Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження порушень трудових прав І трудової експлуатації представництво в Україні

Вид материала

Документы

Содержание Трудові права та соціальна допомога Порушення трудових прав та експлуатація

Подобный материал:

• Практична робота №2 Порівняльна оцінка трудових ресурсів І зайнятість населення в основних, 78.49kb.
• Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 308.36kb.
• Індивідуальний захист (самозахист) порушених прав працівника як одна із гарантій трудових, 136.05kb.
• Тест «Типи поселень в Україні» Іваріант ІІ варіант, 87.39kb.
• Дослідження потреб українських трудових мігрантів, 630.43kb.
• Удк 364-787. 7: 331. 556-053, 24.27kb.
• Трудові спори поняття, види та причини виникнення трудових спорів, 237.96kb.
• План Поняття трудових спорів, їх види та причини виникнення Порядок вирішення індивідуальних, 433.47kb.
• Правила внутрішнього трудового розпорядку приватного підприємства, 118.54kb.
• За підтримки: За підтримки: зовнішня трудова міграція населення україни: основні результати, 165.74kb.

КІПР

Порядок в’їзду та дозволи на проживання

Громадяни України, які прагнуть приїхати до Республіки Кіпр з метою працевлаштування, мають отримати дозвіл на роботу та в’їзну візу. Порядок в’їзду та проживання іммігрантів регулюється Законом про іноземців та імміграцію.

Потенційний працівник з України повинен знайти роботодавця на Кіпрі. Останній – звернутися до Офіцера з питань міграції Міністерства внутрішніх справ. Цей орган видає дозволи на працевлаштування. Департамент праці Міністерства праці та соціального захисту виконує дорадчі функції, надаючи офіцеру з питань міграції інформацію про ситуацію на ринку праці та відповідність претендента критеріям працевлаштування іноземців. Якщо перевірка не виявила проблем із в’їздом вказаного іноземця до Кіпру, йому/їй видається дозвіл на в’їзд та працевлаштування.

Дозволи видаються на короткий термін, який залежить від роду занять. Дозвіл може поновлюватися, причому загальний термін його дії складає чотири роки. Донедавна дозволи можна було поновлювати на загальний термін до шести років. Це правило було змінене, бо занадто багато громадян третіх країн могли отримати дозвіл на постійне проживання після введення директиви ЄС стосовно довгострокового проживання громадян третіх країн. Директива передбачає, що громадяни третіх країн можуть отримувати дозволи на постійне проживання після п’яти років, а її норми стали частиною національного законодавства згідно з правилами ЄС.

Проживання на Кіпрі протягом п’яти років на законних підставах дає право трудовому мігранту отримати дозвіл на довгострокове проживання. Для цього треба відповідати кільком вимогам одночасно:

• Особа повинна мати постійне матеріальне забезпечення, достатнє для проживання всієї родини без державної соціальної допомоги
  
• Особа повинна бути забезпечена житлом
  
• Особа повинна мати поліс комплексного медичного страхування
  

Об’єднання сім’ї

Відповідно до кіпрського законодавства члени сім’ї трудового мігранта мають право на об’єднання сім’ї. До членів сім’ї належать:

• Чоловік/дружина трудового мігранта, якщо він/вона перебували в шлюбі принаймні один рік до дати звернення для об’єднання сім’ї
  
• Неповнолітні діти трудового мігранта та чоловік/дружина, зокрема прийомні діти
  
• Неповнолітні діти, зокрема прийомні діти трудового мігранта, якщо особа – єдиний опікун, що зобов’язаний утримувати дітей
  
• Неповнолітні діти чоловіка/дружини, якщо чоловік/дружина – єдиний опікун, зобов’язаний(а) утримувати дітей.
  

Щоб скористатися правом на об’єднання сім’ї, трудовий мігрант повинен:

• Проживати на Кіпрі на законних підставах впродовж принаймні двох років
  
• Мати житло, яке є достатнім для проживання членів сім’ї і яке відповідає загальним вимогам до безпеки та здоров’я, а також забезпечує задовільні умови проживання
  
• Мати поліс медичного страхування для себе та членів сім’ї, який покриває такі самі страхові випадки, які звичайно покривають страхові поліси для громадян Кіпру
  
• Мати достатнє та стале матеріальне забезпечення для всієї родини без додаткових виплат з Фонду соціального страхування Кіпру.
  

Усі члени родини мають такі ж права на оплачуване працевлаштування, як і трудовий мігрант.

Нині практика працевлаштування іноземних громадян на Кіпрі передбачає надання дозволу на роботу лише на короткий термін і на певне місце роботи, за умови, що цю вакансію не можуть посісти особи з відповідною кваліфікацією – громадяни Кіпру, країн ЄС або іноземці, які законно проживають на Кіпрі.

Трудові права та соціальна допомога

Фактично дозволи на працевлаштування, які надаються іммігрантам, передбачають такі ж самі умови роботи та права, що й у працівників-кіпріотів, що закріплено положеннями чинних колективних угод та законодавства у галузі праці та соціального захисту. Проте на практиці принцип однакового ставлення не виконується. За твердженнями Панкіпріотської федерації праці (ПКФП), порушення трудових та профспілкових прав іммігрантів є правилом, а не винятком. Недостатнім є доступ до медичної допомоги. Трудовий статус, умови праці та норми оплати праці кількох тисяч хатніх працівників вважаються неприйнятними, оскільки вони не відповідають ані трудовому законодавству, ані законодавству у галузі прав людини.

Право на доступ до медичних послуг залежить від рівня доходів, тобто медичні послуги надаються безкоштовно, за зниженою ціною, або, якщо доходи перевищують мінімальний рівень, працівники можуть скористатися медичними послугами в державних медичних установах за плату.

