Залежною наша Україна є вже 20 років, але в її економічному розвитку, подальшій стабілізації суспільства вирішальною є роль майбутньої Людини, яку формує Освіта

Вид материалаДиплом

Содержание


Модернізація матеріально-технічної бази
Методична робота
Завдання уроків образотворчого мистецтва у сучасній школі
Особливості планування проведення самостійної практичної роботи (алгоритм дій) на уроках образотворчого мистецтва
Розділ І. Сприймання мистецтва
Зразок відгуку
Розділ ІІ. Малювання з натури
Послідовність виконання
Послідовність кольорового зображення така
Послідовність ознайомлення з теорією
Канони зображення обличчя
Профільна лінія
Підборіддя і вилиці
Послідовність виконання малюнка
Уявна зміна форми предметів
3.1. Малювання за уявою пейзажу.
Послідовність роботи над пейзажем за уявою
3.2 Тематична композиція
Пам’ятай правила безпеки при користуванні ножицями
Послідовність виконання роботи в техніці паперопластики, колажу
...
Полное содержание
Подобный материал:
С.К.Щербенко, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників


ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ОСВІТИ


Політично незалежною наша Україна є вже 20 років, але в її економічному розвитку, подальшій стабілізації суспільства вирішальною є роль майбутньої Людини, яку формує Освіта. У модернізації освіти ще більшого значення мають набути загальнолюдські цінності. Успадкована бездуховність, голий прагматизм і нестримна урбанізація поглинули сучасну молодь і віддалили її від культури нашого народу, його звичаїв і багатих традицій, в яких закладена духовна сила, гармонія і мудрість наших предків. Тому так важливо знайти сили для відновлення «храму душі людської», шукаючи істину у вірі, надії та любові, в історичних витоках нашої багатогранної культури, збираючи на дорогах історії каміння, розкидане нерозважливими людьми.

Найціннішим джерелом відновлення духовності є мистецтво, яке формує естетичну сторону свідомості та естетичні ідеали особистості. Саме мистецтво є первинним щодо інтелектуального світосприймання і викликає інтерес до світу та життя. Тому дуже актуальним є ширше впровадження в практику роботи загальноосвітніх шкіл інтегрованого курсу «Мистецтво», що не потребує виділення додаткових годин, а йде використання 2-х годин предметів музичного та образотворчого мистецтв; навчання проводять ті ж самі фахівці − вчителі музичного та образотворчого мистецтва. Образотворче мистецтво є унікальним, оскільки ті завдання і проблеми, що воно може вирішувати, за певних умов стають провідними в навчальному процесі.

У 2011 - 2012 н. р. діяльність педагогічних колективів навчальних закладів, методичних служб, органів управління освітою має бути спрямоване на підвищення якісного рівня освітніх послуг шляхом:

- активного впровадження в навчальний процес інтерактивних форм і методів мистецької освіти;

- створення умов для переходу старшої школи на профільне навчання;

- виховання у дітей та молоді цілісної системи цінностей і духовних пріоритетів;

- забезпечення реалізації «Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах» (Інформаційний збірник МОН №10 за 2004 р.) та Плану дій щодо поліпшення якості дошкільної та шкільної освіти з предметів художньо-естетичного циклу, розроблених та прийнятих у всіх загальноосвітніх установах області у 2009 році.

Місцевими органами управління освітою, керівниками загальноосвітніх навчальних закладів має продовжуватись робота щодо створення у школах належних умов для організації допрофільної підготовки. Для предметів художньо-естетичного циклу вона може реалізовуватись через вивчення окремих предметів на диференційованій основі, інтегрованого курсу «Мистецтво», викладання предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» за програмами поглибленого вивчення предметів, упровадження курсів за вибором; профільної орієнтації; інформаційної роботи та інші. (Програми поглибленого вивчення предметів, курсів за вибором наявні на сайті www mon.gov.ua)

Модернізація матеріально-технічної бази

Для забезпечення якісної освіти необхідно продовжити створення навчальних кабінетів з дисциплін художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах з комплектацією їх комп’ютером, електронною бібліотекою, навчально дидактичним матеріалом та підписними періодичними виданнями – науково-методичного журналу «Мистецтво та освіта», «Мистецтво в школі», освітньо-мистецького посібника-часопису «Артклас».

Методична робота у міжкурсовий період проводиться в колективній та індивідуальній формі. Ці форми роботи є складовою також і самоосвіти вчителів. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, районних та обласних методичних об’єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробки окремих проблемних питань, пов’язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, підготовку доповідей, огляд педагогічних та методичних журналів, збірників.

Вся робота методоб’єднань вчителів образотворчого мистецтва має бути направленою на:

- систематизування роботи вчителя по напрямках та видах мистецької діяльності;

- узагальнення, організацію обміну досвідом вчителів мистецьких дисциплін на різних рівнях;

- впровадження новітніх інформаційних технологій навчання;

- підготовлення вчителів до атестації та участі у конкурсі «Вчитель року» в номінації «образотворче мистецтво» (Обов’язково обговорити наслідки такої участі на серпневих засіданнях методичних об’єднань вчителів образотворчого мистецтва і визначитись з планами самоосвітньої роботи по ліквідації прогалин у знаннях учителів);

- надання допомоги молодим спеціалістам та вчителям–нефахівцям образотворчого мистецтва у підготовці методичних розробок, оволодінні інноваційними технологіями навчання шляхом проведення індивідуальних та колективних консультацій та організації наставництва;

- пропаганда новинок методичної та навчальної літератури, публікацій педагогічних видань;

- організацію друку своїх досягнень у науково-педагогічній пресі;

- організацію конкурсної та виставочної діяльності.


