Змістовий модуль 5

Вид материала

Документы

Содержание Поради студенту. 5.2. Теоретичні питання до заняття 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті 28. Змертвіння. некроз. гангрена. виразки. нориці. сторонні тіла. 2. Тривалість заняття Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція) Базисні кафедри Внутрішньопредметна інтеграція

Подобный материал:

• Модуль. Змістовий модуль, 32.71kb.
• Конспект лекцій Змістовий модуль Психологія І педагогіка як наука про людину, її світ, 2693.85kb.
• Перелік знань, навичок, вмінь для проведення поточного та етапного контролю модуль, 578.8kb.
• Державна Фармакопея України основний документ, що регламент, 187.07kb.
• Фізіологія вагітності, пологів, післяпологового періоду. Перинатальна охорона плода., 1708.3kb.
• Біологія постембріонального розвитку (укладач: к б. н., доц. Варенюк І. М.) Змістовий, 112.89kb.
• Плани семінарсько-практичних занять з соціальної психології Структура залікового кредиту, 1019.87kb.
• Тема Лекц, 357kb.
• Усього, 44.94kb.
• М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.

4. Поради студенту.
   

5.1. Зміст теми:

Кістково-суглобовий туберкульоз (КСТ) відомий з глибокої давнини. Лікування туберкульозних уражень суглобів нерідко закінчувалося ампутаціями. У колишньому СРСР була розроблена на державній основі лікувально-профілактична система боротьби з туберкульозом (особливо у дитячому віці), яка включала поряд із диспансеризацією і хірургічним лікуванням санаторно-курортне, антибактеріальне й ор ортопедичне.

КСТ становить близько 2,5-3% загального числа туберкульозних уражень. Він має тенденцію до тривалості, рецидивування і стійких деформацій різних відділів опорно-рухового апарату. Чоловіки хворіють удвічі частіше за жінок.

Захворювання виникає внаслідок гематогенного занесення інфекції з вогнища первинного ураження (або дрімаючої інфекції) до губчастої речовини кістки. Необхідною умовою розвитку хвороби є сенсибілізація елементів червоного кісткового мозку до туберкульозної інфекції. Гранульома, яка виникла при цьому, руйнує кістку і утворює порожнину (каверну) з казеозним розпадом – первинний остит. Ці зміни відповідно до класифікації Корнева (1962) визначаються як преартритична (преспондилітична) фаза туберкульозу.

Прогресування процесу призводить до переходу інфекції на найближчий суглоб або сусідній хребець (шляхом прориву або гематогенно). Це вже артритична (спондилітична) фаза туберкульозу. Як правило, розвиток туберкульозного артриту починається з синовіальних оболонок (бугоркові висипання), потім відбувається руйнування хрящових і кісткових структур. Поряд із морфологічними стадіями розвитку (синовіальної, хрящової та кісткової) клініку туберкульозного артриту також поділяють на 3 стадії (П.Г.Корнев): початок, розпал, затихання. Поширення ексудату в м’яких тканинах призводить до формування напливних абсцесів, які, відрізняючись слабкою вираженністю реакцій, здатні зміщатися по міжм’язових і субфасціальних просторах на значні відстані вниз від основного вогнища ураження. Прорив напливного абсцесу зовні становить небезпеку внаслідок утворення нориці та приєднання вторинної гнійної інфекції.

За артритичною фазою слідує постартритична (постспондилітична), превалюють руцево-дистрофічні процеси (артроз). Запальні зміни у тканинах стихають, превалюють процеси інкапсуляції патологічних вогнищ і розвиток масивних фіброзних зрощень.

Але це ще не кінець захворювання. Рецидив захворювання через 5-10 років і більше призводить до артрозиту. Найчастіше зустрічаються туберкульозні ураження хребта, рідше – туберкульозний коксит, у 7-14 % - туберкульозний гонит.

Сучасні принципи лікування КСТ сформульовані Корневим: 1) комплексність, 2) плановість, 3) активність. Тобто, використовуються як консервативні (санаторно-курортний, хіміотерапевтичний, ортопедичний), так і хірургічний методи. Широко використовується аеро- (особливо повітря з хвойними фітонцидами) і геліотерапія (оптимально – відбите сонячне проміння). Неабияке значення має повноцінне харчування (з превалюванням вуглеводів).

