Geum.ru

Тема. Фізичне тіло І речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіл. Лабораторна робота №6 «Вимірювання маси тіла»

Вид материалаУрок

Содержание


Хід уроку
Зміст матеріалу, який озвучено в ППЗ
Людина не сприймає, наприклад, електричні чи магнітні поля, проте може виявити їх за допомогою дослідів.
Усі фізичні тіла складаються з речовини, яка може бути у різних станах, зокрема в рідкому, твердому і газоподібному.
Чим більша маса тіл, тим більша сила їх взаємодії.
Під дією однакових сил тіла однакової маси однаково змінюють свою швидкість.
При взаємодії Землі і тіла Земля, яка має дуже велику масу (m
Розповідь вчителя
Демонструємо учням весь набір важків і пояснюємо, як за їх допомогою вимірюють масу на важільних терезах
VІ. Домашнє завдання
Урок 2 Тема уроку.
Тип уроку
Беремо два циліндри однакового об’єму і ставимо на терези(порівнюємо маси, вони різні, розглядається ще декілька аналогічних при
Означення густини
V. Підсумок уроку
Тип уроку
Це перший урок, який повністю присвячено розв'язуванню задач.
Слід зазначити, що наведена схема є умовною й використовуєть­ся для розв'язання типових задач.
Відпрацьовуємо разом з учнями основ­ні етапи розв'язання на прикладі конкретних задач
Пропонуємо учням розв'язати кілька задач самостійно, а потім обговорюємо записи на дошці, якщо є потреба, вносимо корективи.
...
Полное содержание
Подобный материал:
Урок 1

Тема. Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіл. Лабораторна робота № 6 «Вимірювання маси тіла»

Мета уроку: продовжити формування основних понять (фізичне тіло та речовина); ввести поняття маси тіла, одиниць маси; ознайомити з метода­ми вимірювання маси тіла.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: терези, важки, невеликі тіла для зважування.


Етапи уроку
Методи та прийоми

1.Короткий аналіз контрольної роботи №1
Записи на дошці та зошиті

2. Вивчення нового матеріалу: як розрізняти поняття фізичного тіла й фізичної речовини; пояснення поняття маси як міри гравітації; методи вимірювання маси
Демонстраційні досліди.

Робота з ППЗ

3. Формування практичних умінь та навичок. Лабораторна робота №6
Проведення дослідів. Записи в зошитах

Робота з ППЗ

4. Домашнє завдання
Запис на дошці



ХІД УРОКУ

І. Аналіз контрольної роботи

(Звернути увагу на помилки, які зробили учні, аналізуємо їх, правильні відповіді записуємо в зошит)

ІІ. Актуалізація знань учнів

Систематизуємо приклади, у яких однакові тіла виготовлені з різних речовин (наприклад, дерев’яна й пласмасова лінійки, ніж, мобільний телефон) і, навпаки, коли з однієї речовини виготовлено різні тіла (наприклад, віконне скло й склянка, ложка та виделка).


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

(вивчення поняття матерії, речовини та маси, як міри гравітаційної взаємодії здійснюємо за Педагогічним програмним засобом «Фізика 7»)

Зміст матеріалу, який озвучено в ППЗ
  • Матерія та її сприйняття

Ви вже знаєте, все, що є у Всесвіті, складається з матерії, яка існує у двох формах: речовина і поле. Людина сприймає не все, що існує в природі. Ми бачимо різні предмети, сприймаємо їх на слух, дотик, смак, нюх, але не сприймаємо поля, які існують навколо них.


Людина не сприймає, наприклад, електричні чи магнітні поля, проте може виявити їх за допомогою дослідів.
  • Речовина

Речовиною називають матерію, з якої складаються різні предмети на Землі, сама Земля, Сонце, зорі, тобто всі фізичні тіла.

Вам вже відомі три стани речовини: твердий, рідкий і газоподібний.

Усі фізичні тіла складаються з речовини, яка може бути у різних станах, зокрема в рідкому, твердому і газоподібному.

  • Земне тяжіння і маса тіла

Земля притягує до себе всі тіла. Сила з якою Земля діє на тіло, залежить від його маси.
На поверхні Землі силу земного тяжіння визначаємо за формулою: F=9,8 H/кг • m.


Місяць має меншу масу, ніж Земля, тому притягує тіла з меншою силою. Силу тяжіння на поверхні Місяця визначаємо за формулою: F=1,6 H/кг •m.
Чим більша маса тіл, тим більша сила їх взаємодії.

  • Зміна швидкості тіл однакової маси

Досліди показали, що від маси тіла залежить не лише сила притягання до Землі.
Уважно прослідкуйте за наступним дослідом. Між двома однаковими візками затиснемо пружину і скріпимо їх ниткою. Якщо перерізати нитку, візки набудуть однакової швидкості.

