З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління діяльністю суб’єктів господарювання» / Ред
| Вид материала | Документы |
- Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.
- Тарію обліково-аналітичного забезпечення в управлінні маркетинговою діяльністю підприємства, 268.52kb.
- Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох, 4191.32kb.
- Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали, 5109.61kb.
- Перелік публікацій кафедри “Банківська справа” за 2009 рік, 72.31kb.
- Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Регулювання діяльністю комерційних банків та їх нагляд, 280.68kb.
- Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
Шаровська Т.С., к.е.н. Одеський національний економічний університет, м. Одеса Оцінка якості системи внутрішнього контролю Проаналізувавши наявні у науковій літературі підходи до оцінки управління взагалі та контролю, зокрема, можна зробити наступні висновки: визначені концепції оцінки не є прийнятними для системи внутрішнього контролю [1, с. 30-48; 2, с. 265]; науковцями виділені наявні причини, які повинні спонукати до створення методики оцінювання контролю [3, с. 189]; у вітчизняній науці наявні фундаментальні праці стосовно визначення та оцінювання якості системи внутрішнього контролю [4]. Усі, хто так чи інакше проводить дослідження якості, вказують, що вона, як філософська категорія, відображає невід’ємну від існування об’єкта його сутнісну визначеність, завдяки якій він є саме тією, а не іншою якістю [5, с. 551; 4, с. 317]. Аудиторами якість оцінюється на відповідність того, чи здатна наявна система внутрішнього контролю виявити суттєві порушення [6]. Але як така, оцінка якості не проводиться. Для оцінки будь-чого необхідне виділення якісних характеристик, у відповідності до яких і буде проходити процес оцінювання. При оцінці якості зазвичай використовують нерегламентовану шкалу оцінок, яка визначає: чи задовольняє визначений критерій необхідним вимогам, чи ні, і на якому рівні (низький, середній, високий). Але такій шкалі притаманні деякі недоліки, серед яких можна виділити нечітке визначення (відсутня кількісна характеристика), неповноту та суб’єктивність. Однак, застосування суто кількісних показників також не надає достатньої чіткості результатів оцінювання, тому що не всі показники можна оцінити таким чином, не можливо об’єднати всі дані за однією цифровою шкалою. Тобто постає питання в об’єднанні кількісних та якісних показників для потреб оцінювання. У нашій методиці оцінювання якості системи внутрішнього контролю за статичними та динамічними критеріями, ми об’єднаємо кількісні та якісні показники. Визначимо наступні етапи для оцінювання якості внутрішнього контролю у відповідності з визначеними критеріями. Перший – визначаємо та систематизуємо критерії, що визначають якість системи внутрішнього контролю. Другий – оцінюємо рівень критеріїв, які впливають на якість системи. Оцінка кожного показника встановлюється за шкалою від 0 до 100% (0 – найнижчий рівень, 100% – найвищий рівень). Третій – розраховуємо значення критеріїв якості у відповідності до визначених показників. Тобто, значення критерію якості ресурсного забезпечення складається з середнього арифметичного визначеного кадрового, методичного, технічного, фінансового та інформаційного забезпечення. Четвертий – розраховуємо загальну оцінку якості системи внутрішнього контролю. Алгоритм розрахунку наступний: загальний показник якості системи розраховується як відношення середнього арифметичного значення визначених критеріїв до ідеального (запланованого) значення якості системи, тобто 100%. П’ятий – оцінюємо визначений показник за якісними критеріями. Отримане кількісне значення показника якості системи внутрішнього контролю необхідно оцінити з якісної сторони. Для такої оцінки необхідно користуватись табл.1. Таблиця 1 Оцінка якості системи внутрішнього контролю
Використовуючи запропоновану методику, керівництво та власники компаній зможуть оцінити якість системи внутрішнього контролю. Отримані результати призводять до змін, спрямованих на зростання якості функціонування системи, на зміни у забезпеченні цієї системи. Список літератури:
СЕКЦІЯ 4 УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ ЕФЕКТИВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ УДК 658.011.47 Балко О.В., к.е.н., Сизоненко К.