Cols=2 gutter=175> центр правових досліджень фурси

Вид материала

Документы

Содержание Печерський районний суд м. Києва, судді Тому на підставі наведеного та cm. 348 ЦПК, з урахуван­ням положень cm. З, 181 Закону України "Про виконавче прова­дження" Печерський районний суд м. Києва, судді ЗАЯВА про затвердження умов мирової угоди і закриття провадження в справі Позивач ... передає своє право власності на '/ 129 Фурса С. Я., Цюра Т. В. В інтересах позивача Підпис. Дата. Докази і доказування у цивільному процесі Розділ ii

Подобный материал:

• Національна академія наук україни інститут економіко-правових досліджень, 283.11kb.
• Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
• Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.
• Cols=2 gutter=47> Новосибирский государственный драматический театр, 132.78kb.
• Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
• Cols=2 gutter=99> I. Организаторы конференции, 311.66kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
• Cols=3 gutter=155> 01. 09. 2008 г. Мебель для директора ООО «КонТек», 114.48kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
• Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.

§11. Аналіз доказів та інших матеріалів цивільної справи

Стосовно аналізу доказів, то цей аспект пов'язаний з понятій­ним апаратом цивільного процесу. Теоретики цивільного процесу визначають, що суб'єкти доказового процесу можуть провадити оцінку доказів, але їх оцінка, на відміну від оцінки суду, є реко­мендаційною, а не владною.¹⁴⁷ Вважаємо доцільним однозначно встановити, що оцінку доказів здійснює тільки суд, що випливає із ст. 112нового ЦПК, оскільки в ст. 27 нового ЦПК особам, що беруть участь в справі, не надано право здійснювати оцінку дока­зів. Що ж до осіб, які беруть участь у справі, то, вважається, вони можуть тільки аналізувати докази, а не оцінювати їх. Свідченням аналізу доказів суб'єктами доказування є судові дебати, в яких вони висловлюють свої доводи, міркування та заперечення сто­совно наданих іншою стороною доказів і можливості покладення їх в основу судового рішення.

'Фурса С Я. Проблеми забезпечення доказів нотаріусами та суддями. Чи можлива аналогія?

// Юриспруденція: теорія і практика. - 2004. - М2 (2). - С.10-23.

¹⁴¹ Цивільне процесуальне право України. / Під ред. В.В. Комаром. - Харкіа: Праю. 1990.

- С 196- 98; Гражданский процесе. / Иод ред. М. К. Треушиикоаа. - М.: Но*ый юрист.

1998. - С 172-175.

121

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


Процес аналізу доказів стосується взаємної самооцінки суб'єк­тами доказування доказового матеріалу на предмет: належності до справи; допустимості по конкретній справі; достатності доказів у сукупності для доведення певної обставини; значимості окремих доказів як доказу по конкретній справі та переваги над іншими наданими доказами або доказами, наданими іншою стороною. Стосовно останнього аспекту процесу аналізу доказів, то в юри­дичній літературі це питання ще ніким не підіймалось, а тому буде додатково досліджено в наступному матеріалі. Практично на кожній стадії процесу доказування його суб'єктами має здійсню­ватись самостійний аналіз доказів по справі, а також в результаті аналізу доказів наданих іншою стороною може здійснюватись переоцінка доказів по справі, а також можуть навіть змінюватись підстава або предмет позову. Отже, ці аспекти доказової діяль­ності дуже важливі та можуть впливати на реалізацію громадя­нами права на звернення до суду та на задоволення заявленого позову, але вони тією чи іншою мірою вже досліджувались багать­ма теоретиками цивільного процесу¹⁴". В деяких юридичних дже­релах з цим питанням пов'язується можливість адвоката висту­пити на захист прав іншої особи, оскільки при відсутності доказів справа втрачає юридичну перспективу.¹⁴*

При цьому підкреслюємо, що результати аналізу доказів безпо­середньо пов'язані з процесом доведення. Так, в результаті вияв­лення суперечностей в доказах або переваг в кількості наданих іншою стороною доказів, вона, безумовно, має докласти зусиль у доведенні перед судом переваг наданих нею доказів перед доказами іншої сторони, наприклад, на предмет їх більшої юридичної дос­товірності, вірогідності тощо.

'" Пушкарь Е, Г. Конституционное прею ні судебную защиту. - Львов. 1982. - С. 7; Комис саров К. П. Праю на иск и прекращение производства по гражданскому делу. // Сборник ученых трудо» Свердловского юридического инетта. - Вып. 9. - Свердловск. 1969. - С. 160; Добровольский А. А. Право на иск и право на удовлетворение иска. // Вопросы развития и защиты прав граждан и социалистических организаций. - Калики. 1978. - С. 57-66; Кожу харь А. Н. Право на судебную защиту а исковом производстве. - Кишинев: ШТИИНЦА. 1989. - С. 44-54 та 1н.

"' ветлам Д. П.. Елиіаров В. А. Адвокат в гражданском процессе. - М.: Юридическая литература, 1969. - С. 23.

122

Це положення стосується також процесу доведення суду об­ґрунтованості позиції по справі в тих чи інших правових ситуа­ціях. Наприклад, коли сторони уклали мирову угоду і суд її по­свідчив, то така угода повинна мати процесуальне значення, але це питання останнім часом не має однозначного вирішення на практиці. Так, іноді внесення змін до окремих норм законодав­ства, навіть у тих випадках, коли вони логічно зумовлюються, призводить до парадоксального сприйняття всього нормативного акту. Зокрема, п. 5 ст. З Закону України „Про виконавче прова­дження" виключено на підставі Закону N 1255-1V від 18.11.2003 р. У цьому пункті безпосередньо зазначалося, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню: 5) мирові угоди, затвердже­ні судом. Аналізуючи це положення Закону багато фахівців та суддів роблять висновок про неможливість виконання умов миро­вої угоди.

Отже, існує безспірний доказ того, що сторони погодилися на закриття провадження у справі і виконання умов, по суті, дого­вору.

Стосовно процесуального значення мирової угоди, то про неї мова йде в статтях 67, 103, 107, 108,115,122, 136, 179,227,304, 332 чинного ЦПК України, а у виконавчому провадженні регла­ментують її положення ч. З ст. 29 Закону України "Про виконавче провадження", в якій говориться про те, що сторони виконавчого провадження можуть укладати мирову угоду, але остання має затверджуватись судом. Отже, мають узгоджуватись норми ЦПК і ГПК України із нормами Закону України "Про виконавче прова­дження", а також положення, що мирові угоди можуть уклада­тись як у межах цивільного та господарського процесів, так і у виконавчому провадженні. Про виконання умов мирової угоди писали вчені*, але це положення не вплинуло на останню прак­тику, коли навіть судді відмовляються затверджувати умови ми­рової угоди або на її підставі видавати виконавчий лист.

' Покрещу* О.О.. Фурса С. Я. Питання імплементації міжнародно правових норм у законо­давство України про виконавче провадження // Право України. — 2000. — М 3. — С. 85; Фурса С. Я . Фурса С І. Загальні питання порядку звернення стягнення на грошові суми та інше майно боржника у виконавчому провадженні '/ Вісник академії праці і соціальних відносин. Спецвипуск. — К . 2000. — С. 316: Фурса С. Я. Мирова угода і процедура Я затвер дження//Митна справа: Науково аналітичний журнал. — 2001. — М 2. — С. 1621.

123

Фурса С. Я., Цюра Т. В.

Тому розглянемо цю ситуацію в контексті діяльності сторін, які можуть доводити суду не тільки право, а й обов'язок суду на підставі затвердженої мирової угоди видавати виконавчий лист. З цією метою розглянемо можливі аргументи, які можуть бути застосовані стороною, яка бажає отримати виконавчий лист.

Оскільки сторони на умови мирової угоди погоджуються в добровільному порядку і кожна зі сторін володіє правом запере­чення проти її укладення, то мирові угоди мають виконуватися в добровільному порядку. Якщо одна із сторін з будь-яких причин не виконує умов мирової угоди, то у іншої сторони виникає право на примусове виконання умов мирової угоди шляхом передачі її до виконавчої служби для примусового виконання.

Наведене положення свідчить не про те, що автором запере­чується чинність положення про виключення п. 5 ст. З Закону, а про те, що у даному конкретному випадку ухвала суду про затвер­дження умов мирової угоди є загальнообов'язковою і підлягає виконанню у безспірному порядку. Про це свідчить і ст. 18-1 За­кону "Про виконавче провадження". Тому важко погодитися з позицією деяких авторів про те, що є потреба в особливій про­цедурі надання такій угоді обов'язкового характеру*.

