В. О. Береза Директор Черкаського обласного молодіжного
Вид материала | Конкурс |
- Береза Слово «береза», 1091.88kb.
- Береза и собака, капуста и директор, иней и корабль Что общего в этих словах, 249.34kb.
- Підбито підсумки XXV всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, 62.76kb.
- С. В. Гловацький, 131.3kb.
- Урок литературного чтения во 2-м классе. С. А. Есенин. "Береза", 52.64kb.
- Ю. А. Шейко, вчитель предмета «Захист Вітчизни» Березняківської загальноосвітньої школи, 431.23kb.
- Залежною наша Україна є вже 20 років, але в її економічному розвитку, подальшій стабілізації, 286.78kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 190.82kb.
- Проект Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти в Україні», 923.18kb.
- Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаського міського виконавчого комітету, 2665.63kb.
Думами поета ми натхненні
Віримо, що доля краща буде!
Маслов Тарас
12 років
м.Черкаси
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом
Тарас Шевченко. Заповіт
Слова Тарасові згадаю,
І кобза лунко забринить...
З його віршів я біль сприймаю,
Незгасний біль, що знов зорить!
Він долю вибирав свою –
І два шляхи йому стелились:
Вів легший в клітку золоту,
А тяжчий – в муки. Царська «милість»!
Вкраїна наша розцвіте –
Злітає воля в небо синє!
Шевченка слово нам святе
Допомагає жити й нині!
Романчук Тетяна
14 років
м.Черкаси
Тарасовими шляхами
Не раз Шевченкові вірші
Лунали у моїй душі…
Писав про рідну Батьківщину,
Про її долю удовину,
Про всіх сердешних земляків,
Що в ярмах гинули панів…
Тернисту долю він пройшов,
Та з цього шляху не зійшов.
Стояв за рідний, милий край.
Не відцурайся ти і знай,
Що ти живеш на тій землі,
Де в світ ішли всі «Кобзарі».
Лунали заклики свободи:
«Порви кайдани, мій народе!»
У кожнім серці, в кожнім слові
Живе Шевченко в рідній мові!
Живе він в кожному із нас!
І пробудить його вже час!
Пиши вірші, вселяй надію,
Не забувай завітну мрію
Тараса – сина України!
З країни не зроби руїни!
Романчук Тетяна
14 років
м.Черкаси
Тарасовими шляхами
Зростила рідная земля
Великого нам Кобзаря.
Чудовий батько всіх дітей
І мудрий вчитель всіх людей!
Мав здібні до мистецтва руки,
Та витерпів жахливі муки
За всі роки життя Тарас.
Патріотизм його не згас!
І до останньої хвилини
Звертався він до України,
До її щирого народу,
Про ту омріяну свободу,
Про те, як всі її плекали,
Від праці руки затерпали…
Тарас писав, і думав, і любив,
І рідну землю слізьми окропив.
І після смерті не покинув
Дух вірний рідну Україну!
Тарас у кожному із нас!
Його згадаєм ще не раз!
Побиванець Яна
15 років
м.Черкаси
Весняночка
Весно, весно, весняночко!
Прийди до мене, паняночко!
Зніми ж гори, зимовії,
Розвій хмари, сніговії.
Весно, весно, весняночко!
Не барися, паняночко.
Посій квіти запашнії,
Зрости трави шовковії.
До віконця припадаю –
Все весночку закликаю:
Поспішай-но, паняночко!
Відчиню я віконечко,
Привітаюсь до сонечка,
Піду босоніж травицею
Умиюся росицею.
Весно, весно, весняночко!
Глянь на мене, паняночко.
Прибиралась, доглядалась –
Все до весни готувалась:
Є віночок з квіточок.
Дай намисто з зірочок.
Вийду я на ганочок
Заспівать весняночок.
Нумо, нумо поспішати –
Весну будем зустрічати.
В одну руку – крашеночку –
Мальовану писаночку.
В іншу руку – витинанку,
Що робила до світанку.
Світи зоря, світи ясно –
Іди, весно, іди красно.
Збирайтесь, мої подруженьки,
Та й беремося за рученьки.
Заплітаємось в таночки,
Заспіваємо весняночки.
Весно, весно, весняночко!
Славімо тебе, паняночко!
Побиванець Яна
15 років
м.Черкаси
Лапаті сніжні пластівці.
Сніжинка тане у ріці.
І так вже хочеться весни!
І так стомилась від зими!
І я по снігу вже біжу,
І я нікому не скажу,
Що я ненавиджу зиму -
Її морози, сніг і тьму!
Зима не хоче відступати.
Вона ж не може того знати,
Що я ненавиджу її!
Я весну бачу уві сні!
Я так жадаю вже тепла,
Кохання,щастя і добра.
Хай весна швидше настає –
Розтопить серденько моє…
Бас Назар
10 років
м.Черкаси
Що мені подобається
Мені подобається книжка, фарби, м’ячик,
Яскрава іграшка, ведмедик і собачка,
Я ними можу гратись, малювати
Складати пазли, конструювати, забавлятись.
А ще мені подобається сонце
Весняне, тепле, радісне таке
Блакитне небо і зеленая травичка,
Що звеселяє настрій й радує мене.
Бас Назар
10 років
м.Черкаси
Моя бабуся
Моя бабуся добра, працьовита,
Ласкава, мудра гарна і м’яка.
