Geum.ru

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Доповідна записка
Подобный материал:


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ


"01"__07______2011 р. м. Київ № 724


Про завершення дослідно-експериментальної

роботи на базі Черкаського обласного

інституту післядипломної освіти

педагогічних працівників


Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 31.07.2007 № 691 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників» проводилась дослідно-експериментальна робота за темою: «Створення інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

На підставі рішення комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 30.05.2011 (протокол № 18)


НАКАЗУЮ:


1. Дослідно-експериментальну роботу на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників за темою: «Створення інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів» вважати завершеною.

2. Зняти статус експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня із закладів, які визначені базою для проведення дослідно-експериментальної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників: Моринської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів, Шевченківського навчально-виховного комплексу, Козацької загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Звенигородського району; Корсунь-Шевченківської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 1, Комарівського навчально-виховного комплексу, Шендерівського навчально-виховного комплексу Корсунь-Шевченківського району; Чигиринської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 2, Медведівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів, Вершацької загальноосвітньої школи І-Ш ступенів, Суботівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Чигиринського району Черкаської області (далі – експериментальні навчальні заклади).

3. Оголосити подяку Міністерства освіти і науки, молоді та спорту:

3.1. Головному управлінню освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (Шарапа І. Д.), Черкаському обласному інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (Чепурна Н. М.) за забезпечення необхідних умов в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи на базі експериментальних навчальних закладів.

3.2. Педагогічним колективам експериментальних навчальних закладів, визначених у пункті 2 цього наказу, за творчу, плідну роботу, розробку та впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес, а також активне поширення власного досвіду в засобах масової інформації.

4. Черкаському обласному інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (Чепурна Н. М.) узагальнити та розповсюдити досвід експериментальних навчальних закладів серед загальноосвітніх навчальних закладів регіону.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.


Заступник Міністра Б. М. Жебровський


Доповідна записка

про завершення дослідно-експериментальної роботи

на базі Черкаського обласного інституту

післядипломної освіти педагогічних працівників


Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 31.07.2007 № 691 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників» протягом 2007 – 2011 років здійснювалась дослідно-експериментальна робота за темою «Створення інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Учасники експерименту об’єднались навколо спільної мети: на нових теоретико-технологічних засадах визначити зміст, технології та психолого-педагогічні умови формування і розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів, створити інноваційну модель зазначеного процесу, яка б враховувала територіальні, історичні, соціальні та національні особливості регіону, сприяла гармонізації відносин між Батьківщиною та особистістю-громадянином.

Завданнями експерименту відповідно до нових концептуальних положень щодо формування патріотичних почуттів особистості учня в сучасних умовах визначено:

- розробити та здійснити експериментальну перевірку ефективності інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів області з урахуванням територіальних, історичних, соціальних та національних особливостей регіону;

- визначити розширений склад суб’єктів процесу формування та розвитку патріотичних почуттів учнів та шляхи покращення координації їхніх зусиль;

- здійснити оновлення змісту та технологій формування й розвитку патріотичних почуттів особистості;

- створити систему підвищення кваліфікації педагогів з питань організації патріотичного виховання особистості учня у сучасних умовах;

- здійснити організаційно-методичне забезпечення підвищення батьківської майстерності з питань формування патріотичних почуттів дітей у родині.

Апробація теоретико-методологічних положень, розроблених у ході дослідження, проходила на базі десяти експериментальних навчальних закладів всеукраїнського рівня, а саме: Моринської ЗОШ І-ІІІ ст., Шевченківського НВК, Козацької ЗОШ І-ІІІ ст. Звенигородського району; Корсунь-Шевченківської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, Комарівського НВК, Шендерівського НВК І-ІІІ ст. Корсунь-Шевченківського району; Чигиринської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 2, Медведівської ЗОШ І-ІІІ ст., Вершацької ЗОШ І-ІІІ ст., Суботівської ЗОШ І-ІІІ ст. Чигиринського району Черкаської області.

