Дослiдження антагонiстичних властивостей сучасних пробiотикiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ження синтезу секреторного IgA, церукал, антисекреторнi психотропнi, адсорбенти, послаблюючi препарати.
На превеликий жаль, ми мало уваги придiляСФмо алiментарним факторам. В той же час тривале неповноцiнне або незбалансоване харчування iз прiоритетом будь-яких речовин (надлишок бiлкiв або жирiв, або вуглеводiв), вживання рафiнованих iз низьким вмiстом харчових волокон, ферментiв, вiтамiнiв або нетрадицiйних продуктiв, штучне або змiшане вигодовування дiтей прiсними адаптованими або неадаптованими сумiшами без бiфiдогенних властивостей, голодування, неправильний режим харчування приводять до певних змiн мiкробного спектра кишечника.
Наступною причиною формування дисбактерiозу являються рiзнi кишковi iнфекцiСЧ, такi як дизентерiя, сальмонелез, холера, вiруснi враження i iншi.
Рiзного роду ферментопатiСЧ iз вродженими або набутими дефектами функцiй слизистоСЧ оболонки кишечника: лактазна недостатнiсть (непереносимость молока), трегелазна недостатнiсть (непереносимость грибiв) iт.д. в результатi розвиваСФться синдром мальабсорбцiСЧ, який приводить до стiйких порушень мiкробного складу кишечника.
Хронiчнi захворювання i порушення функцiй органiв травлення, такi як хронiчний холецистит, панкреатит, гепатит приводять до розвитку кишкового дисбактерiозу.
Мiкробiоценоз кишечника вважають екологiчною системою, яка чутлива до несприятливих змiн навколишнього середовища, тому склад кишковоСЧ флори змiнюСФться при змiнi клiматогеографiчних умов, тобто при нових умовах проживання, наприклад, при попаданнi арктичнi та антарктичнi простори, космос, глибини океану. Також мiкробiологiчнi змiни вiдбуваються при порушеннi екологiСЧ, обумовленою будуванням електростанцiй, водосховищ, забруднення бiосфери промисловими викидами, рiзними хiмiчними речовинами (розчинники, пестициди, сполуки хрому).
Навiть такi фактори, як фiзичний та психологiчний стреси при СЧх тривалому протiканнi, також можуть порушувати мiкробiоценоз кишечника [4].
Кишкова мiкрофлора, яка являСФться частиною мiкроекологiноСЧ системи органiзму, в нормальних умовах характеризуСФться вiдносною постiйнiстю видового складу. При дiСЧ зазначених вище несприятливих факторiв вiдбуваСФться порушення в нормальнiй мiкрофлорi, якi супроводжуються розвитком дисбактерiозiв. Дисбактерiози в кишечнику в свою чергу призводять до цiлого ряду розладiв, причому не лише травноСЧ, але iмунноСЧ i ендокринноСЧ систем.
Аналiз багаточисленноСЧ лiтератури показуСФ, що лiкування дисбактерiозу кишечника повинно бути комплексним i включати наступнi направлення:
- дiСФтотерапiя;
- зменшення патогенноСЧ анаеробноСЧ та факультативно-анаеробноСЧ мiкрофлори;
- нормалiзацiя кишковоСЧ мiкрофлори з використанням пробiотикiв;
- адсорбцiя i виведення токсичних речовин iз кишечника;
- вiдновлення травлення;
- корекцiя iмунного статусу;
- нормалiзацiя обмiну речовин [22].
Отже, не дивлячись на рiзноманiтнi причини, якi лежать в основi порушення динамiчноСЧ рiвноваги мiкробних асоцiацiй кишечника, СЧх розвиток все-таки характеризуСФться рядом спiльних ознак: збiльшення кiлькостi патогенних та умовно-патогенних мiкрорганiзмiв iз набуттям патогенних властивостей, та зменшення вмiсту мiкробiв молочнокислого бродiння.
Таким чином, загальною проблемою сьогодення СФ вивчення симбiотичних асоцiацiй, якi складають нормальну мiкрофлору людини та вивчення впливу ряду препаратiв на нормобiоценоз органiзму.
1.2 Антагонiстичнi властивостi пробiотичних препаратiв
Пробiотичнi бактерiСЧ зустрiчаються протягом всього ШКТ людини. РЗх фiзiологiчне значення багатогранне, але в першу чергу вони беруть активну участь у забезпеченнi захисноСЧ функцiСЧ мiкрофлори кишечника [23].
Серед молочнокислих бактерiй, що найчастiше використовуються в пробiотичних препаратах для вживання людиною, G.W.Tannock наводить такi види, як: L.acidophilus, L.delbrueckii ss. bulgaricus, S.salivarius ss. thermophilus, B. adolescentis, B.bifidum, B.breve, B.longum, B.infantis [24].
Для пробiотичних препаратiв використовують також бацили та гриби, бiльшiсть з яких традицiйно пов`язанi з травним каналом [25,26].
Молочнокислi бактерiСЧ своСФю присутнiстю створюють антагонiстичне середовище, направлене проти патогенних мiкробiв грамнегативних та газоутворюючих анаеорбiв. У кишковому трактi вони блокують рецептори щеплення хвороботворних мiкроорганiзмiв i створюють умови для розвитку та росту корисних бактерiй типу Е.соРЖi.
Молочнокислi бактерiСЧ представляють собою нерухомi мiкроорганiзми, якi не утворюють спор, каталазонегативнi, грампозитивнi, не утворюють пiгменту, не вiдновлюють нiтратiв до нiтритiв [27,28]. Вони СФ однiСФю з розповсюджених у бiосферi груп мiкроорганiзмiв. Встановлено, що природним середовищем мешкання молочнокислих бактерiй СФ ТСрунт та ризосфера рослин [23,28]. Дослiдження показали, що в травному трактi вивчених тварин мiстяться кiлькiсно та якiсно рiзнi види молочнокислих бактерiй, якi змiнюються в залежностi вiд вiку, засобiв живлення та середовища iснування тварин i людини. [29].
БiфiдобактерiСЧ являються строгими анаеробами. Являючись частиною мiкрофлори кишечника людини вони вiдiграють важливу роль в життСФдiяльностi макроорганiзма за рахунок пiдтримання певного рН (3.8 - 4.0) в товстому кишечнику, видiленню молочноСЧ, оцтовоСЧ i масляноСЧ кислот, якi запобiгають росту багатьох патогенних та умовно-патогенних бактерiй. Цi бактерiСЧ зброджують глюкозу до оцтовоСЧ та L(+)-молочноСЧ кислот в молярному спiввiдношеннi 3:2, з невел?/p>