Під дією однакових сил тіла однакової маси однаково змінюють свою швидкість.
  • Зміна швидкостей тіл різних мас

Візьмемо візки різної маси і повторимо дослід. Переконаймося, що візок більшої маси набуде меншої швидкості після того, як ми переріжемо нитку.
Тіла різних мас при дії однакових сил набувають різних швидкостей. Чим більша маса тіла, тим його швидкість змінюється менше.
При взаємодії Землі і тіла Земля, яка має дуже велику масу (m З = 6•1024 кг), практично не змінює свою швидкість, а тіло, маса якого порівняно мала, падає на Землю
  • Висновки




Розповідь вчителя

Вимірювання маси тіла

Тіла однакової маси з однаковою силою притягуються Землею. Тому для визначення маси тіла порівнюють його взаємодію з Землею із взаємодією спеціальних важків, маса яких відома. Для цього використовують набір важків різної маси і терези

Демонструємо учням весь набір важків і пояснюємо, як за їх допомогою вимірюють масу на важільних терезах


ІV. Закріплення вивченого

Перш ніж перейти до вимірювання маса тіла, ставимо учням такі запитання:
  1. Яку властивість тіл характеризує маса?
  2. Що взято за одиницю маси в СІ?
  3. Які ви знаєте одиниці маси?
  4. Як можна виміряти масу тіла?

Лабораторна робота №6 "Вимірювання маси тіла"

(учні працюють за комп’ютерами з ППЗ «Віртуальна фізична лабораторія»)




VІ. Домашнє завдання [1] §9, вправи до §9

*сконструювати терези, використовуючи учнівську лінійку, дві пластикові склянки, нитки. Як важки візьміть різні монети (їх маси подані в таблиці)

Вартість монети
1 к
2 к
5 к
10 к
25 к
50 к

Маса монети, г
1,5
1,8
4,3
1,7
2,9
4,2



Урок 2

Тема уроку. Густина речовини. Лабораторна робота № 7 «Вимірювання густини твердих тіл та рідин»

Мета уроку: продовжити формувати уявлення про будову речовини; увести поняття густини; формувати практичні навички визначення густини речовини, з якої виготовлено тіло; показати важливість врахування густини під час проектування будинків, різноманітних механізмів, транспорту тощо.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: терези, брусок, лінійка, мензурка, колба з водою, тіла однакової маси та однакового об’єму.


Етапи уроку
Методи та прийоми

1.Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання
Відповіді на запитання.

Розповідь учнів

2. Вивчення нового матеріалу: поняття густини речовини, визначення, запис формули, одиниці густини. Аналіз таблиці густин речовин
Демонстраційні досліди.

Робота з картками. Вивчення таблиці.

Записи на дошці та в зошиті

3. Формування практичних умінь та навичок. Лабораторна робота №7
Проведення дослідів. Записи в зошитах

Робота з ППЗ

4. Домашнє завдання
Запис на дошці


Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Фронтальна бесіда за запитаннями:
  1. Яку властивість тіл характеризує маса?
  2. Які одиниці маси ви знаєте?
  3. Які способи вимірювання маси тіл ви знаєте? Виміряти масу циліндра

(учень визначає масу вказаним способом).
  1. Які способи вимірювання об’єму ви знаєте? Виміряти об’єм циліндра

(учень визначає об’єм вказаним способом).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу
  • Чи всі тіла однакового об’єму мають однакову масу?

Беремо два циліндри однакового об’єму і ставимо на терези(порівнюємо маси, вони різні, розглядається ще декілька аналогічних прикладів)

Чим це можна пояснити?

Речовини відрізняються між собою різними ознаками, однією з яких є густина.

Означення густини

За опорним конспектом "учнівська сторінка"


ІV. Закріплення вивченого матеріалу
  1. Порівняти густини різних речовин за малюнком
  2. Робота з таблицею густин

Дайте відповіді на запитання
  • Яка речовина має найбільшу густину?
  • Яка речовина має найменшу густину?
  • Густина якої рідини більша, ніж густина багатьох твердих тіл?
  • Чому дорівнює густина міді?
  • Чому дорівнює маса 1м3 алюмінію? 3 м3?

Звертаємо увагу учнів на те, що густину речовини враховують практично в усіх сферах науки, техніки й будівництва, при створенні нових матеріалів. Так, наприклад, при створенні матеріалів для космічної техніки необхідними вимогами є висока міцність і невелика густина. Як ви вважаєте чому?