Завдання уроків образотворчого мистецтва у сучасній школі

У Національній доктрині розвитку освіти, Концепції 11-річної загальноосвітньої школи та Концепції художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах України визначено, що естетичне виховання є одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти, а залучення школяра до надбань світового мистецтва, виховання його як людини культури з розвиненим естетичним ставленням до навколишнього світу і самого себе є одним із важливих завдань школи.

Найбільш актуальним та результативним механізмом здійснення цих завдань, є інтеграція предметів художньо-естетичного циклу. Відповідно до «Державного стандарту загальноосвітньої середньої школи» та основних положень сучасної науково-педагогічної концепції про взаємодію та інтеграцію мистецтв у поліхудожньому розвитку школярів (автори Шевченко Г.П., Юсов Б.П.), у якості провідного освітнього компоненту може успішно виступати образотворче мистецтво.

У 1-4 класах загальноосвітньої школи учні на уроках образотворчого мистецтва виконують малюнки графічні, живописні, декоративні окремих предметів, натюрморти, зображення тварин, людей, явищ природи та тематичні композиції, ліплять скульптурні форми, конструюють предмети побуту та їх прикрашають, знайомляться з матеріалами та інструментами, якими користується художник, мистецькими творами художників, скульпторів, майстрів декоративно-прикладного мистецтва, вчаться їх аналізувати, а також вивчають терміни образотворчого мистецтва і спостерігають за навколишнім.

Програма для 5-7 класів передбачає систематизацію знань, отриманих в молодшій школі, збагачуючи їх новою інформацією, використовує наступність у викладанні предмета, розвиває бачення, творчий потенціал та інтерес до набутих знань з основ образотворчої грамоти засобами мистецтва, формує художньо-естетичну і творчу свідомість.

Для ефективної реалізації ідей програми доцільно скористатись педагогічним досвідом дослідження Всеукраїнського рівня результативності експериментального вивчення інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура» (Л.Масол) на базі загальноосвітніх навчальних закладів Черкаської області. У ході експерименту було виявлено, що цілісна культурологічна модель художнього-естетичного виховання, яка базується на комплексному вивченні різних видів мистецтва, спрямована на розвиток художньо-естетичного мислення учнів, їхнього творчого потенціалу та базових компетентностей. Саме це й актуалізує втілення у педагогічну практику Лємешевої Н.А., вчителя образотворчого мистецтва Черкаської спеціалізованої школи №20 Черкаської міської ради ідеї - «Міжпредметні зв’язки та інтеграція мистецтв як засіб розвитку художньої творчості учнів на уроках образотворчого мистецтва».

На уроках образотворчого мистецтва Лемешева Н.А. поєднувала знання із навчальних предметів та потенційні можливості різних видів мистецтва (літератури, музичного, образотворчого) для збагачення світогляду учнів, розвитку їх творчого потенціалу, навичок творчої діяльності; стимулювання саморозвитку і самовираження вихованців у процесі життєтворчості; виховання культури почуттів учня; пробудження у школярів живого інтересу до образотворення. Вона використовує основні методи інтеграції змісту навчальних предметів та різних видів мистецтв у такому алгоритмі дій:

1. Пропонується учням виконати випереджувальні завдання до уроку: колективне - спостереження явищ та об'єктів зображення; індивідуальні - дібрати необхідний до наступного уроку матеріал, інформацію, поезію (з урахуванням вікових особливостей учнів та відповідно до навчальних предметів: історії, природознавства, літератури…);

2. Під час уроку організовується сприймання творів різних видів мистецтва: художніх фотографій, ілюстрацій та репродукцій картин, слухання уривків з музичних та літературних творів.

3. Проводяться бесіди про спільний художній образ у різних видах мистецтва. На прикладах творів мистецтва пояснюється, як взаємодіють різні види мистецтва. Надається допомога учням в розумінні, за допомогою яких засобів виразності митці різних видів мистецтв створили художній образ. Разом з учнями проводяться аналогії між мистецькими творами, що сприяє розкриттю їх образного змісту, встановленню асоціативних зв’язків між ними. І чим більше таких зв’язків вдається встановити, тим більш повноцінно виникає у свідомості дитини суб’єктивний художній образ.

У ході бесіди разом з вихованцями визначаються спільні міжпредметні і міжмистецькі поняття. Актуалізацію опорних знань раціонально проводити в інтерактивній формі, застосовуючи методи «Мікрофон», «Інтерв’ю», «Ланцюжок», «Навчаючи, вчуся», «Світська розмова», «Побудова асоціативного куща, «Так, ні» та інші.

Крім цього, у ході дослідження вчителькою виявлено, що застосування комп’ютерних технологій, засобів мультимедіа, які дозволяють використати дидактичні можливості відео- і аудіо інформації, дає змогу більш ефективно здійснити системну інтеграцію мистецтва і предметних галузей знань.

Лемешева Н.А. наголошує, що поєднання різних видів мистецтв є доцільним і дійсно творчим лише тоді, коли кожен вид мистецтва зберігає свою специфіку, свою форму художнього мислення. Так, образотворчому мистецтву доступні відтворення на площині об’ємних предметів, їх матеріальної якості, глибини зображуваного простору, повітряного середовища; можливість наочно передати світлотіньові й кольорові враження, образи об’єктів, предметів тощо. Література здатна з допомогою слів описати почуття, переживання, довкілля, виражати ідеї, погляди автора, його ставлення до життя. Сила музики, хореографії - в їх процесуальності, динамізмі, активності й емоційній повноті. Музика налаштовує на відповідний настрій, допомагає передати почуття, виражає емоції людини, відтворює звукову картину навколишнього світу. Не знаючи історії, глядач здебільшого не зможе зрозуміти зміст картин історичного жанру, її внутрішню сутність та ідею. Знання історії дає змогу більш точно відтворити у художніх роботах дітей історичну епоху чи подію.


