Виникнення i становлення фiлософських учень. Предмет фiлософii, його iсторичне трактування
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
РЕФЕРАТ
На тему: Виникнення i становлення фiлософських учень. Предмет фiлософii його iсторичне трактування
ВВЕДЕННЯ
Першi спроби людини осмислити навколишнiй його свiт - живу i неживу природу, космiчний простiр, нарештi, самого себе - слiд вiднести до того перiоду людського iснування (iмовiрно, його можна датувати пятим - четвертим тисячолiттями до нашоi ери), коли людина в процесi еволюцii, перш за все розумовоi, почала диференцiювати природу як мiiе свого iснування, поступово видiляючи себе з неi. Саме внаслiдок того, що людина стала сприймати тваринний i рослинний свiт, космос як щось вiдмiнне i протистояче йому, у нього почалося формування здiбностей осмислювати дiйснiсть, а потiм i фiлософствувати, тобто робити висновки, виводи i висувати iдеi про навколишнiй його свiт. Родоначальники фiлософського мислення зявилися в прадавнiх людських цивiлiзацiях - РДгиптi, Шумерах, Вавилонi, свiдоцтвом чому СФ багато чисельнi iсторичнi памятники, на жаль) лише непрямi. Письмових свiдоцтв дiяльностi мислителiв цих цивiлiзацiй до нас не дiйшло.
Вiдомi нам найбiльш прадавнi вигадування, в яких формулюються фiлософськi iдеi, зявилися в другому тисячолiттi до нашоi ери в древнiй РЖндii, Древньому Китаi i декiлька столiть опiсля в Древнiй Грецii.
Як правило, це були лiтературнi памятники, в яких в мiфологiчнiй формi висловлювалися наiвнi iдеi про навколишнiй людину свiт i робилися боязкi спроби його осмислення. Прадавнi людськi цивiлiзацii, по сутi, не мали мiцних звязкiв i не робили взаСФмного впливу, що передбачаСФ iх iзольованiсть один вiд одного, а отже, у фiлософському планi вони розвивалися сповна самостiйно. Вiдомi у наш час джерела свiдчать, що найбiльшого успiху фiлософiя досягла в Древнiй Грецii, i саме грецька культура надала в подальшому переважаючу дiю на розвиток людського суспiльства. Неабиякою мiрою цьому сприяли тi, що дiйшли до нас в чималiй кiлькостi вигадування старогрецьких мислителiв, поставленi в них проблеми, i високий рiвень iх фiлософського аналiзу.
Поняття фiлософiя в буквальному розумiннi означаСФ любов до мудростi. Воно виникло в Древнiй Грецii багато десятилiть опiсля пiсля появи фiлософствуючих людей. До речi, подiбне характерний для будь-якоi форми людськоi дiяльностi. Спочатку зароджуСФться явище, деякий час вирушаСФ на його розвиток i становлення i лише потiм для його позначення знаходиться адекватне поняття. Традицiйно прийнято вважати, принаймнi у вiтчизнянiй iсторико-фiлософськiй лiтературi, що поняття фiлософiя вперше використовував Пiфагор. РЖншi античнi автори вважають, що прiоритет належить Гераклiту. Але в будь-якому разi фiлософами вважалися люди, що займалися проблемами навколишнього iх свiту, його збагненням, зясуванням мiiя i ролi в нiм людини. Великi труднощi представляСФ питання про визначення предмету фiлософii. Ця проблема, виникнувши на зорi iснування фiлософii, викликаСФ спори i в даний час. Однi автори розглядали фiлософiю як любов до мудростi, як науку про мудрiсть, iншi ж як прагнення до збагнення багатьох речей (Гераклiт).
РЖсторично предмет фiлософii змiнювався, що обумовлювалося суспiльними перетвореннями) духовним життям, рiвнем наукових, у тому числi фiлософських знань. В даний час фiлософiя - це вчення про унiверсальнi принципи буття i пiзнання, СФствi людини i його вiдношеннi до навколишнього свiту, iншими словами - наука про загальнi закони розвитку природи, суспiльства i мислення.
1. Фiлософськi iдеi в Древнiй РЖндii
Фiлософськi iдеi в Древнiй РЖндii починають формуватися приблизно в другому тисячолiттi до нашоi ери. Ранiших прикладiв людство не знаСФ. У наш час вони сталi вiдомi завдяки староiндiйським лiтературним памятникам пiд загальною назвою Ведами, що буквально означаСФ знання, ведення. Веди СФ своСФрiдними гiмнами, молитвами, спiвами, заклинання i тому подiбне Написанi вони приблизно в другому тисячолiттi до н.е. на санскритi.
У Ведах вперше робиться спроба наблизитися до фiлософського тлумачення людину довкiлля. Хоча в них мiститься напiвзабобонне, напiвмiфiчне, напiврелiгiйне пояснення довколишньоi людини свiту, проте iх розглядають як фiлософських, а точнiше передфiлософських, дофилософских джерел. "асне, першi лiтературнi твори, в яких робляться спроби фiлософствування, тобто тлумачення довколишньоi людини свiту, за своiм змiстом i не могли бути iншими.
Фiлософськими творами, вiдповiдними нашим уявленням про характер постановки проблем, та i формi викладу матерiалу i iх рiшення, СФ Упанiшади, що буквально означаСФ сидiти у нiг вчителя i отримувати повчання. Вони зявилися приблизно в IX-VI столiттях до нашоi ери i формою представляли, як правило, дiалог мудреця зi своiм учнем або ж з людиною, що шукаСФ iстину i його учнем, що згодом стаСФ. В цiлому вiдома близько сотнi Упанiшад. Релiгiйно-мiфологiчне тлумачення довкiлля в найбiльш знаменитих Упанiшадах переростаСФ до певноi мiри в диференцiйоване осмислення явищ свiту. Так, зявляються iдеi про iснування рiзних видiв знань, зокрема, логiки (риторики), граматики, астрономii, науки чисел i вiйськовоi науки. Зароджуються iдеi i про фiлософiю як своСФрiдноi галузi знань. РЖ хоча повнiстю позбавитися вiд релiгiйно-мiфологiчного тлумачення свiту авторам Упанiшад не удалося, можна рахувати Упанiшади i, зокрема, такi з них, як Брiхадарацьяка, Чхандогь?/p>