Програма навчального модуля 4 Робоча програма 5

Вид материалаКонспект

Содержание


Словник основних термінів та понять
Вербальна комунікація
Кваліфікаційні вимоги
Конкурс — це різновид змагання за встановленими правилами й у конкретні строки. Кооперація
Невербальна комунікація
Організаційний конфлікт
Пізнавальні процеси
Посадовій інструкції
Професійний добір
Сенсорні процеси
Спілкування керівника
Спрямованість особистості
Стиль керування
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

Література

  1. Кодекс законів про працю України.
  2. Закон України „Про державну службу”.
  3. Закон України "Про землеустрій".
  4. Закон України "Про освіту".
  5. Указ Президента України від 10 листопада 1995 року №1035 „Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій”.
  6. Указ Президента України від 19 травня 1995 року № 381 “Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками державних підприємств, установ і організацій”.
  7. Указ Президента України від 30 травня 1995 року № 398 “Про системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців”.
  8. Указ Президента України від 14 квітня 2000 року № 599 „Про затвердження Стратегії реформування системи державної служби в Україні”.
  9. Указ Президента України від 9 листопада 2000 р. №1212 „Про затвердження Комплексної програми підготовки державних службовців”.
  10. Постанов Кабінету Міністрів України від 24.05.1997 № 507 "Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями”.
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1922 “Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців”.
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169 „Про Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців”.
  13. Авдеев А.А. Упраление персоналом: Технология формирования команды. М.: Финансы и статистика, 2003.
  14. Аверченко Л.К., Залесов Г.М., Мокшанцев Р.И., Николаенко В.М.Психология управления: Курс лекций. Новосибирск: НГАЭиУ; М.: ИНФРА-М, 1997.
  15. Адаменко О. Оцінка результативності персоналу. К.: „Менеджер по персоналу” №9 2006.
  16. Борисова Е.А. Управление персоналом для современных руководителей. СПб.: Питер, 2003.
  17. Брен.Э. Игры, в которые играют люди. Л.,1992.
  18. Добрович А. Общение: наука и искусство. М.: АОЗТ, 1996.
  19. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. К.: Соцінформ, 2002.
  20. Дроньє Анн Основні принципи успішного керівництва установою. К.: УАДУ при Президентові України, 1995.
  21. Наказ Го­ловного управління державної служби України від 10 травня 2002 р. № 30/84 „Про затвердження Загального порядку проведення іспиту на заміщення вакантних посад держав­них службовців”.
  22. Зайцев Г.Г. и др. Управление кадрами на предприятии (персональный менеджмент). СПб., 1992.
  23. Карчемська Т. Проходження державної служби. К.: «Довідник кадровика» №11 2005.
  24. Кибанов А.Я., Дуракова И.Б. Управление персоналом организации. Отбор и оценка при найме, атемтации. М.: Экзамен, 2003.
  25. Колесова А.В.Нравственная ценность этикета. Автореферат канн. дисс. М.: МГУ, 1995.
  26. Конфликтология. Теория и практика. М.: Тандем; Экмос, 2000.
  27. Кристофер Э., Смит Л. Тренинг лидерства. СПб.: Питер, 2001.
  28. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001.
  29. Назарук О. Секрети успішного проведення співбесіди. К.: „Менеджер по персоналу” №7 2006.
  30. Сидоренко Е.В. Мотивационный тренинг. СПб.: Речь, 2000.
  31. Станкин М.И. Психология управления. Практическое пособие. М.: Бизнес-школа «Интел-синтез», 2000.
  32. Чалдини Р. Психология влияния. СПб.: Питер, 1999.
  33. Яковлева И. Соотношение вербальных, невербальных и паралингвистических сигналов в межличностном общении. Дипломная работа. СПб.: СПбГУ, 2001.

Словник основних термінів та понять


«Ефект ореола» (галоефект) - формування специфічної установки на сприйманого й спрямоване приписування йому на основі цієї установки певних якостей.

Автократичний (авторитарний, директивний) стиль керування характеризується надмірною концентрацією влади в одних руках.

Активація — спонукання до дії в заданому напрямку.

Вербальна комунікація опирається на використання людьми звукової й письмової мови, за допомогою яких найбільше повно передається семантична сторона інформації — зміст повідомлення.

Відданість - це поєднання впевненості в своїх силах і заохоченість. Впевненість у своїх силах - це показник віри в себе, тобто почуття спроможності добре виконати якесь завдання, не потребуючи при цьому особливого нагляду з боку керівника.

Демократичний (колегіальний) стиль керівництва будується на подвійній основі: ділового й особистого авторитету.

Дестабілізація — неузгодженість або порушення деяких форм поводження й діяльності.

Заохоченість - це матеріальна зацікавленість людини в тому, щоб добре виконати роботу, та ентузіазм.

Здатності — це властивості особистості, що визначають її придатність до успішного рішення навчальних, виробничих і творчих завдань.

Змагання - взаємодія, що не носить антагоністичного характеру й навіть містить у собі елемент взаємодопомоги.

Ідеалів — орієнтація на конкретні зразки поводження, на еталони професійної діяльності;

Ідентифікація (уподібнення) — один з механізмів взаєморозуміння.

Індивід — це людина, як представник виду, тобто в цьому понятті підкреслюється біологічний початок у людині.

Інтересів — форма пізнавальної спрямованості, що впливає на вибір професії, заняття певної посади в колективі й т.д.;

Інформація, що констатує - це повідомлення, що має місце в різних освітніх й управлінських системах: доповідь, інструктаж.

