Дослiдження антагонiстичних властивостей сучасних пробiотикiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
я актуальнiсть та наукова новизна роботи.
Мета роботи: На основi дослiджень по визначенню антагонiстичних властивостей бiопрепаратiв провести порiвняльну характеристику СЧх дiСЧ, обгрунтувати дiю бiологiчних препаратiв до клiнiчних свiжовидiлених та музейних штамiв, стандартних тест-штамiв в сучасних умовах.
Задачi дослiдження:
Дослiдити фiзiолого-морфологiчнi властивостi виробничих штамiв Escherichia coli M17, Bacillus cereus IP5832.
Провести порiвняльну характеристику антагонiстичних властивостей сучасних пробiотичних препаратiв.
Об`СФкт дослiдження: пробiотичнi препарати тАЬКолибактеринтАЭ, тАЬБактисубтилтАЭ.
Предмет дослiдження: культури стандартних тест-штамiв мiкрооганiзмiв, якi використовуються при контролi пробiотикiв, клiнiчнi штами збудникiв гострих кишкових iнфекцiй (Shigella, Salmonella, Klebsiella, Staphylococcus та iн.), та музейнi колекцiйнi штами.
Методи дослiджень:
мiкробiологiчнi методи використаннi при визначеннi деяких бiолого-морфологiчних властивостей виробничих та клiнiчних штамiв мiкроорганiзмiв, для встановлення рiвня антагонiстичоСЧ активностi бактерiй iз пробiотичними властивостями.
статистичнi методи застосували для математичноСЧ обробки результатiв, отриманих мiкробiологiчним методом дослiдження для визначення вирогiдностi виявлених змiн, зв`язкiв мiж показниками.
Роздiл 1. Лiтературний огляд
1.1 Роль бактерiальноСЧ флори кишечника людини та СЧСЧ фiзiологiчнi функцiСЧ
Вiдповiдно дослiдженням ВООЗ, кожен рiк збiльшуСФться кiлькiсть людей, якi страждають на рiзнi патологiчнi стани, так званими тАЬхворобами цивiлiзацiСЧтАЭ, до них вiдносять патологiю серця i судин, рак, алергiчнi захворювання, гепатити рiзноманiтноСЧ етiологiСЧ, ожирiння, остеохондроз, остеопороз, дiабет, артрити та iн.
Замислюючись над питанням, яка ж причина багатьох iз перечислених захворювань, не можна не звернути увагу на фiзiологiчне значення мiкрофлори людини.
Внаслiдок наукових досягнень останнiх рокiв в галузi експериментальноСЧ та клiнiчноСЧ медичноСЧ мiкробноСЧ екологiСЧ рiзко зросла увага вчених до iдей Мечнiкова про ведучу роль мiкроорганiзмiв людини та тварин у пiдтримцi здоров`я та виникнення рiзних захворювань. Встановлено, що атеросклероз, вториннi iмунодефiцити, деякi новоутворення, алергiчнi реакцiСЧ та iншi захворювання в деякiй мiрi повязанi з порушеннями в екосистемi тАЬхазяСЧн-мiкрофлоратАЭ[1].
Майже сто рокiв тому назад РЖ.РЖ.Мечнiков перший науково обТСрунтував та привернув увагу дослiдникiв до використання антагонiстичних властивостей молочнокислих бактерiй в боротьбi з гнильною мiкрофлорою травного тракту. Вiн вважав, що всмоктування продуктiв життСФдiяльностi гнильних мiкроорганiзмiв, якi знаходяться в кишковому трактi людини, таких як iндол, фенол, скатол отруюСФ органiзм, викликаючи передчасну старiсть. Та висунув iдею про замiну шкiдливоСЧ флори кишечника на корисну, яка повинна продовжувати життя людинi та вважав, що це може бути здiйснено за рахунок використання молока, збродженого ацидофiльними бактерiями, Bacillus bulgaricus, Lac. Delbrueckii та iншими, якi можуть пригнiчувати рiст патогенних мiкробiв. Рекомендоване ним системне вживання кисломолочних продуктiв на основi болгарськоСЧ палички було одним з найбiльш перспективних шляхiв медицини XX столiття i дало поштовх для розробки ряду бактерiйних препаратiв, якi використовуються для корекцiСЧ i нормалiзацiСЧ мiкрофлори кишечника [2,3].
Згiдно сучасним уявленням, нормальна мiкрофлора сукупнiсть корисних мiкроорганiзмiв, якi заселяють шлунково-кишковий тракт (ШКТ), та являСФться суттСФвим фактором фiзiологiчного стану людини. Вiдповiдно теорiСЧ збалансованого харчування, заселення бактерiальною флорою травного тракту небажаний i в певнiй мiрi шкiдливий побiчний ефект. Однак бактерiальна флора ШКТ не тiльки не шкiдлива, але й необхiдна для нормального розвитку фiзiологiчних функцiй макроорганiзму, та його фiлогенетичний i онтогенетичний розвиток тiсно пов`язаний з бiоценозом мiкрорганiзмiв.
Великий вплив маСФ мiкрофлора кишечника на структурнi характеристики та функцiональнi особливостi самого кишечника i iнших органiв. Не можна не переоцiнити роль мiкрофлори в регулюючому СЧСЧ впливi на секреторнi i сорбцiйнi процеси в слизистiй оболонцi кишечника, а також на транспортнi механiзми, якi реалiзують надходження нутрiСФнтiв iз ентерального у внутрiшнСФ середовище органiзма. Встановлено, що бактерiальнi ентеротоксини суттСФво пiдсилюють кишкову проникненiсть. Продукти життСФдiяльностi бактерiй кишечника, особливо бiфiдобактерiй, лактобактерiй, ентерококiв та деяких iнших, сприяють всмоктуванню кальцiю, залiза, води, газiв, вiтамiну D. Цим самим можна пояснити дефiцит ряду вiтамiнiв i мiнеральних речовин у хворих iз певними дисбактерiозами кишечника.
R.Freter вважав, що в захистi макрооорганiзму вiд кишкових iнфекцiй СФ два основнi механiзми: мiiевий клiтинно-гуморальний iмунiтет i захисна роль нормальноСЧ мiкрофлори.
Захисна здатнiсть нормальноСЧ кишковоСЧ мiкрофлори багатогранна, але найбiльш важливi при цьому такi СЧСЧ особливостi. Перша з них маСФ пряме вiдношення до формування мiiевого iмунiтету слизистоСЧ оболонки кишечника, перш за все товстого кишечника. В присутностi аутохтонноСЧ (головноСЧ, особистоСЧ, облiгатноСЧ, постiйноСЧ) мiкрофлори кишечника вiдбуваСФться iнгiбування адгезiСЧ бактерiй до кишкового слизу. При цьому колонiСЧ мiкроорганiзмiв здiйснюють контроль кiлькостi певних бактерiальних популяцiй, якi локал