Geum.ru

За підтримки: За підтримки: зовнішня трудова міграція населення україни: основні результати вибіркового обстеження

Вид материалаДокументы

Содержание


До зовнішніх трудових мігрантів віднесені
Період спостереження охоплював останні три з половиною роки: з 1 січня 2005р. до 1 червня 2008 р.
Кількість трудових мігрантів за статтю, місцем проживання та країнами призначення
Кількість виїздів трудових мігрантів за країнами призначення
Тривалість трудових міграцій за країнами призначення
Подобный материал:




СВІТОВИЙ БАНК.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку.


За підтримки:


За підтримки:


ЗОВНІШНЯ ТРУДОВА МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИБІРКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ

Держкомстат, Український центр соціальних реформ за підтримки Фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine», Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, Представництва Міжнародного банку реконструкції у червні п.р. провів перше повномасштабне вибіркове обстеження населення з питань трудової міграції (далі – обстеження).

Мета обстеження – оцінити масштаби, поширеність явища, географічну спрямованість потоків зовнішніх трудових міграцій, соціально-демографічний склад мігрантів, види їх діяльності, частоту, тривалість поїздок тощо.

Методологія обстеження відповідає загальноприйнятій міжнародній статистичній практиці. Обстеження базувалося на вибірковій сукупності домогосподарств, яка застосовується для проведення національних обстежень економічної активності населення та умов життя домогосподарств. Розмір вибіркової сукупності забезпечує отримання репрезентативних даних для населення всієї країни та визначених п’яти основних територіальних зон (Схід, Захід, Центр, Південь, Північ).

Відсутність визначення „трудових мігрантів” у міжнародній та національній законодавчій, нормативно - правовій базі спонукала Держкомстат до його розроблення для цілей проведення обстеження.

До зовнішніх трудових мігрантів віднесені громадяни України працездатного віку, які займалися оплачуваною економічною діяльністю на території інших країн постійно, сезонно або тимчасово (включаючи тих, які працювали без офіційного статусу). До них не включалися прикордонні маятникові трудові мігранти *, а також особи, які виїхали на постійне місце проживання.

Період спостереження охоплював останні три з половиною роки: з 1 січня 2005р. до 1 червня 2008 р.

Під час обстеження було опитано понад 48 тис. осіб працездатного віку (жінки 15-54 роки, чоловіки 15-59 років) – представників 22 тис. домогосподарств усіх регіонів країни.

Згідно результатів обстеження, кількість громадян, які впродовж останніх трьох з половиною років, хоча б один раз виїздили за кордон з метою працевлаштування, склала майже 1,5 млн. або 5,1 % населення працездатного віку. З них близько половини (48,5%) перебували у Російській Федерації, та майже стільки ж - у країнах Європейського Союзу, переважно в Італії (13,4 %), Чеcька Республіка (12,8%), Польщі (7,4%), Іспанії (3,9%) та Португалії (3,0 %).

Міські мешканці становлять більше половини трудових мігрантів (54,7%). Однак рівень їх участі у трудових міграціях майже вдвічі нижчий порівняно із сільським населенням, який складав відповідно 4,0% та 7,9% населення працездатного віку відповідної місцевості.

________________

* Вивчення цієї цільової групи є предметом спеціальних тематичних досліджень в майбутньому.


Трудові міграції значно більше поширені серед чоловіків – вони становлять дві третини загальної кількості трудових мігрантів (таблиця1).

Таблиця 1

Кількість трудових мігрантів за статтю, місцем проживання та країнами призначення

 
Всього
Місто
Село
Жінки
Чоловіки

Кількість трудових мігрантів, тис. осіб
1476,1
807,8
668,3
480,2
995,9

у тому числі за країнами призначення, у % до підсумку
 
 
 
 
 

Російська Федерація
48,5
49,8
47,0
25,5
59,6

Італія
13,4
12,5
14,5
32,0
4,5

Чеська Республіка
12,8
9,8
16,3
11,3
13,5

Польща
7,4
6,7
8,2
10,1
6,1

Іспанія
3,9
5,6
1,9
4,0
3,8

Португалія
3,0
3,2
2,8
2,7
3,1

Угорщина
2,4
1,1
4,0
2,7
2,3

Інші країни
8,6
11,3
5,3
11,7
7,1

Спостерігається суттєва диференціація участі населення у трудових міграціях: від 13,2% населення працездатного віку у Західних регіонах до 1,4 % – у Північних.