Ітердикція — спонукання, що забороняє певні дії.

Кваліфікаційні вимоги визначають, відповідно до певної посади або групи посад, вимоги до освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня державного службовця, вимоги до післядипломної підготовки, необхідні для виконання покладених на нього завдань та обов'язків, мінімальні вимоги до стажу державної служби, загального стажу роботи або стажу наукової (науково-педагогічної) роботи.

Кваліфікація - це знання і навички, які можна отримати шляхом освіти, спеціальної підготовки та/або досвіду.

Керівник — це особа, наділена правом прийняття рішень і виступаючим єдиноначальником у межах даних йому повноважень.

Керівництво - процес правової організації й керування спільною діяльністю членів колективу, що здійснюється керівником як представником соціального контролю й влади.

Команда - це група людей, підібраних для спільного виконання певного завдання.

Конкуренція — це тип поводження, що охоплює взаємодії, так чи інакше розхитують спільну діяльність.

Конкурс — це різновид змагання за встановленими правилами й у конкретні строки.

Кооперація позначає також види взаємодії, які сприяють організації спільної діяльності.

Ліберальний (дозвільний) стиль керівництва будується на повній довірі до виконавців. Керівник-ліберал допускає повну свободу дій своїх підлеглих у межах їхніх функціональних обов'язків.

Лідерство — це процес внутрішньої соціально-психологічної організації й керування спілкуванням і діяльністю членів малої групи й колективу, що здійснюється лідером як суб'єктом групових норм, що спонтанно формуються в міжособистісних відносинах, і очікувань.

Мислення — це система процесів, що здійснюють відбиття об'єктів у їхніх закономірних зв'язках і відносинах, їхнє розуміння, прогнозування, прийняття рішень.

Мова — це система процесів, що забезпечують передачу й засвоєння інформації, соціальне керування людьми, самосвідомість і саморегуляцію діяльності.

Невербальна комунікація — це виразні рухи (міміка й пантоміміка), жести (наприклад, уклін, поворот до співрозмовника або від нього й ін.), використання предметів (наприклад, дарування жінці букета квітів, піднесення невдачливому нареченому «гарбуза»).

Організаційний конфлікт - це незгода між двома або декількома службовцями, виникнення якої пов'язане з тим, що вони змушені розподіляти обмежену кількість ресурсів або виконувати взаємозалежну роботу, маючи при цьому різні моральні цінності, цілі, уявлення або статус.

Особистість - носій свідомості й суб'єкт цілеспрямованої діяльності.

Особистість — це «свідомий індивід», тобто людина, здатна до свідомої організації й саморегуляції діяльності.

Пам'ять — це система мнемонічних процесів, які служать для запам'ятовування, збереження й наступного відтворення у формі словесних звітів і дій тих знань, які були засвоєні в колишньому досвіді суб'єкта.

Пізнавальні процеси, або когнітивні (від лат. cognitio — пізнання) — це система психічних функцій, що забезпечують відображення, пізнання суб'єктом явищ об'єктивного миру.

Посадовій інструкції — документ, який описує основні функції державного службовця.

Потреба - вираження потреби людини в певних об'єктах, необхідних для його фізичного існування й культурного розвитку;

Працювати в команді - це означає об'єднати зусилля, щоб зробити більше (наведемо такий приклад: люди об'єднують свої зусилля, щоб завести машину: один сидить за кермом, а інші, координуючи зусилля, штовхають її; така „робота в команді” ефективніша, ніж якби кожен окремо намагався завести машину) і щоб зробити краще (як музики, що грають в оркестрі: звук кожного інструмента збагачується іншими).

Професійний добір в органах державної влади — це комплекс заходів, виконання яких має забезпечити відповідність індивідуально-психологічних особливостей кандидата на державну службу вимогам професійно-посадової діяльності в органах державної влади.

Процедура - це докладний поетапний опис того, як і яким персоналом виконується означена робота.

Рефлексія - механізм усвідомлення діючим індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню.

Роль — це соціально-психологічний феномен, пов'язаний із входженням особистості в ту або іншу діяльність у відповідності зі своїми можливостями.

Сенсорні процеси (відчуття й сприйняття), які служать для відбиття об'єктивної реальності у формі конкретних почуттєвих образів.

Спілкування — це процес установлення й розвитку контактів між людьми, породжуваний їхніми потребами в спільній діяльності.

Спілкування керівника - це процес передачі й одержання інформації, за рахунок чого відбувається вплив на вчинки й стан членів колективу.

Спонукальна інформація виражається в наказах, проханнях, радах. Вона повинна стимулювати певну дію.

Спрямованість особистості — це прояв ділових життєвих устремлінь людини і його мотивацій.

Стереотипізації формування стійкого образу — стереотипу, яким користуються як шаблоном при взаємодії з певним типом людей на основі обмеженого досвіду спілкування й прагненні будувати висновки на основі обмеженої інформації.

Стиль керування — це певна система методів і прийомів управлінської діяльності, якій надається перевага керівниками.

Темперамент — це сполучення індивідуальних властивостей, що визначають динамічну сторону поводження.

Увага (аттенціонні процеси) — це особлива форма орієнтовної діяльності, що дозволяє людині в умовах навчання й професійної діяльності виділяти й чітко сприймати об'єкти на тлі навколишнього середовища.

Уява (фантазія) — це процес формування нових образів на основі переробки образа пам'яті, тобто минулого досвіду суб'єкта.