Дослiдження антагонiстичних властивостей сучасних пробiотикiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
о безпечнi [53, 54, 55].
Бацили не формують бiоплiвок, оскiльки СЧх адгезивнi властивостi слабо вираженi. РЗх активнiсть проявляСФться в кишечнику i повязана перед усiм не з конкурентними взаСФминами за мiiя прикрiплення до слизовоСЧ, а з високою антагонiстичною активнiстю у вiдношеннi до багатьох патогенних бактерiй. В той самий час бактерiСЧ роду Bacillus не виявляють антагонiстичноСЧ дiСЧ на представникiв нормальноСЧ мiкрофлори, що створюСФ умови для безконкурентного вiдновлення мiкрофлори [55].
Антимiкробна активнiсть аеробних спороутворюючих бактерiй роду Bacillus може бути обумовлена лiтичними ферментами, якi вони синтезують. Так, деякi вченi видiлили iз B. subtilis еластазу, яка надаСФ лiтичноСЧ дiСЧ на грамнегативнi та грампозитивнi мiкроорганiзми.
Завдяки високiй i рiзноманiтнiй ферментативнiй активностi бактерiй роду Bacillus, якi входять до складу бiопрепаратiв-пробiотикiв, можуть вiдiгравати суттСФву роль в стимуляцiСЧ i збагаченнi травноСЧ системи хазяСЧна необхiдними ферментами [56,57]. Так, наприклад, бацили характеризуються вираженою амiлолiтичною активнiстю, причому деякi амiлази вiдрiзняються тим, що при гiдролiзi крохмалю, який каталiзують цi ферменти, утворюються сахара ?конфiгурацiСЧ i олiгосахара не бiльше мальтотетрози. Характерною для бацил являСФться висока протеолiтична активнiсть. РЖз культуральноСЧ рiдини B.subtilis видiлили протеолiтичний фермент, який володiСФ властивiстю стимулювати регенерацiйнi процеси. РЖнший протеолiтичний фермент iз бацил являСФться тромболiтичним препаратом, який проявляСФ свою активнiсть навiть при пероральному вживаннi. Цiкаво, що деякi ферменти бацил зберiгають активнiсть навiть в неживих клiтинах.
Позитивну роль вiдiграСФ здатнiсть бацил продукувати в значних кiлькостях екзоцелюлярнi амiнокислоти, в тому числi i незамiннi (треонiн, аланiн, тирозин, гистидин, валiн та iн.). Важливою також являСФться вiтамiнсинтезуюча активнiсть бактерiй роду Bacillus.
Наявнiсть бацил в пробiотичнiй сумiшi мiкроорганiзмiв сприяло значно ефективнiше зниженню холестерина в кровi тварин, чим при СЧх вiдсутностi. На дослiдах також спостерiгали бiльш виражену здатнiсть звязувати жирнi кислоти i зменшувати утворення холестеринових мiцел при наявностi бактерiСЧ роду Bacillus[58].
Отже, аеробнi спороутворюючi бактерiСЧ роду Bacillus - перспективна група мiкроорганiзмiв для створення нових високоефективних бiопрепаратiв. По-перше, вони характеризуються найбiльш вираженою антагонiстичною активнiстю по вiдношенню до патогенних i умовно-патогенних мiкроорганiзмiв. По-друге, вiдомо, що на основi аеробних спороутворюючих бактерiй можна отримувати штами iз заданими властивостями, оскiльки цi бактерiСЧ являються досить гарно вивченою системою для клонування.
Ряд робiт присвячено пробiотикам на основi представникiв роду Aerococcus [59], а також про використання дрiжджiв для виробництва пробiотикiв. Так, лiкування препаратом, до складу якого входили Saccharomyces boulardii, виявилось ефективним при кишкових iнфекцiях обумовлених Clostridium dificile. Виражений клiнiчний ефект отримали також при використаннi Saccharomyces cerevisiae.
Вище викладене свiдчить, що спектр мiкроорганiзмiв складових пробiотичних препаратiв досить широкий. Звичайно, найбiльш поширеними серед них СФ молочнокислi бактерiСЧ, як одна iз широко розповсюджених у бiосферi груп мiкроорганiзмiв. Вивчення молочнокислих бактерiй як антагонiстiв патогенноСЧ та умовно-патогенноСЧ мiкрофлори, грибiв та вiрусiв маСФ велике значення для пiдтримки гомеостазу органiзму людини, який в значнiй мiрi обумовлений станом мiкрофлори, створеноСЧ по ходу еволюцiйного процесу симбiонтного та природного вiдбору.
Дослiдження по визначенню антимiкробноСЧ активностi молочнокислих бактерiй дозволяють виявити iндивiдуальнi особливостi кожноСЧ культури, що представляСФться значимим для подальшого вивчення природи i механiзму дiСЧ бактерiоцинiв. Знання антагонiстичних властивостей кожноСЧ культури, оптимальних умов для СЧхнього максимального прояву необхiдне при складаннi рецептури лiкувально-дiСФтичних продуктiв iз заданими властивостями. Участь симбiонтiв бiопрепаратiв у формуваннi iмунологiчного статусу вiдкриваСФ перспективи застосування СЧх при хворобах iнших систем органiзму, окрiм кишкового тракту.
1.3. Використання пробiотикiв для пiдтримання нормобiоценозу людини
Фундаментальнi дослiдження сучасноСЧ бiологiчноСЧ та медичноСЧ наук дозволили розробити i впровадити в практику бiопрепарати, домiнуюче положення в яких займають препарати з живих непатогенних бактерiй представникiв нормальноСЧ мiкрофлори пробiотики (еубiотики). Пiонером цього напрямку був РЖ.РЖ.Мечнiков, який обгрунтував споживання ферментованого молока, видiлив i застосував для ферментацiСЧ лактобацилу, яка дiйшла до нашого часу як Bulgarian bacillus. Пiсля наукового обгрунтування РЖ.РЖ.Мечнiковим позитивного впливу на органiзм людини ферментованого молока та простеження антагонiстичного ефекту мiж штамами бактерiй, в мiкробiологiСЧ розпочався етап використання мiкробiв для посилення захисту вiд iнфекiйних хвороб. Останнi десятирiччя, враховуючи зростаючий iнтерес в суспiльствi до здорового способу життя, повязаннi з вивченням ферментованих продуктiв як пробiотичних препаратiв, а використання живих мiкроорганiзмiв - iз створенням стратегiСЧ пробiотикiв.
Термiн тАЬпробiотиктАЭ був введений в 1965 роцi Lilley, Stillwell. R.Parker в 1974р. використав цей термiн для обозначення живих мiкроорганiзмiв. Пiзнiше R.Fuller сформулював це поняття як