Зусилля всіх учасників дослідно-експериментальної роботи були спрямовані на: утвердження у свідомості і почуттях особистості патріотично-демократичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України (ціннісно-орієнтаційний підхід); застосування технологій оптимізації навчально-виховного процесу на різних освітніх рівнях з урахуванням інтересів, потреб, можливостей та прав особистості учня (особистісно орієнтований підхід); створення патріотично спрямованого виховного простору з метою забезпечення відповідності системи заходів з формування та розвитку патріотичних почуттів особистості учня культурологічним орієнтаціям, етнічним та історичним особливостям, конкретним соціально-економічним умовам регіону (середовищний підхід); реалізацію діяльнісного підходу в організації процесу формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Науково-педагогічними принципами експерименту, крім традиційних (науковості, системності, природовідповідності, послідовності, зв’язку освіти з життям, активності та самодіяльності суб’єктів освітнього процесу, єдності свідомості й поведінки) були також визначені: принцип гуманних відносин, принцип діалогізму, принцип толерантності, принцип етнічності виховання, принцип родинності, принцип співпраці і співтворчості.

На підготовчому етапі експерименту (вересень – грудень 2007 року) з метою керівництва дослідно-експериментальною роботою укладено угоду між Черкаським ОІПОПП та лабораторією морального та етичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, а також узгоджено план науково-методичного супроводу експериментальної діяльності, який передбачав розробку Програми патріотичного виховання дітей та учнівської молоді на засадах гуманістичної моралі; визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів; розробку методик діагностики педагогічної компетентності адміністрацій та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів з проблеми дослідження; консультування учасників експерименту щодо теоретико-концептуальних засад формування та розвитку патріотичних почуттів учнів.

Спільно з адміністраціями та педагогічними колективами експериментальних навчальних закладів вивчено потенційні можливості суб’єктів соціального середовища у контексті патріотичного виховання; сформовано творчі групи та тимчасові творчі колективи за темою дослідження, а також здійснено налагодження патріотично спрямованої діяльності всіх учасників дослідно-експериментальної роботи.

Вивчення потенційних можливостей суб’єктів експерименту дало змогу кожному педагогічному колективу визначитися з конкретними підтемами дослідження: «Формування патріотичних почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання» (Моринська ЗОШ І-ІІІ ступенів Звенигородського району); «Виховання патріотичних почуттів учнів засобами народної та козацької педагогіки» (Козацька ЗОШ І-ІІІ ступенів Звенигородського району); «Виховання патріотичних почуттів учнів на спадщині Т.Г.Шевченка» (Шевченківський НВК Звенигородського району); «Сучасні підходи до формування та розвитку патріотичних почуттів учнів засобами народознавства» (Вершацька ЗОШ І-ІІІ ступенів Чигиринського району); «Створення виховного середовища, сприятливого для становлення зростаючого патріота України» (Чигиринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2»); «Система національно-патріотичного виховання учнів загальноосвітнього навчального закладу» (Медведівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Чигиринського району); «Героїко-патріотичне виховання учнів засобами історичного краєзнавства» (Суботівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Чигиринського району); «Виховання патріотичних почуттів учнів засобами історико-краєзнавчої, пошукової роботи та доброчинної діяльності» (Комарівський НВК Корсунь-Шевченківського району); «Виховання патріотичних почуттів учнів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності» (Корсунь-Шевченківська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Корсунь-Шевченківського району); «Виховання патріотичних почуттів учнів засобами проектної діяльності» (Шендерівський НВК Корсунь-Шевченківського району).

У структурі Черкаського ОІПОПП створено міжлабораторний, міжкафедральний Центр патріотичного виховання, а при методичних кабінетах відділів освіти Звенигородської, Корсунь-Шевченківської та Чигиринської райдержадміністрацій – його філії, діяльність яких спрямовано на організаційне забезпечення та методичний супровід проведення експерименту.

Науково-педагогічними працівниками Центру патріотичного виховання здійснено вивчення й аналіз практики патріотичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, що дало можливість констатувати існування протиріччя між необхідністю запровадження в український освітній простір особистісно орієнтованих технологій, які ґрунтуються на суб’єктно-рефлексивній позиції учня, - і недостатньою професійною майстерністю педагогів у цьому аспекті; між потребою актуалізації культурно-історичного контексту патріотичного виховання підростаючого покоління в умовах модернізаційних суспільних змін і нерозробленістю змістового, процесуального та методичного компонентів відповідної професійної післядипломної освіти.