Особливості планування проведення самостійної практичної роботи (алгоритм дій) на уроках образотворчого мистецтва.

У багатьох вчителів на уроках образотворчого мистецтва відбувається «пробудження у школярів живого інтересу до образотворення», але процес розвитку і саморозвитку учня уповільнюється – отримуються творчі роботи низької якості інколи внаслідок недостатньої інформованості теоретичними знаннями, а у 90% випадків – внаслідок відсутності чіткого керівництва самостійною роботою учнів, яку потрібно планувати і чітко організовувати поетапно.

Активізацію художньо-творчої діяльності школярів можна здійснити наступними способами, використовуючи їх у різних видах діяльності.

Розділ І. Сприймання мистецтва
  1. Систематизоване поглиблення знань у галузі образотворчого мистецтва із сприймання творів мистецтва відбувається через:

− індивідуальний аналіз художніх творів у вигляді усних (письмових) рецензій або відгуків;

− колективні форми оцінної діяльності:

порівняльний аналіз, обговорення.
  1. Визначення завдання, щодо оцінки творів образотворчого мистецтва (наприклад пейзажного жанру):
  • Вибрати з-поміж інших один або декілька творів, які найбільше сподобалися.
  • У довільній формі чи за пропонованим учителем орієнтовним змістом естетичної оцінки зробити порівняльний аналіз, скласти рецензію або твір-відгук відносно пейзажів, які найбільше привернули увагу.

Завдання.

І. Ознайомлення з особливостями пейзажного жанру та найвизначнішими творами українських художників-пейзажистів.

Презентація орієнтовного змісту естетичної оцінки твору пейзажного жанру (алгоритм):
  • назва твору, його автор;
  • власна інтерпретація сюжету;
  • опис місця дії;
  • опис представлених явищ природи;
  • аналіз композиційного вирішення (наявність композиційного центру, виділення планів, розміщення та підпорядкованість деталей тощо);
  • відповідність реальності;
  • оцінка колірного вирішення;
  • зазначення різновиду пейзажу та оцінка художньої техніки виконання;
  • оцінка загального настрою твору;
  • визначення образності твору (виявлення художнього образу);
  • висловлення особистого враження від споглядання твору;
  • використання в оцінці різних мовних засобів (асоціативних аналогій, зіставлень, порівнянь, метафор, епітетів тощо/.

ІІ. Зразок відгуку на мистецький твір пейзажного живопису: -

Сергій Васильківський, "Козача левада" /1893/

На цій картині ми бачимо низину біля запруди на узліссі в ясний літній день.

Над луговою поляною неширокою смугою звелися дерева, а над ними більш як наполовину картини - небо. Пишні дерева утворюють гарний затишок. Луг, трава, вода - все повито теплою імлою жаркого літнього дня. Соковита трава різних колірних відтінків м’яким килимом устеляє простір левади.

Величні дерева праворуч - нібито могутні велетні-козаки, що охороняють цей благодатний спокій. Біля них відпочивають люди, на­солоджуючись ясним днем та вологою левади.

А неподалік від переднього плану, посеред низини, біля води - воли. Іхні постаті динамічні. Здається, що вони от-от почнуть пити чисту джерельну воду, і ми почуємо певні звуки.

Картина відтворює реальну, повсякденну сцену. Весь пейзаж взагалі та його окремі деталі викликають у нас почуття, що все це ми вже колись бачили у дійсності. Знайомими здаються і ясне небо із золотавими хмаринками, і дерева, і кущі, і різнотрав’я, і світлі плями води на зеленому лузі, і повітря, що аж дзвенить від спеки та співу невидимих комах.

Пейзаж виконано в блакитно-золотавій гамі. Палітра твору багата на найтонші відтінки та колірні сполучення.

Картина "Козача левада" досконало реалістична та романтично-образна водночас. С.Васильківський прискіпливо зображує кожну деталь у картині, не забуваючи при цьому про головне - втілення образу невмирущої краси рідного краю. +найкращих творів українського пейзажного живопису.

ІІІ. Завдання на порівняння кількох творів музичного мистецтва, літератури (віршів, прозових уривків з описом стану природи) та мистецькими творами пейзажного жанру
  • у різний час доби (світанок, полудень, захід сонця, сутінки);
  • у різні пори року (зима, весна, літо, осінь);
  • різний стан погоди (день сонячний, день похмурий, вітряний, дощовий день, після дощу; мороз та сонце, заметіль, перший сніг тощо)

з виявленням специфіки кожного виду мистецтва та притаманної тільки йому форми художнього мислення. Головна умова – усі твори, що порівнюються, мають мати спільний художній образ.

Розділ ІІ. Малювання з натури

(Предметне малювання, натюрморт, пейзаж, портрет, людина в русі)

1.1. Рисунок натюрморту з натури

І. Методика підготовки постановки натюрморту при малюванні з натури:
  • Підбір предметів відповідно тематики роботи.
  • Визначення кількості постановок в залежності від розміру предметів (для фронтальної, групової та роботі в парі).
  • Врахування положення предметів відносно лінії горизонту, точки зору та освітлення предметів від одного джерела.
  • Вибір тла або драпіровки для підсилення контрастності (додержання тонового контрасту).
  • Пошук вдалого розташування предметів в групі.

