Пропозиції комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності нан україни
| Вид материала | Документы |
- Правила набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення. Міський голова С. А. Супрун, 231.53kb.
- Сть Національного космічного агентства України була направлена на реалізацію завдань, 25.66kb.
- Устатті розглянута проблема підвищення ефективності інвестиційної діяльності, 276.71kb.
- Міністерство аграрної політики україни, 245.98kb.
- Напрямки самоосвіти, 414.56kb.
- Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни наказ №286, 1922.4kb.
- К. В. Самсонова, студ гр. Фк-08-1, С. А. Фрунза,, 98.62kb.
- Закон України «Про телекомунікації», 106.97kb.
- О. В. Пилипенко 2008р. Положення, 133.91kb.
ПРОПОЗИЦІЇ
КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ПОДАЛЬШОГО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НАН УКРАЇНИ
Комісія з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України відзначає, що ініційована Президією НАН України підготовка пропозицій щодо вдосконалення діяльності Академії відбулася з залученням широкого кола науковців, учених рад інститутів, відділень НАН України, громадських наукових організацій.
В цілому учасники обговорення продемонстрували розуміння важливого місця та ролі Національної академії наук в загальній системі соціально-економічних перетворень в Україні, внесли багато пропозицій щодо шляхів та засобів піднесення її діяльності відповідно до сучасних потреб розвитку держави. Наголошено на ефективності академічних принципів та форм організації наукових досліджень, необхідності їх збереження та подальшого розвитку. Відзначено, що Національна академія наук, незважаючи на значні втрати, які зазнала наукова сфера України під час економічної кризи, залишається одним з провідних наукових центрів світу, має досить потужний науковий потенціал. Вчені Академії плідно працюють в багатьох наукових напрямах та отримують результати високого наукового рівня. Останнім часом відбуваються певні позитивні зрушення в організації та забезпеченні наукових досліджень, інноваційній активності установ, розширюється їх участь у вирішенні загальнодержавних проблем, стає тіснішою інтеграція академічних інститутів та вузів, поліпшується ситуація з поповненням наукових установ молодими фахівцями, подальшого розвитку набувають міжнародні та зовнішньоекономічні зав’язки.
Разом з тим залишається нерозв’язаним широке коло проблем як діяльності НАН України, так і функціонування науково-технічної сфери в цілому. Потенціал Академії далеко не повною мірою використовується для наукового забезпечення прогресивних зрушень в усіх сферах суспільного життя України. Як вища державна наукова організація вона може та повинна робити значно більше для підтримки та розвитку фундаментальних досліджень, об‘єднання та координації всіх наукових сил країни, співпраці з іншими державними академіями наук, освітянською галуззю та сферою виробництва. Необхідними є також подальша оптимізація структури та мережі її наукових установ, розвиток системи адресної підтримки найбільш перспективних досліджень. Водночас ефективніше використання потенціалу Національної академії наук потребує й більш виваженої і чіткої політики держави в сфері науки, технологій та інновацій.
Вирішення цих проблем сприятиме подальшому піднесенню діяльності НАН України, яке в сучасних умовах повинно розглядатися як один з ключових напрямів реалізації державної науково–технічної політики. Активізації участі НАН України у вирішені завдань, що постали перед суспільством і державою, вимагає вироблення цілісної системи заходів з підвищення ефективності її діяльності, які можуть бути реалізовані такими шляхами.
1. Реалізація статусу НАН України як вищої державної наукової організації.
