Програма навчального модуля 4 Робоча програма 5

Вид материала

Конспект

Содержание Конспект лекцій ТЕМА 1. ОСНОВНІ ПРАВИЛА РОБОТИ З ПЕРСОНАЛОМ

Подобный материал:

• Програма навчального модуля 3 Робоча програма, 2385.1kb.
• Програма навчального модуля 3 робоча програма, 7451.19kb.
• Робоча навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри менеджменту,, 138.81kb.
• Робоча навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри менеджменту,, 239.86kb.
• Робоча навчальна програма кредитного модуля з дисципліни "Цифрова обробка сигналів", 410.54kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності видавнича справа та редагування, 600.72kb.
• Робоча програма ( за кредитно-модульною системою) з дисципліни, 353.69kb.
• Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології на 2008-2009 навчальний, 741.66kb.
• Навчально-методичний комплекс: Програма, Робоча навчальна програма та практикум з дисципліни, 1247.82kb.
• Навчальна програма Інтелектуальна власність програма та робоча програма, 397.58kb.

Конспект лекцій

ТЕМА 1. ОСНОВНІ ПРАВИЛА РОБОТИ З ПЕРСОНАЛОМ

Після вивчення теми потрібно:

знати:	основні цілі у державній кадровій політиці України; завдання, поставлені у Стратегії реформування системи державної служби в Україні; питання організації кадрової роботи в органах державної влади; чинники ефективного управління в органах державної влади.
вміти:	застосовувати основні принципи керування установою; планувати роботу установи; делегувати повноваження; створювати команду.

Перед Україною постали важливі інституційні випробування, пов'язані з визначенням ролі нового уряду на шляху якнайкращого задоволення потреб ринкової економіки. У цьому процесі адміністративна структура уряду буде перебудована, виникне необхідність у підготовці та перепідготовці кадрів.

Головною метою державної кадрової політики в Україні є прогнозування і програмування кадрового забезпечення, визначення стратегічного бачення формування, професійного розвитку та раціонального використання кадрів усіх передових ресурсів України. Кадрова політика не повинна бути вузько прагматичною, розрахованою лише на кадрове забезпечення вирішення поточних задач, а має враховувати тенденції реформування держави та суспільства.

Останнім часом кадрова робота в Україні зазнала суттєвих змін, стала цілеспрямованішою, послідовною. Першочерговим адміністративної реформи, а в її складі реформи системи державної служби в Україні, залишаються поліпшення кадрового забезпечення державного управління, підвищення рівня його професіоналізму та компетентності.

Запровадження системного підходу до питань добору і підготовки кадрів стало можливим завдяки Програмі кадрового забезпечення державної служби та Програмі роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій, затверджених Указом Президента України від 10 листопада 1995 року № 1035. Цим документом разом із Указами Президента України від 19 травня 1995 року № 381 “Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками державних підприємств, установ і організацій” і від 30 травня 1995 року № 398 “Про системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців” започатковано розробку і прийняття низки нормативно-правових актів з удосконалення роботи з кадрами державних службовців, організацій та проведення атестації, декларування доходів, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, спрямування наукових досліджень у сфері державної служби, міжнародного співробітництва тощо.

Проблеми формування кадрової політики в Україні знаходяться під постійною увагою Президента України. Так, основною метою нового етапу адміністративної реформи визначено створення ефективної системи державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної правової держави з соціальною ринковою економікою. Тут же зазначено, що основним імперативом сучасного цивілізованого прогресу є всебічний розвиток людського потенціалу - головна складова і рушійна сила суспільного поступу, визначальний критерій оцінки його рівня.

Кадрова політика виступає як важливий чинник політики держави, її головна лінія у сфері добору та виховання кадрів.

У сучасних умовах вирішення кадрових питань є однією із найактуальніших проблем державного будівництва в Україні, визначальним аспектом формування та функціонування державної влади.

Визначальна роль у розробці і реалізації державної кадрової політики належить центральним і місцевим органам влади. Цей постулат покладено в основу кадрової політики України.

Оскільки забезпечення реалізації загальних напрямів державної кадрової політики та організація роботи з кадрами в органах державної виконавчої влади покладається на кадрову службу, її роль і вагомість у сучасних умовах значно зростають.