Найбільший ефект хірургічного лікування може бути досягнутий внаслідок некректомії в преартритичну фазу захворювання. Таке втручання є радикально-профілактичним, бо усуває вогнище інфекції і запобігає вторинному ураженню суглоба (або сусіднього хребця).

Сифіліс – хронічне венеричне захворювання. Хірургам доводиться зустрічатися з третинним сифілісом, який виявляє себе утворенням виразок і вогнищ розпаду в кістках та внутрішніх органах (гуми). Поряд із цим спостерігаються сифілітичні ураження великих судин (мезаортит). Гума – це гранульома, некроз у центрі якої нагадує за морфологічною картиною туберкульоз.

Для сифілітичних виразок характерна мала болючість, чіткі округлі контури, сірувате дно, наявність довкола щільних інфільтратів. Кісткові ураження частіше локалізуються в діафізах довгих трубчастих кісток. Крім вогнищ деструкції відзначається періостит. Сифілітичні ураження суглобів нерідко спостерігаються з двох боків.

Лікування специфічне, направлене на збудника захворювання. Наслідки ураження корегуються ортопедичним шляхом


Актиномікоз спричиняється променистим грибом – актиноміцетом, який потрапляє в організм людини через ранову поверхню. Клінічні форми актиномікозу – щелепно-лицева (близько 58%), легенева та абдомінальна. Щелепно-лицева форма характеризується утворенням щільних малоболючих інфільтратів із синюшним забарвленням шкіри та наявністю ригідних складок. Утворюються нориці з мізерним рідким ексудатом. Абдомінальна форма актиномікозу характеризується переймоподібним болем у животі, утворенням спайок, інфільтратів та абсцесів.

Лікування, як правило, консервативне, комплексне. Застосовується комбінована терапія: препарати пеніцилінового ряду, йод, рентгенотерапія, актинолізати. Призначення препаратів йоду у вигляді йодистого калію (2-3 г/день)розраховано на активізацію процесу розсмоктування інфільтрата.


5.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Дати визначення КСТ.
   
2. Фактори ризику у виникненні КСТ.
   
3. Етапи розвитку КСТ.
   
4. Еволюційна класифікація КСТ по П.Г.Корневу.
   
5. Додаткові методи дослідження при КСТ.
   
6. Основні рентгенологічні ознаки КСТ.
   
7. Клінічна симптоматика предартритичної фази КСТ, лікування у цей період.
   
8. Клінічна симптоматика артритичної фази КСТ, лікування у цей період.
   
9. Клінічна симптоматика постартритичної фази КСТ, лікування у цей період.
   
10. Наслідки КСТ, відновлювальна хірургія та реабілітація хворих.
    
11. Туберкульозні напливи, розповсюдження їх в організмі та діагностика.
    
12. Принципи лікування "холодних абсцесів", можливі ускладнення.
    
13. Сифіліс кісток та суглобів, клініка, диф. діагностика, лікування.
    
14. Актиномікоз як хірургічна проблема, його форми.
    

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

5.4. Питання для самоконтролю:

5.5. Задачі для самоконтролю:

5.6. Тести для самоконтролю:

Література.

Основна:

1. Хірургія. Т. 2 (підручник з загальної хірургії) (за редакцією Березницького Я.С., Захараща М.П., Мішалова В.Г., Шідловського В.О.). Дніпропетровськ, РВА „Дніпро-VAL”, 2006.
   
2. Жученко С.П., Желіба М.Д., Хіміч С.Д. Загальна хірургія. Київ “Здоров’я”, 1999.- с.404-416.
   
3. Гостищев В.К. Общая хирургия. М., “Медицина”, 1993.- с..
   
4. Стручков В.И. Общая хирургия. М., “Медицина”, 1988.- с.301-308.
   
5. Волколаков Я.В. Общая хирургия. Рига “Звайгзне”, 1989.- с..
   
6. Гостищев В.К. Руководство к практическим занятиям по общей хирургии. М., “Медицина”, 1987.- с..
   

28. ЗМЕРТВІННЯ. НЕКРОЗ. ГАНГРЕНА. ВИРАЗКИ. НОРИЦІ. СТОРОННІ ТІЛА.