ІV. Виконання лабораторної роботи

Лабораторну виконуємо згідно ППЗ «Віртуальна фізична лабораторія. Фізика 7 клас»


V. Підсумок уроку

Аналіз виконання лабораторної роботи

VІ. Домашнє завдання

[1] §10, вправи до §10

[2] ст. 88-89;

домашня лабораторна робота №7; оформити опорний конспект.


Урок 3

Тема. Розв'язування задач.

Мета уроку: закріпити знання понять, які характеризують речовину; ознайомити учнів з основними етапами розв'язання фізичних задач; вчити їх розв'язувати задачі на об­числення маси, об'єму та густини.

Тип уроку: формування практичних умінь та навичок.



Етапи уроку
Методи та прийоми

1. Актуалізація опорних знань. Пе­ревірка домашнього завдання
Фронтальне повторення. Робота з таблицею підручника

2. Фор­мування навичок розв'язання фізичних задач
Розв'язування задач. Записи в зошитах

3. Підбиття підсумків
Відповіді на запитання

4. Домашнє завдання
Запис на дошці


Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань. Пе­ревірка домашнього завдання

а) Для фронтального повторення ставимо учням такі запитання:
  1. Що означає густина речовини?
  2. Як вирахувати густину?
  3. Які одиниці густини?
  4. Густина якої речовини більша: води чи масла?
  5. Як обчислити масу тіла за його густиною та об'ємом?
  6. Як обчислити об'єм тіла за його густиною й масою?

б)Уміння учнів самостійно працювати з таблицею густин речовин перевіряємо за результатами виконання вправ домашнього завдання. (запис на дошці розв’язання вправ)


ІІ. Вивчення нового матеріалу

Це перший урок, який повністю присвячено розв'язуванню задач.

Існує певна структура розв'язання фізичних задач. Як правило, виокремлюють три етапи.

І етап: аналіз фізичної проблеми. За умовою задачі з'ясовуємо, які фізичні величини нам уже відомі, а які слід знайти додатково в довідкових таблицях. Стисло записуємо умову задачі, а також, якщо треба, фізичні величини в одиницях СІ.

ІІ етап: пошук математичної моделі. Записуємо основні рів­няння, що необхідні для розв'язання задачі.

ІІІ етап: розв'язання й аналіз результату. Виконуємо необхідні обчислення, перевіряємо одиниці величини, яку потрібно знайти, аналізуємо результат.

Слід зазначити, що наведена схема є умовною й використовуєть­ся для розв'язання типових задач.


ІІІ. Формування практичних умінь та навичок

Відпрацьовуємо разом з учнями основ­ні етапи розв'язання на прикладі конкретних задач, записуємо розв'язання на дошці й у зошитах.
  1. З’ясувати чи поміститься 3 кг олії в пластиковий балон місткістю 3 л.
  2. Кубик із ребром, що дорівнює 2 см, має масу 20 г. Із якого матеріалу виготовлено кубик?
  3. Свинцева куля об’ємом 60 см3 має масу 0,565 кг. Визначити суцільна ця куля чи порожниста. Якщо куля порожниста, то визначте об’єм порожнини.

Пропонуємо учням розв'язати кілька задач самостійно, а потім обговорюємо записи на дошці, якщо є потреба, вносимо корективи.

При цьому звертаємо увагу на аналіз фізичної проблеми й стис­лий запис умов задачі; на вибір математичної моделі; на розв'язан­ня рівняння відносно невідомої величини, перевірку її одиниці й на аналіз отриманого результату.
  1. З якого матеріалу виготовлений дитячий кубик, об’єм якого дорівнює 250 см3, а маса – 110 г.
  2. В автомобільний бак для пального вміщується 71 кг бензину. Визначте місткість баку. Подайте отриману відповідь у літрах.


ІV. Підсумки уроку

Підбиваючи підсумки уроку, повторюємо етапи розв'язання фізичних задач та правильність їх запису. Пропонуємо для розгляду усну задачу та просимо сформулювати послідовність і результат її розв"язання.

1. Ємність каністри 20л. Визначити масу води в об’ємі каністри,

* бензину в об’ємі каністри.


V. Домашнє завдання

1. Картоплина об’ємом 0,69 см3 має масу 390 г. Яка густина картоплі?

2. Каністру, яка вміщує 20 кг води, наповнили бензином. Визначте масу бензину в каністрі.

3. Скільки залізничних цистерн потрібно для перевезення 1080 т нафти, якщо об’єм кожної цистерни 25 м3?


Урок 4

Тема. Будова речовини. Атоми й молекули. Явище дифузії.

Лабораторна робота № 8 «Дослідження явища дифузії в рідинах та газах»

Мета уроку: дати визначення атомів і молекул як найменших частинок речовини, що зберігають її властивості; по­знайомити учнів із явищем дифузії як основним до­казом руху молекул; встановити залежність швидкості протікання дифузії від температури.