О. Макіївський економіко-гуманітарний інститут, м. Макіївка АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В УПРАВЛІННІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ Екологічна погроза стає для України проблемою номер один. Статистика свідчить, що у забрудненні природного середовища лідирують промислові підприємства, внесок яких становить 91% загального обсягу викиду шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Тому саме промислове підприємство повинне стати провідною ланкою в процесі екологізації економічного розвитку нашої країни. На сучасному етапі, у зв’язку з відсутністю мотивації, більшість промислових підприємств або зовсім нехтує питаннями охорони навколишнього середовища, або впроваджує заходи, які є частиною пасивної екологічної стратегії, що припускає винятково відповідність нормативам законодавства. Навіть у тих рідких випадках, коли підприємство настроєне екологічно активно, понесені витрати на природоохоронні заходи не приносять належного еколого-економічного ефекту внаслідок відсутності системності їх здійснення. У цьому зв’язку загострюється необхідність дослідження такого питання, як управління еколого-економічними процесами промислових підприємств Ефективність реалізації всіх рівнів механізму управління еколого-економічними процесами знаходиться в прямій залежності від системи його інформаційного забезпечення. Для підприємства особливо важливе створення інфраструктури екологічно релевантних даних. Пояснюється це тим, що дані відносно забруднення природного середовища, дефіцитності ресурсів тощо стають важливими для підприємства у міру надання їм значення з боку суспільства. Цей процес є важко прогнозованим. Якщо та або інша екологічна інформація стає релевантною, її треба трансформувати в економічні величини. Причому ця інформація може виступати у вигляді слабких сигналів. Існуючі системи обліку на підприємствах, орієнтовані в основному на минуле і представлені в грошових величинах, не здатні розпізнати ці слабкі сигнали. Екологічна інформація часто виявляється і переробляється представниками зовнішнього для підприємства середовища. Тому отримання подібної інформації про зовнішнє (у широкому значенні) середовище, включаючи політичне, представляє для підприємства особливу важливість. Для аналізу зовнішнього середовища при реалізації управління еколого-економічними процесами промисловим підприємствам пропонується використовувати «криву розсіювання». Вона будується на підставі припущення, що існують типові шляхи розповсюдження ідей, сприйняття проблем, процесів, політичних рішень, які слідують нелінійним трендам (s-образним кривим). Спочатку, як правило, спостерігається повільний процес накопичення інформації, потім відбувається її лавиноподібне наростання, далі надходження інформації зберігається на високому рівні, вслід за розв’язанням ситуації інтерес до інформації слабшає (рис. 1) [1].  Рис. 1. Крива розсіювання зовнішньої екологічно релевантної інформації Якщо підприємства реалізують пасивну екологічну стратегію, швидше за все, вони чекатимуть реакції з боку держави. Підприємства з активною екологічною стратегією вживатимуть попереджувальні заходи, розуміючи небезпеку ескалації суспільної уваги і інтенсифікації дискусії. Існуюча система отримання інформації із зовнішнього середовища про природоохоронну діяльність промислових підприємств застаріла й суттєво гальмує розробку механізму правління еколого-економічними процесами. Незважаючи на існуючий позитивний світовий досвід, зокрема значені успіхи європейських та американських компаній в цій галузі, у нашій країні на сучасному етапі розвитку вирішення аналізованого питання знаходиться на зародковому етапі. Через те, що від сприйняття екологічної інформації зовнішнім середовищем багато в чому залежать організація поточного фінансування еколого-економічних процесів, формування і витрачання коштів екологічних фондів, установлення ставок екологічного страхування тощо, на промислових підприємствах повинен бути розроблений механізм акумулювання цієї інформації в системі екологічного обліку. Дослідження та вдосконалення даної системи є перспективою подальшого дослідження в даному напрямку. Список літератури: 1. Пахомова Н. В. Экологический менеджмент / Н. В. Пахомова, А. Эндерс, К. К. Рихтер. – СПб.: Питер, 2003. – 544 с. УДК 657:65.012.12 Білопольський М.Г., д.е.н., професор, Голопузенко О.А. Макіївський економіко-гуманітарний інститут, м. Макіївка ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ В АУДИТОРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ Одне з головних завдань аудиторського контролю – надання допомоги користувачам фінансової звітності максимально об’єктивно оцінити економічну інформацію для своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень. Високоякісну обробку економічної інформації, яку формують за даними обліку, аудитор проводить на основі використання методів фінансового аналізу. Проблеми, пов'язані з застосуванням методів фінансового аналізу в аудиті, є надзвичайно актуальними, проте їм не приділяється належної уваги у вітчизняних доробках. Окремим питанням аналітичних процедур присвячені праці Б. Ф. Усача, В. С. Рудницького, Ф. Ф. Бутинця. Натомість, теоретичні розробки не відповідають потребам вітчизняної аудиторської практики. Фінансовий аналіз в аудиті, залежно від мети, може використовуватись у двох аспектах:
Як засіб отримання аудиторських доказів, проведення фінансового аналізу регламентується МСА 520 «Аналітичні процедури». Згідно з зазначеним стандартом, аналітичні процедури є одним із видів аудиторських процедур, що полягають у виявленні, аналізі й оцінці співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності економічного суб'єкта, який перевіряють [1]. До найбільш поширених аналітичних процедур відносять порівняння фінансової інформації:
Проведення аналітичних процедур дає аудитору значний обсяг необхідної йому інформації (аудиторських доказів) і при цьому потребує набагато менше витрат, ніж проведення детального тестування. Мета проведення фінансового аналізу як супутнього виду аудиторських послуг – визначення нетипових ситуацій в діяльності підприємства і в його звітності. Адміністрації підприємства, засновникам, власникам і акціонерам потрібна повна і ґрунтовна інформація про фінансове положення підприємства в кінці звітного періоду, отриманих доходах і їх використанні. Клієнтів аудитора цікавить не тільки поточний фінансовий стан підприємства, але і перспектива зростання, очікувані наслідки від ухвалених рішень. Саме застосування методів фінансового аналізу дозволяє отримати декілька ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, зміни в структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому керівника може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і його найближчі і віддалені перспективи. Це потребує розширення практики застосування традиційних методів фінансового аналізу. Як відзначає І. Данилюк, у зв’язку з виникненням аудиту з’явилися нові напрямки фінансового аналізу підприємства. Йдеться про його використання для оцінки облікової та іншої економічної інформації шляхом вивчення реально існуючих зв’язків і взаємозалежностей між показниками виробничої та фінансової діяльності, з метою прийняття управлінських рішень та розробки різних пропозицій на стадії управління фінансовою діяльністю підприємства [2]. Отже, в аудиторській практиці необхідно широко застосовувати такі методи фінансового аналізу: 1. Класичні методи аналізу господарської діяльності та фінансового аналізу – ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, відсоткових чисел, диференціальний, логарифмічний, інтегральний, простих та складних відсотків, дисконтування. 2. Традиційні методи економічної статистики – середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки показників у динаміці. 3. Методи математичної статистики вивчення зв'язків – аналізи кореляційний, регресивний, дискримінантний, дисперсійний, факторний, коваріаційний та ін. 4. Економетричні методи – матричні, теорії міжгалузевого балансу.5. Методи економічної кібернетики і оптимального програмування —системного аналізу, лінійного, нелінійного, динамічного програмування та ін. 6. Методи дослідження операцій і теорій прийняття рішень – теорії графів, ігор, масового обслуговування, сітьового планування і управління. Аудиторське дослідження на основі методів фінансового аналізу дозволить суттєво розширити інформаційний простір аудиту, ефективно і високоякісно дослідити фінансову-господарську діяльність підприємств та розробити пропозиції щодо її вдосконалення. Список літератури:
УДК 336.74 Букач А.А. Макеевский экономико-гуманитарный институт, г. Макеевка ПРОБЛЕМЫ АНАЛИЗА ДЕНЕЖНЫХ ПОТОКОВ ПРЕДПРИЯТИЯ Финансовое благополучие во много зависит от притока денежных средств, обеспечивающих покрытие его обязательств. Отсутствие минимально-необходимого запаса денежных средств может указывать на финансовые затруднения. Избыток денежных средств может быть признаком того, что предприятие терпит убытки. Анализ денежных потоков является одним из ключевых моментом в анализе финансового состояния предприятии, поскольку при этом удается выяснить, смогло ли предприятие организовать управление денежными потоками так, чтобы в любой момент в распоряжение фирмы было достаточное количество наличных денежных средств. Анализ денежных потоков от текущей, инвестиционной и финансовой деятельности, оценка структуры денежных потоков по видам рассматриваются в работах ряда украинских аналитиков, таких, как В.О.Пархоменко [1], В.В.Ковалев, и др. Наиболее развернуто концепция анализа денежных токов представлена экономистами В.В.Сопко [2], А.М.Марочкиной [3], Л.Т.Гиляровской, и Н.С. Пласковой. В работах этих авторов формируются основные проблемы анализа денежных потоков и освещаются пути их решения. Можно выделить несколько значений понятия денежных потоков. На статистическом уровне это количественное выражение денег, имеющихся в распоряжении субъекта (предприятия или лица) в данный конкретный момент времени – «свободный резерв». Для инвестора cash flow- ожидаемый в будущем доход от инвестиций (с учетом дисконта). С точки зрения руководства предприятия, на динамическом уровне, cash flow представляет собой план будущего движения денежных фондов предприятия во времени либо сводку данных о движении в предшествующих периодах. В каждом случае cash flow означает фактическое движение финансовых средств [1]. Анализ движения денежных потоков – это, по сути, определение моментов и величин притоков и оттоков денежной наличности. Основной целью анализа денежных потоков – является, прежде всего, анализ финансовой устойчивости и доходности предприятия. Его исходным моментом является расчет денежных потоков, прежде всего, от операционной (текущей) деятельности. Эффективное управление денежными потоками повышает степень финансовой и производственной гибкости компании, так как приводит к:
В результате высокий уровень синхронизации поступлений и расходований денежных средств по объему и во времени позволяет снизить потребность предприятия в текущем и страховом остатках денежных активов, обслуживающих основную деятельность, а также резерв инвестиционных ресурсов для осуществления реального инвестирования. [2] Для того, чтобы выявить движение денежных средств необходимо трансформировать отчет о прибылях и убытках. При этом используются корректировки, в соответствии с которыми доходы признаются только в размере фактически полученных денежных средств, а расходы в объеме фактических выплат. Существуют два метода трансформации отчета о прибылях и убытках: прямой и косвенный. При прямом методе Cash Flow трансформируется каждая статья отчета о прибылях и убытках, в процессе чего определяется фактическое поступление денежных средств и фактический расход. При косвенном методе не предполагается трансформация каждой статьи отчета о прибылях и убытках. Согласно этому методу отправной точкой расчета является величина годовой прибыли (убытка) за анализируемый отчетный период, которую корректируют, прибавляя все расходы, не связанные с движением денежных средств (например, амортизационные отчисления), и вычитая все доходы, не связанные с денежными потоками. [3] Сегодня, когда финансовое положение многих украинских предприятий крайне не устойчиво, для их финансового – бухгалтерских служб одним из основных объектов анализа и управления должны стать денежные потоки, под которыми понимают все поступлении и выплаты денежных средств, осуществляемые предприятием в ходе его текущей, инвестиционной деятельности. С помощью анализа денежных средств предприятия можно выявить причины недостатков либо избытка денежных средств на предприятии, определение источников поступлений использования денежных средств. Список литературы: 1. Пархоменко В.О. Принципи і підходи регулювання і регламентації бухгалтерського обліку / В.О. Пархоменко/ Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 11.- с.12-19 2. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – Київ, 2000. – 578с 3. Марочкіна А. М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами: [Навчальний посібник] / А. М. Марочкіна. – Харків: Торсінг, 2002. – 296 с. УДК 004:658.14/.17.012.2 Волинець В.І., к.т.н., доцент; Гордополова Н.В., к.е.н., доцент Вінницький інститут економіки ТНЕУ, м. Вінниця Гордополов Ю.В., к.е.н, доцент Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСТОСУВАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ «AUDIT EXPERT» ДЛЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ Одним з шляхів удосконалення аналітичного забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень є використання автоматизованих аналітичних інформаційних систем, застосування яких дозволяє підвищити якість, оперативність, точність й об’єктивність вихідної інформації та надати її у зручному для прийняття управлінських рішень вигляді. Проблемам автоматизованих аналітичних інформаційних систем присвячено праці відомих вітчизняних вчених, таких як Бутинець Ф.Ф., Височан О.С., Гушко С.В., Завгородній В.П. та інших, в яких розглядаються як теоретичні питання побудови автоматизованих аналітичних інформаційних систем, так і питання їх практичного застосування [1-5]. Серед автоматизованих аналітичних інформаційних систем, зокрема систем аналізу фінансового стану підприємств, найширші можливості аналізу забезпечують спеціалізовані аналітичні інформаційні системи. До складу останніх входить система «Audit Expert» [6], яка є лідером серед спеціалізованих систем фінансового аналізу завдяки широким можливостям аналізу та підтримці роботи з формами звітності різних країн, зокрема й України. Однак, інформація щодо цієї системи зводиться до опису можливостей та засобів системи, а відсутність опису технології застосування системи ускладнює розуміння принципів її функціонування та застосування. Метою роботи є розробка та опис технології застосування аналітичної інформаційної системи «Audit Expert». Технологія застосування аналітичної інформаційної системи «Audit Expert» для аналізу фінансового стану підприємств включає такі етапи:
На етапі створення сценарію фінансового аналізу необхідно:
На етапі підготовки до проведення фінансового аналізу необхідно:
На етапі проведення фінансового аналізу необхідно:
На етапі формування фінансових звітів і експертних висновків необхідно:
Таким чином, розроблена та описана технологія застосування аналітичної інформаційної системи «Audit Expert» для аналізу фінансового стану підприємств визначає поетапний та покроковий процес роботи в системі, розкриває принципи функціонування системи, що підвищує ефективність та спрощує застосування системи, особливо новими користувачами системи. Список літератури:
УДК: 336.145 |