Виникнення i становлення фiлософських учень. Предмет фiлософii, його iсторичне трактування
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?, Айтарея, РЖша, Кена, Катха найранiшими з вiдомих фiлософських творiв.
У Упанiшадах, в першу чергу в згаданих вище вигадуваннях, зроблена спроба постановки i обговорення таких iстотних фiлософських проблем, як зясування першооснови природи i людини, СФства людини, його мiiя i ролi в його довкiллi, пiзнавальних здiбностей, норми поведiнки i ролi в цьому людськоi психiки. Зрозумiло, тлумачення i пояснення всiх цих проблем дуже суперечливо, а деколи зустрiчаються думки, що виключають один одного.
Очолююча роль в поясненнi першопричини i першооснови явищ свiту, тобто мiiя iснування вiдводиться духовному початку, який позначаСФться поняттям брахманом або ж атман. Проте в iнших випадках такими СФ iжа (анна) або ж певний речовий елемент - бухта, як яке найчастiше виступаСФ вода або ж сукупнiсть таких елементiв, як вода, повiтря, земля i вогонь.
Вiдзначаючи наявнiсть спроби певною мiрою натурфилософского пояснення першопричини i першооснови явищ свiту i СФства людини, слiд зазначити, що очолююча роль авторами Упанiшад все ж вiдводилася духовному початку - брахмановi i батману. У бiльшостi текстiв Упанiшад брахман i атман трактуються як духовний абсолют, безтiлесна першопричина природи i людини. От як про це говориться в Упанiшадах: 19. Брахман виник першим з богiв, творець всього, охоронець свiту.
Воiстину спочатку це було одним атманом. Не було нiчого iншого, що б блимало. Вiн придумав: Тепер я створю свiти. Вiн створив цi свiти.
Червоною ниткою через всi Упанiшади проходить iдея про тотожнiсть духовного СФства субСФкта (людини) i обСФкту (природи), що знайшло своСФ вiддзеркалення в знаменитому висловi: Ти СФ те, або Ти - одне з тим.
Упанiшади i викладенi в них iдеi не мiстять логiчно послiдовноi i цiлiсноi концепцii. При загальному переважаннi пояснення свiту як духовного i безтiлесного в них представленi i iншi думки i iдеi i, зокрема, робляться спроби натурфилософского пояснення першопричини i першооснови явища свiту i СФства людини. Так, в деяких текстах виявляСФться прагнення пояснити зовнiшнiй i внутрiшнiй свiт, що складаСФться з чотирьох або навiть пяти речових елементiв. Деколи свiт представляСФться як недиференцiйоване буття, а його розвиток як послiдовне проходження цим буттям певних станiв: вогонь, вода, земля, або ж - газоподiбне, рiдке, тверде. Саме цим i пояснюСФться все те рiзноманiття, яке властиво свiту, у тому числi, людському суспiльству.
Пiзнання i придбане знання пiдроздiляСФться в Упанiшадах на два рiвнi: нижче i вище. На нижчому рiвнi можна пiзнавати лише довколишню дiйснiсть. Це знання не може бути достеменним, оскiльки воно за своiм змiстом СФ уривчастим, неповним. Пiзнання iстини, тобто духовного абсолюту, можливо лише через вищий рiвень знання, яке отримуСФться людиною за допомогою мiстичноi iнтуiцii, остання ж, у свою чергу, формуСФться в значнiй мiрi завдяки йогическим вправам.
Одна з найважливiших проблем в Упанiшадах - дослiдження СФства людини, його психiки, душевних хвилювань i форм поведiнки. У цiй областi староiндiйськi мудрецi добилися успiхiв, неперевершених в iнших свiтових центрах фiлософii. Так, мислителi Древньоi РЖндii вiдзначають складнiсть структури людськоi психiки i видiляють в нiй такi елементи, як свiдомiсть, воля, память, дихання, роздратування, заспокоСФння i тому подiбне ПiдкреслюСФться iх взаСФмозвязок i взаСФмовплив. Безперечним досягненням слiд вважати характеристику рiзних станiв людськоi психiки i, зокрема, безсонний стан, легкий сон, глибокий сон, залежнiсть цих станiв вiд зовнiшнiх стихiй i первоэлементов зовнiшнього свiту.
Придiляючи значну увагу етичним проблемам, автори Упанiшад фактично закликають до пасивно-споглядальноi поведiнки i вiдношення до навколишнього свiту, вважаючи вищим блаженством для людини повне усунення вiд всiх мирських турбот. До вищого блаженства вони вiдносять не плотськi задоволення, а милостивий, спокiйний стан душi. До речi, саме в Упанiшадах вперше ставиться проблема переселення душ (самсара) i оцiнка минулих дiй (карма), що згодом отримало розвиток в релiгiйних вiровченнях. Зрозумiло, цю проблему не можна оцiнювати однозначно, наприклад, лише в релiгiйно-богословському ракурсi. Тут робиться також спроба за допомогою етичних принципiв (дхармы) скоректувати поведiнку людини на кожнiй стадii його iснування.
Роль Упанiшад в iсторii всiСФi iндiйськоi фiлософii надзвичайно велика. Вони, по сутi, СФ фундаментом для всiх або майже всiх подальших фiлософських течiй, що зявилися в РЖндii, оскiльки в них були поставленi або розроблялися iдеi, якi тривалий час живили фiлософську думку в РЖндii. Можна сказати, що в iсторii РЖндii, а певною мiрою i деяких довколишнiх краiн Середнього i Далекого Сходу, Упанiшади СФ тим же, чим для РДвропи фiлософiя Древньоi Грецii.
2. Фiлософська думка в Древньому Китаi
Одним з найранiших лiтературних памятникiв Древнього Китаю, в якому викладенi фiлософськi iдеi, СФ РЖ цзин (Книга змiн). У назву цього джерела вкладений глибокий сенс, суть якого - це спроба вiдобразити процеси, що вiдбуваються в природi, включаючи ii небесну сферу з природною системою зiрок. Небесна природа (свiт), разом з Сонцем i Луной, в процесi своiх щодобових орбiт, то пiднiмаючись, то опускаючись, творить все рiзноманiття пiднебесного свiту, що постiйно змiнюСФться. Звiдси i назва лiтературного памятника - Книга змiн.
Строго кажучи, Книга змiн - це ще не фiлософський твiр, а своСФрiдна лiтературно-поетична лабораторiя, в якiй здiйснюСФть?/p>