Geum.ru

Закони маси

Вид материалаЗакон

Содержание


Характеристика маси
Структура психіки маси
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Характеристика маси


Звернення С. Сігеле - професійного юриста, який вивчає природу і причини кримінальної поведінки, до психології мас не було випадковим. Справа в тому, що він розподіляв пануючу на той час оцінку юрб, мас як злочинних збіговисьок. У нього, до речі, вийшла й книга з відповідною назвою - “Злочини маси”. Така точка зору на масу пояснювалася низкою причин.

Перша причина полягала у тому, що людей, які зібралися в масу і діючих як юрба, прийнято було вважати декласованими, маргінальними індивідами. Іншими словами, передбачалося, що юрби, маси утворюються з людей, що випали (або викинуті) з соціальної структури суспільства. Отже, ці люди не зайняті суспільно корисною діяльністю, взагалі, не мають певних занять і свого місця в суспільстві, проте мають місце злочинні схильності. Таким чином, ірраціональна, «божевільна» поведінка скуаченого у юрби люмпену, яка не піддається ніякому свідомому, розумному керуванню, спрямована проти суспільства й несе загрозу самому його існуванню. У цьому вбачалася друга причина злочинності маси: антигромадський характер поведінки юрби і робить її злочинною.

Існувала і інша оцінка маси - як божевільної. Найбільш ясно її виражав італійський антрополог Чезаре Ломброзо, який висунув ідею, згідно якої злочинці виявляють собою феномен біологічної дегенерації. Саме такі люди із щиросердечними розладами, відзначені вродженою дегенерацією, ознаками виродження й божевілля, на думку Ч. Ломброзо, мають схильність і потребу поєднуватися в маси, утворювати юрби. «Кримінальність, - пише Ломброзо, - становить невід'ємний елемент усякої юрби» (Московичи С., 1996, с.107). Але ще до Ч. Ломброзо англійський психіатр Джеймс Прічард висловив думку, що антисоціальна діяльність є формою божевілля.

Даний підхід у розумінні божевілля й злочинності юрб був відбиттям знов-таки ідеології Просвітництва. З позицій цієї ідеології будь-яка людина, яка робить злочини, тобто антисоціальні дії, виходить, що порушує розумний, раціонально організований громадський порядок, може бути тільки безумцем. Психічно здорова людина не може бути злочинцем, тому що вона у своїй поведінці керується розумом, свідомістю, а тому, насамперед, стурбована збереженням і підтримкою громадського порядку.

Таким чином, до виникнення психології мас юрба, маса наділялися такими характеристиками:

1. Маса - сбрід антисоціальних, декласованих елементів, купка люмпену.
  1. Маса - злочинне збіговисько, оскільки основна її ціль - порушення громадського порядку, здійснення злочинних, тобто антисоціальних дій.
  2. Маса божевільна, оскільки, по-перше, злочин є формою божевілля, а, по-друге, юрба складається з людей з вродженою дегенерацією, і виходить, з уродженими злочинними схильностями.

Як бачимо, у той час маси визначалися вченими винятково в психіатричних і кримінологічних термінах.

Густав Лебон запропонував новий, несподіваний погляд на маси. Його нетрадиційність полягала в тому, що ірраціональність, нерозумність поведінки юрби, на думку Лебона, пояснювалася самим фактом масовості, групповості, колективності, самою ситуацією скупчення людей в одному місці, а не їхньою вродженою дегенеративністю, як думав Ч. Ломброзо, і не злочинними схильностями, як вважав С. Сигеле.

Лебон стверджує, що досить лише декільком індивідам зібратися разом, і одразу виникає феномен маси з усіма характерними для неї ознаками. При цьому не важливо, який соціальний, культурний, освітній або навіть інтелектуальний рівень чи статус людей, які зібралися. Невіглас і вчений у юрбі зрівнюються. (По суті справи, Лебон пропонує одну з перших моделей пояснення процесу виникнення й формування соціальних груп. Про сучасні надбання соціальних психологів процеси мова буде йти у підрозділі «Індивід і група».) «Між великим математиком і його шевцем може існувати ціла прірва, з погляду інтелектуального життя, — пише Лебон, — але, з погляду характеру, між ними часто не спостерігається ніякої різниці або різниця є незначною» (Лебон Г., 1995 а, с. 161).

Структура психіки маси


І справа тут в тому, що у людей, які утворили навіть невелику групу - масу, проявляється єдина, масова, або, як називає її Лебон, «колективна психіка», «єдина душа раси». Обгрунтовуючи виведений ним «психологічний закон духовної єдності юрби», Лебон виходить з того, що людська психіка має два рівні виявлення. Перший і верхній рівень, найбільш очевидний - представлений свідомістю, розумом, інтелектом. У повсякденному, повсякденному житті люди діють, підкорюючись цьому розумному початку в собі. Основні індивідуальні розходження людей саме й криються в розходженні їхнього інтелекту. Можна сказати й інакше, що саме завдяки інтелекту індивіди розрізняються одне від одного, наявність свідомості в людей робить суспільство гетерогенним.

Але цей верхній шар психіки - інтелект - знаходиться на глибинній підставі - несвідомому фундаменті раси, як його називає Г. Лебон.

