З м І с т вступ С. 3 Розділ 1 Об'єкт І предмет пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- І нафтопродуктопроводів. С. 12

Вид материала

Документы

Содержание 2.3 Причинний зв'язок між діянням і наслідками С. 80 3.1 Вина при пошкодженні магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем С. 95 3.3 Суб'єкт пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем С. 124 Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Об'єктом дослідження Методи дослідження Теоретичною основою дослідження Джерельною базою дисертації Наукова новизна результатів Практичне значення одержаних результатів полягає у наступному Апробація результатів дослідження. Структура дослідження. Список літератури і нормативно-правових актів Бажанов М.И О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступления в науке уголовного права // Проблемы зак Бородавкин Л.П., Березин В. Л. Сооружение магистральных трубопроводов. _ М.:Недра, 1977.- 407 с. Ведомости Верховного Совета Украины 1996.-№ 29.

Подобный материал:

• План Вступ Розділ юридична особа як суб'єкт цивільного права поняття юридична особа, 584.87kb.
• 1 Особистість (людина) як суб'єкт І об'єкт суспільних стосунків 37 Розділ, 397.9kb.
• Курс загальної лінгвістики. К., 1998. 34-36 Зв’язок мовознавства з різними науками, 56.81kb.
• План Об'єкт І предмет соціології. Структура сучасної соціології. Загальна соціологічна, 2281.06kb.
• План вступ Розділ 1 Сутність поняття «пізнання» та його рівні Розділ, 724.39kb.
• Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте, 534.5kb.
• Розділ 5 облік необоротних активів, 1236.63kb.
• Галузева угода між Міністерством палива та енергетики України та Центральною Радою, 628.72kb.
• Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Центральною, 2074.63kb.
• Назва реферату: Страхування І характер душі клієнта Розділ, 60.04kb.

З М І С Т


Вступ С. 3


Розділ 1 Об'єкт і предмет пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів. С. 12


1.1 Об'єкт пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем С. 12


1.2 Предмет пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем С. 31


1. 3 Висновки С. 40


Розділ 2 Об'єктивна сторона пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем С. 42


2.1 Злочинне діяння С. 44


2.2 Наслідки пошкодження магістральних трубопроводів і систем технологічно пов'язаних з ними С. 64


2.3 Причинний зв'язок між діянням і наслідками С. 80


2.4 Висновки С. 90


Розділ 3 Суб'єктивна сторона і суб'єкт пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем С. 92


3.1 Вина при пошкодженні магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем С. 95


3.2 Мотив і мета пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем С. 118


3.3 Суб'єкт пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних з ними систем С. 124


3.4 Висновки С. 136

Підсумки С. 138


Список літератури і нормативно-правових актів С. 139

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

В С Т У П

Актуальність теми дослідження. Розвиток і безперебійна робота всіх галузей економіки країни залежить від своєчасного та якісного постачання нафти, нафтопродуктів і газу. Ці продукти переміщаються усіма можливими видами транспорту, але найвигіднішим за техніко-економічними показниками (собівартість перевезення, капітальні вкладення, витрати металу, пального й інших матеріалів, швидкість доставлення) є трубопровідний транспорт, який з'єднує місця видобування і переробки нафти, газу зі споживачами, і через це одержав найкращий розвиток.

Посягання на безпеку руху й експлуатації транспорту є великою суспільною небезпекою, через те пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів законодавчо вважається тяжким злочином (ст.12 КК), який характеризується особливою, підвищеною небезпечністю. Слід також відзначити, що магістральні трубопроводи, які структурно входять не тільки до єдиної транспортної мережі України, але й інших держав, виконують важливу для нашої країни роль у транзиті нафти, газу й нафтопродуктів, наприклад, із сусідньої Росії до Західної Європи.

Такий злочин як пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів трапляється не часто, однак, небезпечність його надзвичайно велика з огляду на те, що він може спричинити доволі тяжкі наслідки, такі як порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів, а також створення небезпеки для життя людей, загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або аварії, пожежі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки.

Порівняно рідкісне застосування ст. 292 КК аж ніяк не свідчить, що вона малоефективна. Слід визнати, що сам факт існування цієї кримінально-правової норми має попереджувальний вплив на потенційних злочинців, здатних пошкодити магістральні трубопроводи і технологічно пов'язані з ними системи. Тому доки є реальна можливість, хоча б одиничних випадків скоєння таких злочинів, норма КК, яка встановлює відповідальність за них, має важливе значення у боротьбі з цим протиправним посяганням.

Норма про пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів до цього була у Главі 2 Особливої частини КК 1960 р. “Інші злочини проти держави”. Наявність однорідних відносин, що гарантують безпеку руху й експлуатації всіх видів транспорту, дала підстави на виділення у КК 2001 року окремої глави про “транспортні” злочини, що точно відбиває особливості родового об'єкта відповідних посягань. Так, чинний КК України містить Розділ 11 “Злочини проти безпеки руху й експлуатації транспорту” й у ньому вміщено статтю про відповідальність за пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів (ст. 292).

Диспозиція норми про пошкодження об'єктів магістральних нафто, газо- і нафтопродуктопроводів зазнала в новому КК порівняно з КК 1960 р. деяких змін і тепер сформульована “пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо-, і нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів автоматики, зв'язку, сигналізації, якщо це призвело до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричинило небезпеку для життя людей”; за ч.2 “Ті самі дії, вчиненні повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом” і за ч. 3 ст. “Дії, передбачені частинами першою або другою ..., якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою”.

Як видно, відмінність полягає, перш за все, в описі наслідків. Так, у ст. 78¹ КК 1960 р. була передбачена як наслідок “можливість порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів”; у ст. 292 чинного КК наголошено на “спричинення небезпеки для життя людей”. Порівняно зі ст. 78¹, у якій ужито формулювання “людські жертви”, у ст. 292 акцентовано на “загибелі людей”. У ст. 78¹ попереднього КК ішлося тільки про умисне пошкодження або руйнування об'єктів магістральних трубопроводів, тому вона не поширювалася на необережне пошкодження або руйнування предмета посягання. Згідно ж із диспозицією частини 1 ст. 292 це діяння є протиправним, якщо воно вчинено не тільки умисно, а й через необережність.

КК 1960 р. передбачав різні вікові критерії для притягнення особи до відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 78¹. Так, суб'єктом злочину за ч.1 ст.78¹ КК, могла бути особа, якій на час його вчинення виповнилося 16 років, а злочинів, описаних у ч.2 і ч.3 цієї статті, - особа, якій виповнилося 14 років. Зниження віку кримінальної відповідальності передбачено, таким чином, не за всі дії, описані в диспозиції ст. 78¹, а лише за скоєння злочину повторно чи за попередньою змовою групою осіб або загальнонебезпечним способом (ч.2), а також скоєння зазначених дій, якщо вони спричинили людські жертви, інші нещасні випадки з людьми чи призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків (ч.3 ст. 78¹). Згідно з новим КК за такий злочин установлено відповідальність починаючи з 16-річного віку. Окрім того, у ч. 3 ст. 292 передбачено таку кваліфікаційну ознаку як пошкодження або руйнування об'єктів магістральних трубопроводів організованою групою, що порівняно з раніше чинним КК є нововведенням.

Дотепер немає жодної наукової роботи, спеціально присвяченої характеристиці цього протиправного посягання, є лише кілька параграфів у підручниках і коментарях. Це, значною мірою, визначило вибір теми дисертації, у якій реалізовано спробу дослідити ознаки складу злочину ст. 292 КК (пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів) для правильної його кваліфікації, а також формулювання пропозицій щодо удосконалення даної норми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до цільової комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та системи попередження злочинності”- 0186.0.070883.

Мета і завдання дослідження ґрунтуються на юридичному аналізі складу пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів, формулюванні можливих змін і доповнень до чинного законодавства.

Об'єктом дослідження є пошкодження магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів як склад злочину.

Предмет дослідження складають юридичні ознаки пошкодження магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів, об'єктивні і суб'єктивні ознаки складу розглядуваного злочину, його кваліфікаційні ознаки.

Методи дослідження. В основі методології дослідження є комплексний підхід аналізу складу пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів. У процесі дослідження застосовувалися наступні наукові методи:

- логіко-історичний – який дозволив проаналізувати як розвивався у реальній дійсності об'єкт дослідження, як склалося вчення, що його відображає, які поняття сформувалися у кінцевому рахунку і наскільки вони логічно послідовні;

- порівняльно-правовий – при аналізі законодавчих і підзаконних норм, суджень та вчень криміналістів, що торкалися розглядуваної проблематики;

- діалектичний метод – при розгляді елементів складу злочину пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів та ін.

В процесі написання використовувалися досягнення наук кримінального, цивільного права, загальної теорії права, психології й ін.

Теоретичною основою дослідження стали фундаментальні наукові положення, сформульовані в кримінальному праві та містяться у працях відомих вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема: Алексєєва Н., Бажанова М., Белогріц-Котляревського Н., Волкова Б., Дурманова М., Касинюка В., Коробєєва О., Корчевой З., Кудрявцева В., Курінова Б., Матишевського П., Наумова О., Піонтковського А, Таганцева М., Тація В., Трайніна А., Церетелі Т. та багатьох інших.

Джерельною базою дисертації є Кримінальний кодекс України. При написанні дисертації було вивчено кримінальне законодавство України, Росії на сучасному етапі, а також законодавство СРСР, УРСР, РРФСР, правила, інструкції й інші нормативні акти, чинні до трубопровідного транспорту, використана нечисленна судова практика у межах України. Аналізувалися Постанови Пленуму Верховного Суду України.

Наукова новизна результатів полягає в тому, що дисертація є самостійною, завершеною роботою, першим в Україні монографічним дослідженням теоретичних проблем відповідальності за пошкодження магістральних трубопроводів. На захист винесено такі нові положення:

1. У роботі вперше визначено родовий, основний безпосередній, основний додатковий, обов'язковий безпосередній і альтернативні додаткові об'єкти пошкодження об'єктів магістральних нафто -, газо- і нафтопродуктопроводів.
   
2. Наведено додаткову аргументацію про місце кримінально-правової норми про пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів у системі КК України.
   
3. Обґрунтовується, що предмети злочину, вказані у ст. 292 КК, з точки зору кримінального закону рівнозначні. Ці предмети характеризуються лише їм властивими загальними ознаками, що мають юридичне значення. До таких ознак слід віднести: а) спеціальне цільове призначення цих предметів; б) придатність їх для нормального функціонування; в) визнання їх джерелами підвищеної небезпечності, а також уведення їх до технічної системи як складових елементів, які забезпечують нормальне функціонування таких джерел; г) функціонування цих предметів суворо регламентовано не лише їхнім технічним призначенням, але й відповідними нормативними приписами, що і визначає їх правовий статус.
   
4. Оскільки предмет підлягає безпосередній дії при скоєнні цього злочину, у роботі детально розкривається “механізм” завдання шкоди об'єкту посягання.
   
5. Характеризуючи об'єктивну сторону складу злочину, автор визначає поняття “пошкодження” і “руйнування” об'єктів магістральних трубопроводів, пропонуючи доповнити диспозицію ст. 292, поряд із названими поняттями терміном “інше діяння” для врахування випадків відключення систем управління магістральним трубопроводом, що спричинило пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу і технологічно пов'язаних з ним систем та інші суспільно небезпечні наслідки, названі в кримінальному законі, що має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, передбаченого у ст. 292.
   
6. Обґрунтовано можливість ідеальної сукупності розглядуваного злочину не тільки з посяганнями на власність, якою в даному разі є як сам трубопровід і технологічно пов'язані з ним системи, так і транспортований продукт, але, і, наприклад, із хуліганством.
   
7. Розкриваючи зміст наслідків розглядуваного злочину, автором розвинено й удосконалено положення щодо визнання пошкодження й руйнування, а також можливості настання наслідків самостійними видами суспільно небезпечних наслідків.
   
8. Вперше наголошується, що при скоєнні розглядуваного злочину виникає ієрархія наслідків: перший – пошкодження (руйнування) предмета, другий - порушення нормальної роботи транспорту. Перший із них є проміжним, а другий - похідним.
   
9. Автор аналізує і показує характер причинного зв'язку при вчиненні пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів, указуючи на його опосередкований характер.
   
10. Розглядаючи суб'єктивну сторону складу злочину, автор аналізує всі комбінації вини, можливі в розглядуваному складі злочину. Вперше теоретично обґрунтовується висновок, що пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів може бути вчинено як у рамках однієї (умислу або необережності), так і в рамках подвійної форми вини (умислу і необережності).
    
11. Дістала подальший розвиток проблема суб'єкту аналізованого злочину, що має важливе значення для індивідуалізації покарання і запобігання протиправним учинкам цього роду.
    

Практичне значення одержаних результатів полягає у наступному:

• в науково-дослідній роботі висновки і положення дисертаційного дослідження можуть бути використані як матеріал для обговорення і подальшої розробки проблеми транспортних злочинів;
  
• у правоприкладній діяльності – при кваліфікації конкретних випадків пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів;
  
• у навчальному процесі – при викладі курсу Особливої частини кримінального права, спеціальних курсів про “транспортні злочини”; науково-дослідній роботі студентів.
  

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень уміщених у дисертації, викладено на республіканських конференціях, що відбувалися у Запоріжжі (2000 р.), Харкові (2000 р., 2001 р.) й Одесі (2001 р.), а також обговорено на засіданнях кафедри кримінального права, науково-практичних семінарах які проходили у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (2000 - 2001 р.р.).

Публікації. По темі дисертації автором опубліковано три статті в спеціалізованих наукових виданнях і наукова доповідь:

1. Котовенко А.М. О предмете преступления, предусмотренного статьей 78¹ УК Украины // Проблеми законності : Респ. Міжвідом.наук.зб. / Відп. Ред. Тацій В.Я. – Харків : Нац. Юрид. Акад. України, 2000. - № 41 – С.172-175

2. Котовенко О. М. Об’єкт пошкодження магістральних трубопроводів та технологічно пов’язаних з ними систем // Вісник Академії правових наук України./ - Харків, “Право”, 2001. - № 1 (24). - С. 216-221

3. Котовенко О.М. До питання про “руйнування” магістральних трубопроводів (ст. 292 КК) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 12.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.– С. 446-449
   
4. Котовенко О.М. До питання про об’єкт пошкодження магістральних трубопроводів та технологічно пов’язаних із ними систем: проблеми кваліфікації та шляхи вдосконалення кримінального законодавства // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 13.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.– С. 388-391
   

5. Котовенко О.М. Захист кримінальним законодавством України основних прав і свобод людини (на прикладі ст. 78¹ КК Україні) / Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ти річчя Конвенції про захист прав людини та основних свобод) : Тези доп. та наук. повід. наук.-практ. конфер./ За ред. М.І. Панова. - Харків : Нац. юрид. акад. України, 2000. С.144-145

Структура дослідження. Відповідно до мети, предмета і логіки дослідження дисертація складається з вступу, трьох розділів; у них послідовно розглянено такі елементи складу пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів, як об'єкт і предмет посягання, об'єктивна і суб'єктивна сторони, а також суб'єкт злочину. Такий виклад дає змогу комплексі представити проблему кримінальної відповідальності за пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов’язаних з ними систем. Роботу завершують короткі підсумки, що містять висновки дисертаційного дослідження. Повний обсяг дисертації – 150 сторінок. Кількість використаних джерел – 114 найменувань.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

Підсумки

До останнього часу не було окремої наукової роботи спеціально присвяченої характеристиці пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів. У дисертації зроблено спробу дослідити ознаки складу злочину ст. 292 КК (пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів), що дозволяє зробити певні висновки:

1. Зміст безпосереднього об'єкта пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів визначається характером предмета, з приводу якого ці відносини існують, а також особливостями “механізму” заподіяння цим злочином шкоди об'єкту посягання. Відповідно до цього, безпосереднім об'єктом складу злочину, передбачуваного ст. 292, є суспільні відносини, що забезпечують нормальне безпечне функціонування й експлуатацію магістральних трубопроводів і технологічно пов’язаних із ними систем.
   
2. Злочин, передбачуваний у ст. 292 КК є предметним. Предмети злочину, названі у ст. 292, із точки зору кримінального закону рівнозначні. Ці предмети характеризуються лише їм властивими загальними ознаками, що мають юридичне значення.
   
3. На наш погляд, доцільно доповнити диспозицію ст. 292, поряд із поняттями “пошкодження” і “руйнування” терміном “інше діяння” для врахування випадків відключення систем управління магістральним трубопроводом, які спричинили пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу і технологічно пов’язаних із ним систем та інші суспільно небезпечні наслідки, зазначені у кримінальному законі.
   
4. Об'єктивна сторона складу даного злочину складна за своїм змістом і її можна представити такою схемою – діяння – первинний наслідок – вторинний наслідок. Діяння – це дія або бездіяльність, яка полягає у протиправному діянні (пошкодження або руйнування) на предмет (об'єкт) посягання. Первинний наслідок – це саме пошкодження (руйнування) трубопроводу та його систем – як результат діяння, і, врешті, – вторинний наслідок – це можливість настання або настання відповідних суспільних небезпечних наслідків, указаних у ст. 292. Відповідно до особливостей злочинного діяння в аналізованому складі злочину виникає ієрархія наслідків: первинний – пошкодження (руйнування) предмета, вторинний - порушення нормальної роботи транспорту і т.ін. Перший із них є проміжним, а другий - похідним.
   
5. Вважаємо, що пошкодження і руйнування, а також можливість настання наслідків слід визнати самостійними видами суспільно небезпечних наслідків.
   
6. При розгляді суб'єктивної сторони складу злочину приходимо до висновку, що пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів може вчинятися як у рамках умислу й необережності, так і в рамках подвійної форми вини (умислу і необережності).
   

7. Суб'єктом пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів слід уважати не лише приватних осіб, але і працівників трубопровідного транспорту, що має важливе значення для індивідуалізації покарання і запобігання злочинам цього виду.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php


Список літератури і нормативно-правових актів:

1. Алексеев Н. С. Транспортные преступления. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1957-147с.
   

2. Бажанов М.И Вопросы ответственности за преступления против собственности в проекте УК Украины.// Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції;15-16 грудня 1998 року-Харків,1999. - С.51-55

3. Бажанов М.И О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступления в науке уголовного права // Проблемы законности .-№ 40.-1999.-с.145-148

4. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. - Харьков: Право, 2000.-128с.
   
5. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. - Днепропетровск: Пороги,1992.-168с.
   
6. Белогриц-Котляревский Н.С. Учебник русского уголовного права. Общая и особенная части. - Киев - Петербург. – Харьков: Южно-Украинское книгоиздательство Ф.А. Иогансона. – 1903.-618 с.
   

7. Бородавкин Л.П., Березин В. Л. Сооружение магистральных трубопроводов. _ М.:Недра, 1977.- 407 с.

8. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину: Монография. Для студентів юридичних вузів і практичних працівників: Ф.- Київ: Вид-во Києвського ун-ту, 1964.- 188с.

9. Ведомости Верховного Совета Украины 1996.-№ 29.

10. Ведомости Верховного Совета Украины-1994.-№ 51.
    
11. Волков Б.С. Мотив и квалификация преступлений. - Казань: Изд-во Казанского унив-та,1968.-166с.
    
12. Волков Б.С. Мотивы преступлений (Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование). - Казань: Изд-во ун-та,1982.- 452с.
    
13. Волков Б.С. Ответственность за уничтожение и повреждение имущества по советскому уголовному праву. - Казань: Изд-во Казанского ун-та,1961.-91с.
    
14. Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. – Казань: Изд-во Казанского ун-та,1965.-136с.
    
15. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений – Л.: Изд-во ЛГУ,1979.-125 с.
    
16. Горелик И.И. Квалификация преступлений опасных для жизни и здоровья. - Минск: Вышейш. Шк.,1973.-318с.
    
17. Гражданский кодекс УССР: Научно-практический комментарий.– К.: Политиздат Украины, 1981.– 639 с.
    
18. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. - Воронеж: Изд-во Воронежского университета,1974.-241 с.
    
19. Даньшин И.Н. Ответственность за хулиганство по советскому уголовному праву. – Х.: Изд-во Харьковского ун-та, 1971.-192с.
    
20. Домахин С. А., Ответственность за преступления на автотранспорте. - М.: Госюриздат, 1956.-51с.
    
21. Дурманов Н. Д. Понятие преступления, М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1948.-311с.
    
22. Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву. - М.: Госюриздат,1955.-212с.
    
23. Еженедельник “Диорама плюс МК” № 48 (138).- 23-30.11.2000 г. - С.3
    
24. Жордания И. Ш. Структура и правовое значение способа совершения преступления. - Тбилиси: Сабчота Сакартвело,1977.-232 с.
    
25. Зуйков Г.Г. Криминалистическое учение о способе преступления.
    
26. Ионин А.А. Газоснабжение. - М.:Стройиздат,1975.- 439 с.
    
27. Касынюк В.И Уголовная ответственность за повреждение путей сообщения и транспортных средств. - Харьков: Юр. институт, 1979.–58с.
    
28. Касынюк В.И. Совершенствование уголовного закона об ответственности за повреждение путей сообщения и транспортных средств// Проблемы законности. – Х.- Вып.26,1991.-С.57-62
    
29. Касынюк В.И. Уголовная ответственность за повреждение путей сообщения и транспортных средств. - Дисс. на соискание учен. степени канд. юр. наук. (на правах рукописи). - Харьков,1977.-187с.
    
30. Коробеев А. И. Транспортные правонарушения: Квалификация и ответственность-М.: Юрид. лит., 1990.-128 с.
    
31. Коробеев А.И. Транспортные преступления: понятие и система //Современные проблемы уголовного права и криминологии: Сб. научных трудов. - Владивосток: Изд-во Владивосточного ун-та,1991.-С.107-115
    
32. Корчева З. Г Некоторые вопросы квалификации транспортных преступлений. //Правоведение.- 1965.- № 3.-С. 155-157
    
33. Кременов И.Н. Юридическая характеристика разрушения или повреждения магистрального трубопроводного транспорта (в плане de lege ferenda) // Актуальные вопросы государства и права в период совершенствования социалистического общества. - Томск: Изд-во ТГУ,1987.-С.243, 244
    
34. Кригер Г.А. Определение вины. // Советская юстиция. - №2.-1979.
    
35. Кудрявцев В. Н. О соотношении предмета и объекта преступления по советскому уголовному праву /Труды ВЮА.- Вып. 13.- М., 1951.
    
36. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления - М.: Гос. изд-во юрид. лит.,1960. - 244 с.
    
37. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М.: Госиздат юр. лит., 1972.
    
38. Кудрявцев В.Н. Способ совершения преступления и его уголовно-правовое значение //Сов. гос-во и право.- 1957-№8.
    
39. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. - М.:Госюриздат,1958.-219с.
    
40. Куринов Б. А. Автотранспортные преступления. Квалификация и ответственность. - М.: Юрид. лит.,1976.-206с.
    
41. Куринов Б. А. Уголовная ответственность за транспортные преступления. Автореферат докт. дис.-М.: Изд-во МГУ, 1965.-30с.
    
42. Куринов Б.А. Квалификация транспортных преступлений. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1965. -234с.
    
43. Курс советского уголовного права. В 6-ти томах. - Часть общая.- Т.2 / Под ред. А. А. Пионтковского, М.: Наука 1970.-516с.
    
44. Курс советского уголовного права. В 6-ти томах. Т.4. Часть особенная. Государственные преступления и преступления против социалистической собственности / Под ред. Пионтковского А. А..- М.: Наука, 1970.- 431 с.
    
45. Курс советского уголовного права. В 6-ти томах. Том 5. Преступления против личности, ее прав. Хозяйственные преступления / Под ред. Пионтковского А. А..- М.:Наука, 1971.- 570 с.
    
46. Курс советского уголовного права.Часть общая.Т.1 / Отв. ред Беляев Н.А., Шаргородский М.Д..- Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1968.- 645 с.
    
47. Курс советского уголовного права.Часть особенная.Т.3 / Отв. ред. Беляев Н.А., Шаргородский М.Д..- Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1973.- 835 с.
    
48. Курс уголовного права. Общая часть. Т. 1: Учение о преступлении. Учебник для вузов. Под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой. - М.: Зерцало, 1999. – 592с.
    
49. Магистральные трубопроводы. Глава СНиП II-45-75. Утверждены постановлением Государственного комитета Совета Министров СССР по делам строительства от 29 августа 1975 г. № 142.-M.: Стройиздат,1975.
    
50. Мальцев В.В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та,1989.-192 с.
    
51. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. - К.: Юринком,1996.-240 с.
    
52. Михлин А.С. Последствия преступления. - М.: Юрид. Лит.,1969.-104с.
    
53. Мясищев В.Н. Личность и неврозы. - Л.: Изд-во Ленинградского гос. ун-та,1960.- 426 с.
    
54. Наумов А. В. Российское уголовное право.Общая часть: Курс лекций.- М.: БЕК, 1996.- 560 с.
    
55. Никифоров А.С. Основные вопросы уголовной ответственности.// Ученые записки ВИЮН. -Вып.1.-М.,1955.
    
56. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. - М.:Госюриздат,1960.-229с.
    
57. Ожегов С.И. Словарь русского языка.-23-е изд. - М.: Русский язык,1991.-917 с.
    
58. Ожегов С.И. и Шведов Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 лов и фразеологических выражений // Рос. академия наук. Институт русского языка им. В.В. Виноградова.– 4-е издание доп.– М.: Азбуковник, 1999.- 944 с.
    
59. Ожегов С.И. Словарь русского языка.-М.: Изд-во иностр. словарей, 1961.-900 с.
    
60. Ожегов С.Н. Словарь русского языка. - М.:Сов. энциклопедия, 1964.-900с.
    
61. Офіціальний вісник України.– 2000.– № 1.– Ст. 1.
    
62. Офіціальний вісник України.– 2000.– № 28.– Ст. 1155.
    
63. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. - Харьков: Высшая школа,1982-161 с.
    
64. Пионтковский А. А., Уголовное право РСФСР /Часть общая, М., 1925.
    
65. Пионтковский А.А. Учение о преступлении. - М.: Госюриздат,1961.-655с.
    
66. Постановление Пленума Верховного Суда Украины № 4 от 02.07.1976 г. с изменениями, внесенными согласно постановлений № 9 от 22.12.1978 г., № 3 от 04.06.1993 г., № 12 от 03.12.1997 г. “О вопросах, которые возникают по делам об уничтожении и повреждении государственного и коллективного имущества путем поджога или вследствие нарушения правил пожарной безопасности” //Сборник Постановлений Пленума Верховного Суда Украины по уголовным делам (1973-2000гг.). - Харьков: Одиссей, 2000;
    
67. Постановление № 7 от 25.09.1981 г. с изменениями, внесенными согласно постановлений № 8 от 23.12.1983 г., № 3 от 04.06.1993 г., № 12 от 03.12.1997 г. “О практике применения судами Украины законодательства по делам о хищении государственного и коллективного имущества” - Харьков: Одиссей, 2000
    
68. Постановление Пленума Верховного Суда № 6 от 10.10.1982 с изменениями, внесенными постановлениями №39 от 03.08.1986, № 10 от 12.10.1989, №3 от 04.06.1993, № 12 от 03.12.1997 “О практике применения судами Украины законодательства по делам, связанным с нарушением требований законодательства об охране труда” - Харьков: Одиссей, 2000.
    
69. Постановление Пленума Верховного Суда №3 от 28.06.1991 с изменениями, внесенными постановлениями №3 от 04.06.1993, № 12 от 03.12.1997 “О судебной практике по делам о хулиганстве” - Харьков: Одиссей, 2000.
    
70. Правила сооружения и эксплуатации магистральных газопроводов. Утверждены и введены в действие Министерством нефтяной промышленности № 1411 от 31 августа 1951 г. - M.: Гостоптехиздат, 1954.- 40 с.
    
71. Правила техники безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации магистральных нефтепродуктопроводов. Утверждены Главнефтеснабом РСФСР 11 декабря 1978 г. - M.: Недра, 1979- 149 с.
    
72. Приступа С.Н. Возмещение вреда, причиненного в результате столкновения автотранспортных средств: Дисс. … кан. юрид. наук (на правах рукописи).- Харьков, 1985.- 186 с.
    
73. Рарог А. Психологическое содержание вины //Сов. Юстиция, 1973.-№21.
    
74. Реннеберг И. Объективная сторона преступления. - М.: Госюриздат,1957.-87с.
    
75. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание - М.:Изд-во АН СССР,1957.-328с.
    
76. Салуквидзе В. С.. Сооружение магистральных трубопроводов. - M.: Государственное издательство литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1962.
    
77. Сборник Постановлений Пленума Верховного Суда Украины по уголовным делам (1973-2000гг.). - Харьков: Одиссей, 2000.
    
78. Сергеева Т.Л. Уголовно-правая охрана социалистической собственности в СССР. - М.: Изд-во АН СССР,1954.-153с.
    
79. Советский энциклопедический словарь. - М.: Сов. энцикл.,1981.- 1599 с.
    
80. Советское уголовное право: Общая часть / Под ред. В.Д. Меньшагина, Н.Д. Дурманова и др. - М.: МГУ.,1974. - 445с.
    
81. Советское уголовное право Часть Общая / Под ред. Б.В. Зравомыслова, С.Г. Келиной и др. - М.: Юрид. лит., 1960.
    
82. Советское уголовное право, Общая часть, т. I, 1928.
    
83. Советское уголовное право. Общая часть / Под ред. Беляева Н.А., Ковалева М.И..- М.: Юрид. лит., 1977.- 542 с.
    