ІІ.Етапи роботи над рисунком натюрморту

Головне правило: рисувати треба від загальної форми до їх частин і деталей. Важливо бачити все в цілому, а деталі, дрібниці проявляються поступово в процесі роботи.
  1. На першому етапі роботи треба визначити зображення на аркуші паперу – композицію.
  2. На другому етапі потрібно точніше визначити місце кожного предмета один щодо одного, їх розміри, пропорції, конструкцію (вісь симетрії, якщо вона є, подібність до геометричних фігур).
  3. На третьому етапі уточнювати форму предметів, починати роботи тоном. Треба штрихом визначити «велику тінь». Потім перейти до детальнішої тонової проробки кожного предмета. На цьому етапі важливо весь час порівнювати, який предмет темніший, який світліший, де тло темніше за предмет, а де – навпаки.

ІІІ. Колірне вирішення, послідовність виконання:
  1. На першому плані – предмети зробити чіткішими, дальній план більш м’яким, без чітких переходів. Цей прийом створює враження глибини простору.
  2. На завершальному етапі вадливо проаналізувати всю роботу. Потрібно проаналізувати правильність тонових співвідношень, перспективної побудови предметів, фактуру матеріалу, його об’єм.
    1. Малювання натюрморту з овочів, фруктів та речей побуту (живопис)


Починаючи роботу, визначте, в яку форму вписується загальний силует усього натюрморту та як краще за компонувати його на аркуші паперу, щоб зберегти рівновагу

вашої композиції. Узагальнюючи форму зображуваних предметів, намічайте легкими лініями їх конструктивну будову. Коли основні обриси натури знайдені, промалюйте детальніше форму кожного предмета, легкими лінями намітьте основні кольори, місця світла, напівтіні й тіні. Зверніть увагу на найсвітліші плями (бліки).

Послідовність виконання.
  1. Підібраним локальним кольором прокрийте спочатку фон і всі предмети, орієнтуючись на освітленні площині. Залиште місця чистого паперу для бліків та особливо яскравих плям.
  2. Після того, як малюнок трохи підсохне, підберіть на палітрі кольори півтонів і поступово проробляйте всі предмети, не забуваючи про кольорові рефлекси, особливо в тіньових місцях.
  3. Мазки кладіть тільки за формою. Частіше порівнюйте свою роботу з натурою.
  4. Тіньові та найтемніші місця проробляйте в останню чергу.

1.3 Живопис натюрморту

Овочі, фрукти, букети квітів, різні предмети, виготовлені людиною, можуть бути матеріалом для постановки натюрмортів.

Для розвитку чуття пропорції натюрморт можна складати з предметів, різних за формою і величиною.

Для розвитку чуття кольорових градацій доцільно¸ передусім, ставити натюрморти із предметів зближених кольорів, а потім перейти до виконання натюрмортів з предметів різних за кольором.

Перед тим, як приступити до писання натюрморту, корисно навчитися виконувати кольорові градації шляхом змішування різних фарб. Для цього виконують підготовчі вправи на розробку градацій з окремих кольорів.

Послідовність кольорового зображення така:
  1. Спочатку прокладають власний (локальний колір) кожного предмета, порівнюючи кольорові співвідношення.
  2. Потім визначають світлотіньову різницю і переходять до створення кольорового середовища, збагачуючи живопис колірними відтінками, рефлексами.

Для розвитку своїх здібностей у малюванні натюрморту, частіше виконуй вправи, етюди не тільки з натури, а й з пам’яті.

2.1. Тема: Малювання з натури. Начерки голови та фігури людини.

2.1. Послідовність малювання портрета в 6 класі.
  • Повторення співрозмірності, пропорцій голови людини.
  • Визначення виду портрету (анфас, профіль) та об’єму зображуваного.
  • Вирішення композиції портрета у форматі.
  • Спостереження об’єкта та визначення типу обличчя, індивідуальних особливостей.
  • Виконання ескізу портрету.
  • Детальна проробка елементів портрету.
  • Завершення роботи в матеріалі.

2.2 Малювання фігури людини

Для, щоб навчитися малювати людину, треба знайти співвідношення частин її фігури, частіше виконувати короткочасні начерки і триваліші замальовки з натури. Знання пропорцій людини допоможе у малюванні за уявою. У різні періоди життя пропорції людини мають свої особливості. Так, у дитячому віці голова вміщується у висоту фігури п’ять-шість разів, у підлітка – сім, у дорослого – вісім.

Порівнюючи всі частини фігури з висотою голови, помітили, що висота голови дорослої людини вміщується по ширині плечей двічі, по довжині ніг – чотири рази. Довжина рук трохи коротша. Висота тулуба з головою дорівнює половині висоти фігури, решту займає довжина ніг. Довжина голови дорівнює довжині ступні ніг. Розпрямлена долоня сягає відстані від підборіддя до брів. Жіноча фігура відрізняється від чоловічої.

Послідовність роботи:
  1. Проведіть вісь постаті, яка відповідає висоті фігури.
  2. Визначте довжину ніг, поділивши висоту постаті людини навпіл.
  3. а). Поділіть висоту фігури на шість частин. Ця частина буде рівнятися висоті голови дитини.

