Дослiдження антагонiстичних властивостей сучасних пробiотикiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?нтролю антагонiстичноСЧ активностi пробiотикiв) та клiнiчних iзолятiв. Стандартнi тест-штами iдентифiкованi по тестам сучасноСЧ класифiкацiСЧ, мають певнi властивостi, якi визначають СЧх видову характеристику.
Виробничi штами повиннi володiти високою антагонiстичною активнiстю по вiдношенню до всiх вказаних тест-культур. Зони вiдсутностi росту тест-культур повиннi бути не менше 10 мм.
Музейнi культури мiкроорганiзмiв перед використанням активiзували iз лiофiлiзованого стану перенесенням в середовище м`ясо-пептонного бульйону (3-5 мл на одну ампулу), iнкубували при 37С 1-3 доби та пiсля одержання густоСЧ суспензiСЧ мiкробних клiтин переводили на агаризоване середовище (МПА).
Для визначення антагонiзму виробничих штамiв використовували метод препендикулярних штрихiв на твердому поживному середовищi, сутнiсть якого полягала в наступному: на пiдсушенi чашки Петрi iз середовищем МПА по дiаметру петлею дiаметром (3,50,5)мм висiвали штрихом суспензiю двохдобовоСЧ культури пробiотичних мiкроорганiзмiв в концентрацiСЧ 1 млрд МК в 1мл iзотонiчного розчину NaCl. Посiви iнкубували в термостатi при (371)С. Через 2 доби перпендикулярним штрихом до отриманоСЧ полоси росту вiдступив на 1-2мм пiдсiювали суспензiю однодобових культур тест-штамiв мiкроорганiзмiв в концентрацiСЧ 10 МК в 1 мл. Дослiди проводили в 3-х повторюваннях. Результати враховували через 18год iнкубування за величиною зон пригнiчення росту тест-штамiв (вимiрюючи цi зони лiнiйкою: вiд дослiдженоСЧ культури до початку росту тест-культури в мм). Контролем росту тест-культур слугував СЧх паралельний посiв штрихом на чашки iз тим же середовищем (МПА) без дослiджуваноСЧ культури. Позитивним вважали результат при вiдстанi затримки росту тест-штаму бiльший за 7 мм.
В кожному випадку розраховували для кожного тест-штаму середнСФ арифметичне значення затримки росту та його похибку (Мm).
2.4 Методи математичноСЧ обробки результатiв дослiджень
Для обробки експериментальних матерiалiв, отриманих при проведенi дослiджень, застосовують методи математичноСЧ статистики. За допомогою математичноСЧ статистики можна оцiнити вiдтворюванiсть аналiзу; встановити величину випадкових похибок; виключити результати, якi мiстять промахи; встановити правильнiсть отриманого результату; оцiнити надiйнiсть результатiв дослiджень [67].
Важливою характеристикою випадкових величин СФ середньоарифметичне значення випадковоСЧ величини i СЧСЧ дисперсiя.
Середньоарифметичне значення випадковоСЧ величини дорiвнюСФ сумi результатiв всiх визначень, роздiленiй на СЧх кiлькiсть. Якщо х1, х2, х3,..., хi,..., хn означають n результатiв визначень будь-якоСЧ величини, отже середньоарифметичне з n результатiв буде:
(2.4.1)
З теорiСЧ похибок, середньоарифметичне СФ найбiльш вiрогiдним i найкращим значенням величини, яка визначаСФться.
Дисперсiя показуСФ яким чином групуються всi отриманi результати аналiзу навколо середньоарифметичного, тобто характеризуСФ ступiнь розкиду навкол.
(2.4.2)
Середньоквадратична похибка окремого вимiрювання визначаСФться з рiвняння дисперсiСЧ:
(2.4.3)
РЖнтервал значень, в який потрапляСФ вимiрювана величина, називаСФться довiрливим iнтервалом.
Вiрогiднiсть потрапляння нового результату у довiрливий iнтервал називаСФться довiрлива iмовiрнiсть, надiйнiсть або коефiцiСФнт надiйностi i позначаСФться лiтерою .
Найчастiше користуються величиною надiйностi =0,95, яка означаСФ, що при великiй кiлькостi дослiдiв 95 результатiв на кожнi 100 будуть мати значення в межах .
Приведенi вище рiвняння стандартного вiдхилення i дисперсiСЧ можна використовувати для характеристики випадкових похибок, знайдених при достатньо великiй кiлькостi дослiдiв (при n).
Оцiнку точностi i правильностi дослiджень проводять за наступними критерiями:
середньоарифметичне значення , розраховуСФться за (2.4.1);
одиничне вiдхилення або вiдключення окремих визначень вiд середньоарифметичного:
(2.4.4)
АлгебраСЧчна сума одиничних вiдхилень дорiвнюСФ нулю:
(2.4.5)
Дисперсiя знайдених значень х1, х2,..., хn при n паралельних дослiдiв визначаСФться:
(2.4.6)
- стандартне вiдхилення або середньоквадратична похибка окремого вимiрювання:
(2.4.7)
Вiдносна квадратична похибка, виражена у вiдсотках вiд середньоарифметичного значення, називаСФться коефiцiСФнтом варiацiСЧ i позначаСФться лiтерою :
(2.4.8)
Дисперсiя середнього результату при n паралельних дослiдiв складаСФ n-ну частину початковоСЧ дисперсiСЧ:
(2.4.9)
Стандартне вiдхилення середнього результату (середньоквадратична похибка середнього арифметичного результату) СФ позитивним значенням кореня квадратного з дисперсiСЧ середнього результату:
(2.4.10)
Для визначення значення n, при якому значення наближуСФться до iстинного значення а, вводиться нова величина, яку називають коефiцiСФнтом Стюдента i позначають символом t:
(2.4.11)
РД таблиця коефiцiСФнтiв, де даються значення t залежно вiд коефiцiСФнта надiйностi та числа ступенiв свободи k (k = n-1, де n число дослiдiв).
Точнiсть результату аналiзу при вибраному визначаСФться величиною вiдхилення середнього результату вiд iстинного (очiкуваного) i виражаСФться рiвнянням:
(2.4.12)
Довiрливий iнтервал та довiрлива вiрогiднiсть (надiйнiсть) при вибраному коефiцiСФнтi надiйно