Першочерговим завданням НАН України на сучасному етапі є забезпечення повноцінної реалізації покладених на неї завдань і самого статусу Академії як вищої наукової організації України, визначених чинним законодавством України та Статутом НАН України. Необхідно посилити ті напрями діяльності НАН України, які визначені її провідним місцем в Україні у здобутті й передачі суспільству нових знань, забезпеченні науково-технічного прогресу, обґрунтуванні напрямів і високих стандартів державної науково-технічної політики, спрямованої на розвиток (або залучення в Україну) високотехнологічних наукоємних виробництв, формуванні і обґрунтуванні національних пріоритетів, основних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики держави, стратегії економічної, соціальної, освітньої, культурної, інформаційної політики. До їх числа належать:
- Здійснення фундаментальних досліджень. Провідна роль НАН України в цій галузі забезпечується не лише зосередженням у академічних установах значної частини наукового потенціалу держави, збереженням відомих наукових шкіл, визнаними напрацюваннями попередніх років, але й завдяки унікальній можливості використовувати в НАН України системні та комплексні міждисциплінарні підходи для вирішення стратегічних наукових завдань;
- Здійснення прикладних наукових досліджень на найважливіших напрямах науково-технічного та інноваційного розвитку, науково-аналітичного, інформаційного та консультативного забезпечення діяльності органів державної влади, потреб сфери освіти, культури, інформації на основі впровадження фундаментальних результатів високого рівня;
- Всебічна реалізація науково-експертних функцій НАН України, що має полягати в істотному розширенні її повноважень щодо наукової оцінки проектів законодавчих і нормативних актів, концептуальних і програмних державних документів, важливих науково-технічних, інноваційних та інвестиційних проектів;
- Посилення координуючої ролі НАН України у здійсненні в Україні фундаментальних досліджень науковими установами незалежно від їх підпорядкування та вищими навчальними закладами;
- Активна участь НАН України у розвитку міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва, представництво української науки у міжнародних наукових і культурних організаціях;
- Здійснення НАН України науково- та культурно-просвітницьких функцій у суспільстві, необхідних для підвищення і розвитку його інтелектуального і культурного рівня.
2. Вдосконалення нормативно-правових засад діяльності
НАН України.
За роки незалежності в Україні сформовано значну нормативно-правову базу в галузі наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Проте вітчизняне законодавство щодо науково-технічної сфери ще не є цілісним, не враховує нових завдань та специфічних потреб сучасної фундаментальної науки, містить численні правові колізії, насамперед суперечності з іншими законодавчими актами більш загальної дії. Особливо болючою проблемою для розвитку академічної науки і діяльності НАН України є невиправдане поширення на них багатьох загальних, причому застарілих, норм господарського, фінансового, трудового законодавства, які не враховують специфіки регулювання правовідносин у науково-технічній сфері, тим самим позбавляючи її необхідного динамізму, свободи організаційного і господарського маневру. Зазначене обумовлює необхідність подальшого істотного вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази функціонування академічної науки.
Важливим завданням є також розгорнуте правове визначення і реальне утвердження статусу НАН України як вищої науково-експертної установи, подібного до того, яким наділені вищі наукові установи (академії та національні наукові центри) провідних країн світу.
Суттєвої модернізації вимагає також внутрішня нормативна база НАН України.
3. Поліпшення сприйняття науки суспільством.
Зусилля НАН України мають бути спрямовані, насамперед, на рішуче подолання викривлених стереотипів сприйняття науки, що склалися в українському суспільстві в попередні роки. Відчутну небезпеку для розвитку вітчизняного науково-технічного потенціалу і, зокрема, для НАН України становлять спрощені, некомпетентні погляди щодо стану, завдань та перспектив фундаментальних досліджень, академічної науки в Україні. Необхідно активізувати роботу, спрямовану на утвердження в громадській думці позитивного іміджу НАН України і авторитету науки, пропаганду досягнень українських вчених в різних галузях, формування атмосфери відкритості і демократизму в науковому співтоваристві, протидію поширенню псевдонаукових ідей.
4. Вдосконалення організації наукових досліджень.
Одним з найголовніших завдань є удосконалення системи оцінювання потенціалу та результативності роботи установ, їх структурних підрозділів та наукових співробітників, зокрема запровадження рейтингової системи такого оцінювання. Потребує вдосконалення система організації та фінансування наукових досліджень шляхом запровадження механізмів та засобів більш прозорого та об’єктивного формування наукової тематики установ, проведення конкурсів наукових проектів і розробок. Визнано доцільним розширення практики реалізації комплексних фундаментальних і прикладних програм НАН України на конкурсних засадах. Необхідним є підвищення рівня роботи установ, рішуча реорганізація тих з них, які не дають належної наукової віддачі або мають стабільно низький рейтинг порівняно з однопрофільними установами.
