Фізіологія вагітності, пологів, післяпологового періоду. Перинатальна охорона плода. Фармакотерапія в акушерстві. Питання медичної етики та деонтології модуль 4: Акушерство І гінекологія змістовий модуль 8: Фізіологічне акушерство
| Вид материала | Документы |
- Організація спеціалізованої, 4118.01kb.
- Формулярний довідник із використання лікарських засобів у акушерстві, гінекології Акушерство,, 7220.05kb.
- Модуль. Змістовий модуль, 32.71kb.
- Клінічні протоколи акушерської та гінекологічної допомоги ведення нормальних пологів, 345.02kb.
- Перелік знань, навичок, вмінь для проведення поточного та етапного контролю модуль, 578.8kb.
- Акушерство перечень практических занятий на 4 курсе лечебного факультета на II семестр, 29.23kb.
- Кровотечі у ІІ iiоловині вагітності та під час пологів ( передлежання плаценти), 1435.14kb.
- Конспект лекцій Змістовий модуль Психологія І педагогіка як наука про людину, її світ, 2693.85kb.
- Вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль 1 практичне, 477.84kb.
- М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на методичному засіданні кафедри
акушерства та гінекології з курсом
дитячої та підліткової гінекології БДМУ
“___”_____________200 р.
протокол №____
В.о. зав. кафедрою,
д.мед.н., професор О.А.Андрієць
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
студентам 6 курсу медичного факультету
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
« Фізіологія вагітності, пологів, післяпологового періоду.
Перинатальна охорона плода. Фармакотерапія в акушерстві.
Питання медичної етики та деонтології»
МОДУЛЬ 4: Акушерство і гінекологія
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 8: Фізіологічне акушерство
Чернівці – 2010
1. Актуальність теми. Основною метою системи антенатального нагляду є профілактика материнської та перинатальної смертності. Загальновизнаним є той факт, що перебіг вагітності визначається чималою кількістю чинників, проте першочергове значення відводиться процесу запліднення та розвитку плідного яйця, плацентації, органогенезу, розвитку плідних оболонок, функціонуванню нового органу – плаценті, яка з’єднує організм матері та плода.
Зниженню материнської та перинатальної захворюваності та смертності сприяють знання про тератогенний та ембріотоксичний ефекти чиннників зовнішнього середовища щодо ембріона та плода в критичні терміни.
Для забезпечення життєдіяльності, росту і розвитку ембріона та плода в організмі матері відбуваються суттєві зміни, які стосуються практично всіх систем організму. Компенсаторні зміни в органах і системах організму вагітної призводять гомеостаз у стан нестійкої напруженої рівноваги. Порушення цієї рівноваги можуть спричинити зміни гомеостазу та реалізацію тієї чи іншої акушерської чи екстрагенітальної патології, про що треба знати лікарям всіх спеціальностей.
Діагностика вагітності у ранні строки (до 12 тижнів) важлива у загальній підготовці лікаря будь-якого фаху, оскільки раннє виявлення вагітності дозволяє своєчасно діагностувати акушерську та екстрагенітальну патологію і вирішувати питання щодо доцільності подальшого виношування вагітності. Лише такий підхід є запорукою сприятливого завершення вагітності для матері та плода.
За останні роки в практичному акушерстві відбулися ряд змін у переусвідомленні напрямків надання допомоги породіллям, які засновані на принципах доказової медицини, більш гуманістичному ставленню у післяпологовий період до жінки й уникнення фармакологічної та лікарської агресії, що сприяло більш фізіологічному перебігу післяпологового періоду, зниженню частоти ускладнень у післяпологовому періоді, швидкої психологічної адаптації жінки після пологів.
Незважаючи на те, що післяпологовий період є фізіологічним процесом, він потребує від лікаря знання усіх його етапів і особливостей, а саме: процесів інволюції в органах та системах жінки після пологів, лактації, що дозволяє своєчасно виявити початкові ознаки захворювань та ускладнень, які можуть виникати у породіллі.
2. Тривалість заняття: 5,5 год.
Студент повинен:
Знати
- Фізіологічні зміни в організмі жінки під час вагітності (зіни психологічного стану та в ЦНС, зміни в ендокринній системі, зміни в гені таліях та молочних залозах, зміни в серцево-судинній, дихальної системах та системі крові, зміни в шлунково-кишковому тракті та нирках, зміни в обміні речовин,. зміни з боку шкіри; зміни в кістково-м'язовій системі, що спостерігаються у вагітних).
- Гігієна і дієтичне харчування вагітної.
- Методи обстеження вагітної.
- Методи зовнішнього акушерського обстеження:
- Мету та методику проведення І, II, ІІІ, IV прийомів Леопольда;
- Метод вимірювання висоти стояння дна матки (ВДМ) та складання гравідограми;
- Метод вимірювання обводу живота (;
- Методи розрахування передбачуваної маси плода;
- Методи тазовимірювання;
- Метод вислуховування серцебиття плода;
- Діагностика ранніх строків вагітності:
- Сумнівні, імовірні та вірогідні ознаки вагітності та їх діагностичну цінність.
- Діагностику вагітності у ранні строки методом гінекологічного обстеження.
- Апаратні методи діагностики вагітності у ранні строки.