Наявність означених суперечностей, актуальність і теоретико-методична нерозробленість проблеми зумовили вибір пріоритетного напряму діяльності Центру патріотичного виховання з підготовки педагогів у системі післядипломної освіти до патріотичного виховання учнів. Розроблено й експериментально перевірено особистісно орієнтовану модель підготовки педагогів у системі післядипломної освіти до патріотичного виховання учнів в умовах модернізаційних суспільних змін. Визначено умови підвищення ефективності підготовки педагогів до патріотичного виховання, а саме: неперервність післядипломної педагогічної освіти, яка оптимально враховує рівень готовності педагогів до патріотичного виховання учнів; активна самоосвітня діяльність вчителів у даному аспекті, участь у всіх можливих формах методичної роботи, які відповідають особистісним потребам у фаховому вдосконаленні.

Для підвищення рівня готовності педагогів до здійснення патріотичного виховання дітей та учнівської молоді науковими керівниками експерименту розроблено:

- програму спецкурсу «Теорія і методика патріотичного виховання учнів» для використання на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- змістові модулі для підготовки педагогів до патріотичного виховання учнів у системі методичної роботи;

- програму спецкурсу для системи неперервного підвищення професійної майстерності педагогів «Основи науково-дослідної діяльності педагогічного працівника»;

- організаційно-змістову модель підготовки педагогів до патріотичного виховання учнів.

Серед форм організації навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації використовувались як традиційні (лекції-бесіди, лекції-консультації, практичні заняття, усні журнали, практичні заняття, індивідуальні науково-дослідні завдання, самостійна та індивідуальна робота, наукові проблемні групи), так й інтерактивні методи організації навчальної діяльності: створення програм самоаналізу і саморегуляції педагогічної діяльності в аспекті патріотичного виховання, дидактична гра, моделювання, дискусія, презентація, аналіз професійних ситуацій, кейс-метод, тренінг, комп’ютерне тестування. З метою підвищення ефективності опанування педагогами програмою підготовки до патріотичного виховання учнів також використовувались мультимедійні засоби: електронні підручники, посібники, навчальні програми, бази даних електронної бібліотеки, Internet.

Підготовка педагогічних працівників до патріотичного виховання учнів здійснювалась за такими основними напрямами:

- поглиблення та вдосконалення філософсько-методологічних знань, необхідних для глибокого розуміння освітньої політики держави у даному аспекті та особливостей її реалізації на сучасному етапі;

- удосконалення професійної підготовки з питань патріотичного виховання зростаючих громадян-патріотів України;

- удосконалення спеціально фахових знань та умінь, необхідних для реалізації завдань патріотичного виховання;

- формування та вдосконалення функціональних знань та вмінь щодо сучасних проблем патріотичного виховання;

- сприяння оволодінню сучасними методами патріотичного виховання, технологіями використання ефективних традиційних та інноваційних педагогічних технологій, зокрема особистісно орієнтованих, інформаційно-комунікаційних, діалогічних тощо;

- психологічна підготовка, яка передбачає оволодіння знаннями та вміннями з питань загальної, вікової та педагогічної психології;

- загальнокультурний та духовно-моральний розвиток педагогічних працівників.

Методична робота з підготовки педагогів до патріотичного виховання учнів здійснювалась за організаційно-змістовими модулями: «Сучасна теорія і практика патріотичного виховання учнів»; «Закономірності, принципи, підходи та системи патріотичного виховання»; «Діагностика у патріотичному вихованні учнів»; «Фахова та функціональна готовність педагогів до патріотичного виховання учнів»; «Сучасні педагогічні технології та новації у патріотичному вихованні зростаючих громадян України»; «Психологічна готовність педагогів до патріотичного виховання учнів»; «Загальнокультурний та духовно-моральний розвиток педагогів у патріотичному вихованні учнів».

Таким чином, логічна послідовність та взаємозв’язок модулів були спрямовані на підвищення фахового рівня в аспекті патріотичного виховання, забезпечення ефективності процесу виховання патріотизму у дітей та учнівської молоді, досягнення оптимальних результатів у становленні та розвитку учнів як громадян-патріотів.

