Науково-практичної інтернет-конференції економічна політика країн єс 17 жовтня 2011 р., Донецьк м. Донецьк 2011 р. Ббк 65. 050. 11 Е 40
| Вид материала | Документы |
СодержаниеТенденції розвитку міграційних зв'язків україни Таблиця 1 Динаміка основних показників міжнародної міграції населення України [3] |
- Ренція «комплексне використанння природних ресурсів» (12 грудня 2011 року, м. Донецьк,, 2132.33kb.
- Де надруковано. Видавництво Вид роботи учб, 290.21kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Матеріали конференції будуть розміщені на web-ресурсі науково-практичних конференцій, 235.13kb.
- Програма ІІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Аграрна наука ХХІ століття, 297.6kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 4521.97kb.
- Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІІІ, 4064.21kb.
- Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. I харків, 6941.25kb.
- Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. II харків, 5512.68kb.
Matin A. T. Generalized System of Preference: Potential in the EU market// [Электронный ресурс]// BRAC EPL STOCK BROKERAGE LTD. –Режим доступа: ссылка скрыта. – Название с экрана
Кислицина О.В.,
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІГРАЦІЙНИХ ЗВ'ЯЗКІВ УКРАЇНИ
Протягом усієї своєї історії Україна постійно була включена у глобальні міграційні процеси, що були зумовлені війнами, зміною політичних режимів, здобуттям незалежності і переходом на нову суспільно-економічну модель державного устрою. Це підтверджується чисельністю української діаспори, яка, за оцінками А. Чепуріна, займає 5 місце серед світових діаспор (до 10 млн. осіб). Найбільші групи українців проживають у Росії (близько 4 млн. осіб), США (до 2 млн.), Канаді (близько 0,8 млн.), Молдові (близько 0,6 млн.), Бразилії (близько 0,4 млн.), Аргентині (близько 0,4 млн.), Білорусі (близько 0,3 млн.), Польщі (близько 0,3 млн.) [1, С. 109].
Включення України у систему світового господарства як самостійного гравця закономірно призвело до виникнення вхідних і вихідних міграційних потоків. За масштабами цих потоків Україна займає позиції лідера серед країн СНД, що обумовлено, насамперед, масштабами відтоку трудових ресурсів. Під впливом глобалізації зовнішній міграційні потоки України змінюють свою якість: практичний досвід міграції і розвиток міграційних мереж дозволяють по-новому використовувати можливості, які надаються глобалізацією, що в остаточному підсумку (при відповідних економічних детермінантах) призводить до перманентної інтенсифікації міграційних процесів. Їх масштаб і значення для національної економіки зумовлюють необхідність вироблення нового (глобального) підходу до регулювання зовнішньої трудової міграції.
За даними ООН станом на 2010 р. чисельність мігрантів становила 5258 тис. осіб, що складає 11,6% від загальної чисельності населення. Середньорічна чиста міграція за 2005-2010 рр. склала -16,0 тис. осіб (табл. 1 [2]), а чиста міграція серед іноземців за той же період склала близько 181,7 тис. осіб [3].
Таблиця 1
Динаміка основних показників міжнародної міграції населення України [3]
| | 1990 р. | 1995 р. | 2000 р. | 2005 р. | 2010 р. |
| Оцінка чисельності міжнародних мігрантів за станом на середину року, осіб | 6892920 | 6172339 | 5527087 | 5390622 | 5257527 |
| Річний темп зміни чисельності мігрантів, % | – | -2,2 | -2,2 | -0,5 | -0,5 |
| Частка міжнародних мігрантів у загальній чисельності населення, % | 13,4 | 12,1 | 11,3 | 11,5 | 11,6 |
| Частка жінок-мігрантів у загальній чисельності міжнародних мігрантів, % | 57,2 | 57,2 | 57,2 | 57,2 | 57,2 |
| Частка біженців у загальній чисельності міжнародних мігрантів, % | 0,0 | 0,1 | 0,1 | 0,0 | 0,1 |
Представлені дані свідчать, що трудова еміграція набула в Україні не тільки масовий, але і систематичний характер. На тлі загальносвітових тенденцій вона має підвищену інтенсивність та більш високий рівень жіночої міграції (що свідчить про особливості затребуваності українських мігрантів за кордоном).
Інтенсивність участі України в міжнародних міграційних процесах збільшується. Включення країни у глобальну систему міграційних зв'язків супроводжувалось географічною диверсифікацією міграційних потоків. За даними Держкомстату, більшість осіб в'їжджає в Україну із країн Європи, головним чином країн СНД (Молдова, Білорусь і Росія), і Азії, що зумовлене географічним розташуванням, історичними передумовами та розвитком транзитної міграції.
Що стосується країн виїзду, то міграційні потоки, генеровані в Україні, також поширюються на всі регіони світу. Звичайно переважають країни Європи, у тому числі країни СНД, досить масштабними є потоки в країни Північної Америки та Азії.
Одним з найбільш значимих центрів тяжіння українських емігрантів є ЄС. За оцінками емігрантів, найбільш привабливими серед країн ЄС вважаються: Португалія, Іспанія та Великобританія. Міграційні наміри українців виїхати на роботу до ЄС є найбільш стійкими протягом тривалого часу. Це вплинуло на встановлення певних пропорцій міграційних зв'язків із країнами ЄС.
При загальному високому рівні міграційної активності населення України спостерігається асиметричний розподіл міграційних потоків за регіонами країни. Це зумовлене, з одного боку, об'єктивними відмінностями у географічному розташуванні (близькість до певних ділянок національних кордонів), а з іншого – посиленням нерівності регіонів у рівні соціально-економічного розвитку. Так, відтік населення за кордон спостерігається, насамперед, із прикордонних регіонів, у яких відмічається істотне відставання у показниках економічного розвитку та ринку праці від загального рівня по країні. Серед таких регіонів: Закарпатська, Луганська, Львівська та Ровенська області. У таких регіонах загальні економічні причини трудової еміграції (фактори «виштовхування») найбільш сильні. Слід зазначити, що у прикордонних регіонах структура міграційних зв'язків формувалась історично. Більша частина населення цих регіонів має родичів за кордоном, що створює тісні соціальні зв'язки. До того ж у прикордонних регіонах більш інтенсивно формуються міграційні мережі.
Література
- Чепурин, А. Зарубежный русский мир: община или диаспора [Текст] / А. Чепурин // Мировая экономика и международные отношения. – 2009. – №5. – С. 108-113.
- International Migrant Stock: The 2008 Revision / Офіційний веб-сайт Організації Об’єднаний Націй (англ. мовою) [Електронний ресурс] // Режим доступу: