З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління діяльністю суб’єктів господарювання» / Ред
| Вид материала | Документы |
- Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.
- Тарію обліково-аналітичного забезпечення в управлінні маркетинговою діяльністю підприємства, 268.52kb.
- Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох, 4191.32kb.
- Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали, 5109.61kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2009 рік, 72.31kb.
- Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Регулювання діяльністю комерційних банків та їх нагляд, 280.68kb.
- Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
Список літератури:
- Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник/ О.О. Терещенко – К., 2003. – 554 с.
- Лук’яненко І.Г. Оцінка капітальних активів у фінансовому менеджменті /І.Г.Лук’яненко //Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. - Київ, том 68. - 2007. - С. 47 - 52.
- Лук’яненко І.Г. Сучасні економетричні методи в фінансах./ І.Г. Лук’яненко, Ю.О. Городніченко - К.: Літера, 2003. – 348 с.
УДК 658.27
Мазур А.В.
Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів
ОРГАНІЗУВАННЯ СТАДІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА
Науково-технічна підготовка виробництва (НТПВ) – це процес, який являє собою комплекс дій, спрямованих на розроблення інноваційного продукту і його впровадження у виробництво з метою підтримання конкурентоспроможності підприємства. Початковим етапом науково-технічної підготовки виробництва є наукова підготовка. До складових наукової підготовки відносять фундаментальні дослідження і прикладні дослідження (науково-дослідні розробки). До фундаментальних можна віднести дослідження, які стосуються визначення певної ринкової потреби, формування ідеї щодо виробництва конкретного виробу (або надання послуги), перевірка наукової гіпотези щодо можливості виготовлення й використання певної конструкції (або складу послуги) для задоволення ринкової потреби тощо. На цьому етапі виконуються наступні види робіт: комплексне дослідження ринку, покупців і конкурентів; вивчення зарубіжної патентної інформації; пошук ідеї нового товару; комерційний аналіз, оцінка і відбір ідей; розроблення концепції товару та ін. До основних засобів, необхідних для виконання зазначених робіт, належать комп’ютерна та інша техніка. Прикладні дослідження (науково-дослідні розробки) стосуються створення певного виду виробів, технологічних процесів, перевірки принципово нових технічних рішень у лабораторних умовах на експериментальних зразках. На цьому етапі виконуються наступні роботи: пошук шляхів практичного застосування наукових відкриттів, результати яких оформляють як винаходи; створення передових, досконалих, спрощених конструкцій виробів; експериментальні роботи та ін. Для реалізації даних досліджень необхідні наступні основні засоби: комп’ютерна та інша техніка, технологічне і нестандартне обладнання, обчислювальна техніка та ін.
Основним завданням етапу конструкторської підготовки є розроблення конструкторської документації. До основних видів робіт, які виконуються на даному етапі слід віднести створення комплекту конструкторської документації (креслень), що необхідна для виготовлення та експлуатації продукції; забезпечення конструкторської готовності підприємства до нового або модернізованого виробу. Формування складу основних засобів на цьому етапі НТПВ є більш трудомістким процесом, оскільки роботи, які виконуються в процесі конструкторської підготовки вимагають різного роду основних засобів, таких як засоби технологічного оснащення і контролю, технологічне і нестандартне обладнання, транспортні засоби, обчислювальна техніка, графопобудовувачі та ін.
Третім етпом науково-технічної підготовки є технологічна підготовка. Складовими процесу технологічної підготовки є, по-перше, забезпечення технологічної готовності підприємства до випуску виробів заданого рівня якості при встановлених термінах, обсягах випуску та витратах, по-друге, створення та реалізація технологічних процесів для виробництва визначеного продукту (послуги), по-третє, розроблення технологій утилізації конструкцій, які розроблено для певного виробу, або засобу технологічного процесу для надання послуг, по-четверте, виготовлення дослідного зразка та його випробування. Для реалізації завдань, які стоять перед підприємством на даному етапі, виконується ряд робіт, серед яких: вибір необхідної технології; розроблення технологічної документації, програмних засобів реалізації технологічних операцій; виготовлення і налагодження спеціального технологічного устаткування, технологічного оснащення, необхідних для виробництва нового (модернізованого) виробу; виробництва чи модернізації випробувальних стендів; проведення випробування дослідного зразка. Для забезпечення належного провадження даного процесу необхідним є формування складу основних засобів, до яких відносять комп'ютери, автоматизовані робочі місця, автоматизовані системи технічної підготовки виробництва, автоматизовані системи управління виробництвом, системи автоматизованих планових розрахунків, засоби технологічного оснащення і контролю, технологічне і нестандартне обладнання, транспортні засоби, обчислювальна техніка, випробувальні стенди та ін.