Завжди, немов на крилах несамовито
Біжу до неї в гості я.
Вона мене зустріне, поцілує
Гостинців купу покладе на стіл,
І для своїх онуків не шкодує
Ніколи часу, ніжних і ласкавих слів.
Бабуся, я тобі бажаю щастя,
Нехай все буде так, як хочеш ти.
А я вже і надалі постараюсь
Ані тебе, ні тата й маму
Не засмутити і не підвести.
Віримо, що доля краща буде!
Маслов Тарас
12 років
м.Черкаси
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом
Тарас Шевченко. Заповіт
Слова Тарасові згадаю,
І кобза лунко забринить...
З його віршів я біль сприймаю,
Незгасний біль, що знов зорить!
Він долю вибирав свою –
І два шляхи йому стелились:
Вів легший в клітку золоту,
А тяжчий – в муки. Царська «милість»!
Вкраїна наша розцвіте –
Злітає воля в небо синє!
Шевченка слово нам святе
Допомагає жити й нині!
Романчук Тетяна
14 років
м.Черкаси
Тарасовими шляхами
Не раз Шевченкові вірші
Лунали у моїй душі…
Писав про рідну Батьківщину,
Про її долю удовину,
Про всіх сердешних земляків,
Що в ярмах гинули панів…
Тернисту долю він пройшов,
Та з цього шляху не зійшов.
Стояв за рідний, милий край.
Не відцурайся ти і знай,
Що ти живеш на тій землі,
Де в світ ішли всі «Кобзарі».
Лунали заклики свободи:
«Порви кайдани, мій народе!»
У кожнім серці, в кожнім слові
Живе Шевченко в рідній мові!
Живе він в кожному із нас!
І пробудить його вже час!
Пиши вірші, вселяй надію,
Не забувай завітну мрію
Тараса – сина України!
З країни не зроби руїни!
Романчук Тетяна
14 років
м.Черкаси
Тарасовими шляхами
Зростила рідная земля
Великого нам Кобзаря.
Чудовий батько всіх дітей
І мудрий вчитель всіх людей!
Мав здібні до мистецтва руки,
Та витерпів жахливі муки
За всі роки життя Тарас.
Патріотизм його не згас!
І до останньої хвилини
Звертався він до України,
До її щирого народу,
Про ту омріяну свободу,
Про те, як всі її плекали,
Від праці руки затерпали…
Тарас писав, і думав, і любив,
І рідну землю слізьми окропив.
І після смерті не покинув
Дух вірний рідну Україну!
Тарас у кожному із нас!
Його згадаєм ще не раз!
Побиванець Яна
15 років
м.Черкаси
Весняночка
Весно, весно, весняночко!
Прийди до мене, паняночко!
Зніми ж гори, зимовії,
Розвій хмари, сніговії.
Весно, весно, весняночко!
Не барися, паняночко.
Посій квіти запашнії,
Зрости трави шовковії.
До віконця припадаю –
Все весночку закликаю:
Поспішай-но, паняночко!
Відчиню я віконечко,
Привітаюсь до сонечка,
Піду босоніж травицею
Умиюся росицею.
Весно, весно, весняночко!
Глянь на мене, паняночко.
Прибиралась, доглядалась –
Все до весни готувалась:
Є віночок з квіточок.
Дай намисто з зірочок.
Вийду я на ганочок
Заспівать весняночок.
Нумо, нумо поспішати –
Весну будем зустрічати.
В одну руку – крашеночку –
Мальовану писаночку.
В іншу руку – витинанку,
Що робила до світанку.
Світи зоря, світи ясно –
Іди, весно, іди красно.
Збирайтесь, мої подруженьки,
Та й беремося за рученьки.
Заплітаємось в таночки,
Заспіваємо весняночки.
Весно, весно, весняночко!
Славімо тебе, паняночко!
Побиванець Яна
15 років
м.Черкаси
Лапаті сніжні пластівці.
Сніжинка тане у ріці.
І так вже хочеться весни!
І так стомилась від зими!
І я по снігу вже біжу,
І я нікому не скажу,
Що я ненавиджу зиму -
Її морози, сніг і тьму!
Зима не хоче відступати.
Вона ж не може того знати,
Що я ненавиджу її!
Я весну бачу уві сні!
Я так жадаю вже тепла,
Кохання,щастя і добра.
Хай весна швидше настає –
Розтопить серденько моє…
Бас Назар
10 років
м.Черкаси
Що мені подобається
Мені подобається книжка, фарби, м’ячик,
Яскрава іграшка, ведмедик і собачка,
Я ними можу гратись, малювати
Складати пазли, конструювати, забавлятись.
А ще мені подобається сонце
Весняне, тепле, радісне таке
Блакитне небо і зеленая травичка,
Що звеселяє настрій й радує мене.
Бас Назар
10 років
м.Черкаси
Моя бабуся
Моя бабуся добра, працьовита,
Ласкава, мудра гарна і м’яка.
Завжди, немов на крилах несамовито
Біжу до неї в гості я.
Вона мене зустріне, поцілує
Гостинців купу покладе на стіл,
І для своїх онуків не шкодує
Ніколи часу, ніжних і ласкавих слів.
Бабуся, я тобі бажаю щастя,
Нехай все буде так, як хочеш ти.
А я вже і надалі постараюсь
Ані тебе, ні тата й маму
Не засмутити і не підвести.