б). Для підлітка висота голови буде рівнятися сьомій частині висоти фігури,

в). Для дорослого – восьмій частині висоти фігури.
  1. Позначте плечову і тазову осі.
  2. Намітьте коліна, поділивши довжину ніг навпіл.
  3. Визначте кінці пальців рук і місце ліктьових суглобів.
  4. Нарисуйте лінійну схему постаті (скелет).
  5. На останньому етапі «одягніть» скелет у м’язи.
  6. Малюючи одяг, підкресліть основні складки, що виявляють форми тіла.

2.3 Тема: Портрет у живописі. Колір і форма у створенні портрету. Зображення автопортрету в анфас. Техніка: акварель, гуаш.

Мета: Вчити учнів виконувати автопортрет в кольорі, підбирати колірну гаму, частково передавати об’єм, індивідуальні риси зовнішності, настрій, удосконалювати навички побудови пропорцій голови людини, розвивати вміння спостерігати і передавати спостереження в малюнку, виховувати любов до себе, як до унікальної і неповторної особистості.

Обладнання: для вчителя: мультимедійна презентація «Дитячі портрети в творчості відомих художників», мольберт, акварель, гуаш.

Для учнів: люстерко, папір для малювання, акварель, гуаш, пензлі, олівець.

Послідовність ознайомлення з теорією.
  • Почнемо з композиції. Визначимо положення аркуша паперу для роботи і намітимо межі малюнка.
  • Ми малюємо автопортрет анфас. Хто знає, що це означає і які види портрета бувають?
          • Анфас, також Фас і Профіль.
          • Фас — від фр. en face — в обличчя — вид особи, предмета прямо спереду;
          • Анфас — положення обличчям до глядача у ¾ повороту голови.
          • Профіль — вигляд збоку.

КАНОНИ ЗОБРАЖЕННЯ ОБЛИЧЧЯ:

Портрет - це жанр образотворчого мистецтва, в якому художник зображує людей. Це один з складних і разом з тим надзвичайно цікавих жанрів мистецтва. Портрети допомагають нам відчути характер людини, її настрій в даний час.

Але роботу слід починати з композиції малюнка. Композиція малюнка повинна займати весь формат аркуша. Так як голова людини має витягнуту форму, аркуш паперу покладіть перед собою вертикально. Намалюйте овал обличчя. Не забудьте залишити зверху місце для зачіски, знизу - для зображення шиї та плечей. Композиційне вирішення автопортрета не повинно бути випадковим, необхідно наперед продумати: буде зображена тільки голова або буде поясний портрет. При роботі над автопортретом треба мати на увазі, що вирішення композиційного завдання не обмежується тільки розташуванням зображення на аркуші. Потрібно знайти (виділити) композиційний центр. Композиційним центром в портреті можуть бути очі, ніс і губи, або губи і підборіддя.

Профільна лінія при зображенні голови у фас − пряма і ділить голову на дві рівні і симетричні частини. Тому, зображаючи симетричні форми голови − лоб, овал особи, ніс, губи, підборіддя, учень повинен малювати одночасно праву і ліву частини. Лінії надбрівних дуг, підстави носа і підборіддя, а також лінії розрізу очей і рота будуть прямими і горизонтальними. Виконання малюнка починалося з композиційного розміщення зображення на аркуші паперу, але тут підхід до вирішення композиційного завдання був іншим.

Пам'ятайте форма очей овальна, відстань між ними приблизно дорівнює оку. Очі бувають маленькі і великі, вузькі і широкі, за кольором - блакитні, сірі, карі, зелені. Брови знаходяться над очима і розташовуються на допоміжній горизонтальній лінії. Брови теж бувають широкі і вузькі, прямі і вигнуті.

Нижня частина обличчя ділиться на дві частини допоміжної горизонтальною лінією на висоті. На ній розташовується кінчик носа з симетричним правим і лівим крилом. Ніс має форму піраміди чотиристоронньої. Ніс так само може бути короткими довгим, кирпатим, "орлиним", "картоплею", прямим або "грецьким".

Далі малюємо губи, верхню і нижню. Вони розташовуються нижче носа і мають хвилеподібний контур. Довжина губ становить розмір від середини зіниці одного ока до середини зіниці іншого очі. Губи можуть бути вузькими, середніми, товстими і роздутими.

Підборіддя і вилиці у кожного теж свої: чітко виділені чи мають м’які форми. Зачіска, стрижка. Шия в два рази вужче ширини голови.

План на дошці: «Послідовність виконання самостійної роботи»
  • Працюємо на дошці і створюємо ескіз автопортрета.
  • Дивимося презентацію і підбираємо колір обличчя.
  • Слухаємо вчителя і визначаємо об`єм голови.
  • Працюємо самостійно і створюємо ескізу автопортрету на аркуші
  • Демонструємо власну роботу на класній виставці.

3.1. Малювання інтер’єру

До основних законів образотворчої грамоти належать закони перспективи. Не знаючи їх ми не змогли б бодай приблизно правильно зобразити навіть найпростіший предмет.

Спробуємо зобразити внутрішній простір (інтер’єр) якого-небудь приміщення, наприклад, класної кімнати. Якщо на неї дивитись, рухаючись то вправо, то вліво, то присідаючи, то піднімаючись, − вона матиме щоразу інший вигляд. Отже, вигляд інтер’єра змінюється залежно від зміни лінії горизонту і нашої точки зору (це проекція зору виконавця на фронтальну стіну). Уважно розгляньте схему перспективної побудови інтер’єра.

Усі паралельні між собою в натурі лінії, що віддаляються від нас у глибину, при уявному продовженні обов’язково зійдуться в одній точці, яка знаходиться на лінії горизонту. Усі інші лінії інтер’єра, що йдуть у глибину і не є паралельними лініями кімнати, при уявному їх продовженні матимуть на лінії горизонту свої точки сходження. Для чіткого обмеження частини зображуваного інтер’єра доцільно використати видошукач.