Питання організації кадрової роботи регулює Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 1995 року № 747. Згідно з цим Положенням у кожному органі виконавчої влади функціонують структурні підрозділи – управління (відділи) кадрів з питань державної служби (кадрові служби), складаються річні та перспективні плани роботи з кадрами, в яких повинні передбачатись заходи щодо їх добору, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, заохочення і контролю за їхньою роботою.

З метою реалізації цих завдань Указом Президента України від 14 квітня 2000 року № 599 затверджено Стратегію реформування системи державної служби в Україні, основними цілями якої визначено:

• оптимізація управління державною службою;
  
• забезпечення конкурсності, об’єктивності, прозорості і гласності під час прийняття на державну службу та просування по службі;
  
• удосконалення адміністративної культури державних службовців, посилення суспільної довіри до них;
  
• посилення відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків та неналежну роботу щодо запобігання проявам корупції;
  
• професійне навчання державних службовців та кадрового резерву тощо.
  

Також у Стратегії реформування системи державної служби в Україні наголошується, що суттєвих змін потребує характер діяльності кадрових служб органів виконавчої влади. Кадрові служби мають зосередитись в першу чергу на аналітичній та організаційній роботі з кадрового менеджменту, аналізі ефективності діяльності відповідного органу, його структурних підрозділів, професійної діяльності кожного державного службовця, прогнозуванні розвитку персоналу, плануванні кар’єри державних службовців, забезпеченні їх навчання та моніторингу ефективності роботи. З цією метою необхідно зміцнити кадрові служби центральних та місцевих органів виконавчої влади.

На жаль, на сьогодні ще не всі кадрові служби територіальних органів забезпечені необхідною комп’ютерною технікою, спеціальною нормативно-правовою літературою.

Особлива увага кадрових служб має бути зосереджена на удосконалення правової культури працівників із акцентом на її функціональність і зміст, яка віддзеркалює певний рівень підсвідомості державних службовців та законності їх дій. Без сучасної адміністративної культури державних службовців, орієнтованої на надання послуг, на “клієнта”, авторитетну державну службу побудувати не можливо.

Слід приділяти увагу і розвивати самоосвіту серед державних службовців установи, в тому числі і керівного складу.

Одним із найважливіших напрямів кадрової роботи є розстановка кадрів. Помилка, прорахунок щодо цього можуть звести нанівець результат добору кадрів і змістовного навчання або дати мінімальний ефект від застосування відповідного досвіду роботи та конструктивного використання особистих ділових якостей.

Від того, наскільки вміло підібрано зокрема керівний склад, наскільки він компетентний у професійному відношенні, наскільки раціонально реалізується наявний кадровий потенціал державної служби і державних установ, залежить успіх і стабільність Української держави.

Кадри є вирішальною ланкою в організації суспільства, його функціонуванні та подальшому прогресивному розвиткові.

Головною метою сучасної державної кадрової політики є забезпечення високого професіоналізму управлінського процесу і всіх ділянок трудової діяльності кваліфікованими активно діючими, добросовісними працівниками, здатними забезпечити відродження України. Ця політика визначає шляхи, засоби і механізми кадрового забезпечення реформ, сприяє максимально ефективному використанню кадрового інтелектуального потенціалу, виробленню принципів і критеріїв відбору, розстановки кадрів за об’єктивними даними, стимулюючи їх службове і професійне зростання.

Принципова, виважена і цілеспрямована кадрова політика повинна забезпечити подолання непрофесіоналізму і безвідповідальності державних службовців та докорінно покращити діяльність державних органів земельних ресурсів.

Зміни на рівні установи починаються з перегляду способу мислення її керівника. Тому необхідно визначити деякі з головних чинників ефективного управління нею. Що сприяє успішній роботі однієї установи і чому в іншу йдуть, як на кару?

I. Щоб виконати певні завдання, вам як керівникові, належить сполучити в єдину систему фінанси, персонал і час.

II. У свою чергу, перегляд підходу керівників до управління установою стає можливим у контексті загального і безперервного вдосконалення. Людські ресурси - це одна з важливих ділянок пошуку. В середньому 80 відсотків свого робочого часу керівники витрачають на роботу з людьми, аби забезпечити ефективну й успішну роботу установи.

III. Ще одним важливим чинником успішної перебудови в управлінні є матеріально-технічне забезпечення установи. Сюди входить безліч щоденних практичних проблем. Керівник мусить не шкодувати зусиль і часу, щоб створити й підтримувати оптимальні умови для безперешкодної та ефективної щоденної діяльності установи.