Система соціального страхування на Кіпрі є обов’язковою й охоплює всіх працівників. У цілому вона пов’язана з рівнем доходів і не розрізняє громадян Кіпру та іноземців. Сезонні працівники не охоплені системою соціального страхування.

Допомога через непрацездатність виплачується працівникам, які не можуть працювати. Період очікування триває три дні.

Безробіття є підставою для видворення. Трудовий мігрант не має права на допомогу безробітному. Оскільки дозвіл на проживання та дозвіл на працевлаштування пов’язані безпосередньо з певним місцем роботи, ці дозволи стають недійсними, якщо дія трудового договору припиняється.

Порушення трудових прав та експлуатація

Як правило, іноземні працівники виконують ручну, некваліфіковану, низькооплачувану та непрестижну роботу, в якій не зацікавлені кіпріоти. Більше того, значна кількість іммігрантів виконує нетипову роботу, в основному сезонного характеру, і працює у надзвичайно несприятливих умовах. Як наслідок, вони можуть потрапляти в умови ізоляції та обмеження свободи пересування, як це нерідко трапляється з хатніми робітниками.

Значні можливості працевлаштування на Кіпрі приваблювали сотні тисяч трудових мігрантів з країн колишнього СРСР. У пошуках роботи багато з них стали жертвами торгівців людьми. Іноземні жінки є особливо вразливою категорією. Економічний розвиток Кіпру за останні роки відбувався значною мірою завдяки розвитку туризму, і багато мігрантів із Східної Європи працюють в готелях та ресторанах. Майже чверть працівників в ресторанному бізнесі працюють як «артисти», що часто означає надання сексуальних послуг в кабаре та барах. Більшість цих працівників походить з України та Росії. У деяких випадках жінок змушували віддати свої паспорти або їм сплачували лише частку обіцяного.

Законом заборонена торгівля людьми і особлива увага приділяється протидії торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації. У законі не передбачені випадки торгівлі людьми в середині країни або з метою трудової експлуатації. Тим не менше, добре відомо, що торгівля людьми в країні існує, і сексуальна експлуатація залишається серйозною проблемою.

Закон про захист свідків, ухвалений 2001 року, передбачає комплексну систему захисту потерпілих/свідків, а також осіб, які можуть допомогти в боротьбі із злочинністю (передбачає також надання дозволів на проживання).

Останнім часом значно зросла кількість скарг до Міністерства праці Кіпру про випадки трудової експлуатації. За повідомленнями, іноземних працівників, переважно зі Східної Європи, Південної та Південно-Східної Азії, примушували працювати до 13 годин на добу та сім днів на тиждень за дуже низьку заробітну плату. Роботодавці часто забирали частину заробітної плати іноземних працівників як плату за житло.

Також були повідомлення про неналежне ставлення до служниць та інших іноземних хатніх робітників. За різною інформацією, таких осіб звільняли навіть за відсутності порушень трудового договору. Хоча закон захищає хатніх робітників, які подають скарги до Міністерства праці, від депортації з країни до вирішення їхньої справи, багато з них не скаржаться через побоювання депортації.

Хатні робітники є особливо вразливими. Їхні трудові договори часто порушуються, а вони самі стають жертвами зловживань, сексуальних домагань, ґвалтування та насильства.

Сезонні робітники не мають соціального страхування. Вони мешкають на фермах в нелюдських умовах. Часто їх депортують без оплати праці. Система міграції змушує багатьох мігрантів переходити на незаконне положення, що позбавляє їх можливості захистити свої права.

Хоча мігранти значною мірою сприяли економічному розвитку Кіпру, вони стають основними жертвами дискримінації та расизму. Система тимчасового працевлаштування мігрантів, яка пов’язана з певним роботодавцем, створює залежність від роботодавців, робить мігрантів вразливими до експлуатації та безсилими у відстоюванні своїх прав.

Безкоштовна юридична допомога стосовно питань трудового законодавства не надається.

Зростання кількості мігрантів, які вступають до об’єднань, а також створення Бюро трудових мігрантів є позитивними зрушеннями. Бюро створене під управлінням найбільшої профспілки – ПКФП – і протидіє дискримінації на робочому місці.

Для вирішення трудових спорів мігранти можуть звертатися до Міністерства праці та Палати з питань трудових спорів.

У поліції створений підрозділ протидії дискримінації, в якому діє підрозділ протидії торгівлі людьми.

У 2004 році Директива ЄС з расової рівності була перенесена до національного законодавства. В основному закон копіює положення Директиви та передбачає відповідальність за расову дискримінацію. Призначення Омбудсмена стало поки що єдиним кроком до реалізації положень Директиви. Омбудсмен виконує функції позасудового органу, який розглядає скарги про расову дискримінацію, що існує як в державному, так і в приватному секторі, а також відповідає за проведення незалежних досліджень та публікацію звітів з цієї проблеми. Омбудсмен надає рекомендації порушникам і може накладати покарання та штрафи.

Незначна кількість неурядових організацій надає безкоштовну підтримку постраждалим від трудової експлуатації та зловживань у трудових відносинах, зокрема консультації, соціальну та юридичну підтримку, а також представляє інтереси таких осіб.

Джерела додаткової інформації:

• Ініціатива рівності, підтримки та антирасизму (KISA): kisa@cytanet.com.cy
  
• Інститут праці Кіпру (INEK-PEO): inekcy@cytanet.com.cy
  
• Комітет трудових мігрантів, Федерація праці Кіпру (PEO): christos.tombazos@peo.org.cy
  
• Омбудсмен: ombudsman@ombudsman.gov.cy
  
• Поліція Кіпру: Відділ боротьби з дискримінацією: evipcd@police.gov.cy
  
• Поліція Кіпру: Відділ протидії торгівлі людьми: evipcd@police.gov.cy.