Послідовність виконання малюнка
  1. Роботу починають з визначення лінії горизонту і визначення точки сходження на ній, яка буде знаходитись на фронтальній стіні.
  2. Потім знаходять основні лінії, що обмежують площини стін, стелі, підлоги, і¸ щоб не помилитись у передачі перспективних скорочень, уявно продовжують їх до точки сходження.
  3. Коли «каркас» інтер’єра побудований, розпочинають перспективну побудову вікон, дверей та великих предметів, які знаходяться у приміщенні.

Слід звернути увагу на те, що не всі елементи об’єкта змінюються при перспективному зображенні. Так, наприклад, аналізуючи будову інтер’єра, можна легко помітити, що всі горизонтальні та вертикальні лінії, паралельні картинній площині, не змінюють свого напряму при перспективному зображенні.

Уявна зміна форми предметів (особливо прямокутних) спостерігається тоді, коли вони направлені вглиб, у той час як форма фронтально розташованих предметів у невеликому обмеженому просторі фактично залишається незмінною. Це виразно помітно тоді, коли відчиняти чи закривати двері. Для більш точного визначення напряму контурних ліній (як і при малюванні з натури предметів) частіше використовуйте так званий спосіб «горизонталі та вертикалі», тобто кожну лінію на рисунку, як і на об’єкті зображення, порівнюйте з вертикально чи горизонтально поставленим олівцем або двома-трьома горизонтальними і вертикальними лініями, взятими за основу.

Розділ 3. Малювання за уявою

3.1. Малювання за уявою пейзажу.
  1. Послідовність зображення пейзажу за уявою в одній із графічних технік:
  • Вибір мотиву та визначення формату і форму аркуша (вертикальний та горизонтальний).
  • Визначення положення лінії горизонту та точки зору на форматі.
  • Виконання композиційного розташування об’єктів пейзажу:
  • визначення центру композиції;
  • намічаємо узагальнену форму основних елементів пейзажу, а саме об’єктів першого, середнього і заднього планів.
  • Деталізація об’єктів першого плану.
  • Виконання пейзажу в матеріалі (лінійний – фломастер, кулькова ручка, графітний та кольорові олівці).

Поетапність виконання самостійної роботи на уроці «Відтворення тональних співвідношень в декоративній композиції за уявою "Гілка дерева з плодами та листям":

1. Вибір формату аркуша паперу відносно обраного задуму.

2. Аналіз форм листя і плодів відносно його геометричній подібності, визначення місця малюнку на аркуші паперу та габаритних розмірів листя і плодів.

3. Визначення і передача пропорцій листя, плодів, їх конструктивної будови та характерні особливості форми.

4. Детальне промальовування характерних особливостей листя. Відтворення тональних співвідношень в декоративній композиції за уявою "Гілка дерева з плодами та листям".

5. Кольорове вирішення композиції.

Передача тональних співвідношень кольорів плодів та листя.

Учні працюють самостійно, паралельно з роботою вчителя на дошці.

Послідовність роботи над пейзажем за уявою

Вибір тематики роботи за бажанням учнів.

Побудова композиційного рішення роботи – вибір точки зору і побудова лінії горизонту, плановість елементів композиції із врахуванням законів перспективи, оптичних ілюзій.
  • Доповнення композиції деталями другого плану.
  • Детальна промальовка предметів, зображених на передньому плані.
  • Вибір колірної гами роботи: насичені, яскраві кольори для переднього плану і м’які, що набувають кольору повітряної димки – блакитної, молочно-білої, фіолетової, для предметів другого плану.
  • Робота над композицією в техніці акварелі – промальовка великих за розміром площ та предметів.
  • Детальна промальовка деталей переднього плану тушшю.
  • Оформлення роботи

3.2 Тематична композиція

Етапи послідовності роботи художника над твором:

Задум, ескізи, етюди, начерки, замальовки, композиційні та колористичні варіанти; завершення роботи над твором.

Тематичне малювання

Малювання на певні теми має важливе значення в розвитку творчих можливостей дітей. Тут найбільше виявляються і розвиваються фантазія і уява.

Систематичне спостереження за навколишнім життям сприятиме нагромадженню багатьох фактів, які згодом можна буде використати у власних композиціях.

Щоб створити композицію на якусь тему, потрібна підготовча робота. Цьому допоможуть замальовки та етюди з натури.

Важливо також мати розвинуту уяву, фантазію. Уява і знання життя допоможуть вам уявити сюжет і відтворити його на папері по-своєму.

Де беруть теми для малювання?

Подивіться уважно навколо себе, і ви знайдете багато цікавих тем.

Обравши теми, розділіть аркуш на чотири частини і в кожній зробіть варіант композиції. У таких ескізах вирішіть які предмети будете зображати, де їх краще розмістити, щоб повніше розкрити тему. Знайдіть найбільш вдалу точку зору, визначте формат малюнка.

В ескізі зображайте цілі предмети або їх фрагменти. Те, що буде на передньому плані, виконати чіткіше. Потім виконай ескіз у кольорі. Із більш вдалих ескізів виконай малюнок на певному форматі.

Послідовність роботи
  1. Напиши небо в кольорі.
  2. Визначте колір землі і все, що знаходиться на землі, враховуючи освітлення.
  3. Передати плановість, враховуючи лінійку і повітряну перспективи..
  4. Виділити головне розміром, кольором.
  5. Передай настрій в зображенні кольоровими поєднаннями.
  6. Створи обстановку, в якій діятимуть люди.

