Культурологія. Українська та зарубіжна культура

Методическое пособие - Культура и искусство

Другие методички по предмету Культура и искусство

Вікліф, чех Ян Гус намагалися відновити в релігії демократичні засади раннього християнства, звільнити національні церкви від латинського всевладдя папського Риму. Вони прагнули поширити національну мову в богослужінні й літературі, що на той час були латиномовними. Цей великий духовний рух розвивався у межах культури Ренесансу. Відтак він і зумовив своєрідність і неповторність культури Північного Ренесансу.

Ідеї цієї епохи яскраво проявилися в живописі німців Альбрехта Дюрера (“Чотири апостоли”) та Лукаса Кранаха Старшого (“Розпяття”, “Відпочинок на шляху до Єгипту”), нідерландців Ян ван Ейка (“Гентський вівтар”) і Пітера Брейгеля Старшого або “Мужицького” (“Битва Масляниці й Поста”, “Селянський танець”), француза Симона Марміона (мініатюри “Великих французьких хронік”) та ін.

Класикою світової літератури стали твори іспанців Мігеля де Сервантеса (1547-1616) та Фелікса Лопе де Вега (1562-1635), француза Франсуа Рабле (1494-1553).

Мігель де Сервантес відомий головним чином як автор знаменитого роману “Дон Кіхот”. Це пародія на рицарський роман, в якому два благородних романтики (рицар Дон Кіхот і його зброєносець Санчо Панса) вперто намагаються протистояти ворожій для них реальній дійсності й в звязку з цим потрапляють в комічні ситуації.

Драматург, поет і прозаїк Фелікс Лопе де Вега став відомий завдяки своїм драматичним творам “Собака на сіні”, “Овеча криниця”, “Дівчина з глечиком” та іншим, пройнятим антифеодальним пафосом, глибоким демократизмом та гумором.

Франсуа Рабле автор написаного у фольклорному комічному жанрі твору “Гаргантюа і Пантагрюель”. У ньому автор, описуючи подорожі зазначених в назві велетнів, відкидає середньовічний аскетизм, засуджує обмеження духовної свободи, забобони, лицемірство.

Вершиною світового мистецтва справедливо вважається творча спадщина “короля драми” англійця Уїльяма Шекспіра (1564-1616). Його пєси “Ромео і Джульєтта”, “Багато галасу даремно”, “Гамлет”, “Отелло”, “Король Лір”, “Макбет”, “Антоній і Клеопатра”, “Ричард Ш” та інші й зараз не сходять зі сцен театрів, продовжують екранізуватися.

Творчість Шекспіра та інших великих драматургів започаткувала становлення професійного театру. Постійні театри (серед них знаменитий “Глобус” в Лондоні) вперше зявилися наприкінці ХУ1 ст. у Британії. До провідних тогочасних театральних жанрів відносилися драма і трагедія.

Епоха Відродження і Реформації відіграла в історії світової культури революційну, поворотну роль. В європейській культурі відбулися доленосні процеси, що визначили її подальший розвиток, а саме:

- на зміну пануючому церковному світогляду приходить нове світосприйняття гуманізмом, центральне місце в якому відводиться людині;

- в науці абстрактні положення витісняються дослідним природознавством, виникає її спеціалізація;

- вивчається й саме суспільство, починаються пошуки шляхів його справедливого устрою;

- формуються сучасні національні європейські літератури і професійний театр;

- виникає історичний феномен ренесансного мистецтва, що дало людству найвеличніші твори.

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ 6:

 

  1. Баладанова О.Е. 10 гениев живописи: Гойя, Рубенс, Тициан, Микеланджело, Леонардо да Винчи, Рембрандт, Пикассо, Ван Гог, Дюрер, Босх. Х.: Фолио, 2005. 380 с.
  2. Верман Карл. История искусств всех времен и народов. В 3 т. М.: АСТ, 2001.- Т.1. 942 с.; Т.2.- 943 с.; Т.3. 943 с.
  3. Гнедич Петро Петрович. История искусств: Зодчество. Живопись. Ваяние: В 3 т.- М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. Т. 1. 479 с.; Т. 2. 574 с.; Т. 3. 638 с.
  4. Гуковский М.А. Итальянское Возрождение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1990.- 618 с.
  5. История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения. - М.: Высш. школа, 2001. 478 с.
  6. Капретти Елена. Великие мастера итальянского искусства. М.: Слово, 2001.- 399 с.
  7. Леонардо да Винчи и культура Возрождения. М.: Наука, 2004. 269 с.
  8. 8.Ліндсей Д. Коротка історія культури. В 2 т. К.: Мистецтво, 1995.- Т.1.- 234 с.; Т.2.- 253 с.
  9. 500 мастеров зарубежной класики: архитектура, живопись, графика, скульптура, декоративное искусство. Энциклопедия. М.; СПБ: Больш. рус. энциклоп.: фонд “Ленинград. галерея”: АО “Норинт”. 1995. 287 с.
  10. 70 знаменитых художников. Донецк: БАО, 2006, - 447 с.
  11. Сто великих чудес света. М.: Вече, 2000.- 527 с.
  12. 100 знаменитых художников Х1У ХУШ вв. Харьков: Фолио, 2004.- 509 с.
  13. Художня культура світу. Арабо-мусульманський культурний регіон та ін. К.: Вища школа, 2003. 191 с.
  14. Художня культура світу: Європейський культурний регіон. К.: Вища школа, 2001.- 191 с.
  15. Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Візантія. Арабо-
  16. мусульманський світ. Китай. Японія. Харків: ХДАК, 2001. 181 с.
  17. Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Середньовіччя. Відродження. Харків: ХДАК, 2001. 189 с.
  18. Энциклопедия живописи. М.: АСТ, 1999.- 799 с.

 

ТЕСТ

Тема 6. Витоки української культури. Культура Київської Русі. Українська культура Х1У першої половини ХУП ст.

 

1. Автохнонним на території Київської Русі було населення:

а) Трипільської культури; б) держави кіммерійців; в) держави скіфів;

2. Першою камяною культовою спорудою в Київській Русі була:

а) Десятинна церква; б) Софіївський собор; в) Михайлівський собор.

3.Яка писемність була поширена в Київській Русі після її хрещення завдяки просвітницькій діяльності солунських братів Кирила і Мефодія?:

а) глаголиця; б) кирилиця; в) латина.

4. Першою відомою памяткою літописання в Київській Русі була:

а) літопис Київський; б) літопис Гальцько-Волинський; в) “Повість временн