Тип уроку: комбінований.

Демонстрації: дроблення речовини, моделі молекул різних речовин; дифузія в газах, рідинах і твердих тілах.


Етапи уроку



1. Перевірка домашнього завдання
Розв'язування задач. Фронтальне опитування

2. Вивчення нового матеріалу: дискрет­ність речовини; поняття атома й моле­кули; моделі різних молекул. Явище дифузії як дослідне підтвердження руху молекул
Демонстраційні досліди. Таблиця Менделєєва. Робота з підручником. Записи в зо­шитах

3.Домашнє завдання
Запис на дошці


Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Коротко аналізуємо розв'язання задач із домашнього завдання. Для цього учні записують на дошці розв'язання задач. Обговорюємо разом із класом правильність розв'язування

ІІ. Вивчення нового матеріалу

а)Виклад нового матеріалу за ППЗ «Фізика 7»

Зміст матеріалу, який озвучено в ППЗ

  • Дві проблеми

Ми щоденно користуємося десятками, іноді сотнями фізичних тіл, які виготовлені з різних речовин. Ми легко розрізняємо алюмінієвий і мідний дроти, предмети, виготовлені з пластмаси, дерева, бачимо різницю між водою і олією.

Якщо розрубати мідний дріт на дві частини, одержимо два менших відтинки мідного дроту. Виникає питання:

- Чи можна безконечно ділити речовину на менші частини?
- Чим відрізняється мідь від алюмінію, заліза, тобто чим різняться різні речовини?
  • Атоми

Близько 2500 тис. років тому вчений Демокрит висунув гіпотезу про існування найменших частинок речовини – атомів (від грецького «атомос» - «неподільний»).
Припущення Демокрита було підтверджене у XVIII-XIX ст. Атоми виявилися дуже маленькими частинками, розміром близько 0,0000000001 (однієї десятимільярдної частини метра), тому їх неможливо розглянути навіть у найсучасніші оптичні мікроскопи.

У XX ст. були створені електронні мікроскопи, які дали можливість одержати зображення атомів, збільшені у десятки мільйонів разів.
  • Будова атома

Атоми є найменшими частинками речовини, але разом з тим, мають складну будову. Вони складаються з найменших частинок матерії: протонів, нейтронів і електронів.

Протони і нейтрони утворюють ядро атома, навколо якого з великою швидкістю обертаються електрони. Майже вся маса атома зосереджена у ядрі.

Атом - найменша частинка речовини, яка складається з ядра, навколо якого обертаються електрони.


б) Розповідь вчителя з фронтальним обговоренням дослідів

Су­часні знання про структуру речовини існують завдяки сучасній техніці, наприклад електронним мікроскопам. Однак перекона­тися в тому, що між молекулами речовини є проміжки, можна за допомогою простих дослідів. Наприклад, засипаємо в колбу з довгим тонким горлом сіль, заливаємо її водою так, щоб рівень води був у горлечку колби, й зазначаємо цей рівень. Потім закриваємо колбу, струшуємо її кілька разів, аби сіль розчинилася, й переконуємося, що рівень води в кол­бі знизився


Далі пояснюємо учням структуру атома, що складається з ядра й електронів




Переходимо до обговорення того, що атоми й молекули речови­ни перебувають у хаотичному тепловому русі, ознайомлюємо уч­нів з явищем дифузії як прямим свідченням руху молекул. Демон­струємо дифузію в різних станах речовини за ППЗ «Фізика 7»

Зміст матеріалу, який озвучено в ППЗ



  • Явище дифузії

Атоми й молекули перебувають у безперервному хаотичному русі.
Це твердження ми експериментально підтвердили на прикладі поширення в посудині з водою підфарбованої рідини. Цей дослід показав, що молекули однієї речовини можуть проникати в іншу, рухаючись в проміжках між її молекулами.
Явище проникнення молекул однієї речовини в іншу внаслідок їх хаотичного уху називають дифузією.
  • Дифузія в газах

Дослідимо дифузію в різних середовищах. Для нас важливо знати, як вона відбувається, зокрема в повітрі, адже ми вдихаємо його разом з речовинами, що в ньому поширюються. Якщо в приміщення ввійде людина, яка користується парфумами, їх аромат через 1-2 хвилини відчують усі присутні, оскільки парфуми випаруються і проникнуть у найвіддаленіші куточки кімнати.
  • Висновки

Зробимо висновки:

- Дифузія в газах відбувається досить швидко. Це свідчить про те, що молекули газу мають велику швидкість і, незважаючи на велику кількість зіткнень з молекулами іншого газу, проникають у нього.