- Протипоказання до апаратних методів дослідження у ранні строки.
- Лабораторні (імунологічні) методи діагностики вагітності у ранні строки.
- показання та методику проведення внутрішнього акушерського обстеження.
- Сумнівні, імовірні та вірогідні ознаки вагітності та їх діагностичну цінність.
- Акушерську термінологію. Розташування плода у порожнині матки (положення, позиції, види, передлежання плода, малий і великий сегменти голівки плода).
- Визначення допологової відпуски (методи діагностики 30-тижневої вагітності.) і дати пологів.
- Причини настання пологів, регуляцію пологової діяльності.
- Біомеханізм пологів при передньому і задньому видах потиличного передлежання.
- Особливості інволюції статевих органів, характер лохій.
- Становлення та перебіг лактації.
- Функціонування органів та систем жінки в різні етапи післяпологового періоду.
- Особливості ведення раннього і пізнього післяпологового періоду.
- Заходи профілактики ускладнень у післяпологовий період.
- Принципи застосування лікарських препаратів в акушерстві.
- Питання етики та деонтології в акушерстві.
Вміти:
- Диференціювати фізіологічні зміни в організмі матері під час вагітності з патологічними.
- Провести огляд зовнішніх статевих органів і шийки матки та оцінити іх стан.
- Провести вагінальне дослідження та визначити розміри матки.
- Скласти план додаткового обстеження для діагностики вагітності у ранні строки.
- Оцінити результати апаратного та лабораторного (імунологічного) методів дослідження при вагітності ранніх строків.
- Провести зовнішнє (визначення положення, позиції, виду плода, передлеглої частини, обчислення передбачуваної маси плода) акушерське обстеження.
- Встановити строк вагітності в пізні терміни, визначити передбачуваний строк пологів.
- Скласти і оцінити гравідограму.
- Провести внутрішнє акушерське обстеження вагітних, оцінити зрілість шийки матки.
- Вислухати серцебиття плода та за даними інструментальних методів оцінити функціональний стан та фізичний розвиток плода під час вагітності.
- Продемонструвати на фантомі біомеханізм пологів при передньому і задньому видах потиличного передлежання.
- Визначити початок першого періоду пологів, об’єктивно оцінювати динаміку пологової діяльності (ступінь розкриття шийки матки, тривалість перейм).
- Оцінювати партограму.
- Визначати і оцінювати серцебиття плода (аускультативно та апаратними методами).
- Визначати початок другого періоду пологів, об'єктивно оцінювати динаміку просування голівки плода по родовим шляхам.
- Надавати допомогу у пологах та проводити психофізіологічне знеболювання пологів.
- Оглядати послід та визначати його цілісність.
- Визначати загальну крововтрату в пологах.
- Оцінювати стан новонародженого за шкалою Апгар.
- Проводити первинний туалет новонародженого із забезпеченням принципів "теплового ланцюжка".
- Робити висновки (резюме) пологів.
- Оцінити характер та кількість лохій.
- Зробити висновок про відповідність стану матки і лохій фізіологічній нормі післяпологового періоду.
- Визначити стан молочних залоз та характер лактації, навчити породіллю правильно годувати малюка та зціджувати молоко.
- Проводити туалет промежини породіллі.
- На підставі обстеження породіллі з урахуванням даних лабораторних методів дослідження, оцінити перебіг післяпологового періоду.
- Оцінитии вплив шкідливих факторів на стан плода в різні терміни вагітності.
Засвоїти практичні навички:
- Методи зовнішнього акушерського обстеження вагітних із використанням прийомів Леопольда.
- Проведення аускультації.
- Сформувати акушерський діагноз на основі акушерських термінів.
- Методи визначення терміну вагітності (за даними анамнезу та об’єктивного дослідження).
- Методи визначення гестаційного віку плода і його маси, визначення передбачуваного строку пологів.
- Відтворювати біомеханізм пологів при обох видах потиличного передлежання.
- Ведення нормальних пологів.
- Ведення та запис партограми.
- Провести туалет породілі, оцінити характер лохій, зняти шви з промежини, обробити шви на промежини,
- На підставі даних обстеження породілі з використанням лабораторних методів дослідження, показників пульсу, АТ, температури тіла оцінити перебіг післяпологового періоду, дати вказівки щодо гігієни пе післяпологового періоду.
4. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навики |
| Кафедра нормальної анатомії людини | визначати анатомічнубудову зовнішніх та внутрішніх статевих органів. |
| Кафедра біологічної хімії | описувати особливості обміну речовин у вагітної біохімічну характеристику навколоплідних вод. |
| Кафедра гістології | описувати будову статевих клітин. запліднення та розвиток плідного яйця, плацентацію, органогенез, розвиток плідних оболонок. |
| Кафедри нормальної та патологічної фізіології | визначити особливості фізіологічних змін в організмі жінки під час вагітності, вплив на ембріон і плід шкідливих факторів навколишнього середовища. Зібрати матеріал для гор-монального та біохімічного дослідження |
| Кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб | збір анамнезу, проведення фізикального обстеження, розпізнавання клінічних синдромів та симптомів, визначення необхідного об’єму та послідовності методів обстеження, оцінка результатів параклінічних методів |