Протягом діагностико-концептуального етапу дослідно-експериментальної роботи (січень – червень 2008 року) педагогічними колективами експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів спільно з науковими керівниками та науковими консультантами визначено теоретико-концептуальні засади формування та розвитку патріотичних почуттів учнів у відповідності до обраних конкретних тем дослідження, сформовано творчі групи з різних аспектів експерименту.

Здійснено первинну діагностику рівня сформованості патріотичних почуттів учнів за основними критеріями: ціннісне ставлення особистості до Батьківщини; ціннісне ставлення особистості до суспільства; ціннісне ставлення до батьків, родини; ціннісне ставлення до національної культури; ціннісне ставлення особистості до рідного етносу, української загальнодержавної нації; ціннісне ставлення особистості до історико-культурної спадщини України; ціннісне ставлення особистості до збереження та захисту навколишнього середовища.

За результатами діагностики розроблено моделі формування патріотичних почуттів учнів, які враховують особливості контингенту дітей (моноетнічна чи поліетнічна школа); психофізіологічні особливості кожного вікового періоду розвитку дитини; психосоціальні особливості дітей, які відвідують школу (соціальний статус, належність до певної конфесії); особливості сприймання національних та загальнолюдських цінностей і орієнтирів.

Науковими співробітниками Інституту проблем виховання НАПН України визначені критерії та конкретизовані показники сформованості патріотичних почуттів для кожної вікової категорії учнів, що дало змогу у травні-червні 2008 року здійснити комплексну діагностику рівня вихованості патріотизму учнів та корекцію програм навчально-виховної діяльності з означеної проблеми.

У структурі патріотизму науковцями виокремлено 4 блоки: когнітивний, емоційно-ціннісний, процесуально-діяльнісний та рефлексивний. Кожний критерій конкретизовано сукупністю показників. За допомогою методів цілеспрямованого спостереження, індивідуальних і групових бесід, анкетування, опитування, рольових ігор, методу незакінчених речень, моделювання педагогічних ситуацій та їх аналізу, відповідно до визначених критеріїв та показників виявлено 3 рівні вихованості патріотизму дітей та учнівської молоді (високий, середній та низький).

Результати діагностики, науково-методичні матеріали дали змогу кожному експериментальному навчальному закладу розробити: модель виховної системи закладу, спрямовану на формування та розвиток патріотичних почуттів учнів; моделі учня - патріота України; програму патріотично спрямованої діяльності учнівського колективу; програму спільної діяльності суб’єктів дослідно-експериментальної роботи; модель системи методичної роботи з підготовки педагогів до патріотичного виховання учнів; модель системи підвищення батьківської майстерності з проблеми формування патріотичних почуттів дітей в умовах родини.

У ході формувального етапу експерименту (серпень 2008 р. – червень 2010 р.) діяльність всіх учасників дослідно-експериментальної роботи спрямовано на реалізацію сучасних теоретичних засад патріотичного виховання (мети, завдань, принципів, основних напрямів, змісту, технологій), створення сприятливих для інтенсифікації виховної діяльності та підвищення соціального статусу патріотичного виховання в закладах освіти науково-методичних, організаційних, кадрових, інформаційних умов розвитку у дітей та учнівської молоді почуття патріотизму.

Педагогічними колективами визначено фактори та чинники, що впливають на підвищення ефективності процесу формування та розвитку патріотичних почуттів учнів. Це дозволило закладам реалізувати сучасні моделі виховних систем, спрямованих на гармонізацію відносин між: державою, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами–патріотами; особистістю, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; суспільством, яке зацікавлене в тому, щоб становлення особистості як громадянина-патріота відбувалось на засадах гуманістичної моралі. Головним критерієм ефективності патріотично спрямованої виховної системи експериментального навчального закладу визначено патріотично спрямований розвиток вихованців.