Заключним етапом стадії НТПВ є організаційна підготовка, яка полягає у забезпеченні готовності підприємства до створення та освоєння необхідного обсягу продукції. До завдань, які ставляться перед підприємством на даному етапі, відносять організування розробки і впровадження інноваційних ідей, програм і проектів; організування процесу забезпечення ресурсами і засобами їх переробки; формування механізмів освоєння ринку збуту товарної продукції; формування інфраструктури виробництва та інші. Для реалізації даного процесу, необхідним є забезпечення підприємства відповідними основними засобами, серед яких: комп'ютери, автоматизовані робочі місця, автоматизовані системи технічної підготовки виробництва, автоматизовані системи управління виробництвом, системи автоматизованих планових розрахунків, засоби технологічного оснащення і контролю, технологічне і нестандартне обладнання, транспортні засоби, обчислювальна техніка.
Важливе місце в організації стадії НТПВ займає наявність та склад основних засобів, що покликані виконувати ті чи інші роботи, адже ефективність проведення науково-технічної підготовки виробництва в першу чергу залежить від ефективно сформованої структури основних засобів.
Список літератури:
- Алєксєєв І.В. Моделювання інноваційного розвитку підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва / І.В. Алєксєєв // Інновації: проблеми науки і практики: монографія. – Х.: ВД "Інжек", 2006. – С. 294-316.
- Кузьмін О.Є. Планування та організування науково-технічної підготовки виробництва на машинобудівному підприємстві / О.Є. Кузьмін, С.І. Алєксєєва // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2009. – № 640. – С. 313-318.
УДК 336.145:65.011.47
Мозгова Н.В., к.е.н., доцент
Одеський Національний економічний університет, м. Одеса
АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
До теперішнього моменту зберігається дискусійним і актуальним питання щодо поєднання процесів бюджетування та проведення традиційного аналізу доходів, витрат та фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання. Слід зазначити, що кількість підприємств у масштабах України, які користуються системою бюджетування та аналізу, досить незначна внаслідок відсутності в основі вирішення поставленого завдання принципів комплексності та системності. Незважаючи на наявний зарубіжний та вітчизняний методично-практичний потенціал, впровадження системи бюджетування на підприємствах роздрібної торгівлі йде складно, що вказує на необхідність подальшого методичного та практичного пошуку в цьому напрямку.
Останнім часом в Україні популяризації бюджетування приділяється велика увага. Бюджетування загалом можна представити як інформаційну систему внутрішньофірмового, корпоративного управління певних фінансових інструментів, званих бюджетами. Бюджети охоплюють всі сторони господарської діяльності організації і включають планові звітні (фактичні) дані. Проведене дослідження показало, що відмітна особливість бюджетів організації роздрібної торгівлі полягає в тому, що вони охоплюють бізнес наскрізь - від закупівель товарів до фінансово-господарської діяльності організації в цілому, бюджетні показники структурних підрозділів підпорядковані єдиній меті, позначеної в стратегії розвитку організації роздрібної торгівлі на планований період.
Основні та другорядні цілі бюджетування представлені нижче.
1. Отримати прогноз фінансово-господарського стану організації:
- визначення тенденції, характерних для основних фінансово-економічних показників.
2. Узгодження планових фінансово-економічних показників:
- підготовка варіантів операційних і фінансових бюджетів організації.
3. Формування моделі фінансово-господарської діяльності організації:
- система фінансово-економічних показників.
4. Аналіз можливих сценаріїв розвитку:
- оптимістичний, песимістичний і найбільш вірогідний розвиток подій;
- параметричні розрахунки.
5. Визначення системи контролю за результатами фінансово-господарської діяльності організації:
- підготовка фактичної інформації про виконання бюджетів.
Однією з першочергових задач управління фінансовими результатами діяльності організації роздрібної торгівлі повинна стати розробка методологічної основи бюджетування фінансово-господарської діяльності та впровадження в практику операційного бюджетування як невід'ємний елемент обліково-інформаційного забезпечення управління формуванням фінансових результатів. Бюджетне планування організації роздрібної торгівлі включає розробку бюджетів підрозділів і подальшу консолідацію їх в генеральний бюджет (рис. 1).
| Б     юджет витрат на закупівлю товару |
| Б  юджет витрат на оплату праці торгового персоналу |
| Бюджет адміністративно-управлінських витрат |
| Бюджет прибутків і збитків |
| Прогнозований бюджет |
| Бюджет витрат на продаж | Генеральний бюджет |
| Прогнозна форма звітності | |
| Бюджет фінансування | |
| Бюджет інших доходів і витрат |
Рис.1. Модель бюджетування торгових підприємств
Таким чином, бюджетування - це технологія управління підприємством, заснована на аналізі фінансових показників підприємства та їх плануванні [1, с.70-73]. Але аналіз у системі бюджетування передбачає використання стандартних факт-планових відхилень. Визначення та групування відхилень становить вхідну інформаційну базу, використання якої є основою для розроблення відповідних заходів, щоб запобігти цим відхиленням у майбутньому.
