Розділ об’єкт злочину, передбаченого ст

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 3. суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 199 41 Розділ 4. кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 199 кк 70 Список використаних джерел 100 Розділ 1. об’єкт злочину, передбаченого ст. 199 кк 1.1. Безпосередній об’єкт злочину, передбаченого ст. 199 КК. 1.2. Предмет злочину, передбаченого ст. 199 КК. Розділ 2. об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 199 2.1. Виготовлення підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї 2.2. Зберігання підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї 2.3. Придбання підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї 2.4. Перевезення підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї 2.5. Пересилання підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї 2.6. Ввезення в Україну з метою збуту підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї 2.7. Збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї РОЗДІЛ 3. СУБ’ЄКТ ТА СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 199 3.1. Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 199 КК 3.2. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 199 КК 3.2.1. Інтелектуальний момент прямого умислу, яким характеризується злочин, передбачений ст. 199 КК 3.2.2. Вольовий момент прямого умислу, яким характеризується злочин, передбачений ст. 199 КК 3.2.3. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 199 КК Розділ 4. кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 199 кк ... Полное содержание

Подобный материал:

• Тема: об’єкт злочину, 45.29kb.
• Тематичний план спецкурсу 5 програма спецкурсу 6 Тема Поняття злочину та його ознаки, 1387.34kb.
• Міністерство освіти І науки україни київський національний університет імені тараса, 994.2kb.
• Суб'єкт злочину, 35.62kb.
• Запрудського Ігоря Сьомовича, що носить ознаки складу злочину, передбаченого ст. 365, 94.66kb.
• 1 Особистість (людина) як суб'єкт І об'єкт суспільних стосунків 37 Розділ, 397.9kb.
• Об’єкт злочину як підстава для побудови системної особливої частини кримінального кодексу, 351.91kb.
• Розділ 1 поняття І ознаки підбурювання до злочину, 557.87kb.
• З м І с т вступ С. 3 Розділ 1 Об'єкт І предмет пошкодження об'єктів магістральних нафто-,, 232.92kb.
• 4 розділ прокуратура в механізмі української держави: політико-правовий аналіз, 1123.92kb.

Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї

Зміст

ВСТУП

Актуальність теми. Підробка грошей виникла одночасно з людською цивілізацією разом із товарно-грошовими відносинами. Суспільна небезпека цього злочину завжди усвідомлювалась суспільством, а тому покарання за фальшивомонетництво було надзвичайно суворим; це виправдовувалося тим, що фальшивомонетник, переслідуючи свої меркантильні інтереси, одночасно посягав на безпеку держави, підриваючи її економіку.

Проблема виявлення, розкриття та розслідування фальшивомонетництва є актуальною для України особливо сьогодні. Бурхливий розвиток офісної техніки, поліграфічного обладнання та розповсюдження їх в Україні дозволяє фальшивомонетникам створювати організовану та високорозвинену індустрію фальшивомонетництва. Міжнародні зв’язки, досить високий “професійний” рівень і складна ієрархічна структура таких злочинних груп створюють суттєві труднощі для правоохоронних органів в боротьбі з фальшивомонетництвом. Суттєвий вклад у розробку питань боротьби з фальшивомонетництвом внесли такі вчені, як Б.С. Болотський, Т.П. Бірюкова, О.В. Воробей, С.М. Головко, Є.І. Козаков, М.К. Камінський, В.М. Коваленко, В.Д. Ларичев, В.К. Лисиченко, В.С. Мацишин, С.Ю. Петряєв, Є.В. Прохорова, Ю.В. Солопанов, І.Я. Фрідман, О.С. Шаталов, С.П. Щерба та ін.

У своїй динаміці розвитку фальшивомонетництво постійно вдосконалювалось і особливе підґрунтя, що базується на використанні досягнень науково-технічного прогресу, воно має сьогодні. Після проголошення незалежності України, ситуація у сфері боротьби з фальшивомонетництвом ускладнилась. Поглиблення кризових явищ в економіці та політиці нашого суспільства обумовило загальне зростання злочинності, в якій особливу гостроту має фальшивомонетництво. Статистика свідчить, що найбільшого поширення в Україні фальшивомонетництво набуло у Криму, м. Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій, Житомирській, Луганській, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Харківській і Херсонській областях. У структурі цього виду злочинів, поряд з кількісними показниками, відбулися й якісні зміни – зросла організованість фальшивомонетників, їх професіоналізм, інтелектуальний рівень розвитку злочинців. Нерідко відбувається поєднання їх злочинної діяльності з наркобізнесом, розбоями, викраденням автотранспорту та іншими кримінальними проявами. У деяких випадках оптові покупці контрабандного товару використовують при розрахунках підроблені паперові гроші.