84. Советское уголовное право. Общая часть / Под ред. Меньшагина В.Д., Дурманова Н.Д., Кригера Г.А..- М.: Изд- во Моск. ун-та,1969.- 457 с.
    
85. Советское уголовное право. Часть общая: Учебник / Ред. Шаргородский М.Д., Беляев Н.А..- Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1960.- 586 с.
    
86. Советское уголовное право. Часть особенная / Под ред. Шаргородского М.Д., Беляева Н.А..- М.: Юрид. лит., 1962.-477 с.
    
87. Советское уголовное право: Часть Общая /Под ред. Б.В. Зравомыслова, П.И. Гришаева, М.А. Гельфера. - М.: Юрид. лит., 1972.-583с.
    
88. Соколовский З.М. Проблемы использования в уголовно судопроизводстве специальных знаний для установления причинной связи явлений. - Дисс. на соиск. уч. степени доктора юр. наук. –Х.,1968.-518 с.
    
89. Сташис В.В. , Бажанов М.И. Изучение и применение нового уголовного законодательствава.-Х.,1967.-55с.
    
90. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции. Часть Общая. В 2 – х т. Т. 1. М.: Наука, 1994.- 380 с.
    
91. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая. Том 2: Лекции.-С.Пб: Государственная типография, 1902.- 639 с.
    
92. Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. -К.:Вища школа,1977.-150 с.
    
93. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. Монография. - Харьков: Высшая школа, 1988.-182с.
    
94. Тимейко Г.В. Обще учение об объективной стороне преступления. - Ростов: Изд-во Ростовского ун-та,1977.-215 с.
    
95. Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления, М.: Госюриздат, 1957.-363с.
    
96. Трайнин А. Н. Состав преступления по советскому уголовному праву .- М.: Юрид. лит., 1951.- 388 с.
    
97. Трайнин А.Н. Учение о составе преступления. - М.: Юрид. изд-во Мин. Юст. СССР,1946.-183с.
    
98. Уголовное право БССР. Часть особенная. Т. II / Отв.ред. Тишкевич И.С..- Мн.: Вышэйш. школа, 1978.- 382 с.
    
99. Уголовное право Российской Федерации. Особенная часть: Учебник /Под ред. проф. Здравомыслова Б.В.- М.: Юристъ, 1999.- 552 с.
    
100. Уголовное право Украины. Общая часть: Учебник / Под ред. Бажанова М.И., Сташиса В.В., Тация В. Я.- 2-е изд., перераб. и доп..- Х.: Право, 1998.- 400 с.
     
101. Уголовное право, Общая часть, М., 1948.-574с.
     
102. Уголовное право. Общая часть. - М.: Моск. ин-т МВД России, 1997.
     
103. Уголовное право. Общая часть. Учебник для вузов. Ответ. редакторы И. Я. Козаченко и З. А. Незнамов. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА. - М., 1998. – 516 с.
     
104. Уголовное право. Часть особенная / Под ред. Загородникова Н.И., Кириченко В.Ф..- М.: Юрид. лит., 1968.- 581 с.
     
105. Уголовное право. Часть Особенная / Под ред. Ковалева М.И., Ефимова М.А., Фролова Е.А..- М.: Юрид. лит., 1969.-510 с.
     
106. Уголовное право: Особенная часть /Под ред. П.С. Матышевского. -К.: Юринком Интер, 1999. - 896 с.
     
107. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий (Отв. ред. Яценко С.С., Шакун В.И.).-К.: Правовые источники, 1998. - 1088 c.
     
108. Утевский Б. С. Общее учение о должностных преступлениях.- М.:Юр. изд-во, 1948.- 140с.
     
109. Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве.-М.: Гос. изд-во юрид. лит.,1950.-320с.
     
110. Фойницкий И.Я. Курс уголовного права. - Часть Особенная. - С.-петербург,1907.-434с.
     
111. Фролов Е.А. Спорные вопросы общего учения об объекте преступления.//Сборник уч. трудов.-Вып.10.-Свердловск,1969.-С.184-225
     
112. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. - Тбилиси: Изд-во Тбилис. унив-та,1957.-276с.
     
113. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве- М: Гос изд-во юрид. лит.,1963.-381 с.
     
114. Шнейдер М.А. Советское уголовное право. Часть Особенная.- Вып. 2. Иные государственные преступления.-М.,1959.-82с.
     

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php