Нижчій шар психіки складається з інстинктів, пристрастей, почуттів, вірувань, звичаїв тощо, а проявляє він себе в релігії, політиці, моралі, симпатіях, антипатіях, прихильностях. Цей шар психіки формується, на думку Лебона, протягом багатьох поколінь, так що його коріння сягають архаїчного минулого людини. Даний психічний рівень абсолютно однаковий у всіх людей, що належать до однієї культури. Несвідомий рівень психіки, таким чином, зрівнює всіх людей, робить їх однаковими, а суспільство - гомогенним. (Пізніше цю ідею Лебона запозичить Карл Густав Юнг, який назве несвідомий шар психічного «колективним несвідомим»). Лебон же використовував інше поняття – «колективна душа», яке має джерелом поняття «колективну свідомість», запропоноване у свій час засновником французької соціологічної школи Емілем Дюркгеймом, яким вчені цього напрямку пояснювали механізм функціонування первісних примітивних і традиційних суспільств. Єдина для всіх людей даної раси (національності, культури) душу формується завдяки наявності глибинного шару психічного несвідомого. Колективна душа і є причиною виникнення такого феномена як маса, юрба (або група).

Коли люди збираються разом, сама ситуація скупчення призводить до того, що індивіди регресують до доіндивідуального, архаїчного стану психіки, де ще не було індивіда, носія особистісного «Я-Свідомості», але була група - родина, рід, плем'я – носії «Ми-Свідомості» (колективна свідомість - Дюркгейм, колективна душа - Лебон, колективне подання - Леви-Брюль, колективне несвідоме - Юнг). Отже, причина феномена маси криється, окрім іншого, у готовності й здатності особистості – «Я», регресувати на рівень доіндивідуального стану психіки – «Ми». Здійснюється це за допомогою того, що у масі, юрбі інтелект людей, що утворюють масу, різко іде на спад, внаслідок чого зникають індивідуальні розходження. «У юрбі, - пише Лебон, - верх бере «низ», тобто несвідоме й люди стають однаковими, стереотипними у своїх почуттях, помислах, віруваннях, а, виходить, і у вчинках. Коли інтелект втрачається, колективна душа виходить на перший план і робить всіх людей однаковими, тобто юрбою. Тому юрба не може бути інтелектуальною». У ній, за словами Лебона, відбувається «нагромадження дурості, а не розуму».

Як ми бачимо, Г. Лебон підіймає ще одну проблему соціальної психології - проблему взаємин «індивід – група». Головним його висновком стає те, що група - маса розчиняє, придушує, тому індивід, деіндивідуалізує його, перетворюючи в соціальний автомат, готовий зробити все, що робить юрба. Все це стає можливим тому, що в юрбі в індивіда пропадає логічне мислення, але почуття приналежності до маси дає йому відчуття всесилля, всемогутності. Внаслідок цього, зростає безвідповідальність людини, і це ще одна соціально-психологічна проблема: проблема соціального впливу, впливу суспільства на індивіда й конформізму, тобто піддатливості індивіда у відповідь на соціальний тиск. (Докладніше дана проблема буде обговорюватися в підрозділі «Соціальний вплив».)

Отже, у масі індивід стає нерозумним, безвідповідальним, безвладним, деіндивідуалізованим, анонімним, оскільки його основна відмітна властивість - інтелект - пропадає або різко знижується. Іншими словами, стаючи одиницею маси, індивід втрачає інтелект, а, отже, і індивідуальні ознаки. Звідси виникає протиставлення: індивід, будучи ізольованим, діє свідомо, маса - несвідомо, тому що психічною сутністю маси є колективне несвідоме. У масі з індивідом, на думку Лебона, відбуваються такі зміни:
  1. Він, як і маса в цілому, перебуває під владою почуття всемогутності, яке дає йому численність маси.
  2. У індивіда з'являється безвідповідальність у поведінці.
  3. Він піддається «ураженню», тобто психічному зараженню. Іншими словами, індивід у масі перебуває у гіпнотичному стані.

Передбачаючи ідеї сучасних групових терапій, Г. Лебон вказує на терапевтичний вплив маси на індивіда. «Дурень, і невіглас, і заздрісник, — пише Лебон, — звільняється від свідомості своєї незначності й безсилля». Воно замінюється свідомістю «грубої сили, минущої, але безмірної» (Лебон Г., 1995 г., с. 179). С. Московичі, слідом за Г. Лебоном, акцентує увагу на тому, що маса дає індивидові порятунок від почуття самотності, а також ілюзії, віри, мрії, надії. Окрім того, Е. Фромм, розвиваючи ідею Г. Лебона, уточнює, що індивід у масі звільняється від тягаря відповідальності за власне життя. Він довіряє відповідальність за все, що з ним відбувається, вождеві або вождям. Е. Фромм називає цей психологічний механізм “втечі від волі” авторитаризмом.

Основною оманою колишнього погляду на масу, на думку Г. Лебона, було те, що психіку маси намагалися пояснювати через психіку індивідуальну. Але маса, із психологічної точки зору, є якісно відмінним утворенням. Тому психіку мас не можна описувати в термінах індивідуальної психіки, для її опису й вивчення потрібна спеціальна наука - психологія мас. Мета цієї науки полягає в тому, щоб навчитися розуміти маси й управляти ними. Таким чином, Г. Лебон вважає, що психологія мас, в остаточному підсумку, є наукою не тільки і не стільки психологічною, скільки політичною. Адже маса - це не характеристика соціального, інтелектуального або культурного рівня людей, вона є колективним, суспільним організмом. У граничному своєму варіанті маса - це все суспільство або навіть людство в цілому.