1. Актуальність теми: Важливе місце серед гнійно-некротичних захворювань в хірургії, займають патологічні стани, наслідками яких є порушення трофіки тканин, що в кінцевому результаті призводить до виникнення в них змертвіння. Проявами таких змін є : гангрена, трофічної виразки, або нориці різних ділянок тіла. Найбільш поширеними захворюваннями що призводять до таких станів, слід вважати: захворювання периферичних судин нижніх кінцівок; цукровий діабет та хронічні гнійно-некротичні захворювання, при яких виникають грубі необоротні зміни в тканинах організму, що проявляються формуванням трофічних виразок та нориць. Лікар та медична сестра, для запобігання кінцевих проявів таких захворювань, повинні правильно та вчасно навчитися їх розпізнавати, знати перелік організаційних та лікувальних заходів по наданню кваліфікованої медичної допомоги пацієнтам з означеною патологією.

Некроз не є самостійною нозологічною одиницею, а представляє процес, що спостерігається при безлічі захворювань.

.

2. Тривалість заняття: 2год.


3. Навчальна мета (конкретні цілі):

3.1. Студент повинен знати:

• етіологію різних видів змертвінь;
  
• класифікацію змертвінь;
  
• фактори, що призводять до виникнення змертвінь;
  
• клінічні ознаки сухої та вологої гангрени;
  
• облітеруючий ендартеріїт та атеросклероз - клініка та стадії;
  
• методи консервативного та оперативного лікування облітеруючого ендартеріїту, атеросклерозу нижніх кінцівок, гангрени;
  
• етіологію трофічних виразок;
  
• клінічну характеристику різних видів виразок;
  
• методи консервативного та оперативного лікування трофічних виразок;
  
• класифікацію нориць.
  

3.2.. Студент повинен вміти:

• на підставі даних анамнезу та об’єктивного обстеження правильно поставити діагноз;
  
• діагностувати різні види змертвінь і проводити диференційну діагностику між ними та іншими хворобами;
  
• розробити лікувальну тактику при різних видах змертвінь;
  
• запропонувати індивідуальний план детоксикації хворому з вологою гангреною;
  
• скласти план лікування хворих з різними видами некрозу, гангрени, виразок, нориць, стороннім тілом;
  
• продемонструвати першу допомогу постраждалому із стороннім тілом;
  
• скласти план лікування хворого;
  
• продемонструвати вміння оформляти історію хвороби за результатами обстеження хворого;
  
• спланувати кваліфіковану лікувальну програму надання медичної допомоги включаючи: організаційні, лікувальні та профілактичні заходи по веденню хворих з означеною патологією.
  

3.3. Опанувати практичні навички:

• вміти виконати: некректомію, перев’язку та обробку рани з проведенням відповідних місцевих лікувальних заходів, при яких враховується стан раньового процесу;
  
• запропонувати алгоритм дослідження хворого із змертвінням з метою визначення причини захворювання;
  
• трактувати основні симптоми, результати додаткових методів дослідження, щоб встановити діагноз хворому;
  

• опанувати методику комплексного обстеження пацієнта із змертвінням, продемонструвати основні методи обстеження хірургічних хворих.
  

4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
   

Назва дисципліни та відповідної кафедри	Знати	Вміти
Базисні кафедри
Анатомія топографічна анатомія (кафедра анатомії людини та топографічної анатомії)	Анатомія та топографічна анатомія	В залежності від топографо-анатомічного розташування пояснити появу пролежнів чи інших видів змертвінь, локалізувати сторонні тіла.
Пропедевтика внутрішніх хвороб	Методики обстеження хворого.	Збирати анамнез, проводити огляд, володіти технікою пальпації, перкусії, аускультації та застосовувати їх на практиці.
Біохімія	Обмін речовин.
Пат. фізіологія	Порушення обміну речовин
Пат. анатомія	Запальну реакцію, види некрозів	Володіти вмінням інтерпретувати симптоми запалення та ідентифікувати види змертвінь.
Фармакологія	Лікарські препарати та механізм їх дії.	Вміти призначити фарма-кологічні препарати при лікуванні змертвінь.
Внутрішньопредметна інтеграція
Десмургія	Правила та техніку бинтування.	Володіти вмінням накладати пов’язки на верхню та нижню кінцівки, косинкові, лікувальні пов’язки, користуванням протипролежневих матрасів.
Асептика та антисептика.	Принципи асептики та антисептики при наявності пацієнта з певним видом змертвіння	Застосовувати антисептичні препарати
Кровотечі.	Методи тимчасової та остаточної зупинки кровотечі.	Вміти вибрати метод тимчасової та остаточної зупинки кровотечі та застосувати його у хворого із змертвіннми.
Рани.	Особливості та фазність ранового процесу.	Провести диференційну діагностику між раною та трофічною виразкою