Пріоритетом у діяльності Академії має залишатися розвиток та підвищення ефективності міжнародних наукових і науково-технічних зв‘язків.
5. Вдосконалення фінансування наукових досліджень.
Принциповою умовою розвитку наукової та науково-технічної діяльності є зростання її бюджетного забезпечення до рівня, визначеного законодавством країни, концентрація ресурсів на найбільш перспективних напрямах фундаментальних досліджень. Нагальною потребою є вирішення проблеми докорінного поліпшення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення наукових досліджень, розробка комплексу заходів щодо фінансової підтримки досліджень молодих вчених. Потребує також законодавчого вирішення питання фінансової підтримки наукових досліджень з регіональних проблем із коштів місцевих бюджетів. Необхідно провести оптимізацію структури фінансування наукових досліджень в Академії шляхом збільшення частки конкурсного та програмно-цільового фінансування, запровадження нових критеріїв фінансування установ НАН України з урахуванням відповідності рівня їх наукових досліджень світовим тенденціям та стандартам.
6. Розвиток інноваційної діяльності та зв`язків з виробництвом.
Активізація інноваційної діяльності, перш за все, вимагає вироблення та реалізації більш ефективної державної інноваційної політики, створення умов для суттєвого підвищення зацікавленості виробничої сфери в інноваціях.
З іншого боку, необхідно розробити конкретні пропозиції для більш ефективної організації інноваційної діяльності, розвитку в Академії сучасної інноваційної інфраструктури, в тому числі за рахунок суттєвого удосконалення діяльності організацій дослідно-виробничої бази та науково-виробничих суб’єктів підприємницької діяльності, що існують при академічних інститутах.
Має бути здійснений пошук нових організаційних форм та механізмів тіснішої взаємодії з галузевими міністерствами, крупними фінансово-промисловими та виробничими структурами.
Важливим для розвитку інноваційної діяльності є налагодження в Академії маркетингових і патентних досліджень, необхідних для ефективної комерціалізації наукових результатів, створення відповідних інноваційних підрозділів як в окремих установах, так і на загально академічному рівні.
7. Посилення взаємодії НАН України з освітянською галуззю.
Перш за все потребує вдосконалення нормативно-правова база, яка регламентує створення та реалізацію різних форм співробітництва науковців та освітян. Необхідним є підвищення ефективності роботи та розширення існуючої мережі спільних навчально-наукових структур Академії та вищих навчальних закладів, розвиток в НАН України системи магістерської підготовки фахівців з підвищеним творчим потенціалом. Актуальною є розробка державної цільової програми інтеграції науки та освіти. Для підвищення наукового рівня підручників, навчальних програм необхідним є широке залучення вчених Академії до їх експертизи. Підготовка на розгляд центральних органів виконавчої влади обґрунтованих аналітичних матеріалів та пропозицій з проблем інтеграції науки та освіти вимагає проведення системних цільових наукових досліджень.
8. Вдосконалення кадрового забезпечення наукових досліджень, поліпшення вікової структури наукових кадрів.
Необхідно ініціювати прийняття низки законодавчих актів, спрямованих на створення більш привабливих умов праці для вчених, зокрема молодих, в наукових установах НАН України. Потребує поліпшення існуюча система присудження наукових ступенів та присвоєння наукових звань. Необхідним є удосконалення конкурсного порядку заміщення посад, зокрема керівників структурних наукових підрозділів, відомчої нормативної бази з питань планування підготовки та оновлення наукових кадрів.
9. Вирішення соціальних питань.
Необхідно на державному рівні вжити заходів для виправлення ситуації в Академії з низькими розмірами оплати праці та стипендій, незадовільним забезпеченням працівників житлом. Потребує суттєвого поліпшення медичне обслуговування співробітників НАН України.
З метою подальшого удосконалення діяльності НАН України Комісія рекомендує Президії НАН України розробити заходи згідно з додатком.