Поетапність виконання самостійної

роботи на уроці в 7 класі «Рибки південних морів»
  1. Вибір формату аркуша паперу відносно обраного задуму.
  2. Компонування зображення у заданому форматі.
  3. Визначення розмірів тіла риб, уточнення деталей.
  4. Доповнення композиції другорядними елементами.
  5. Виконання роботи в кольорі:
  6. Спочатку задній план – більш темними і холодними кольорами для створення глибини простору.
  7. Промальовуємо передній план більш яскравими і насиченими кольорами.
  8. Уточнюємо дрібні деталі, робимо кольоровий акцент.

Тема: Ілюстрування літературних творів.

Ілюстрація вірша Т.Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати»

Поетапність виконання роботи на уроці в 5 класі:
    • Підбір з літературного твору уривка з описом епізоду, що сподобався
    • Вибір формату аркуша паперу відносно обраного задуму.
    • Компонування зображення у заданому форматі.
    • Побудова композиційного рішення роботи – вибір точки зору і побудова лінії горизонту, плановість елементів композиції із врахуванням законів перспективи, оптичних ілюзій.
    • Доповнення композиції деталями другого плану.
    • Детальна промальовка предметів, зображених на передньому плані.
    • Вибір колірної гами роботи: насичені, яскраві кольори для переднього плану і м’які, що набувають кольору повітряної димки – блакитної, молочно-білої, фіолетової, для предметів другого плану.
    • Робота над композицією в техніці акварелі – промальовка великих за розміром площ та предметів.
    • Детальна промальовка деталей переднього плану тушшю.
    • Оформлення роботи



Малювання за уявою на задану тему

Діти повинні вміти використовувати малюнки на задані теми такі, як: «Місто майбутнього», «Школа майбутнього», «Космічні фантазії», «Зустріч з марсіянами» тощо.

Завдання вчителя пробудити творчу уяву і фантазію. Намагатися якомога глибше ввести вихованців у незвіданий світ.

Перед малюванням доцільно переглянути і охарактеризувати роботи художників-фантастів, також учнівські роботи, зачитати уривки літературних творів, показати відеофільм.
  1. Після вибору теми потрібно виконати декілька невеличких ескізів композиції. Потім дітям потрібно потренуватися в малюванні фантастичних об’єктів людей, тварин, рослин та ін. у тих ракурсах, які необхідні для створення реального образу. Бажано, щоб у малюнках було більше свого, ніде не побаченого.(Вправи.)
  2. Визначити в малюнку місце неба і землі. (Визначення лінії горизонту.)
  3. Проаналізувати деталі, враховуючи закони перспективи.
  4. Продумати колірне вирішення композиції. Малюнки краще виконувати в яскравому кольорі, оскільки колір допомагає створити оригінальність малюнка, його фантастичність.
  5. Назвіть свій малюнок.

Розділ 4. Декоративне малювання в різних техніках.

Тема: Декоративна композиція «Творчий пейзаж»

Алгоритм послідовності виконання малюнку з використанням монотипії
  1. Створи ескіз власного зимового пейзажу на аркуші паперу (вибери формат листа відповідно задуму, нанеси легенькими лініями композиційний центр та плановість зображення – дітей, сніговика, хаток, кущів, дерев інше).
  2. Приготуй скло або пластмасову пластинку.
  3. Нанеси на поверхню скла (пластинки) фарби необхідних тонів, змішуючи їх з рідким або зволоженим милом.
  4. Легенько зволож губкою цупкий аркуш паперу, але так щоб він не блищав.
  5. Поклади папір вологим боком на пластинку або скло і притисни рукою. Монотипія готова.
  6. Домалюй елементи композиції (хатку, кущі на передньому плані, людину, сніговика тощо).
  7. Підбери назву малюнку.

Створення власної Паперової країни, наприклад, «Гірського пейзажу»

Матеріали: аркуш паперу, зім’ятий папір, клей ПВА, фарби, ножиці, олівець.

Підготовча робота:

1. Створи ескіз власного гірського літнього (осіннього) пейзажу на аркуші паперу (вибери формат листа відповідно задуму, нанеси легенькими лініями композиційний центр та плановість зображення).

2. Промалюй композиційне рішення роботи детально олівцем.

3. Вибери кольорову гаму, зроби підбір матеріалів та інструментів.

Пам’ятай правила безпеки при користуванні ножицями:

Пам’ятати треба нам,

Що різати можемо лише від себе.

І акуратно працювати,

І особливо обережно.

Щоб правильно ножиці другу подати,

То зімкнуті леза в долоні узяти.

Закінчивши працю, прибрати все чисто,

А зімкнуті ножиці покласти на місце.


Послідовність виконання роботи в техніці паперопластики, колажу (рельєф):
  1. Розфарбовуємо верхню частину аркуша блакитною фарбою, а нижню – синьою або обираємо тонований папір.
  2. Зминаємо шматочки паперу, надаючи їм форми задуманих предметів − хмарок, гір, камінців, крони дерев.
  3. Розміщуємо елементи композиції на папері та наклеюємо їх.
  4. Розфарбовуємо наклеєні фігури: ті, що перебувають на другому плані (хмарки, гори, вода на обрії), − світлими фарбами холодних відтінків; а ті, що ближче до нас (камінці, дерево), − темнішими і яскравішими кольорами.
  5. Виготовляємо зображення інших елементів картини (будинки, квіти, вітрильники …). Для цього на складеній у кілька разів смужці паперу намалюємо потрібний об’єкт, потім вирізаємо його та розфарбовуємо.
  6. Фігури людей можна вирізати із журналів і наклеїти на роботу, створивши колаж.
  7. Підбери назву роботи та продемонструй її на виставці творчих робіт.

