Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження порушень трудових прав І трудової експлуатації представництво в Україні
| Вид материала | Документы |
- Практична робота №2 Порівняльна оцінка трудових ресурсів І зайнятість населення в основних, 78.49kb.
- Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 308.36kb.
- Індивідуальний захист (самозахист) порушених прав працівника як одна із гарантій трудових, 136.05kb.
- Тест «Типи поселень в Україні» Іваріант ІІ варіант, 87.39kb.
- Дослідження потреб українських трудових мігрантів, 630.43kb.
- Удк 364-787. 7: 331. 556-053, 24.27kb.
- Трудові спори поняття, види та причини виникнення трудових спорів, 237.96kb.
- План Поняття трудових спорів, їх види та причини виникнення Порядок вирішення індивідуальних, 433.47kb.
- Правила внутрішнього трудового розпорядку приватного підприємства, 118.54kb.
- За підтримки: За підтримки: зовнішня трудова міграція населення україни: основні результати, 165.74kb.
Інформація про країни
Громадяни країн, що не входять до Європейської Економічної Зони (ЄЕЗ), які мають намір працювати в Австрійській Республіці, повинні отримати дозвіл на працевлаштування та дозвіл на проживання (або ділову візу у випадку короткострокового перебування). Дозволи на роботу, порядок імміграції Мігрант має знайти місце роботи (конкретну пропозицію на працевлаштування). Для того, щоб розпочати процедуру видачі дозволу на працевлаштування, майбутній роботодавець повинен звернутися до місцевої біржі праці (Arbeitsmarktservice) по довідку про забезпечення гарантованої пропозиції праці (Sicherungsbescheinigung). Після цього майбутній роботодавець подає заяву для надання дозволу на працевлаштування (до виїзду трудового мігранта з його/її країни проживання). Роботодавець повинен довести, що на австрійському ринку праці немає відповідної кандидатури для цієї вакансії. Роботодавець має подати такі документи.
Австрійські органи видають три види дозволів:
Роботодавець спочатку подає заяву з метою отримати дозвіл на працевлаштування (Beschäftigungsbewilligung). Цей дозвіл надається на один рік, після чого його може бути або поновлено, або змінено на «дозвіл на роботу» (Arbeitserlaubnis). Він дає право працювати на певному місці у певного роботодавця. Будь-які зміни умов трудового контракту вимагають отримання нового дозволу на працевлаштування. Дозвіл на роботу (Arbeitserlaubnis) дійсний протягом двох років лише в межах певної федеральної землі (Bundesland). Особи, які мають дозвіл на роботу (Arbeitserlaubnis), можуть змінювати роботодавця та роботу в межах певної адміністративної території – федеральної землі (Bundesland). Така особа має рівні права з австрійськими громадянами на цій території. Мігранти, які пропрацювали в Австрії принаймні п’ять років, мають право отримати довідку про звільнення від потреби мати дозвіл на роботу. Цей документ дійсний протягом п’яти років. Він дозволяє працівнику влаштуватися на будь-яку роботу в Австрії. Порядок надання дозволів на роботу викладачам та науковцям був значно полегшений з ухваленням у 2005 р. «Акту про працевлаштування іноземців» (Ausländerbeschäftigungsgesetz). Категорія «викладачі» та «науковці» поширюється на осіб, які працюють в університеті або в подібному державному чи приватному закладі, і чия робота сприяє академічним дослідженням та викладанню наукових дисциплін або розвитку, поширенню та викладанню мистецьких дисциплін в Австрії. Керівники та провідні працівники також проходять спрощену процедуру. Категорія «провідний працівник» визначається його цінністю на австрійському ринку праці, чи наявністю університетського ступеня або ступеня, отриманого у технічних коледжах. Заробітна плата до оподаткування має складати щонайменше 2304 євро на місяць (станом на 2007 р.). Термін «керівники» означає, що це менеджери, які сприяють розвитку сталих економічних відносин та створенню або збереженню робочих місць для кваліфікованих працівників. Їх доходи мають складати щонайменше 4608 Євро на місяць (станом на 2007 р.). Процедура отримання дозволу на роботу здійснюється паралельно з імміграційною процедурою. Спершу мігрант звертається по дозвіл на проживання (робоча віза). Як правило, перше звертання по дозвіл на проживання має бути зроблене у власній країні через австрійську дипломатичну установу. Заяви подаються до посольства або консульства Австрії (але не почесного консульства). Після подання заяви особиста справа трудового мігранта передається до австрійської імміграційної служби. Імміграційна служба звертається до місцевого органу служби зайнятості, який запропонує роботодавцю подати заяву для отримання дозволу на працевлаштування. Після ухвали рішення про надання дозволу місцевий орган Arbeitsmarktservice повідомляє міграційну службу, що посольство або консульство може видати дозвіл на проживання. Процедура отримання робочої візи може бути довгою через те, що візова заява передається до центральних державних органів Австрії. Як правило, вимагають такі документи (у завіреному перекладі німецькою, якщо мова оригіналу є іншою):