Результати обстеження свідчать про циклічний та сезонний характер трудових міграцій. Впродовж останніх трьох з половиною років середня кількість виїздів, що припадає на одного трудового мігранта, складала 3,5 рази. При цьому, за країнами призначення серед тих, хто ­здійснив один виїзд переважали Російська Федерація та Італія (таблиця 2).

Таблиця 2

Кількість виїздів трудових мігрантів за країнами призначення

 
Всього
у тому числі за кількістю виїздів

1 виїзд
2-5 виїздів
6-10 виїздів
Понад 10 виїздів

Кількість трудових мігрантів, тис. осіб
1476,1
492,6
708,9
253,7
20,9

у тому числі за країнами призначення, у % до підсумку















Російська Федерація
48,5
36,5
47,8
70,9
81,3

Італія
13,4
25,2
10,4
0,2
0,0

Чеська Республіка
12,8
6,6
15,9
16,8
0,0

Польща
7,4
5,9
8,5
7,3
6,7

Іспанія
3,9
6,4
3,7
0,0
0,0

Португалія
3,0
5,2
2,3
0,6
0,0

Угорщина
2,4
0,6
3,1
3,7
7,2

Інші країни
8,6
13,6
8,3
0,5
4,8



Тривалість перебування за кордоном трудових мігрантів складала в середньому 7 місяців. Визначальною мірою вона залежить від близькості країни перебування та кількості виїздів, про що свідчать нижче наведені дані (таблиця 3).

Таблиця 3

Тривалість трудових міграцій за країнами призначення




Всього, тис. осіб

у тому числі за тривалістю перебування ( місяців), у %

до 1
від 1 до 3
від 3 до 6
від 6 до 12
понад 12

Кількість трудових мігрантів

1476,1
5,9
37,1
18,0
23,7
15,3

у тому числі за країнами призначення


















Російська Федерація
716,1
5,8
51,5
18,8
17,2
6,7

Італія
197,9
0,8
5,3
5,8
50,4
37,7

Чеська Республіка
188,3
7,3
27,1
42,6
15,6
7,4

Польща
108,9
16,7
52,1
16,4
13,3
1,5

Іспанія
57,5
0,0
7,0
3,7
50,3
39,0

Португалія
43,9
3,2
5,0
3,6
30,8
57,4

Угорщина
35,8
16,8
51,7
7,8
14,8
8,9

Інші країни
127,7
3,1
27,7
12,2
27,2
29,8

Одночасно, впродовж останніх півтора року (з початку 2007 року та до 1 червня 2008р.) за кордоном працювали 1,3 млн. осіб. Із зазначеної кількості трудових мігрантів 35,1%, мали дозвіл на проживання та на роботу, ще 39,3% - тимчасову реєстрацію, решта перебували без офіційного статусу.

За віковими групами значну частку складала молодь у віці 20-34 роки (41,6%) та особи у віці 35–49 років (44,5%). Середній вік трудового мігранта складає 36 років. Цей показник коливається від 35 років у Російській Федерації до 40 років в Італії.

Переважна більшість трудових мігрантів (59,5%) мала повну середню освіту, базову та неповну вищу–17,3% та 13,5% – повну вищу освіту.

Найпоширенішими видами економічної діяльності трудових мігрантів є будівництво (51,6%), робота домашньої прислуги (16,3%), оптова й роздрібна торгівля (8,1%), сільське господарство (8,5%), промисловість (5,4%).

Структура трудових мігрантів за видами економічної діяльності значною мірою зумовлює їх розподіл за професійними групами. Найбільшу групу складали кваліфіковані робітники з інструментом (37,9%), найпростіші професії, включаючи роботу в домогосподарствах (33,1%), а також працівники сфери торгівлі та побутових послуг (16,6%). Робочі місця професіоналів, фахівців та технічних службовців займали лише 6,0% трудових мігрантів.

Слід зазначити, що за наявністю значної кількості відповідних вакантних робочих місць на ринку праці в Україні, очевидним є той факт, що основною причиною трудових міграцій, є не безробіття, а низький рівень оплати праці. Свідченням цього є те, що 6 із 10 трудових мігрантів основною причиною працевлаштування за кордоном назвали низький рівень оплати за відповідну роботу в Україні.

Серед осіб, які планували здійснити поїздку за кордон у найближчі 6 місяців (до кінця 2008 р.) кожен п’ятий опитаний (0,4 млн. осіб) назвав метою поїздки працевлаштування або повернення на роботу.

За повідомленням членів домогосподарств, три із чотирьох трудових мігрантів, які на момент обстеження перебували за кордоном, планують повернення в Україну.