Дослiдження антагонiстичних властивостей сучасних пробiотикiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ефективностi готових лiкарських засобiв в контрольних лабораторiях МОЗ.
З метою дослiдження, хоча б опосередковано, дiСЧ пробiотичних препаратiв в органiзмi людини, вивчали антагонiстичну активнiсть препаратiв на свiжевидiленi клiнiчнi штами рiзних родiв (ентеробактерiй, стафiлококiв), отриманих при обстеженнях дорослих хворих на туберкульоз та пiСФлонефрит.
Було використано 24 клiнiчних штами роду Shigella (S.flexneri звичайний збудник епiдемiй дизентерiСЧ та гастроентерита у дiтей; S.sonnei збудник легкоСЧ форми дизентерiСЧ та лiтньоСЧ дiареСЧ у дiтей); 26 клiнiчних штамiв представникiв патогенноСЧ та умовно патогенноСЧ мiкрофлори людини (E.coli збудник урогенiтальних iнфекцiй та дiареСЧ у дiтей; S.aureus визиваСФ фурункульоз, остеомiелiт, нагноювання ран та харчовi отруСФння; K.pneumoniae, К.oxytoca являються збудниками госпiтальних пневмонiй, бактерiСФмiСЧ, iнфекцiСЧ сечовидiльних шляхiв, а також епiдемiчних дiарей у новонароджених; P.aeruginosa один iз основних збудникiв локальних та системних гнiйно-запальних процесiв, особливо в умовах стацiонарiв; E.cloacae збудник гострих шлунково-кишкових захворювань; P.mirabilis, Р.vulgaris визивають iнфекцiю сечовидiльних шляхiв у людини, а також вториннi септичнi враження у пацiентiв iз опiками та пiсля хiрургiчних втручань); 4 колекцiйнi штами (Staphylococcus epidermidis).
Активнiсть препаратiв тАЬКолибактеринтАЭ та тАЭБактисубтилтАЭ до клiнiчних штамiв, в цiлому, була нижчою в порiвняннi з дiСФю на музейнi штами.
Як видно iз представлених в табл. 3.2 3.7 даних виробничi штами E.coliM17 та B.cereus IP 5832 характеризуються вираженою антагонiстичною активнiстю по вiдношенню до клiнiчних штамiв стафiлококiв, ентеробактерiв та кишкових паличок. Слiд вiдмiтити, що штам B.cereus IP 5832 проявляСФ бiльш виражену антагонiстичну активнiсть до клiнiчних iзолятiв роду Enterobacter (зони затримки росту штамiв становили 8 15 мм), в порiвняннi iз штамом E.coli M17 (Рис 4.2). Найбiльш виражена активнiсть пробiотичних штамiв була вiдмiчена до штамiв роду Staphylococcus (Рис 4.3). Зони затримки росту стафiлококiв коливалися в межах 20 25 мм. Для клiнiчних штамiв родiв Escherichia та Klebsiella зони затримки росту складали 9 12 мм (Рис 4.4 та 4.5). Ще менш виражена активнiсть була у штамiв роду Pseudomonas, зони затримки росту становили 6 8 мм (Рис 4.6). До клiнiчних штамiв роду Shigella (збудники дизентерiСЧ) була вiдмiчена дуже низька антагонiстична дiя.
Пiдсумовуючи представленi in vitro результати дослiджень, можна заключити, що промисловi штами, якi використовуються як основа для пробiотичних препаратiв, мають досить високу антагонiстичну активнiсть по вiдношенню до широкого спектру музейних тест-штамiв мiкроорганiзмiв i дещо меншу по вiдношенню до клiнiчних штамiв.
Рис 4.1. Характеристика антагонiстичноСЧ активностi культур E.coli M-17 та B.cereus IP 5832 по вiдношеню до клiнiчних та стандартних тест- штамiв Proteus
Рис 4.2. Характеристика антагонiстичноСЧ активностi виробничих культур E.coli M17 та B.cereus IP5832 по вiдношенню до клiнiчних штамiв E.cloacae
Рис 4.3. Характеристика антагонiстичноСЧ активностi виробничих культур E.coli M17 та B.cereus IP5832 по вiдношенню до клiнiчних та стандартних тест-штамiв S.aureus
Рис 4.4. Характеристика антагонiстичноСЧ активностi штамiв E.coli M17 та B.cereus IP 5832 по вiдношеню до клiнiчних та стандартних тест-культур E.coli
Рис 4.5. Характеристика антагонiстичноСЧ активностi виробничих культур E.coli M17 та B.cereus IP5832 по вiдношенню до клiнiчних штамiв K.oxytoca та K.pneumoniae
Висновки
1. Проведений аналiз сучасного стану розробок пробiотичних лiкарських засобiв.
Систематизованi вiдомостi про види пробiотикiв i СЧх використання з цiллю нормалiзацiСЧ мiкробного ценоза органiзму людини.
Дослiджено антагонiстичну активнiсть сучасних пробiотичних препаратiв тАЬКолибактеринтАЭ та тАЬБактисубтилтАЭ, основою яких СФ виробничi штами E.coli M17 та B.cereus IP 5832. Антагонiзм визначали по вiдношенню до 65 штамiв патогенних та умовно патогенних мiкроорганiзмiв (родiв Escherichia, Staphylococcus, Klebsiella, Pseudomonas, Enterobacter, Proteus).
Встановлено, що данi препарати характеризуються чiтко вираженою антагонiстичною дiСФю щодо стандартних тест-штамiв (Shigella sonnei 2802, 5063; Shigella flexneri 337, 170; Escherichia coli 157; Proteus vulgaris 177; Proteus mirabilis 24а, 249; Staphylococcus aureus 209) та меншою антагонiстичною дiСФю до клiнiчних штамiв патогенних та умовно-патогенних мiкроорганiзмiв.
Список використаноСЧ лiтератури
1. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Том 1: Микрофлора человека и животных и ее функции. М.: Гранть, 1998.
2. Мечников И.И. Этюды о природе человека. - М.: Науч. слово, 1903. - 173 с.
3. Мечников И.И. Этюды оптимизма. - 1907. - 350 с.
4. Барановский А.Ю., Кондрашина Э.А. Дисбактериоз и дисбиоз кишечника. - Санкт-Петребург и др., 2000. - 209 с.
5. Биологические свойства аэрококков-антагонистов представителей микробиоценозов человека / Г.Н.Кременчуцкий, М.Л.Горбунова, Л.Г. Юргель и др.// Микробиол. журнал.- 1994.- Т.56, № 4.- С.36-42.
6. Лизько Н.Н., Шилов В.И. Современные представления о состоянии кишечной микрофлоры у здоровых взрослых людей // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунологии.- 1979.- №4.-С. 36-41.
7. Коршунов В.М., Смирнов В.В., Ефимов Б.А. Рациональные подходы к проблеме коррекции микрофлоры кишечника // Вести Рос. МАН. - 1996.- № 2. - С. 60-65.
8. Лебедева М.Н., Гончарова Г.И., Лизько Н.Н. Современные аспекты нормы и патологии кишечной микрофлоры // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунологии.- 1974.- №9.-С. 36-41.
9. Перспективи застосування бiологiчних бактерiйних препаратiв ?/p>