Під поняттям «підприємництво» означає, що іноземний підприємець повинен надати клієнту певні послуги/результат, і він не обмежений певною кількістю годин або певним місцем роботи (договір приватного найму). Підприємець – громадянин країни, що не входить до ЄЕЗ, повинен самостійно сплачувати внески до системи соціального страхування. Австрійські державні органи розрізняють трудовий договір (Dienstvertrag) та договір про виконання робіт і надання послуг (Werkvertrag). Якщо важко розрізнити, за яким типом договору залучений трудовий мігрант, Австрійська палата праці або місцевий орган служби зайнятості мають право ухвалити рушення з цього питання, яке є обов’язковим. За трудовим договором трудовий мігрант зобов’язаний працювати на певному робочому місці, яке надається роботодавцем, і виконувати розпорядження роботодавця. Працівник є інтегрованим до організації роботодавця. Для того, щоб займатися трудовою діяльністю, трудовий мігрант має отримати дозвіл на роботу. Дозвіл на роботу не потрібен для певних видів діяльності (наприклад, участі в короткотермінових ділових конференціях, відвідання зібрань та виставок, виконання спеціалізованих ремонтних робіт або обслуговування імпортованої техніки, якщо австрійські працівники не можуть виконувати такі види діяльності, участі в міжнародних культурних зібраннях або заходах терміном до одного тижня тощо). У таких випадках видається ділова віза строком дії до 90 днів. Ділову візу не можна подовжити. Трудові мігранти можуть отримати ділову візу за таких умов::
Дозвіл на проживання Дозволи на проживання в Австрії поділяються на дві загальні категорії – дозволи на тимчасове та постійне проживання. Існує кілька видів дозволів на тимчасове проживання (Aufenthaltsbewilligung), що видаються іноземним громадянам, які тимчасово проживають в Австрії та займаються економічною діяльністю:
Дозволи на тимчасове проживання також видаються для навчання. Особи, які отримали такі дозволи, можуть здійснювати трудову діяльність (якщо вони отримали дозвіл на роботу) з певними обмеженнями (наприклад, працювати до 3 місяців на календарний рік або отримувати певний рівень доходу на календарний рік). Усі іноземні громадяни, які проживають в Австрії, повинні зареєструватися в місцевій реєстраційній службі протягом трьох днів з дати прибуття, вказавши ім’я та адресу. Мігрантам-заробітчанам, які мають намір жити та працювати в Австрії довший період часу, надаються дозволи на постійне проживання (встановлення місця проживання – Niederlassungbewilligung). Право на постійне проживання може надаватися і на інших підставах. Іноземні громадяни, які проживають в Австрії принаймні п’ять років, можуть звертатися по дозвіл на постійне проживання. Це правило поширюється також на дружину/чоловіка та неповнолітніх дітей – громадян Австрії або країн ЄЕЗ, які постійно мешкають в Австрії. З січня 2003 р. особи, які звертаються по Niederlassungbewilligung, мусять підписати Договір про інтеграцію (Integrationsvertag). У договорі передбачено зобов’язання особи здобути базові знання німецької мови. Об’єднання сім’ї Трудові мігранти, у яких є дозвіл на проживання, мають право звертатися по дозвіл на переїзд до них дружини/чоловіка та неповнолітніх дітей (віком до 15 років). Проте в Австрії існують доволі жорсткі імміграційні вимоги та процедури, а отже процес об’єднання сім’ї може тривати до трьох років. Дозвіл на об’єднання сім’ї надається за наявності достатнього матеріального забезпечення та забезпечення житлом, а також за відсутності перешкод для отримання в’їзної візи (наприклад, випадки притягнення до кримінальної відповідальності). Заяви для отримання дозволу на проживання дружини/чоловіка та інших осіб, які перебувають на утриманні того, хто звертається по дозвіл на проживання, подаються разом з його заявою. Якщо заявник не вказав у заяві когось із членів родини, то окремі заяви для отримання дозволу на проживання членів родини будуть розглядатися в рамках імміграційних квот, встановлених урядом Австрії. Дозвіл на проживання, виданий членам родини, прив’язаний до дозволу на проживання трудового мігранта принаймні протягом 4 років. Після цього, як правило, члени родини отримують свої власні дозволи на проживання та працевлаштування. Трудові права та соціальний захист Право на соціальний захист (медичне страхування або допомога на дітей) надається лише у випадку законного працевлаштування особи. Особи, які отримали дозвіл на тимчасове проживання або дозвіл на постійне проживання, мають право на однаковий обсяг соціальної допомоги. Стосовно допомоги безробітним, то особи, які перебувають у країні менше 8 років, після року безробіття можуть втратити право на таку допомогу, а також можуть бути позбавлені дозволу на проживання і бути видворені з країни. У більшості федеральних земель Австрії громадяни третіх країн не мають права на соціальну допомогу та житлові субсидії. У деяких землях іноземці мають право на певні види допомоги, хоча й на інших умовах, ніж громадяни Австрії. Порушення трудових прав та експлуатація Австрія є важливою як країна призначення в торгівлі людьми. З 1990 року спостерігається значне зростання кількості жінок, яких переправляють до Австрії з України. Нерідко жінки, яких приваблює можливість законного працевлаштування, потрапляють до Австрії як туристи з чинними паспортними документами. Після прибуття до країни їх змушують до примусової праці або роботи в секс-бізнесі. Австрія легалізувала проституцію. Тут її сприймають як бізнес, що приносить доходи та сплачує податки, за умови, що жінки зареєструвались у державних органах та пройшли медичний огляд. Українські громадянки, які перебувають в Австрії за туристичними візами, не можуть пройти державну реєстрацію. Вони цілком залежать від своїх тіньових роботодавців. Деякі роботодавці використовують прогалини в австрійському імміграційному законодавстві. Наприклад, вони отримують для жінок візи та дозволи на проживання як для «танцівниць у нічних клубах». Зважаючи на те, що проституція без відповідної реєстрації є правопорушенням, за яке карають видворенням з Австрії, жінки, які мають дозволи на працевлаштування, перебувають у такому ж становищі, як і жінки з туристичними візами. Джерела додаткової інформації: Австрійська служба преси та інформації у Вашингтоні, США: ссылка скрыта Austrian Science and Research Liaison Offices: ссылка скрыта Beratungszentrum fuer Migranten und Migrantinnen: ссылка скрыта Migrare - Zentrum fuer MigrantInnen -: ссылка скрыта Представництво МОМ в Австрії: ссылка скрыта |