- Швидке поширення можливе за умови порівняно великих відстаней між молекулами.
Молекули газів мають велику швидкість. Відстань між молекулами газу значно більша розмірів самих молекул.
  • Дифузія в рідинах

Дослідимо явище дифузії в рідинах. Для цього в пробірку з забарвленою водою обережно наллємо шар чистої води. Щоб рідини не перемішувалися, на забарвлену воду можна покласти поплавок з корка або пінопласту, і лити через лійку на нього воду. Спочатку між рідинами є чітка границя.
З часом вона розмиється, і через декілька днів рідина стане однорідною. Це є наслідком дифузії молекул рідин, в тому числі і барвника.
Дифузія в рідинах відбувається набагато повільніше, ніж у газах. З цього робимо висновки: швидкість руху молекул у рідинах набагато менша, ніж у газах, і відстань між ними є також малою, не набагато більшою розмірів самих молекул.
  • Дифузія в твердих тілах

На перший погляд, у твердих тілах дифузія не відбувається, адже ми можемо покласти предмет на стіл і взяти його через кілька років. Насправді це не так…
Дві добре відшліфовані пластинки з золота і свинцю притисли одну до одної. Через 5 років пластинки зрослися унаслідок взаємної дифузії атомів золота і свинцю.
Дифузія у твердих тілах відбувається дуже повільно. Це свідчить про малу швидкість переміщення атомів і невелику відстань між ними.




  • Дифузія і температура тіл

Рідини, тверді тіла і гази можуть мати різні температури. Чи впливає температура на швидкість дифузії? Повторимо дослід з рідиною, але у двох пробірках. Одну з них поміститили в холодильник, а другу – в термостат, який підтримує температуру 50о - 60о. Дослід показав, що при більшій температурі дифузія відбувається швидше.

Аналогічні результати одержали, помістивши стиснені пластини з металів у термостат при температурі 500о -600о. Пластинки зрослися набагато швидше.
При підвищенні температури рідин, твердих тіл і газів дифузія відбувається швидше внаслідок збільшення швидкості руху атомів і молекул.




ІІІ. Закріплення вивченого

Перевіряємо засвоєння нової теми за допомогою таких питань:
  1. Для чого потрібно знати будову речовини?
  2. Як називають частинки, з яких складаються речовини?
  3. Як показати, що ці частинки дуже малі?
  4. У якому стані перебувають атоми й молекули речовини?
  5. Що таке дифузія?
  6. Чи однаково швидко відбувається дифузія в газах, рідинах і твердих тілах?
  7. Від яких чинників залежить швидкість дифузії?
  8. При яких процесах відбувається дифузія в організмі людини?


ІV. Домашнє завдання: [1]: § 12, 13, вправи до § 12, 13

лабораторна роботи № 8 з дослідження явища дифузії в рідинах та газах


Урок 5

Тема. Взаємодія молекул. Агрегатні стани речовини.

Мета уроку: продовжити вивчення будови речовин; спираючись на знання про атоми й молекули, з'ясувати специфіч­ні особливості трьох агрегатних станів речовини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: злипання свинцевих циліндрів або двох шматочків пластиліну; кристалічні ґратки твердих тіл; властиво­сті газів і рідин.


Етапи уроку
Методи та прийоми

1.Актуалізація знань і постановка нав­чальної проблеми
Усне фронтальне опитування

2. Вивчення нового матеріалу: пояснен­ня взаємодії молекул і залежності цієї взаємодії від відстаней між молекула­ми. Вивчення властивостей речовин трьох агрегатних станів
Робота з підручником.

Демон­страційні досліди. Моделі кристалічної ґратки твердих тіл

3. Первинне осмислення вивченого.
Робота з підручником. Відповіді на запитання

4. Домашнє завдання
Запис на дошці

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

Усне фронтальне опитування за запитаннями
  1. Скільки різних видів атомів відомі науці? Чим вони відрізняються один від одного?
  2. Чи можемо ми стверджувати, що об’єм речовини в посудині дорівнює сумі об’ємів молекул, із яких ця речовина складається?
  3. У перекладі з грецької "атом" означає "неподільний". Чи це так?
  4. Що називають тепловим рухом молекул?
  5. Заборонено перевозити разом з їжею такі речовини, як гас, бензин, фарби. Чому?

Проблема: якщо тіла складаються з молекул, що рухаються, і між ними є проміжки, то чому вони не розпадають­ся? (Приклади: парта, книга, вода в склянці тощо.)