Якщо припустити неможливість виконання умов мирової уго­ди у примусовому порядку, то вона стає безпредметною, оскільки в ній говориться про закінчення виконавчого провадження, а не про умови виконання зобов'язань боржником. Якщо сторони ви­конавчого провадження звернуться з такою угодою, то перед су­дом постане лише питання про те чи можна закінчувати виконавче провадження, чи потрібно проти волі сторін мирової угоди його продовжувати. Однак, закінчення виконавчого провадження має бути результатом певної діяльності, а мирова угода — домовле­ність, компроміс між сторонами. Тому немає логічних підстав обмежувати права сторін укладати мирову угоду і у виконавчому провадженні, яка, на думку автора, може стосуватися поступок з боку стягувача, а також альтернативних варіантів виконання зобов'язань боржником. Інша річ, що умови мирової угоди та її

Докази і доказування у цивільному процесі

зміст мають викладатися таким чином, щоб вона відповідала ви­могам Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, автор вважає, що до останнього часу правовий зміст та проце­суальні особливості мирової угоди процесуалістами досліджені недостатньо.

Така позиція була викладена автором у книзі' ще у 2004 році, але ця позиція аж ніяк не вплинула на позицію деяких суддів, які не вважають можливим затверджувати умов мирової угоди, поси­лаючись на те, що вона не має правового значення і не буде виконуватися у примусовому порядку державною виконавчою службою.

Проведемо аналогію між діяльністю суду та нотаріусів. Так, нотаріус посвідчує угоду двох осіб, а потім може вчинити вико­навчий напис на ній, що зумовлює можливість звернення зацікав­леної особи (кредитора) до державної виконавчої служби. Вихо­дить, що суд, коли ним затверджується мирова угода сторін має менше повноважень, ніж нотаріус, оскільки умови мирової угоди не будуть підлягати примусовому виконанню? Це парадокс, який виник через те, що багато „фахівців" не уміють читати закони та сприймати у сукупності його норми. Вони побачили, що згідно Закону N 1255-IV від 18.11.2003 року п. 5 статті 3 Закону України „Про виконавче провадження" виключений, тому вони вважають, що не підлягають виконанню: 5) мирові угоди, затверджені судом.

Але вони не звернули уваги на те, що з'явилася нова стаття 18-1 Закону України "Про виконавче провадження", в якій йдеться про те, що виконавчими документами є:

1) виконавчі листи, що видаються судами на підставі:

рішень, вироків, ухвал, постанов судів;

Отже, суд вправі на підставі своєї ухвали про затвердження умов мирової угоди та закриття виконавчого провадження випи­сати виконавчий лист. Дійсно, тут відбувається трансформація волевиявлення сторін, оскільки умови мирової угоди перестають бути лише волею двох сторін, вони набувають об'єктивного характеру на підставі ухвали суду. Який орган не зобов'язаний



' Корвут В. Есть ли смысл ■ мировом соглашении? // Юридическая практика. - 2004. — М 22 (336).

124

* Фурса С Я . ІЦгрвак С В. Законодавство України про аиконаіче провадження: Науково практичний коментар. - К.: Концерн „Видавничий Дім _Ін Юре". 2004.

125

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


виконувати загальнообов'язкові рішення суду, які оформлю­ються у виконавчому листі? Парадоксально, але державна вико­навча служба вважається такою, що вправі не виконувати за­гальнообов'язкові рішення суду?

Автор підкреслює, що статус судді і державного виконавця різні, оскільки із самого поняття "Державна виконавча служба" випливає, що вона виконує, а не розглядає питання про законність рішення суду. Існує лише одне обмеження у виконанні рішень суду, встановлене у статті 60 Конституції, а саме: Ніхто не зобо­в'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Але на особу, яка відмовилася виконувати такий наказ чи розпо­рядження лягатиме обов'язок довести, що він явно злочинний.

Загалом, державна виконавча служба має повноваження пере­віряти лише формальні підстави виконання рішень судів та інших органів, а не змістовні.

Тому вважається, що не зважаючи на сучасну юридичну прак­тику, судді вправі затверджувати мирові угоди сторін {Див. доба ток 13), а також на їх підставі виписувати виконавчі листи, коли однією із сторін умови мирової угоди не виконуються. У сучасних умовах у таких ситуаціях пропонується відмічати в ухвалі про затвердження умов мирової угоди лише, що сторонам роз'яснено ті правові наслідки, які можуть виникнути для однієї із сторін, коли вона не виконуватиме умов мирової угоди. Зокрема, це сто­сується можливості суду виписати виконавчий лист на підставі заяви однієї із сторін та на підставі статті 18-1 Закону України "Про виконавче провадження". Зрозуміло, що це положення має увійти до норм ЦПК.

