Г. М. Доброва Грига В. Ю. Теоретичні та практичні аспекти використання наукових результатів нан в економіці України Київ 2010 ббк 65. 9 (Укр)-5
| Вид материала | Документы |
- Цдпін ім. Г. М. Доброва нан україни зав відділу, 86.45kb.
- Ects – інформаційний пакет фізичний факультет загальний опис факультету, 1358.93kb.
- План. Вступ Постановка проблеми. Результати. Основні положення нормативної бази щодо, 142.14kb.
- Пропозиції комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності нан україни, 83.7kb.
- Вимоги до оформлення матеріалів для друку у виданнях центру пам’яткознавства нан україни, 161.06kb.
- Методика обліку І аудиту фінансових результатів та використання прибутку підприємства, 1268.99kb.
- Відділ історії науки І техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії, 87.52kb.
- До постанови Президії нан україни від 22. 06. 2005, 53.41kb.
- Інститут мовознавства ім., 3882.67kb.
- Міжнародне право навколишнього середовища: стан та перспективи розвитку Матеріали Міжнародної, 2897.83kb.
Національна академія наук України
Центр досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім.Г.М.Доброва
Грига В.Ю.
Теоретичні та практичні аспекти використання наукових результатів НАН в економіці України
Київ 2010
ББК 65.9 (УКР)-5
УДК 330.341.1
Грига В.Ю. Теоретичні та практичні аспекти використання наукових результатів НАН в економіці України (Вид. друге, переробл.). Монографія – Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України. –Київ, 2010. - 113 с.
Науковий редактор – д.е.н., с.н.с. Єгоров І.Ю.
Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради ЦДПІН ім. Г.М.Доброва НАН України від 05 червня 2008 року. Протокол №9
Рецензенти:
д.е.н., проф. Терехов В.І. (Університет економіки та права «Крок»),
к.е.н., с.н.с. Клюка Ю.Б. (Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України)
В роботі розглянуто актуальні питання технологічного розвитку України, зокрема використання результатів наукових досліджень, що проводяться в установах Національної академії наук України, у промисловості країни. На основі детального статистичного аналізу інноваційних витрат промислових підприємств виявлено точки дотику науки та промисловості України. Обґрунтовано напрямки удосконалення структури наукових колективів та їх матеріально-технічного забезпечення для активізації процесу перетворення нових знань у технології.
© Грига В.Ю.
ЗМІСТ
Вступ 5
Частина 1 Роль науки у технологічному розвитку країни 8
1.1 Технологія та фактори технологічного розвитку 8
1.2 Форми взаємодії науки з промисловістю та методи їх оцінки 19
1.3 Національна інноваційна система як ключ до досліджень взаємодії науки з промисловістю 35
Частина 2 Аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств України 47
2.1 Загальний стан науково-технічної та інноваційної сфери в Україні 47
2.2 Структурна динаміка інноваційної активності в Україні 53
2.3 Винахідницька діяльність в Україні (за даними Держкомстату) 64
Частина 3 Аналіз інноваційної діяльності академічної науки (на прикладі НАН України) 71
3.1 НАН України в дзеркалі статистики 71
3.2 Використання наукових результатів та проблеми їх комерціалізації (за даними соціологічного дослідження) 79
3.3 Яким має бути ефективний науковий підрозділ (спроба аналізу) 85
Висновки 104
Література 109
Вступ
Розвиток світової і національної економік сьогодні відбувається під впливом науково-технологічного прогресу, що характеризується посиленням інноваційної активності і новим підходом до визначення інновацій, який поєднує знання, техніку і технології з ринком. Як свідчить світовий досвід, технологічний розвиток промисловості є одним з вирішальних чинників при визначенні місця країни у світовій економіці. Сьогодні економічне зростання розвинених країн на 70-80% забезпечується за рахунок впровадження інновацій, серед яких важливе місце посідає розробка та впровадження нових технологій, тобто інноваційний процес стає ключовим фактором, який забезпечує не лише конкурентноздатність окремого підприємства, промисловості чи країни взагалі, але і стає фактором суспільного розвитку. У зв’язку з цим зростає роль держави у забезпеченні системної взаємодії між тими, хто забезпечує створення інновацій в державі, та тими, хто їх впроваджує, тобто між науково-дослідними організаціями та промисловими підприємствами.
У більшості розвинених кран, таких як США, Японія, країни Західної Європи, інноваційна модель розвитку вже давно стала домінуючою при формуванні економічної політики розвитку держави. Тоді як країни пострадянського табору, що майже 20 років тому стали на шлях ринкових перетворень, все ще намагаються сформувати ефективну науково-технічну та інноваційну політику, розробити ефективні інструменти стимулювання інноваційного та науково-технологічного розвитку. Важливого значення для таких країн, в тому числі і для України, набуває фактор часу, який за умови „простоювання” відкидає Україну все далі і далі з позицій соціально-економічного розвитку.
Світовий досвід показує, що подолання технологічного відставання можливе лише при наявності в країні розвинутої системи генерації знання (якою більшою мірою є наука), яка заснована на потужному секторі фундаментальних досліджень, ефективній системі освіти та системній взаємодії між ними та підприємцями. За таких умов формування інноваційної політики, вибір, розробка інструментів стимулювання інноваційного розвитку та забезпечення взаємодії між наукою та промисловістю набувають особливого значення.
На сьогодні позиції більшості українських промислових підприємств на зовнішніх та внутрішніх ринках є слабкими, що обумовлюється багатьма причинами, однією з яких є повільний перехід української економіки до інноваційної моделі розвитку через неузгодженість дій різних органів державної влади, частина яких не усвідомлює важливість науково-технологічного прогресу та наукових досліджень, їхньої ролі у формуванні конкурентоспроможного виробництва. У свою чергу науково-дослідні установи не завжди вміють довести результати своїх наукових досліджень до промислового користування чи зацікавити підприємців своїми розробками. З іншого боку, криза 90-х років вимила з науки прошарок науковців середнього віку та суттєво вплинула на стан матеріально-технічної бази науково-дослідних установ.
Таким чином, в Україні існує проблема забезпечення новими знаннями та їх ефективного використання, що сьогодні виступає основою цивілізаційного розвитку. Це в свою чергу вимагає визначення взаємозв’язку існуючих знань та знань, що з’являються, з технологічним розвитком країни. Одним із основних виробників знання, яке слугує базою для технологічного розвитку країни, є академічна наука, взаємозв’язок з промисловістю якої в контексті технологічного розвитку буде розглядатися в даній монографії.
Монографія складається з трьох розділів та висновків. У першому розділі розглянуто теоретичні питання технологічного розвитку, визначено систему факторів, які на нього впливають та визначено концептуальні засади проведення досліджень взаємодії між наукою та промисловістю.
У другому розділі проведено аналіз інноваційного розвитку Україну, визначено його тенденції, окрему увагу приділено винахідницькій діяльності.
Третій розділ присвячений ролі академічної науки (НАН України) у інноваційному розвитку промисловості, здійснено аналіз статистичних та інших офіційних джерел та даних, отриманих в результаті соціологічного дослідження в науково-дослідних інститутах, визначено оптимальні характеристики наукового підрозділу (колективу) з точки зору створення нових перспективних технологій.
На основі викладеного матеріалу здійснено відповідні висновки та розроблено низку рекомендацій, спрямованих політикам, підприємцям, та керівникам наукових установ. Дотримання рекомендацій дозволить не лише забезпечити постійний моніторинг ситуації у науково-технологічній та інноваційній сфері, але і активізувати технологічний розвиток України.