Ми пропонуємо розширити аналітичний інструментарій бюджетування за рахунок структурно-динамічного, факторного та індексного аналізу фінансових результатів Таким чином, ефективне управління підприємством можливе за умов застосуванням до аналізу поточних результатів оперативної, надійної та детальної інформації з метою виявлення та усунення причин, які заважають досягненню вказаної мети [2, с.57]. Так, за допомогою бюджетування можна скласти повну картину фінансово-економічного стану торгового підприємтва в будь-який момент часу, з'ясувати запас її міцності, визначити потенціал і перспективи розвитку.
Список літератури:
- Карпова Н. Управление финансовыми результатами в организациях оптовой торговли с помощью бюджетирования // Проблемы теории и практики управления, 2010. - № 12. - С.70-77.
- Герасименко С.С., Чуприна О.А. Переваги використання різних форм бюджетування в управлінні корпорацією // Актуальні проблеми економіки, 2010. - №10 (112). – С.49-57.
УДК 657.6
Пасемник О.Г.
ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»
РОЛЬ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
На всіх етапах розвитку суспільства бухгалтерський облік був і залишається засобом формування інформації, яку в подальшому використовують для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства і прийняття управлінських рішень. Виходячи з цього інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень – це основне завдання й функціональне призначення обліку в ринковій економіці. Інформація формується різними ланками системи управління підприємством і вона є необхідним елементом при прийняття управлінських рішень, без неї формування науково-обґрунтованих рішень практично неможливо.
Частиною інформаційної системи є система бухгалтерського обліку. Нині вона набуває стратегічного напряму, тобто спостерігається поєднання інформації фінансового та управлінського обліку для прийняття управлінських рішень.
Фінансовий облік зосереджує свою увагу на контролі активів і пасивів, на реєстрації і класифікації операцій, що впливають на господарську діяльність, на складання фінансової звітності тобто він ретроспективний.
Показники обліку, узагальнені у фінансовій звітності стають чинником, здатним впливати на рішення суб’єктів, щодо їх намірів і подальших дій. Фінансова звітність забезпечує такі вимоги:
- Дає можливість керівництву підприємства по-новому оцінити досягнуті результати фінансово-господарської діяльності, визначити перспективи їхнього розвитку.
- Для контрагентів фінансовий звіт – це основне інформаційне джерело, яке підтверджує можливість і економічну доцільність взаємодії з певним підприємством.
- Є засобом реклами діяльності фірми, оскільки існує правило: перш ніж підписати контракт, необхідно ознайомитися з річним звітом контрагента [1].
Однак, слід зазначити, що інформація фінансової звітності не завжди може бути достовірною, оскільки перевірці підлягає податкова звітність. Вважаємо доцільним на законодавчому рівні врегулювання питання контролю за складання фінансової звітності.
Наявність ефективної системи управлінського обліку є попередньою умовою впровадження системи у всьому підприємстві. Система повинна концентрувати увагу на мотиваційних аспектах менеджменту, на аспектах вимірювання і контролю. Вона повинна бути невід’ємною частиною всієї системи обміну інформацією і мотивації системи управління у середині фірми.
В системі управлінського обліку відтворюється, передусім, інформація про витрати. Для управління менеджерам потрібні не просто витрати, а інформація про об’єкт витрат – продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом витрат. Управлінський облік повинен основну увагу приділяти майбутньому і теперішньому, щоб вплинути на розвиток подій, оскільки, минуле змінити не можна, але його можна досліджувати з метою управління на майбутнє.
В Україні не встановлено ще законодавчих вимог до систем управлінського обліку і вони можуть набувати будь-яких форм. Із розвитком підприємництва будуть розвиватися різні системи і організаційні структури, призначені для вирішення різних завдань. Кожне підприємство в процесі діяльності використовує в більшості випадків інформацію, яка створена в середині самого суб’єкта господарювання, а не так часто інформацію зовнішнього середовища, яка у певній мірі формує економічний інформаційний простір.
Крім того, часто на підприємстві вся інформаційна діяльність націлена на одностороннє і вузьке обслуговування керівництва організації і рідко використовується для інформаційного забезпечення всіх рівнів управління з метою підготовки оптимальних управлінських рішень.
Об’єктивно необхідним елементом управління виробництвом і етапом управлінської діяльності є також економічний аналіз за допомогою якого пізнається суть господарських процесів, оцінюється господарська ситуація, виявляються резерви виробництва і приймаються науково-обґрунтовані рішення для планування і управління. Отже, бухгалтерський облік є джерелом інформації для економічного аналізу, а економічний аналіз в свою чергу є елементом управління, що забезпечує науковість прийняття рішень.