Послаблення обмежувального режиму, інтеграція України до європейського та світового співтовариства певною мірою сприяли і розвитку фальшивомонетництва. Виникла і стала реальністю небезпека проникнення на територію України організованих злочинних структур, основною діяльністю яких є виготовлення та збут фальшивих грошей. Ці процеси мають серйозні наслідки як для України, так і для інших країн світу.

Міжнародний досвід свідчить, що виготовленням та збутом фальшивих грошей займаються, як правило, організовані злочинні групи, діяльність яких не обмежується територією однієї країни. Простежується щільний зв’язок між виготовленням підроблених грошових знаків, контрабандою наркотиків та тероризмом. Все викладене визначає актуальність досліджуваної теми.

Під збірним терміном "фальшивомонетництво" розуміється виготовлення з метою збуту або збут підроблених паперових грошей або металевої монети, а також цінних паперів у валюті України або іноземної валюти або цінних паперів в іноземній валюті. З погляду методики розслідування до фальшивомонетництву досить близькою є підробка з метою збуту або збут підроблених кредитних або розрахункових карт і інших платіжних документів. Фальшивомонетництво належить до числа злочинів у сфері економічної діяльності, оскільки зазіхає на кредитно-грошову систему країни, завдає шкоди економіці й економічним зв'язкам як усередині країни, так і в зовнішньоекономічній діяльності. Підробленими визнаються гроші або цінні папери при їхній істотній подібності зі справжніми за формою, малюнком, розміром, кольорами й іншим реквізитам. При грубій підробці і явній відмінності з оригіналом, що виключає масовий збут, діяння може кваліфікуватися як шахрайство.

Фальшивомонетництво належить до числа злочинів, яким зазвичай властиві старанність підготовки, глибока конспірація, постійна сторожкість злочинців і готовність при найменшій небезпеці припинити на час злочинну діяльність. Фальшивомонетники нерідко вчиняють злочин поодинці. Якщо ж це група (розглядається законом як кваліфікуюча ознака й тягне підвищену відповідальність), то для неї характерні стабільність організації, розподіл рольових функцій між учасниками. Злочин завжди відбувається із прямим наміром.

Виготовлення фальшивих грошових знаків і підроблених цінних паперів вимагає певних навичок і кваліфікації. До широкого поширення сучасної досконалої копіювальної й розмножувальної техніки злочинець повинен був володіти професіями, які зараз потрібні рідше: гравера, художника, цинкографа й ін. В окремих випадках фальшивомонетники з метою оволодіння необхідними практичними навичками влаштовувалися на роботу в поліграфічне підприємство.

В останні роки число даних злочинів помітно зросло. Цьому сприяють зростання грошової маси, що перебуває в обігу, у тому числі валюти закордонних країн; доступність матеріалів і інструментів, використовуваних для фальшивомонетництва; широке розповсюдження досконалих багатобарвних копіювальних пристроїв із програмним управлінням. Найбільш частим об'єктом підробки слугує долар США, останнім часом почастішали підробки євро.

Фальшивомонетництво набуває транснаціонального характеру, нерідко підроблені купюри виготовляють в одній країні, а збуваються в іншій; організовані злочинні співтовариства займаються фальшивомонетництвом поряд з наркобізнесом і торгівлею "живим товаром". Все це вимагає організації оптимальної взаємодії правоохоронних органів різних країн і участі Інтерполу на основі й відповідно до Женевської конвенції 1929 р. про боротьбу з підробкою грошових знаків, до якої наша країна приєдналася в 1931 р.

Об’єктом дослідження є суспільні правовідносини, які виникають внаслідок виготовлення або збуту підроблених грошей або цінних паперів.

Предметом дослідження є кримінально-правова характеристика злочину, передбачуваного ст.199 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Метою дослідження є встановлення особливостей складу злочину, передбаченого ст.199 КК. Для досягнення поставленої мети висунуто такі завдання:

1) аналіз чинного законодавства та науково-дослідницької літератури з розглядуваного питання;

2) дослідження дискусійних питань, формулювання власної точки зору щодо них;

3) аналіз об’єкту та предмету даного злочину;

4) аналіз об’єктивної сторони даного злочину;

5) аналіз суб’єкта та суб’єктивної сторони даного злочину;

6) аналіз кваліфікуючих ознак даного злочину.