Базуючись на теоретико-методологічних засадах, принципах, підходах та особливостях патріотичного виховання особистості в умовах становлення демократії в Україні, виховні системи шкіл як пріоритетний фактор цілеспрямованого патріотичного виховання, охоплювали навчальну і позаурочну діяльність педагогів, учнів і батьків; співпрацю з громадськими організаціями, науковими установами, засобами масової інформації, центрами зайнятості і здоров’я, соціальної служби та інших державних інституцій. Отже, процес виховання ціннісного ставлення особистості до Батьківщини здійснювався у навчальній, позакласній і позашкільній діяльності, сім'ї, дитячих та юнацьких об’єднаннях.

У навчальному процесі патріотичне виховання та розвиток в учнів патріотичних почуттів зумовлювалось змістовими характеристиками дисциплін суспільно-гуманітарного циклу (історії, географії, природознавства, суспільствознавства, літератури, громадянської освіти), які сприяли оволодінню системою знань про людину і суспільство, формували здатність усвідомлювати місце своєї спільноти серед інших спільнот світу.

Патріотично спрямована виховна система впливала на виховання патріотизму учнів не лише через уроки, учителів, самостійну роботу (психолого-педагогічний фактор), але й через спільну взаємодію в оточуючому середовищі, через відносини, які складаються між дітьми та громадськими організаціями, через психологічний клімат, який об’єднував дорослих і дітей у даному конкретному закладі (соціальний фактор).

Пріоритетним чинником, який підвищує ефективність патріотичного виховання, визначено гуманістичний характер суб’єкт-суб’єктних відносин педагога та учнів у навчальному процесі, а також у процесі спільної патріотично спрямованої діяльності у позаурочний час; діалог дій, думок, мотивів, ціннісних орієнтацій членів співтовариства експериментальних закладів; гуманістичний і патріотично спрямований зміст предметів соціально-гуманітарного циклу, особливо громадянської освіти; діяльність шкільних пошукових загонів, дитячих і юнацьких громадських організацій та учнівського самоврядування; національні, родинні та християнські цінності.

Досліджено, що ефективність патріотичного виховання у позаурочній діяльності значною мірою залежала від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації, серед яких особлива увага приділялась використанню активних методів, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості, а саме: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, “мозкові атаки”, метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху, аналіз конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень, демократичний діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету, використання засобів масової інформації, колективних творчих справ, традицій, символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки; крім названих, застосовувались і традиційні методи.

З метою організації патріотично спрямованої, суспільно корисної діяльності районних, міських осередків Ліги старшокласників запроваджено Інтернет-проект «Ми – патріоти Черкащини», який реалізовано у 10 основних напрямах: «На цій землі я народився» (історія мого села, міста – в історії моєї Батьківщини); «Сім духовних святинь малої Батьківщини» (дослідження історичних та культурних пам’яток рідного краю); «Добро починається з тебе» (милосердне, доброзичливе, толерантне ставлення до співвітчизників на рівні міжособистісних стосунків); «Щоденник корисних справ» (патріотично спрямовані справи старшокласників у громаді та довкіллі); «Квіти біля школи» (турбота про рідний навчальний заклад); «Пишаюся тобою, рідний краю!» (висвітлення старшокласниками сучасних регіональних подій, які, на їхню думку, підвищують авторитет Черкащини в Україні та світі); «Народні та родинні традиції мого краю» (народознавча творчо-пошукова діяльність); «Знаю та реалізую свої права» (розповіді старшокласників про прояви власної активної громадянської позиції); «Мій ідеал громадянина-патріота» (портрети сучасних земляків-патріотів, які є для старшокласників прикладом прояву патріотичних почуттів у повсякденному житті); «Здоровим бути модно» (висвітлення старшокласниками фізкультурно-оздоровчої роботи у канікулярний та у вільний від навчання час).

Результативність виховання ціннісного ставлення до Батьківщини оцінювалась в залежності від того, наскільки ті чи інші форми й методи виховної діяльності стимулювали розвиток самоорганізації, самоуправління дітей, підлітків та учнівської молоді.

Здійснення контрольного діагностування рівня сформованості патріотичних почуттів учнів експериментальних і контрольних загальноосвітніх навчальних закладів згідно з визначеними критеріями і показниками на контрольно-узагальнювальному етапі дослідно-експериментальної роботи (серпень 2010 р. – червень 2011 р.) дало змогу визначити співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та завданнями.

