Дослiдження антагонiстичних властивостей сучасних пробiотикiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
тАЬдобавка до корму, що мiстить живi мiкроорганiзми, яка позитивно дiСФ на органiзм тварин, внаслiдок чого виздоровлюСФ мiкрофлора кишечникатАЭ. Це визначення було застосовано й до органiзму людини i отримало широке розповсюдження в якостi збiрного поняття, що об`СФднуСФ живi мiкроорганiзми, якi поступають в ШКТ та покращують життСФдiяльнiсть хазяСЧна за рахунок нормалiзацiСЧ його мiкробноСЧ екосистеми [4].
Неперетравленнi харчовi добавки iншого походження, якi мають позитивну дiю на органiзм хазяСЧна через селективну стимуляцiю росту i/або активностi представникiв нормальноСЧ мiкрофлори кишечника, R.Fuller пропонуСФ називати пребiотиками. В якостi пребiотикiв розглядаються бiфiдобактерiСЧ, рiдше Lactobacillus, а по даним деяких авторiв i E.faecium [44]. Автор концепцiСЧ пред`являСФ до пребiотикiв наступну вимогу, вони не повиннi гiдролiзуватись i абсорбуватись у верхнiх вiддiлах ШКТ.
Шендеров проаналiзувавши речовини, якi здатнi стимулювати рiст нормальноСЧ мiкрофлори, i запропонував роздiлити пребiотики на наступнi групи:
моносахариди i спирти (ксилоза, ксилобiоза, рафiноза, сорбiт);
олiгосахариди (лактулоза, фруктоолiгосахарид, галактоолiгосахарид,
ксилоолiгосахарид);
полiсахариди (пектини, декстрин, iнулiнi iн.);
ферменти (?-галактозидаза мiкробного походження, протеази сахаромiцетiв i iн.);
пептиди (соСФвi, молочнi);
антиоксиданти (вiтамiни групи В, вiтамiн Е, аскорбiнова кислота), а також iншi бiологiчно активнi добавки амiнокислоти, рослиннi екстракти, органiчнi кислоти i т. д. [52]
Бiльшiсть спецiалiстiв i дослiдникiв вiдносять до бактерiй-пробiотикiв в основному так званi еубiотики (представники нормальноСЧ мiкрофлори шлунку) i частiше всього бiфiдобактерiСЧ i молочнокислi мiкроорганiзми роду Lactobacillus, називаючи СЧх класичними пробiотиками. Це повязано з тим, що найбiльша кiлькiсть позитивно впливаючих на здоровя людини бактерiй, видiлено саме iз кишечника людини, i саме цi бактерiСЧ, заповнюючи КШТ беруть на себе основну захисну функцiю, в той час як iншi мiкроорганiзми яляються транзитними. Пробiотичними властивостями володiють молочнокислi палички та коки, яких немаСФ в кишечнику людини, а також iншi мiкроорганiзми B.subtilis, B.licheniformis, B.cereus, L.acidophilus, L.delbrueckii, L.plantarum, L.fermentum, L.salivarius, L.casei, L.rhamnosus, L.reuteri, B.bifidum, B.longum, B.adolescentis, E.coli, Ent.faecium, Str.saliverius subsp. thermophilus, Saccharomyces boulardii) [52].
Крiм того, автори використовують рiзнi сполучення цих мiкрорганiзмiв, а також форми застосування. В нашiй краСЧнi традицiйно склалося дiлення препаратiв, що мiстять живi бактерiСЧ, на медичнi препарати i харчовi добавки. При цьому зазначаСФться, що тАЬтерапевтичним мiнiмумомтАЭ вважаСФться 10 живих мiкробних клiтин в 1г продукту. Саме зберiгання достатньоСЧ кiлькостi життСФздатних клiтин СФ однiСФю з найбiльш проблематичних сторiн використання пробiотикiв. Крiм того, введенi бактерiСЧ мають ще прижитись в кишечнику людини i виробляти in situ активнi речовини.
Залежно вiд природи складових компонентiв i форми використання, можна видiлити такi основнi групи пробiотикiв:
-препарати, котрi мiстять живi мiкроорганiзми (монокультур або СЧхнi комплекси);
-препарати, котрi мiстять структурнi компоненти мiкроорганiзмiв представникiв нормальноСЧ мiкрофлори або СЧхнiх метаболiтiв;
-препарати мiкробного або iншого походження, котрi стимулюють рiст та активнiсть мiкроорганiзмiв - представникiв нормальноСЧ мiкрофлори;
-препарати, котрi СФ комплексами живих мiкроорганiзмiв, СЧхнiх структурних компонентiв та метаболiтiв у рiзних поСФднаннях, а також сполук, що стимулюють рiст представникiв нормальноСЧ мiкрофлори;
-препарати на основi живих генно-iнженерних штамiв мiкроорганiзмiв, СЧхнiх структурних компонентiв i метаболiтiв iз заданими характеристиками;
-продукти функцiонального харчування на основi живих мiкроорганiзмiв, СЧхнiх метаболiтiв, iнших сполук мiкробного, рослинного або тваринного походження, здатних пiдтримувати та вiдновлювати здоровя шляхом корекцiСЧ мiкробноСЧ екологiСЧ органiзму людини) [44]. Класифiкацiя пробiотичних препаратiв залежно вiд складових компонентiв представлена в таблицi 1.2.
Таблиця 1.2 Класифiкацiя пробiотичних препаратiв
МонокомпонентнiЯкi мiстять кишкову паличку:
Колiбактерин (E.coli М17)
Мутафлор
Колiфлорал
Якi мiстять лактобактерiСЧ:
Лактобактерин (L.fermenti 90 TC-4)
Нормофлор (L.acidophilus)
Ацилакт (3 штама L.acidophilus)
Лактинекс (L.acidophilus + L.bulgsricus)
Якi мiстять бiфiдумбактерiСЧ:
Бiфiдумбактерин (B.bifidum 1,791)
Бiфiдин сухий (B.adolescentis MC-42)
Якi мiстять ентерококи:
Бiофлорин (Ent.faecium 68)СамоелiмiнуючiБактисубтiл (B.cereus)
Флонiвiн (Bacillus spp.)
Споробактерин (B.subtiles)
Бiоспорин (B.subtilis + B.licheniformis)
Субалiн (Штам-мутант JP5832)
Перентерол (S.boulardii)
Ентерол (S.boulаrdii)ПолiкомпонентнiБiфi-форм (B.longum + Ent.faecium)
Бiфiцид (B.adolescentis B1 + L.acidophilus AT-41)
Лiбелiн
Лiнекс (B.infantis v.liberorum + L.acidophilus + S.faecium SF-68)
Бiфiкол (B.bifidum + E.coli M-17)
Лiобiфiдус
Примадофiлус (Bifidobacterium sp. + Lactobacterium sp.)Комбiнованi
(мiстять мiкроорганiзми i iншi компоненти)Бiфiдумбактерин-форте (Bifidobacterium sp.+ кiсточкове активоване вугiлля)
Аципол (L.acidophilus NK1, NK2, NK5, NK12 + Kefir grevis)
Кипацид (L.acidophilus + комплексний iмуноглобулiновий препарат)
Нутрилон-В (L.sporogenes + тiамiна мононiтрат + рибофлавiн+ нiкотинамiд)
Гастрофарм (L.bulgaricus + протеСЧн + сахароза)
Бiфiлiз (B.bfidum + лiзоцим)
Бiфiлакт (B.bfidum + Lactobacillus sp. + лiзоцим)
Карболевур (Saccharomyces cerevisiae + кремнiй-органiчний сорбент)Рекомбiнан