ІІ. Вивчення нового матеріалу

Обговорюючи відповіді на сформульоване вище запитання, наголошуємо на тому, що між молекулами речовини існують сили взаємодії, які залежать від відстані між ними. Як приклад можна продемонструвати злипання двох шматочків пластиліну й неможливість «злипання» двох шматочків крейди.

Під час наступного етапу показуємо учням, що, крім сили притя­гання, між молекулами існують і сили відштовхування.(Стиснена губка через якийсь час відновить свою форму)

Після демонстрацій, які свідчать про існування притягування й відштовхування молекул, пояснюємо учням, що вони проявля­ються водночас, унаслідок чого між молекулами рідин і твердих тіл існують певні відстані. При спробі зблизити молекули збіль­шується їхнє відштовхування, а при спробі збільшити відстань — між молекулами збільшується притягання між ними.


Для пояснення властивостей твердих тіл, рідин і газів можна скористатися ППЗ «Фізика 7»

Зміст матеріалу, який озвучено в ППЗ

Три стани речовини.
  • Тверді тіла

З власного досвіду ви знаєте, що речовина може бути у трьох станах: твердому, рідкому і газоподібному. Їх називають агрегатними станами. Чим різняться ці стани?
Кожне тіло займає частину простору, тобто має певний об’єм і форму.
Твердими називають тіла, які зберігають свою форму і свій об’єм. Змінити форму чи об’єм твердого тіла можна, приклавши до нього іноді дуже велику силу.
Збереження твердими тілами форми і об’єму свідчить про те, що сили взаємодії між молекулами чи атомами в цих тілах великі.
  • Рідини
    Рідини зберігають свій об’єм, але легко змінюють форму. Наприклад, рідина, перелита з мензурки в циліндр, має той же об’єм, але іншу форму.
    Рідини текучі. Унаслідок текучості рідина під дією земного тяжіння приймає форму посудини, в якій перебуває. Верхній шар рідини утворює горизонтальну поверхню.
    Сили взаємодії між молекулами у рідинах менші, ніж у твердих тілах, тому рідини змінюють форму. Унаслідок того, що молекули можуть зміщуватися одна відносно одної, рідини текучі, але спроба зблизити молекули рідини викликає її супротив, тобто сили відштовхування між молекулами різко зростають.
  • Гази

Якщо помістити газ в закриту посудину, він займе весь її об’єм. Гази є леткими, вони легко змінюють форму і об’єм, тому заповнюють усю посудину, незалежно від її об’єму і форми. Сили взаємодії між молекулами газу дуже малі внаслідок порівняно великих відстаней між ними. Якщо у твердих тілах і рідинах відстань між молекулами чи атомами сумірна з розмірами молекул, то у газах вона набагато більша. У повітрі відстань між молекулами приблизно у 100 разів більша розмірів самих молекул.
  • Властивості твердих тіл. Пружність

Тверді тіла мають певні властивості, які притаманні кожному з них в тій чи іншій мірі. Тверді тіла намагаються зберегти форму і об’єм при дії на них сил. Цю властивість називають пружністю . На екрані ви бачите прояви пружності тіл.
Пружність – властивість тіла відновлювати свою форму після дії на нього сили.
  • Пластичність

Віск і пластилін тверді тіла, але їх форму змінити легко. Вони є пластичними.
Пластичними називають тверді тіла, які не відновлюють свою форму після дії на них сили.
  • Міцність і крихкість

Скло легко руйнується при дії на нього певної сили. Воно крихке , на відміну від міцних тіл, що не руйнуються при дії сили. Наприклад, кульки підшипника є міцними. Крихкими називають тіла, що руйнуються при дії на них сили. Міцність – властивість тіл не руйнуватися при дії на них сили.
  • Властивості твердих тіл. Твердість і м’якість

Скло крихке, але воно має ще одну властивість – твердість. Подряпину на ньому можна зробити лише спеціальним різцем, наприклад, алмазом. Натомість олово і мідь м’які.

Твердість – властивість тіла протидіяти проникненню в нього інших тіл.
Тіла, що не протидіють проникненню в них інших тіл, називають м’якими. Властивості тіл.

Висновки

Зробимо висновки.

1. Тверді тіла зберігають форму і об’єм та мають такі властивості:
- пружність;
- пластичність;
- міцність;
- крихкість;
- твердість;
- м’якість.

