же час спостерігається певною мірою парадоксальна зворотна залежність між кількістю виконаних госпдоговорів та обсягом надходжень за рахунок цих госпдоговорів, коли при збільшенні кількості виконаних установами НАН України госпдоговорів зменшується питома вага фінансування за рахунок цього джерела (у 2008 році обсяг фінансування за госпдоговорами склав 251 млн. грн., або 12,4% від загального обсягу річних надходжень на фінансування НДДКР у НАН України). Цей факт може свідчити про подрібнення госпдоговірних робіт, що виконуються установами НАН України, що з одного боку є негативним моментом, оскільки інститут та/чи наукові колективі змушені більше часу приділяти бюрократичній роботі. З іншого боку, непрямим чином даний факт також може свідчити про збільшення кількості замовників науково-технічних робіт або про диверсифікацію тематики досліджень, що можна вважати позитивним моментом, особливо якщо в подальшому зросте частка цих договорів у загальному обсязі фінансування інститутів.

Як видно з таблиці 3.2, з 2000 по 2004 в НАН України патентно-ліцензійна діяльність демонструвала позитивну динаміку. Зокрема кількість заявок на отримання патентів на винаходи зросла у 2 рази, кількість ліцензійних угод – у 3 рази. Проте у 2005-2006 роках ця тенденція зупинилася, і з’явилися небезпечні ознаки до зменшення не лише патентної, але і ліцензійної активності. Так, з 2006 по 2008 роки в установах НАН України укладалося не більше 53 ліцензійних угод з вітчизняними замовниками (проти 184 у 2005 та 155 у 2004 р.). Якщо зниження патентної активності пов’язується з ліквідацією деклараційних патентів та суттєвим зростанням плати за розгляд заявки на отримання патентів, то зменшення кількості ліцензійних угод є тривожним сигналом для керівництва Академії.

Проте дані щодо патентно-ліцензійної діяльності по іншим країнам не дають змогу оцінити будь-яку тенденцію. Взагалі активність установ НАН України на міжнародних ринках є низькою, що з точки зору використання наукових результатів в економіці України є позитивом. Однак з точки зору міжнародного визнання та якості наукових досліджень є негативом, оскільки вітчизняні наукові розробки не представлені у світі.


Таблиця 3.2

Показники патентно-ліцензійної діяльності НАН України
протягом 2000-2008 рр.

роки	Подано заяв на отримання патентів на винаходи			Отримано рішень про видачу патентів тощо			Підписано ліцензійних угод			кількість діючих патентів, свідоцтв на торг.моарки
	Держпатент України (вин./к.м.)	Держпатент Росії , Білрусі	Патентні відомства інших країн	Держпатент України (вин./к.м.)	Держпатент Росії, Білорусі	Патентні відомства інших країн	Україна	Росія	інші країни
2000	323	13	3	393	18	5	50	5	20	940
2001	441	30	2	443	14	5	66	3	12	1349
2002	546	15	1	513	17	2	63	9	19	1228
2003	660	25	6	633	7	3	81	3	15	1767
2004	620	15	6	701	17	6	155	1	1	1892
2005	329/202	8	7	246/255	19	3	184	4	9	2023
2006	380/228	14	4	295/197	9	1	53	5	6	2368
2007	343/379	15	10	277/365	9	2	49	2	6	2910
2008	316/405	15	5	319/379	12	4	44	2	6	3093

вин. – винаходи, к.м. – корисна модель

Примітка: складено за річними звітами НАН України з 2000 по 2004 роки [82-90]

Цікавим аспектом впровадження результатів НАН України в економіку України та інших країн є сутнісний аналіз ліцензійних договорів. У Звітах про діяльність НАН України наведено головні ліцензійні угоди та контракти, укладені установами НАН України. Зокрема, у 2008 році такими було визнано 24 угоди, серед яких 18 були укладені з підприємствами України. Слід відзначити, що розподіл за об’єктами ліцензій показав, що перспективними з точки зору комерціалізації в академії є хіміко-біологічний напрям, матеріалознавство, а також створення інформаційних технологій та автоматизованих систем. Серед розробок, які впроваджувалися в економіці Україні варто також відзначити технологію очищення чавуну, технологія збільшення продуктивності свердловин, нові сорти рослин тощо.

Таким чином аналіз динаміки госпдоговорів та контрактів, що виконувались в установах НАН України, свідчить про посилення ролі установ НАН в соціально-економічному та технологічному розвитку України, яке відбувалося до 2004 року, та про появу негативних тенденцій у 2005-2006 роках, які свідчать про можливість розриву зв’язків між НАН України та промисловістю.