Geum.ru

В. О. Береза Директор Черкаського обласного молодіжного

Вид материалаКонкурс

Содержание


Т.Г.Шевченко Посвята
Я знаю, що народилась
Люблю я школу, у якій
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Т.Г.Шевченко

Посвята



Я так люблю тебе, моє село.

З тобою розділяю біль і втрати...

13 весен тут вже відцвіло,

13 літ спинилось біля хати.

Отут усе від прадіда, отця,

Усе тут з родового деревця

Засвідчує: немає нам кінця,

Коли любов у серці пломеніє!

Коли вона в тобі й мені зоріє,

То в кожній горсточці землі

Росте пагінчик світлої надії

На добрії жнива в рідному краю.

А жнива наші святі –

То зерна правди золоті,

Посіяні Тарасом в грунт народний,

Зійшли на ниві плодородній

У незалежній вільній стороні.

Тож справ для рук моїх

У ріднім краї є доволі,

Бо вийдем з кризи ми поволі,

Й село на нашій Україні

Возродиться, розквітне й оживе,

І славу Кобзареву понесе

До пєдесталу вільної держави.

Я так люблю тебе моє село!

Шматина Яна

13 років

Корсунь-Шевченківський р-н


Символ школи


Калина – символ України, -

Уславлена в Тарасових піснях.

Її ягідки, як зорини,

Ясніють щедро на гілках.

Калина на шкільнім обійсті...

Її садила вчителька моя,

Як вчилася колись у школі.

Тепер з її розлогого гілля

Збираєм гронець зоряних доволі

Й смакуєм чай, бо то роса,

Освячена борцями в грізну днину.

Тепер я стверджую: її краса –

То вічне свято матінки Вкраїни..


Шолудько Іринаа

14 років

Корсунь-Шевченківський р-н


Бо хто матір забуває,

Того Бог карає...

Т.Г.Шевченко


Люблю Україну

Я знаю, що народилась

У найкращій країні, у любім селі.

У нім гори високі і річка широка,

Поля неозорі, дзвінкі соловї.

Радість від цвіту на луках шовкових,

Верба при дорозі й красунечка Рось,

Сади медоносні у зорях святкових –

Усе, ніби в казці, зжилось.

Не хочу в чужину, не мрію про далеч.

Моя Батьківщина для мене одна.

Хай буде могутня, вродлива, багата,

Як ранок погожий, як юні літа.

Я знаю, ніколи не зраджу її.

Величну, красиву люблю Україну,

Її синє небо й позолоту хлібів!

Вивчаю науку Шевченка довічну.

Він українцям залишив її навіки:

“Чужому навчайтесь й свого не цурайтесь”

Й щасливими будем з любові й роси!

Шолудько Іринаа

14 років

Корсунь-Шевченківський р-н

Вдячність




Люблю я школу, у якій

Зернятка істини засію в душу.

Їх плекати щедро мушу,

Вони - пагінці моїх надій.

Люблю я школу, у якій

Росте роками мудрості начало,

Із нею у дорослість вирушаю,

Дякуючи за все школі дорогій.

Люблю я школу, у якій

Батьки училися недавно.

Повірте, як це славно:

Їхній сміх витає й досі в ній!

О, Боже! Хай живе, нехай міцніє

Велика суть її краси.

Ніхто сказати не посміє,

Що не набрався тут снаги.

Тії снаги, що окриляє

Любовю, щедрістю, добром,

Що Україну обєднає

Міцним і праведним крилом.

Мороз Ігор

17 років

Корсунь-Шевченківський р-н

Матері


Сняться матері роки далекі

І робота тяжка лампова.

Так напевне під осінь в лелеків

У журбі все життя ожива.

Ні війна, ні голоднїі роки,

Ані смуток вдовиних літ,

Не зламали її нівроку

Не скував її душу лід.

Вечоріє... летять ластівята

По домівках, а діти – гай-гай...

Розлетілись із рідної хати

Ти ж бо, мати, все жди-виглядай.

Пахне навкруг матіола,

Сутінки вітер зрива

Сниться матері даль сивочола,

Сниться юність її степова...

Мороз Ігор

17 років

Корсунь-Шевченківський р-н
Кобзареві


Кобзарю, єдиновірний сину України,

Напоєний красою матері землі,

Ти воскресив у серці віру й силу,

Які через віки передались мені.

Не знав тебе, але і нині бачу

Як ти колиску вольності гойдав,

Як жінку-матір захистив, що плаче,

Й увесь народ, що так знедолений страждав.

А твій “Кобзар”, неначе човен,

Несе мене до вільних берегів.

І погляд твій любові повен

Спроможен подолати ворогів.

Тебе, Кобзарю, в пісні воскрешаю

Щоб міг між нас сьогодні жить.

Твоє святеє слово в серці маю,

Щоб нам утвердити щасливу мить.

Кваша Юлія

16 років

Корсунь-Шевченківський р-н
Смуток


Я в очі смутку подивлюся,

Нехай він радість забере.

Його я зовсім не боюся,

Ні трішки не лякає він мене.

Я може ненадовго засумую,

І прийде певний час,

Але барєр я все-таки зруйную,

Що закриває від реальності нас.

І я в уяві намалюю зорі,

І неба чистую блакить.

І цього буде вже достатньо.

О, як же “класно” жить!

Кваша Юлія

16 років

Корсунь-Шевченківський р-н
Крик допомоги


Я загубилась у своїх думках,

Вони позбавляють мене глузду,

І не потрібно вже читати по рядках –

бо чисто, пусто.

Не знаю, чи роблю я правильно,

Я взагалі не знаю, як далі жить.

А серце плаче і душа болить:

Невже нічого не змінить?

Мені потрібна допомога,

Невже ніхто не чує крик?

А я в полоні своїх думок,

Вже скрізь облога –

мій голос спить.

Шершнєв Олексій

16 років

Корсунь-Шевченківський р-н


Зима


Ось і зима вже завітала,

Був сніг, тепер мороз тріщить,

А осінь стомлено шептала:
  • До зустрічі! Нехай щастить!

Минає час так швидко й непомітно,

Та, промайнувши, залишає слід.

Нас зігрівають спогади про літо,

Попри морози чи зимовий лід.

Шершнєв Олексій

16 років

Корсунь-Шевченківський р-н


Весна


Вона прийшла так тихо, непомітно.

Хода її завжди легка, тендітна,

Та й полетіла у гаї, у поле:
  • Мій світе рідний, я уже на волі!

І що це? Вмить усе змінилось.

Це марево чи, може, що наснилось?

Зимова тиша лісу вже зникає.

Там соловейко весело співає.

А трави ковдрою зеленою лягають,

Садки весільні сукні одягають.

Усе радіє, бо весна настала

І, посміхнувшись, в душу завітала.

Вже й кольори навколо яскравіші,

І почуття змінились – стали інші.

І аромати душу напувають,

І арфи грають, грають, грають.

Вона прийшла чудова й непомітна

Красуня з казки, ніжна і тендітна.

Банах Анастасія

17 років

Корсунь-Шевченківський р-н