2. Рідини зберігають об’єм, але змінюють свою форму, приймаючи форму посудини. Рідини текучі, їх поверхня горизонтальна.
  1. Гази є леткими, вони легко змінюють свою форму і об’єм, займаючи об’єм усієї посудини. Стиснені гази є пружними, і змінити їх об’єм важко, тому що відстань між молекулами стисненого газу мала.
    • Перехід речовини з одного стану в інший

Приємно літньої спекотної днини поплавати, покупатися в річці чи озері. Та ось приходить осінь, температура повітря поступово знижується. Настає зима. Озеро вкривається кригою. Вода на його поверхні переходить у твердий стан – лід. Так буде до весни. Існує третій стан води. Її молекули переходять у повітря, тобто вона випаровується з поверхні водойми і переходить у газоподібний стан – пару. Усі речовини можуть бути в трьох станах: твердому, рідкому і газоподібному, тобто агрегатний стан речовини може змінюватися. При цьому змінюються і її властивості.


ІІІ. Первинне осмислення вивченого

Для відпрацювання вивченого матеріалу розглядаються запитання:
  1. Чому тверді тіла й рідини не розпадаються на окремі моле­кули?
  2. Які явища доводять, що молекули не тільки притягуються одна до одної, а й відштовхуються?
  3. Яку розповсюджену речовину можна у звичайних умовах спо­стерігати і в газоподібному, і в рідкому, і у твердому станах?
  4. У чому полягає відмінність внутрішньої будови льоду, води й водяної пари?


ІV. Домашнє завдання: [1]; § 14, 15, вправи до § 14, 15.


Урок 6

Тема. Залежність розмірів тіл від температури.

Мета уроку: вивчити залежність розмірів тіл від температури для всіх агрегатних станів речовини, систематизувати знання з теми «Будова речовини».

Тип уроку: комбінований.

Демонстрації: теплове розширення газів, рідин і твердих тіл.


Етапи уроку
Методи та прийоми

1. Активізація навчальних досягнень учнів.
Фронтальна бесіда

2. 2. Вивчення нового матеріалу: теплове розширення газів, рідин і твердих тіл; пояснення причини теплового розши­рення. Кількісна характеристика — коефіцієнт лінійного розширення твер­дих тіл
Демонстраційні досліди. Робота з підручником. Записи в зошиті. Робота з таблицею

3. Первинне осмислення вивченого
Розв'язання задач

4. Підбиття підсумків

Робота з підручником

5. Домашнє завдання
Запис на дошці

Хід уроку

І. Активізація навчальних досягнень учнів.

У формі фронтальної бесіди розглядаються питання:
  1. Що є найдрібнішими частинками речовини? Наведіть приклади.
  2. Які явища доводять складну будову речовини?
  3. Чому тверді тіла зберігають форму?
  4. Чому рідини плинні?
  5. Чому газ займає весь наданий йому об'єм?
  6. Чи відрізняються молекули води й водяної пари?
  7. Чи відрізняються взаємодії між молекулами води й водяної
    пари?

По завершенні активізації вчитель приводить учнів до розуміння основних положень МКТ, щодо внутрішньої будови речовини та ставить проблему:

"Що відбувається з тілами під час нагрівання чи охолодження?

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Вивчення нового матеріалу розпочинаємо з демонстрацій­них дослідів з розширення газів, рідин і твердих тіл під час нагрівання.

Для демонстрації розширення газів і рідин потрібна колба, за­крита пробкою, у яку вставлено довгу тонку трубку. Якщо колбу перевернути, а трубку опустити у воду, то при нагріванні повітря в колбі можна побачити, як у воді з'являються бульбашки повітря, що свідчить про розширення газу. (Вчителю бажано підвести учнів до самостійного формулювання висновку)

Демонстрацію теплового розширення рідини можна провес­ти з аналогічною колбою, заповненою рідиною. При її нагріванні рівень рідини у вузькій трубці збільшується. Найзручніше буде скористатися гасом, який розширюється в п'ять разів сильніше за воду.


Демонструючи теплове розширення твердого тіла, показуємо вигин біметалічної пластинки або кульку з кільцем: кулька не про­ходить крізь кільце, коли воно в нагрітому стані, й вільно прохо­дить крізь кільце, коли воно холодне. Учням пропонується самостійно знайти пояснити причину явища. Вчитель виступає в ролі критика.




У ході обговорення, ми з'ясовуємо, що при збільшен­ні температури збільшуються середні розміри між молекулами ре­човини внаслідок підвищення швидкості їхнього руху.

Розглядається лінійне розширення твердих тіл та формується поняття про коефіцієнт лінійного розширення як фізичну величину, що чисельно дорівнює співвідношенню довжи­ни тіла при його нагріванні на 1 °С до його вихідної довжини: α=Δl/l0*Δt


ІІІ. Первинне осмислення вивченого матеріалу.

а)Спочатку перевіряємо, наскільки добре учні засвоїли нові по­няття, поставивши їм такі запитання:
  1. Чому тверді тіла, рідини й гази при нагріванні розширюються?
  2. Які приклади свідчать про розширення тіл при їхньому на­гріванні?
  3. Де потрібно враховувати зміни розмірів (об'ємів) тіл при зміні температури?
  4. Що називають коефіцієнтом лінійного розширення твердих тіл?
  5. Як записується формула коефіцієнта лінійного розши­рення?