Інформаційне забезпечення економічного аналізу господарської діяльності – це система даних і способи їх обробки, що дають змогу виявити реальну діяльність керівного об’єкта, дію факторів, що його визначають, а також можливості здійснення необхідних керівних дій [2].
Роль аналізу, як засобу управління виробництвом, останнім часом зростає, що обумовлене різними обставинами. Передусім необхідністю підвищення ефективності виробництва із зростанням дефіциту і вартості сировини, підвищенням науко- і капіталоємності виробництва, переходом до ринкових відносин, створення нових форм господарювання. Управлінські рішення в таких умовах повинні бути засновані на точних розрахунках, глибокому і всесторонньому економічному аналізі.
Таким чином, комплексне застосування інформації, отриманої в результаті досліджень, та безперервний ретельний її аналіз надають можливість керівництву підприємства точно визначити ті питання, які є найбільш актуальними, та встановити достовірну ступінь їх ймовірності в майбутньому.
Список літератури:
1. Буряк П.Ю. Формування і надання інформації про фінансові ресурси підприємства / П.Ю. Буряк // Фінанси України. № 10, 2006. – с. 123-128.
2. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання / П.Я. Попович. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 454с.
УДК 658.012
Потапчик О.А.
Макеевский экономико-гуманитарній институт, г. Макеевка
ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОЦЕССНОГО ПОДХОДА В УПРАВЛЕНИИ КАЧЕСТВОМ
В настоящее время вопрос оценки эффективности деятельности предприятия и процессов является не решенным, но чрезвычайно важным и актуальным. Анализируя проблемы, с которыми сталкивается большинство предприятий на практике, можно констатировать, что наиболее актуальной проблемой измерения и оценки эффективности деятельности организации и функционирования процессов для большинства управляющих является определение показателей эффективности указанных объектов (организации и процессов).
Поскольку предприятие представляет собой многофункциональный объект и является объектом ожиданий со стороны многих социально-экономических субъектов, понятие эффективности должно дробиться в соответствии с разнообразием этих субъектов и их точек зрения. Поэтому эффективность предприятия должна оцениваться многокритериальным образом, включая требования всех его контрагентов и самого предприятия как экономического субъекта, осуществляющего протяженное во времени объединение производственных, рыночных и инновационно-воспроизводственных процессов. Если предприятия в функциональном или институциональном смысле не гармонизированы с социально-экономической или институциональной средой, то любые проведенные преобразования неизбежно окажутся либо неустойчивыми, либо неэффективными. Для успешной реализации данных задач предлагается методика определения показателей эффективности процесса управления предприятием (рис. 1). По сути, установленные целевые значения по выбранным в соответствии с этой методикой показателям являются стратегией предприятия.
Исследование вопроса оценки эффективности процессов целесообразно начать с рассмотрения предлагаемых классификаций показателей процессов. Надо сказать, что встречающиеся на сегодняшний день в литературе по менеджменту качества классификации показателей процессов не лишены недостатков. Проведенный анализ существующих классификаций показателей процессов позволил предложить свой собственный вариант классификации, которая облегчит задачу определения показателей процессов на практике.
Следует отметить, что показатели результативности и эффективности процессов действительно являются производными (показатели результативности получаются, когда важные характеристики процесса соотносятся с целевыми (заданными) или нормативными, а показатели экономической эффективности получают, когда сопоставляют добавленную ценность процесса с его добавленной стоимостью, причем, справедливости ради, надо отметить, что показатели экономической эффективности можно рассчитать далеко не по всем видам процессов), поэтому для целей управления более всего важно создание классификации первичных показателей процесса.
Таким образом, автором предлагается следующий вариант классификации показателей процессов:
- показатели качества процесса (удовлетворенность клиента, точность процесса, надежность процесса);
- показатели длительности (время выполнения процесса, отдельных его частей и т.д.);
- показатели стоимости (стоимость отдельных операций и процесса в целом, удельные затраты на единицу продукции, затраты на качество и т.д.);
- показатели управляемости (характеризуются величиной реакции процесса на управляющее воздействие);
- показатели производительности (характеризуются количеством выпущенной продукции за выбранный период).
Список литературы:
1. Прах Е.В. Процессный подход. Получение результата // Наука Высшей Школы – Санкт-Петербургу. Сборник научных статей. – СПб: Изд-во ИАМЦ «НВШ-СПб». – 2006. С 28-32.
2. Татевосян Г.М. Обоснование экономической эффективности капитальных вложений с использованием методов оптимизации// Экономика и математические методы. - Т. 33, вып. 1. - 1997.-С. 26-37.
УДК 004.9:621.1