Інакше, затвердження умов мирової угоди необхідно сприй­мати як тривалу процесуальну дію. Мало того, що особи між со­бою погодилися і підписали заяву до суду про затвердження умов мирової угоди, суд має її затверджувати лише в тому випадку, коли ці умови мають бути виконані. Деякі судді пропонують: Ви погодилися, виконуйте умови мирової угоди у встановлені вами терміни, а потім я винесу рішення. З таким положенням важко погодитися, оскільки рішення буде вже зайвим - конфлікт між сторонами вичерпаний, навіщо ж тоді постфактум рішення суду. Рішення суду може бути оскарженим до суду апеляційної інстан-

126

ції. Тобто рішення суду за своїм статусом у даному конкретному випадку може розцінюватися нижче, ніж ухвала про затвер­дження мирової угоди, оскільки, за звичай, мирова угода - це згода обох сторін, а не однієї. Виходячи ж з принципів цивільного права, то волевиявлення сторони та свобода договору - це визна­чальні принципи для визнання угоди дійсною.

Іноді судді після затвердження умов мирової угоди вважають можливим відновити провадження у справі і розглядати її по суті, з чим також важко погодитися, оскільки для цього необхідно буде переглядати саме мирову угоду по суті, але вона затверджена са­мим судом як законна і відповідна інтересам обох сторін на момент її посвідчення.

Тому пропонуємо такий варіант заяви про примусове вико­нання умов мирової угоди, на який має аргументовано і вмотиво­вано відповісти суддя, що останньому, на наш погляд, буде зро­бити складно, якщо він не погоджуватиметься видати виконавчий лист.

Печерський районний суд м. Києва, судді ...

Позивач

яка мешкає у м. Києві,

тел

в інтересах якої на підставі
довіреності діє .... що мешкає: м.
Київ, вул тел

Відповідач

що мешкає у м. Київ

тел

По справі за позовом ... до ... про відшкодування шкоди, завданої у результаті ДТП.

127

Фурси С. Я., Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


ЗАЯВА

про видачу виконавчого листа на підставі затвердженої мирової угоди

Мною та .... була укладена мирова угода, за умовами якої я погодилася на швидке виконання останнім своїх зобов'язань сто совно відшкодування завданої мені у результаті ДТП шкоди. При цьому, я погодилася на значно меншу суму відшкодування завданої шкоди, ніж було передбачено у моєму позові. Але відповідач без підставно не виконує умов мирової угоди і на мої пропозиції добро вільно виконати умови мирової угоди ніяк не реагує.

Згідно cm. З Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню ухвали суду, у моєму випадку ухвала суду про затвердження умов мирової угоди та закриття прова­дження у справі, виключення ж з цієї норми п. 5 "мирові угоди, затверджені судом", не позбавляє суд можливості видавати виконавчий лист на підставі своєї ж ухвали про затвердження умов мирової угоди. Саме ця ухвала и має ставати підставою для порушення примусового виконання мирової угоди, оскільки це питання чітко встановлено у cm. 18 1 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: Виконавчими документами є: 1) виконавчі листи, що видаються судами на підставі: рішень, вироків, ухвал, постанов судів.

Тому на підставі наведеного та cm. 348 ЦПК, з урахуван­ням положень cm. З, 181 Закону України "Про виконавче прова­дження"

ПРОШУ:
1. Виписати виконавчий лист про стягнення з боргу у

симі

у ...... * **.**.....*.*...••.....*.....*..

гривень на користь ... Дата. Підпис.

Пропонуємо вашій увазі і проект заяви про затвердження умов мирової угоди, яка після її затвердження має відповідати умові примусового виконання, якщо одна із сторін не виконуватиме її умови у добровільному порядку.

128

Печерський районний суд м. Києва, судді ...

Позивач

яка мешкає у м. Києві

тел

в інтересах якої на підставі
довіреності діє .... що мешкає: м.
Київ, вул тел

Відповідач

який проживає у м. Київ,

.... тел в інтересах якого на

підставі довіреності у справі

діяв який проживає у м.