Тема: Декоративна композиція. «З кульок пластиліну зліпимо картину»

Що потрібно для роботи:
  • Для основи – цупкий папір.
  • Пластилін.
  • Олівець

Послідовність виготовлення картини:
  1. Готуємо основу. В разі потреби тонуємо її.
  2. Малюємо олівцем ескіз майбутнього зображення (за бажанням). Можна скористатися заздалегідь підготовленими шаблонами.
  3. Робимо малесенькі пластилінові кульки потрібного кольору для чого можна ретельно змішувати окремі кольори, викладаємо на ескіз, щільно притискаючи одну до одної, інколи накладаючи одна на одну по формі, наприклад пелюстки квітки.
  4. Підбери назву малюнку.
  5. Готовий виріб відкладаємо в сторону, прибираємо робоче місце.

Тема: Декоративна композиція. Витинанка (ажурне мереживо)


Що потрібно для роботи: Робота в парах
  • Для основи – цупкий папір.
  • Кольоровий папір, олівець простий
  • Ножиці або канцелярський ніж для паперу

Витинанка як вид народного мистецтва, що виник із появою паперу на наших теренах з’явився давно, але плідно розвивається і сьогодні; її традиції успішно використовуються у поліграфічній продукції, театрально-декоративному мистецтві, в оформленні сучасних інтер’єрів. Краса витинанок, яка виявляється в ритмі, симетрії та надзвичайній вишуканості ажурного мережива, позитивно впливає на почуття людей. Віриться: народна витинанка не вмре, бо своє оригінальне застосування знаходить і в сучасних матеріалах.

Слово «витинати» походить від слова «вирізати».

Витинанки – орнаментальні, фігурні прикраси, ажурно вирізані ножицями чи ножем з білого або кольорового паперу.

Послідовність виконання самостійної роботи:
  1. Створюємо в уяві свою композицію, робимо легкий начерк її основних форм на папері.
  2. Підбираємо кольорове вирішення.
  3. Вирізаємо силуети основних форм з мереживним прорізуванням.
  4. На цупкий папір та кольорову основу наносимо вирізані силуети (дерев, птахів…), аплікаційні смужки різної довжини і кольору (вода, сутінки…), силуети дерев із витинанням фруктів, як на дереві, так і на траві чи землі.
  5. Клеїти починайте зверху донизу та з середини до боків.
  6. Підберіть назву роботі.
  7. Ви - творці. Вірте у себе, і ви зробите те, чого ще не робили.
  8. Готовий виріб перегляньте, переконайтеся, що більше нічого не потрібно ні додати, ні забрати.
  9. Приберіть робоче місце, а роботу покажіть однокласникам.



ЛІТЕРАТУРА

1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2009 №524 Плану заходів поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 роки.

2. Інформаційні збірники МОН №№14-18 за 2009 р. «Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу у 2009-2010 навчальному році».

3. Коновець С. В. Твори українського образотворчого мистецтва на уроках в школі. методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва. – К., 1979.

4. Лємешева Н.А. Майстерність, духовність і творчість учителя розкриває таланти // Педагогічний вісник − 2011. − №2. − С. 10-12.

5.Масол Л. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх закладах України // Шкільний світ. – 2002. – № 9. – С. 9. Мистецтво і освіта №1(47), – №2 (48), №4(50) ,2008.

ДОДАТОК І

Особливості оцінювання тематичної композиції на уроках з образотворчого мистецтва.

Оцінювання роботи здійснюється за наступними критеріями: по 1 балу відповідно за реалізацію кожного з них. У разі часткового виконання вимог - 0,5 бала

Щодо композиції:
  • композиція врівноважена: основне зображення розміщено в центрі зображувальної площини (аркуш паперу) (1 бал);
  • формат аркуша (горизонтальний або вертикальний) обрано залежно від вертикального чи горизонтального розміщення основної маси зображень (1 бал);
  • масштаб зображень обрано відповідно до розміру аркуша (зображені об’єкти не надто великі і не замалі) (1 бал);
  • нижня частина аркуша зображувальної площини вільна від важливих деталей, створюючи, таким чином, «вхід в композицію» (1 бал);
  • об’єкти, які складають композицію, розміщені з використанням «методу загородження» (предмети переднього плану частково перекривають предмети, розташовані вдалині) (1 бал);
  • зображення, які знаходяться у композиційному центрі виконані яскравими, насиченими кольорами (1 бал);
  • лівий та правий боки композиції «врівноважені у колірному тоні» (1 бал)

Щодо відтворення глибини простору:
  • об’єкти, що знаходяться ближче, виконані більшими за розміром, а ті, що знаходяться далі – меншими (1 бал);

- чим ближче знаходиться об’єкт, тим яскравішими є кольори, якими він виконаний; усі дальні об’єкти в залежності від їх віддаленості виконані менш насиченими, тьмянішими і холоднішими кольорами (1 бал);

- на передньому плані усі зображення виконані детально; на задньому плані – деталі відсутні, зображення максимально узагальнюються (1 бал);

Щодо засобів виконання:
  • зображення площин «землі» та «неба» виконано з використанням горизонтальних мазків (1 бал);
  • в роботі враховані технічні можливості обраних художніх матеріалів (наприклад, площина неба, вода, далечінь – виконані аквареллю в техніці «по-вологому» чи в техніці «розбілювання» у випадку використання гуаші) (1 бал).