Впровадження у практику роботи експериментальних навчальних закладів моделей патріотично спрямованих виховних систем забезпечило помітні позитивні зміни в рівнях вихованості патріотизму дітей та учнівської молоді, про що свідчать кількісні та якісні характеристики. Отже, аналіз результатів експерименту засвідчив підвищення рівня патріотизму учнів експериментальних навчальних закладів. Зокрема, зріс рівень усвідомлення знань учнів про свій родовід, традиції, культуру, цінності, історію свого етносу, українського народу, суспільно-політичний та економічний устрій України, демократію, громадянське суспільство, права, свободи та обов’язки громадянина. Застосування активних та інтерактивних технологій сприяло формуванню поваги до Конституції України, її законів, державної символіки, підсиленню почуття гордості та любові за свій народ, розвивало готовність захищати Батьківщину у випадку загрози національній безпеці. У контрольних групах ці зміни були менш помітними.

Завдяки антропоцентричному підходу до патріотичного виховання в учнів більш ефективно формувалась самоідентифікація з українським народом, нацією, розвивалось усвідомлення себе громадянином-патріотом, гуманістом, активним суб’єктом, який може і повинен впливати на розбудову громадянського суспільства і правової, демократичної держави в Україні.

Учні стали частіше застосовувати уміння відстоювати свої права і свободи, брати активну участь у громадській діяльності, ретельніше дотримуватись законів та обов’язків громадянина; в різних життєвих ситуаціях проявляти кращі риси моральності: працелюбність, чесність, толерантність, відповідальність.

Здійснене дослідження дає змогу зробити висновки про те, що патріотичне виховання дітей та учнівської молоді здійснюється ефективніше, якщо ідеї патріотизму сприймаються вчителями й учнями; методичне забезпечення патріотично спрямованого виховного процесу здійснюється з урахуванням основних тенденцій модернізаційних суспільних змін; знання про сутність патріотичної поведінки виступають засобом стимулювання різноманітної соціально цінної і особистісно значущої громадської діяльності і опосередкованих нею гуманістичних відносин, а також за умов:

- усвідомлення громадянами України необхідності демократичних суспільних змін;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та учнівською молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність.

Проведене дослідження також засвідчило, що позаурочна соціально цінна діяльність стає важливим фактором становлення патріотизму учнів за умов:

- спрямування на національне відродження України, її розквіт, гуманізацію суспільства;

- якщо суспільна діяльність здійснюється не епізодично, а постійно і цілеспрямовано, у тісному взаємозв’язку з навчальним процесом, базуючись на знаннях, одержаних при вивченні предметів гуманітарного циклу, на засіданнях клубу, доповнюється знаннями подій і процесів, які відбуваються в світі;

- якщо громадська діяльність спонукає учнів поповнювати свої соціальні знання, розширювати світогляд, формувати власне ставлення до подій сьогодення;

- забезпечення суб’єктної позиції учнів в процесі висунення цілей, організації й оцінки громадської діяльності патріотичного спрямування;

- поєднання когнітивного компоненту патріотизму з формуванням демократично компетентної поведінки;

- спрямування діяльності на зміцнення почуття поваги до прав людини та громадянина, а також власної гідності;

- закріплення в учнів стійкого почуття радості від процесу і результатів патріотично спрямованої діяльності;

- стимулювання проявів учнями ініціативи, самостійності, вольових рішень, вміння долати труднощі.

За результатами дослідно-експериментальної роботи підготовлено до друку 6 наукових видань та 10 методичних посібників. Популяризація результатів експерименту відбувалась під час проведення всеукраїнського науково-практичного семінару «Інноваційні технології формування патріотичних почуттів дітей та учнівської молоді» (квітень 2010 р.), ІІ міжнародного фестивалю педагогічних інновацій (жовтень 2010 р.), Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Проблеми виховання патріотизму підростаючої особистості в умовах глобалізації» (травень 2011 р.), а також всеукраїнських та міжнародних освітянських виставок.


Перший заступник директора

Інституту інноваційних

технологій і змісту освіти Ю. І. Завалевський