Київ тел

По справі за позовом ... до ... про припинення права спільної часткової власності шляхом грошової компенсації частки влас ності на квартиру одному із співвласників.

ЗАЯВА

про затвердження умов мирової угоди і закриття провадження в справі

Представники: позивача ... та відповідача ■ які згідно

довіреностей та cm. 115 ЦПК вправі укладати мирові угоди, попередньо узгодивши свої позиції по справі з довірителями на підставі cm. 103, 115 ЦПК домовилися про наступне:

Позивач ... передає своє право власності на '/_г частку квар­
тири №.. по вул у буд. З .... в м. Києві, відповідачці ■ за

що остання зобов'язується компенсувати належну позивачу частку квартири протягом місяця єдиним грошовим платежем у сумі ... (...) грн., але ця сума має бути еквівалентною ... (...) доларів США або ... (...) евро на момент проведення розрахунку та за вибором позивача.

129

Фурса С. Я., Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


11 редставникам судом роз'яснено і зрозуміло, що у разі за­твердження умов мирової угоди, провадження у справі закри ваеться, а також при невиконанні умов мирової угоди, ухвала може служити підставою для видачі судом виконавчого листа і примусового виконання обумовлених в ній зобов'язань.

В інтересах позивача .... заяву підписав що діє на підставі

довіреності, долученої до справи.

Підпис. Дата.

В інтересах відповідача .... заяву підписав ..... що діє на під­ставі довіреності, долученої до справи.

Підпис. Дата.

З наведеного проекту заяви, умов мирової угоди, яка є завжди компромісом сторін, тобто не повною мірою відповідає заявленим позивачем вимогам, випливає, що сторони можуть обумовити, що не завжди вони проситимуть суд про закриття провадження у справі та примусове виконання рішення. Це положення можна пояснити тим, що при примусовому виконанні рішення буде втра­чатися час, зайві зусилля з боку стягувача - позивача, а можливо й кошти на допомогу адвоката. Тому вони можуть просити суд лише про затвердження умов мирової угоди, а у разі невиконання зобов'язань однією із сторін у встановлені в угоді терміни, розгля­нути справу по суті.

На скільки буває важко на практиці досягти згоди обох сторін з протилежними інтересами на умови мирової угоди, важко уяви­ти тим суб'єктам, які ніколи не приймали участі в таких проце­сах. Сам процес досягнення мирової угоди - це напружена праця сторін та /або їх представників, оскільки кожна умова мирової угоди викликає протистояння через те, що одна сторона має роби­ти поступки, разом же сторони можуть ставати на принципи і необхідно знаходити розумні аргументи, щоб виправити ситу­ацію, а також компромісні рішення. Коли ж мова постає про реальні наслідки такої угоди, то виходить, що ЦПК, Закон Укра­їни "Про виконавче провадження" пропонує укладати мирові уго­ди без будь-якого правового сенсу та наслідків?

Тому автором пропонується витяг із ухвали про видачу виконавчого листа на підставі ухвали про затвердження умов

130

мирової угоди та заяви позивача (кредитора) про стягнення кош­тів з відповідача (боржника).

Судом перевірена заява .... про видачу виконавчого листа, яка узгоджується із заявленими у суді вимогами, вимогами законо давства, а також ухвалою суду від ... про затвердження умов мирової угоди. У справу треті особи не притягувилися. а тому ця заява не впливатиме на інтереси третіх осіб.

На підставі заяви .... ухвали суду про затвердження умов мирової угоди, з урахуванням положень ч. З cm. 11, 103, 115 348 ЦПК. cm. З, 181 Закону України "Про виконавче прова­дження", .... суд, ухвалив: видати виконавчий лист про стяг

нення з гр на користь гр боргу у сумі

Підпис судді. Дата.

Тому автор вважає, що сторони можуть не тільки доводити існування певних юридичних обставин, з якими вони пов'язують виникнення певних наслідків, а й вправі доводити свої проце­суальні права на вчинення судом процесуальних дій, які не чітко регламентовані у законодавстві. Саме тому можна погодитися з концепцією про розподіл процесів доказування та доведення у ци­вільному судочинстві. Зверну увагу й на те, що остання концепція була застосована на практиці і призвела до позитивного резуль­тату, суд видав виконавчий лист на підставі наданої заяви.

Докази і доказування у цивільному процесі

РОЗДІЛ II

СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ І ДОВЕДЕННЯ