б)Розв'язування задач
  1. Платиновий дріт завдовжки 1,5 м мав температуру 00С. Унаслідок пропускання електричного струму він розжарився й подовжився на 15 мм. До якої температури був нагрітий дріт?
  2. Мідний лист прямокутної форми, розміри якого за температури 200С становлять 60 см х 50 см, нагріли до 6000С. Як змінилася площа листа?


ІV. Домашнє завдання: [1]; § 16, вправи до § 16 (1-7).


Урок 7

Тема. Контрольна робота

Мета уроку: визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Будова речовини»

Тип уроку: контролю знань та вмінь учнів

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка знань, навичок і вмінь

Можна проводити у вигляді тестування, пропонуючи учням надруковані завдання, або використати генератор тестів ППЗ «Фізика 7»

У завданнях 1—14 виберіть правильу відповідь.

1. (1 бал) Прикладом фізичного тіла може бути:

а) срібло; б) густина; в) метеорит; г) асфальт.

2. (1 бал) Газ легко стиснути, тому що молекули газу:

а) легко змінюють свої розміри;

б) притягуються одна до одної;

в) розташовані доволі далеко одна від одної;

г) перебувають у безупинному хаотичному русі.

3. (1 бал) Мідна деталь унаслідок нагрівання розширюється, при цьому збільшується:

а) відстань між атомами Купруму; б) розмір атомів Купруму;
в) кількість атомів у деталі; г) густина міді.

4. (1 бал) Під час охолоджування тіла зменшується:
а) маса його молекул; б) розмір його молекул;

в) швидкість руху його молекул; г) кількість його молекул.

5. (1 бал) Коли речовина переходить із одного агрегатного стану в ін­ший, змінюється:

а) маса молекул;

б) склад молекул речовини;

в) характер руху та взаємодії молекул;

г) розмір молекул.

6. (1 бал) Унаслідок явища дифузії:

а) кисень із повітря потрапляє навіть на дно глибокої водойми;

б) зменшується довжина рейки під час її охолодження;

в) тане лід;

г) рідина збирається в краплі.

7. (1 бал) Які із зазначених нижче речовин за кімнатної температури зберігають об'єм, але не зберігають форми?

а) Залізо; б) кисень; в) гелій; г) ртуть.

8. (2 бали) Маса атома Гідрогену:

а) більша, ніж маса молекули водню;

б) дорівнює масі молекули водню;

в) менша від маси молекули води;

г) більша від маси молекули води.

9. (2 бали) Маса золота об'ємом 1 м3 є більшою, ніж маса свинцю такого самого об'єму, на:

а) 8000 кг; б) 11 300 кг; в) 8,0 г; г) 19,3 г.




10. (2 бали) На шальках зрівноважених терезів лежать два кубики (див. рису­нок). Чи однаковими є густини речо­вин, із яких зроблені кубики?

а) Так, однаковими;

б) ні, густина синього кубика менша,
ніж густина червоного кубика;

в) ні, густина синього кубика більша,
ніж густина червоного кубика;

г) визначити неможливо.


11. (2 бали) Газ у закритій посудині стиснули, зменшивши його об'єм удвічі. У результаті цього:

а) кількість молекул у посудині зменшилась удвічі;

б) густина газу збільшилась удвічі;

в) маса газу зменшилась удвічі;

г) відстань між молекулами збільшилась удвічі.

12. (4 бали) У порожню мензурку масою 240 г налили рідину (див. рисунок). Маса мензурки з ріди­ною дорівнює 375 г. Визначте, яку рідину налили в мензурку.

а) Воду; б) олію; в) гас; г) спирт.

13. (5 балів) Щоб одержати латунь, сплавили мідь об'ємом 0,2 м3 і цинк об'ємом 0,05 м3. Якою є гус­тина одержаної латуні? (Об'єм сплаву дорівнює сумі об'ємів його складових.)

а) 8900 кг/м3; б) 8540 кг/м3; в) 7100 кг/м3; г) 1000 кг/м1

14. (4 бали) На скільки збільшилася довжина мідного дроту внаслідок на­грівання його на 14 °С, якщо його початкова довжина становила 50 м?

а) На 9,8 мкм; б) на 11,9 мм; в) на 11,9 м; г) спирт.

15 (8 балів) Складіть питання до заповненого кросворда.


ІІІ. Підсумок уроку.

ІV. Домашнє завдання

* Підготувати короткі повідомлення про світло та світлові явища.